Рішення № 131180271, 07.10.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/6980/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Шашери М.О.,

представника позивача - Волинця І.В.,

представників відповідача - Паншиної І.В., Хроленка О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добродія Фудз» (далі ТОВ «Добродія Фудз», позивач) 19.06.2025 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) у якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.06.2025 №10994/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 1 520 460 грн; від 13.03.2025 №4501/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 5 251 068,00 грн; від 13.03.2025 №4502/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 3 418 603,00 грн; від 13.03.2025 №4503/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 356 632,00 грн; від 13.03.2025 №4504/ж10/25-01-07-00 на загальну суму штрафної санкції 2659,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесені податкові повідомлення-рішення з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 25.06.2025 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено перше підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено наступне підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.09.2025 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 09.09.2025 підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачем порушено:

-п.4, п.7, п.11 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого завищено собівартість реалізованої продукції на загальну суму 722,844 тис. грн, в тому числі 2021 рік на суму 509,262 тис. грн, за 2022 рік на суму 77,666 тис. грн, за 2023 рік на суму 77,666 тис. грн, за 3 квартали 2024 року на суму 58,250 тис. грн;

- п.4, п.7, п.11 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого завищено собівартість реалізованої продукції на загальну суму 1 768,857 тис. грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 133,544 тис. грн, за 2019 рік на суму 155,298 тис. грн, за 2020 рік на суму 158,6 тис. грн, за 2021 рік на суму 352,377 тис. грн, за 2022 рік на суму 352,377 тис. грн, за 2023 рік на суму 352,378 тис. грн, за 3 квартали 2024 року на суму 264,283 тис. грн;

-п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 11 П(С)БО «Зобов`язання», п.5, п.7, п.21 П(С)БО 15 Дохід не включала в дохід безоплатно отримані послуги з використання знаків. Вартість послуг, згідно з умовами договору від 01.03.23 №0104/2023/DF складають 10 550 Євро на місяць в гривні;

-п.4, п.7, п.11 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого завищено собівартість реалізованої продукції на загальну суму 1199,759 тис. грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 1199,759 тис. грн;

