Рішення № 131196616, 22.10.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/4755/25

2-а/583/77/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

встановив:

14.10.2025 представниця позивача звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 5843787 від 01.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн та закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Тимчишина М.Б., серії ЕНА №5843787 від 01.10.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1700,00 грн. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 , 01.10.2025 о 15.22 год., керуючи автомобілем марки «TOYOTA RAV-4 HYBRID», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою М-06 КИЇВ-ЧОП, та в межах н.п. Горбаків рухався зі швидкістю 106 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш як на 50 км/год. Представниця позивача зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, оскільки працівниками поліції не було враховано, що вимірювання швидкості поліцейськими може відбуватись лише у місцях, позначених дорожнім знаком 5.76 ПДР, який не було встановлено на вказаній ділянці дороги. Самі працівники поліції не були видимі для водіїв та ніби переховувались за рослинністю. Крім того, вимірювання швидкості руху автомобіля було здійснено за допомогою приладу «TruCam LTI 20/20» із серійним номером ТС 000658, який інспектор тримав у руках, що призводить до заміру під кутом. Даний кут залежить від кривизни дороги, відстані від розташованого приладу до краю дороги та відстані від приладу до автомобіля. При вимірах зазначеним приладом завжди присутній так званий «ефект косинуса», вимірювальний прилад згідно з інструкцією має похибку 2 км/год. Крім того, ТРУКАМ повинен бути обов`язково опломбований або мати повірочне тавро, інакше такий пристрій вважається не повіреним і результати його фіксації не можуть вважатися допустимим доказом. Також, на момент винесення оскаржуваної постанови, були відсутні докази вчинення правопорушення саме позивачем, поліцейським не було надано позивачеві таких доказів. Крім того, оскаржувана постанова не містить відомостей про адресу веб-сайту в мережі інтернет, на якому позивач може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного запису в момент вчинення адміністративного правопорушення, не містить порядку звільнення від адміністративної відповідальності. Факт фіксації винесення постанови не може бути доказом порушення ПДР позивачем, а з наданого інспектором фотозображення неможливо встановити марку, колір, номерні знаки та модель автомобіля, швидкість якого вимірювалась вказаним приладом. Також позивач неодноразово просив поліцейського надати можливість скористатися правовою допомогою адвоката, однак вказане клопотання ним не враховано, а отже, відхилено без належного обґрунтування.

13.10.2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

22.10.2025 від представниці позивача надійшли додаткові пояснення в справі, у яких зазначається, що працівник поліції виніс постанову без надання доказів скоєння правопорушення, роз`яснення, у чому саме особа обвинувачується, тобто суть правопорушення та наслідки. Докази того, що саме транспортний засіб позивача рухався зі швидкістю 106 км/год, відсутні, оскільки на відеозаписі не видно номерних знаків автомобіля та водія транспортного засобу.

22.10.2025від представниці Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Представниця відповідача зазначила, що оскаржувана постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи. Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення повною мірою відповідає вимогами ст. 283 КУпАП, оскільки вона винесена по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі. Твердження позивача про те, що йому не було надано можливості реалізувати свої права щодо отримання професійної правничої допомоги не відповідає дійсності, оскільки позивач виявив бажання та скористався можливістю отримати правову допомогу шляхом здійснення телефонних дзвінків до свого захисника. Працівник поліції повідомив позивача про початок розгляду справи, місце її розгляду, а також надав роз`яснення щодо прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З наданого відповідачем відеозапису чітко вбачається факт належного інформування позивача про його права.

Представник відповідача звертає увагу на необґрунтованість твердження позивача щодо використання інспектором приладу TruCam,тримаючи йогов руках,оскільки зтехнічної документаціїтакого приладувбачається,що саметакий спосібйого застосуванняє належнимі правомірним.Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожноговимірювання швидкості,розрізняє режимиобмеження швидкості,встановлені длявантажних,легкових транспортнихзасобів,а такожмотоциклів.Для фіксаціїдопустимих швидкіснихрежимів рухутранспортних засобівна приладівстановлюється порігдопустимої швидкостіруху,при цьомувраховується похибка2км/год.Прилад дозволяєвимірювати швидкість надистанціях від15м до1200м.Лазерний вимірювачTruCamLTI20/20відноситься доручних вимірювачівшвидкості транспортнихзасобів,тобто конструктивностворений дляутримання вруках підчас вимірювання.З оглядуна приписичинного законодавстваУкраїни,лазерні вимірювачішвидкості TruCAM,дозволяється застосовуватиза умовипозитивних результатівїх повірки.Відповідно досвідоцтва проповірку законодавчорегульованого засобувимірювальної техніки№ 22-01/34021,виданого ДП«Укрметртестстандарт» від03.06.2025та чинногодо 03.06.2026,лазерний вимірювачшвидкості транспортнихзасобів TruCamІІ LTI20/20.Крім того, представниця відповідача зазначає, що позивачем на підтвердження того, що він, керуючи транспортним засобом, рухався не перевищуючи встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті, не надано суду жодних доказів

Таким чином, з огляду на те, що позивачем було вчинено порушення Правил дорожнього руху України відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона є законною, а її скасування призведе до уникнення правопорушником відповідальності.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимог підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Від представниці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

У даному випадку суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а права позивача на висловлення своєї позиції перед судом у повній мірі забезпечені, зважаючи на наявні в матеріалах справи його письмові пояснення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Тимчишина М.Б. серії ЕНА №5843787 від 01.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 01.10.2025 о 15.22 год., керуючи автомобілем марки «TOYOTA RAV-4 HYBRID», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою КИЇВ-ЧОП-301 в межах н.п. Горбаків зі швидкістю 106 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш як на 50 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9Кодексу Українипро адміністративніправопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами п. 8, п. 11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями ст. 222Кодексу Українипро адміністративніправопорушення визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачені, зокрема, статтями 122, 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Згідно з п. 12.4 Правил дорожньогоруху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повиннамістити: найменування органу(прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; дату розглядусправи; відомості проособу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; опис обставин,установлених підчас розглядусправи; зазначення нормативногоакта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,крім даних,визначених частиноюдругою цієїстатті,повинна міститивідомості про: дату,час імісце вчиненняадміністративного правопорушення; транспортний засіб,який зафіксованов моментвчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічний засіб,яким здійсненофото абовідеозапис; розмір штрафута порядокйого сплати; правові наслідкиневиконання адміністративногостягнення тапорядок йогооскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправністьрішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожньогоруху України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Всупереч вимогам ч. 2 ст.77КАС України відповідачем не надано належних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Так, з переглянутого відеозапису та наданого інспектором фотозображення неможливо встановити марку, колір, номерні знаки та модель автомобіля, швидкість якого вимірювалась інспектором, а також факт керування позивачем саме цим транспортним засобом.

Наданий до суду інший відеофайл (відеозапис з нагрудної камери поліцейського) починається з моменту зупинення автомобіля позивача та фіксує розгляд справи інспектором поліції.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 квітня 2018 року висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

При цьому варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Зважаючи на відсутність доказів на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122КУпАП за обставин, викладених в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, оцінка іншим доводам позивача судом не надається, оскільки відсутність події та складу адміністративного правопорушення є самостійною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як наслідок скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 6, 9, 72-77, 90, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5843787 від 01.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4ст. 122 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн, а провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко