Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 6/639/148/25 Справа № 639/2958/25
У Х В А Л А
23 жовтня 2025 року
Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в приміщенні Новобаварського районного суду м. Харковав заяву представника ОСОБА_1 -адвоката БорзоваЯ.Е. про розстроченнявиконання рішенняНовобаварського районногосуду м.Харкова від20.08.2025року по цивільній справі № 639/2958/25
позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (адреса місцезнаходження: вул. Бослуновська, 8, поверх 9, м. Київ)
відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
простягнення заборгованості,-
за участю сторін:
представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Борзова Я.Е.
ВСТАНОВИВ:
06 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Борзов Ярослав Едуардович звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 20.08.2025 року в якій просить суд розстрочити виконання рішення Новобаварського районного суду мю. Харкова від 20.08.2025 року та встановити порядок сплати заборгованості у сумі 17 342, 71 грн. рівними частинами протягом 12 місяців.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 20.08.2025 року у справі № 639/2958/25 позовні вимоги ТОВ "ІННОВАФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 накористь ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" заборгованість за договоромпозики урозмірі 15960,00грн. тавитрати посплаті судовогозбору урозмірі 1382,71грн. Виконати рішення у повному обсязі одноразово ОСОБА_1 не має можливості у зв`язку зі складним майновим станом, які склалися внаслідок повномаштобного вторгнення. Проживає в м. Харкові, яке знаходиться у наближеності до зони бойових дій та перебуває під постійними обстрілами. Ця ситуація спричинила критичне падіння економічної активності та руйнування ринку праці у регіоні. Як прямий наслідок, ОСОБА_1 втратила можливість працювати та будь-яке постійне джерело доходу. Таким чином, на даний час у неї відсутня робота, що об`єктивно унеможливлює одноразове виконання рішення і вимагає надання розстрочення.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 - адвокат Борзов Я.Е. підтримав вищевказану заяву та просив суд задовольнити в повному обсязі.
В судовезасідання представникТОВ "ІННОВАФІНАНС"не з`явився,про слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив таке.
Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 20.08.2025 року позов позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю"ІННОВАФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (адреса місцезнаходження: вул. Бослуновська, 8, поверх 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 441127243)заборгованість за договоромпозики урозмірі 15960 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 71 коп.
За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частинами 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення ,суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи -тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.
Тлумачення положень ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року, при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.
Окрім того, під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Розстрочка виконання рішення суду - це зміна у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків від термінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Так, згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обґрунтовуючи заявупро розстрочкусторона відповідачапосилалась нате,що на даний час у відповідача відсутня робота, вона знаходиться у складному майновому стані, який склалися внаслідок повномасштабного вторгнення. Проживає в м. Харкові, яке знаходиться у наближеності до зони бойових дій та перебуває під постійними обстрілами, в регіоні критичне падіння економічної активності та руйнування ринку праці у регіоні, внаслідок чого, ОСОБА_1 втратила можливість працювати та будь-яке постійне джерело доходу.
Водночас, наведені стороною відповідача обставини не можуть розцінюватися як такі, що є особливими або винятковими, та відповідно до приписів ст. 435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості.
Як суд зазначав, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами, а в конкретному випадку суть судового рішення зводиться до стягнення кредитної заборгованості, тобто грошей, які у тому числі є еквівалентом будь-якого майна, яким відповідач може володіти. Судове рішення може бути виконане в примусовому порядку за рахунок наявного у боржника майна, про яке не зазначено у заяві про розстрочку, як і не зазначено про відсутність такого.
Відсутність достатніх коштів не наділяє боржника правом звернення до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду з посиланням на брак коштів для виправдання неспроможності або небажання виконання судового рішення про стягнення заборгованості.
Розстрочка виконання рішення суду у спірному випадку, означало б недотримання розумного та пропорційного балансу інтересів позивача, на користь якого ухвалено рішення суду, а також знівелювало би сутність рішення суду та мету його ухвалення.
До заяви про розстрочку виконання рішення суду заявником не надано доказів вчинення дій спрямованих на урегулювання питання виконання рішення суду, а саме звернення до ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" із заявою про врегулювання питання щодо погашення кредитної заборгованості у добровільному порядку або із заявою щодо розстрочення виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості.
Оцінюючи доводи заяви про розстрочку виконання судового рішення суд враховує, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги береться не лише реальний стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Доказів того, що з часу постановлення рішення суду відповідач здійснювала погашення кредитної заборгованості, суду не надано.
Отже, посилання на скрутне матеріальне становище відповідача, не є тими виключними обставинами, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим, та не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.
З огляду на викладене суд не встановив підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Керуючись ст. 12, 18, 81, 223, 247, 260, 261, 267, 435 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволеннізаяви представникавідповідача ОСОБА_1 -адвокат БорзоваЯрослава Едуардовичапро розстрочкувиконання рішенняНовобаварського районногосуду м.Харкова від20.08.2025року усправі №639/2958/25за позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ІННОВАФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя -В.В. Марченко
Судове рішення № 131185362, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 23.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/2958/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: