Рішення № 131186917, 23.10.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1938/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В. ,

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», від імені якого діє представник Осадча Тетяна Сергіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Представник Осадча Т.С. в інтересах позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», що знаходиться в м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №6970326 від 21.03.2024 у розмірі 25687,50 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн..

Мотивує тим, що 21.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6970326, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 7500,00 грн. та зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. 29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №6970326 від 21.03.2024. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого сума заборгованості становить 25687,50 грн., з яких 7500 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 17437,50 грн. прострочена заборгованість за відсотками та 750,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією. Відповідачу було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, яка залишилася без реагування.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав 20.06.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 21.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6970326, який підписаний останнім із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 275640, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7500 грн. на строк 105 днів, процентна ставка становить 1,70% на день, що підтверджується копіями: анкети-заяви на кредит; заяви на отримання кредиту та договору про споживчий кредит (а.с. 4-12).

ТОВ «Мілоан» виконало умови договору про споживчий кредит та перерахувало на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_2 кошти в розмірі 7500,00 грн., із зазначенням призначення платежу: Кошти згідно договору 6970326, що підтверджується копією платіжного доручення 126149830 від 21.03.2024 (а.с.13).

29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ , відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6970326 від 21.03.2024 (а.с.15-20).

Відповідно до копії платіжної інструкції №4238 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» здійснено оплату згідно Договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024 на загальну суму 1 749 475,37 грн. (а.с.25).

ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» 23.04.2025 за вих.№ 23773830/4124 направлено відповідачу претензію про необхідність погашення заборгованості в розмірі 25687,50 грн. (а.с.26).

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Доводи позивача відповідачем не спростовано, право на подання відзиву не використано.

Відповідно до витягу з реєстру боржників по договору відступлення прав вимог № 108-МЛ від 29.07.2024 та виписки з особового рахунка заборгованість відповідача за кредитним договором №6970326 від 21.03.2024 складає 25687,50 грн., з яких 7500 грн. прострочене тіло кредиту; 17437,50 грн. прострочені відсотки та 750,00 грн. - заборгованість за комісією (а.с.18).

Однак, враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами на 105 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку кредитування, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню.

Відтак, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 13387,50 грн. за період з 21.03.2024 по 04.07.2024, виходячи з розрахунку: 7500 грн. (тіло кредиту) х 1,70% (денна процентна ставка) х 105 днів (строк кредитування) = 13387,50 грн..

Враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості по індивідуальній частині договору про споживчий кредит №6970326 від 21.03.2024, позивач набув права вимоги до відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з нього заборгованості в сумі 20887,50 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту - 7500 грн. та заборгованості за простроченими відсотками 13387,50 грн..

Вирішуючи вимоги про стягнення заборгованості по комісії, суд враховує наступне.

Так, у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 Верховний Суд визначив, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послугу, яку вчиняє банк з метою встановлення, зміни правовідносин, а саме: укладення кредитного договору, внесення змін до нього.

В даному випадку комісія в сумі 750,00грн. нараховувалася за надання кредиту, а тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1262,31 грн..

Керуючись ст. ст. 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273, 294 ЦПК України, на підставі ст. ст. 514, 526, 530, 610-612, 625, 626, 1077, 1082 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», що знаходиться в м. Львів по вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28 (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №6970326 від 21.03.2024 у розмірі 20887,50 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1262,31 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч