Ухвала суду № 131180984, 23.10.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 522/19267/23

провадження 1-кс/492/113/25

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2025 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), захисника адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючої судді ОСОБА_13 від участі у розгляді кримінального провадження № 1202316210000156, внесеному 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, -

встановив:

До Арцизького районного суду Одеської області надійшла заява захисника адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючої судді ОСОБА_13 , занесена до журналу судового засідання від 20 жовтня 2025 року. Заява про відвід мотивована тим, що суддею ОСОБА_13 несвоєчасно внесено повний текст ухвали суду про відмову у закритті кримінального провадження від 21 березня 2025 року та оголошення вказаної ухвали.

В судовомузасіданні захисник адвокат ОСОБА_4 , який брав участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, заявлений відвід підтримав, просив його задовольнити. Вважав, що суддя ОСОБА_13 відносилася до розгляду його клопотання упереджено, приймала до уваги лише доводи сторони обвинувачення. Ухвала суду щодо розгляду його клопотання, постановлена суддею ОСОБА_13 містить недостовірні відомості, а саме:

- в ухвалі суду було зазначено час проголошення ухвали, проте, коли його підзахисний з`явився до суду, оголошення ухвали фактично не відбулося та судді ОСОБА_13 не було в приміщенні суду, у зв`язку з чим адвокат ОСОБА_4 вважає, що ухвала містить недостовірні відомості. Факт не проголошення повного тексту ухвали суду підтверджується часом підписання електронним кваліфікованим підписом судді ОСОБА_13 , а саме, 15 квітня 2025 року замість 21 березня 2025 року, а також відсутністю технічного запису та журналу судового засідання;

- також ухвала суду містить посилання на докази, що стосуються обставин намагання вручення обвинувального акту йому та його підзахисному, які судом не були досліджені в судовому засіданні, що також свідчить про те, що ухвала містить недостовірні відомості та наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_13 ;

- суддя ОСОБА_13 під час розгляду вказаного клопотання не надала оцінку ухвалі Приморського районного суду м. Одеси щодо строків досудового розслідування та невручення обвинувального акту.

Крім того, адвокат ОСОБА_4 вважав, що прокурор зобов`язаний був внести відомості до ЄРДР відносно судді ОСОБА_13 за фактами несвоєчасного оголошення та підписання електронним підписом ухвали суду, а також внесення недостовірних відомостей до ухвали.

Окремо, захисник адвокат ОСОБА_4 вказав, що зазначені обставини не є незгодою з процесуальним рішенням судді, а є обставинами, які викликають сумнів у її об`єктивності та неупередженості.

Захисник адвокат ОСОБА_5 , який брав участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, та обвинувачений ОСОБА_8 не підтримали заяву про відвід судді.

Захисник адвокат ОСОБА_16 , який брав участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, підтримав заяву про відвід, зазначив, що був свідком невручення обвинувального акту та вручення на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтримали заяву про відвід судді ОСОБА_13 .

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що заява про відвід судді ОСОБА_13 не обґрунтована та не підлягає задоволенню. Просив відмовити в задоволенні заяви про відвід судді. Зазначив, що процесуальні документи були надані ним у судовому засіданні під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження на підтвердження обставин вручення обвинувального акту.

Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_13 про день, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином, правову позицію з приводу заявлено відводу не надала.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді ОСОБА_13 , вислухавши обґрунтування адвокат ОСОБА_4 , думку учасників судового провадження, дійшов висновку про відмову в задоволенні вищезазначеної заяви з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог статей 75-81 КПК України.

Відповідно до статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Положення статей 75,76 КПК Українивизначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Так,відповідно дочастини 1статті 75КПК Українисуддя неможе братиучасть укримінальному провадженні: якщовін єзаявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,близьким родичемчи членомсім`ї слідчого,прокурора,підозрюваного,обвинуваченого,заявника,потерпілого,цивільного позивача,цивільного відповідача; якщовін бравучасть уцьому провадженніяк свідок,експерт,спеціаліст,представник персоналуоргану пробації,перекладач,слідчий,прокурор,захисник абопредставник; 3)якщо вінособисто,його близькіродичі чичлени йогосім`ї заінтересованів результатахпровадження; занаявності іншихобставин,які викликаютьсумнів уйого неупередженості; у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Вищенаведений перелік підстав для відводу судді є вичерпним та при розгляді заяви захисника адвоката ОСОБА_4 не встановлений. При цьому, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості та необ`єктивності судді ОСОБА_13 та унеможливлювали б ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.

Посилання адвоката ОСОБА_4 на те, що заявлений відвід не є незгодою з прийнятим процесуальним рішенням судді є необґрунтованими та не узгоджуються з його доводами, оголошеними у судовому засіданні як на підставу відводу судді та фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді та наданою нею в ухвалі суду оцінкою заявленого клопотання адвоката.

Доводи захисника адвоката ОСОБА_4 щодо не оголошення повного тексту ухвали суду від 21 березня 2025 року спростовуються довідкою секретаря судового засідання ОСОБА_17 , наявної в матеріалах кримінального провадження, з якої вбачається, що 25 березня 2025 року о 08 год. 25 хв. в залі засідань № 1 суддею Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_13 було оголошено повний текст ухвали про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження від 21 березня 2025 року, учасники кримінального провадження, повідомлені належним чином про дату, час та місце оголошення повного тексту ухвали.

Посилання захисника адвоката ОСОБА_4 про наявність в ухвалі суду посилання на докази, що стосуються обставин вручення обвинувального акту йому та його підзахисному, які судом не були досліджені в судовому засіданні, є необґрунтованими, оскільки зазначені документи не є доказами, а є процесуальними документами, які були долучені до матеріалів кримінального провадження за клопотання прокурора у судовому засіданні, яке відбулося 21 березня 2025 року, що чітко вбачається з журналу судового засідання.

Невнесення прокурором відомостей до ЄРДР відносно судді ОСОБА_13 не є предметом розгляду, оскільки захисником заявлено відвід судді, а не прокурору.

Суд звертає увагу, що прокурор є стороною кримінального провадження, якийвправі приймати процесуальні рішення у випадках передбачених КПК Українита який, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

У разі незгоди із вказаними рішенням чи діями, або допущеною бездіяльністю, в тому числі щодо невнесення відомостей до ЄРДР захисник може скористатися правовим механізмом, передбаченимстаттею 303 КПК України, та звернутися із скаргою до слідчого судді.

Аналіз заяви захисника адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючої судді свідчить про незгоду зазначеного учасника судового провадження із процесуальними діями головуючої при оцінці доводів цієї сторони при вирішенні певних клопотань та про своєрідне оціночне тлумачення певних дій головуючої по справі, що відповідно до частини 1 статті 75 КПК Українине є підставами для відводу головуючої судді по справі.

Відвід, заявлений захисником адвокатом ОСОБА_4 у судовому засіданні не містить аргументованих посилань саме на підстави для відводу головуючої судді, які визначені статтею 75 КПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

У пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

В ухвалі Верховного суду по справі № 826/11409/17 від 17.07.2020 року зазначено, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Перевіривши заяву про відвід, судом не встановлено обставин, які б могли викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, заявлені підстави для відводу судді ОСОБА_13 зводяться з непогодженням з процесуальними діями, рішеннями судді у справі, заперечення на які можуть бути викладені в апеляційній скарзі у цій справі, а інших доказів упередженості судді для цілей відводу захисник ОСОБА_4 не надав, заява не обґрунтована та не містить достатніх, об`єктивних підстав для відводу судді.

Непогодження з процесуальними діями судді в рамках даного кримінального провадження не є підставою для його відводу, передбаченою пунктом 4 частини 1статті 75 КПК України.

Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду справи.

Разом з тим, слід зазначити, що норми КПК України не передбачають можливості судді перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.

Суд не досліджує ухвалу судді ОСОБА_13 від 21 березня 2025 року та кримінальне провадження за яким суддя ОСОБА_13 постановила зазначену ухвалу з ціллю їх перевірки на відповідність нормам матеріального та процесуального права про що було заявлено клопотання заявником, оскільки аналіз рішень не входить до повноважень судді під час розгляду заяви про відвід.

Виходячи із правових норм, які закріплені у статях 75,76 КПК України, статях 14,106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статей 126,129 Конституції України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, надання оцінки процесуальним діям судді при розгляді кримінального провадження та надіслання суддею ухвали суду до ЄДРСР, відноситься до виключної компетенції судів вищих інстанцій та не може відноситься до компетенції іншого судді цього ж суду, що розглядає заяву про відвід судді.

Правові висновки щодо незгоди з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про упередженість й необ`єктивність судді та бути підставою для відводу були відображені в судових рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 335/3479/13-к, від 18 лютого 2020 року у справі № 202/4467/14-к.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що обставини викладені заявником у заяві про відвід не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви, відвід не ґрунтується на конкретних фактах, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та/чи упередженість судді та є надуманими, ґрунтуються виключно на суб`єктивних переконаннях заявника, фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді в інших справах, що не є підставою для її відводу, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді слід відмовити.

Керуючись статями 75, 76, 80, 344, 369-372 КПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заявизахисника адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючої судді ОСОБА_13 від участі у розгляді кримінального провадження № 1202316210000156, внесеному 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1