-п. 198.5, ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «Добродія Фудз» не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість при використанні крупи гречаної поза межами господарської діяльності на загальну суму 338125 грн, в тому числі за січень 2018 року на суму 338125 грн. На підставі виявлених порушень податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, помилкові. Щодо нереальності будівельно-монтажних і ремонтно-оздоблювальних операцій з ТОВ «Шатро Інжиніринг» і ТОВ «Шатро Інтеріор Констракшин» зазначив, що договором підряду не заборонено підписувати Акти виконаних робіт після кожного фактичного виконання робіт, крім того, податковим органом помилково зазначено строк у кілька місяців виконання робіт по певному об`єкту і період, в який складається акт виконаних робіт по певному об`єкту. Щодо сплати податку до бюджету та добросовісності ТОВ «Шатро Інжиніринг» і ТОВ «Шатро Інтеріор Констракшин» позивач зазначає, що податковий орган не визнає реальність актів КБ-2В лише в частині трудозатрат, проте вартість використаних будівельних матеріалів сумніву не піддається. Разом з тим, ГУДПС у Чернігівській області зняло всю суму податкового кредиту. Використані податковим органом бази даних, об`єктивно не здатні підтвердити обставини відсутності господарської операції. Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно - аналітичних ресурсах ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача не мають достатніх трудових та матеріально - технічних ресурсів для проведення відповідних господарських операцій. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Шатро Інжиніринг», то відповідач ні в акті перевірки, ні у відзиві не зазначає про недостатність люд.-год за січень 2018р, квітень 2018р., а тому незрозуміло з якої підстави податковий орган не визнає реальність будівельних робіт з ТОВ «Шатро Інжиніринг» у цих періодах. Крім того, безпосередньо договором передбачено: «Підрядник має право: 6.3.2. за згодою замовника залучати для виконання робіт певних обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації, залишаючись відповідальним перед Замовником за результати їх роботи». Також листом №21 від 18.11.2021р. ТОВ «Шатро Інжиніринг» (наданим під час податкової перевірки разом із Запереченнями на Акт перевірки) було повідомлено: «при виконанні будівельно ремонтних робіт протягом 2016-2020рр. в смт.Михайло-Коцюбинське, Чернігівської обл. залучали субпідрядників (залучення було узгоджено з ТОВ «Добродія Фудз), а саме: ТОВ «Електромонтажні інноваційні технології», ДП «Захист», ТОВ «Атланст строй груп», ПП «Тамерлансервіс» та багато інших.». Отже, доводи податкового органу про те, що Акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми №КБ-2В) складені всупереч вимогам стандарту "Правила визначення вартості будівництва" ДСТУ Б Д.1.1.-2013, затвердженого Наказом Мінрегіону України від 05.07.13р. №293 (далі - ДСТУ) не містять відомостей про залучення субпідрядників є безпідставними. Щодо не включення в дохід безоплатно отриманої послуги - права користування на торгові марки в період воєнного стану (у вигляді роялті), то в результаті використання торгових марок не відбувається зменшення зобов`язань або збільшення доходів підприємства, а тому немає доходу для цілей визначення податку на прибуток. Відповідно до НП(С)БО 15 «Дохід» доходи можуть визнаватися лише у випадку безоплатного отримання активів. На відміну від безоплатного отримання активів, у випадку безоплатного отримання послуг, як самостійного активу, позивач не отримує, а тому доводи відповідача з цього приводу є безпідставними. Щодо нереальності операцій з придбання «зерна вівса» у 2019р. у ТОВ «Агро Дарія» позивач зазначає, що в п. 4.2. Договору №100419/зак-ов від 10.04.2019р. було передбачено, що доставка організовується і оплачується Постачальником (тобто ТОВ «Агро Дарія»): «Поставка товару здійснюється на умовах DAP (франко-склад Покупця) за адресою: Чернігівська обл. смт. Михайло Коцюбинське, вул. Шевченка 2 Б.». При цьому, ТОВ «Добродія Фудз» виступав одержувачем товару відповідно до його замовлення та не був учасником відносин щодо безпосереднього перевезення товару. Доставка продукції за умовами поставок здійснювалась/організовувалася ТОВ «Агро Дарія» безпосередньо до ТОВ «Добродія Фудз» за адресою фактичного місцезнаходження виробничих потужностей та юридичною адресою - Чернігівська обл. смт. Михайло Коцюбинське, вул. Шевченка 2 Б. Отже, доводи відповідача про безтоварність господарських операцій ґрунтуються виключно на обставинах можливого порушення позивачем норм податкового законодавства. Щодо закінчення строку придатності товару (крупа гречана) позивач зазначає, що податковим органом в акті перевірки не наведено первинного або звітного документу, який би підтверджував формування позивачем сум податкового кредиту за спірною гречкою. А тому, відсутність доказів стосовно наявності такого критерію, як формування сум податкового кредиту, за спірною гречкою, виключає можливість застосування до позивача положень п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України щодо нарахування податкового зобов`язання в порядку корегування сум попередньо сформованого податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» зареєстровано як юридична особа. Основним видом економічної діяльності є: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості(а.с.19 т.1).

На підставі наказу від 04.09.2024 №1957-п Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Добродія Фудз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2024, з правомірності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2024.

За результатами перевірки складено акт документальної виїзної перевірки від 05.02.2025 №1981/ж5/25-01-07-01-01, у якому зафіксовані висновки про порушення вимог податкового законодавства:

1) п.44.1, 44.2 ст. 44. п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 11, п.5, п.7, п.21 П(С)БО 15, п.4, п.7, п. 11, п.19 П(С)БО 16 «Витрати», у зв`язку з чим:

-занижено суму податку па прибуток на загальну суму 1 871 959 гри., в т.ч. за 2021 рік на суму 635 360 грн., за 2023 рік на суму 1 236 599 грн.

-завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 5 251 068 грн., в т. ч. за 3 квартали 2024 року на суму 5 251 068 грн.

2) п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу, п. 2 р. V, п. 5 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21 платником:

-занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3 004 262 грн., в т.ч. за жовтень 2019 на суму 917 260 грн., за травень 2020 на суму 65 762 грн., за червень 2020 на суму 132 780 гри., за жовтень 2020 на суму 285 766 грн.. за листопад 2020 па суму 647 451 грн., за січень 2021 на суму 276 321 грн.. за травень 2022 на суму 678 922 грн.

-завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 356 632 грн., в тому числі за вересень 2024 року на суму 356 632 грн.

3) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації податкових накладних;

4)п. III «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу-, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» зі змінами та доповненнями, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, (зареєстрованого в МЮУ 30.01.2015 року за №111/26556 та у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020р. №773);

5)п.167.1 ст.167; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168; п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169; п.171.2 ст.171; п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних при виплаті платникам податків доходів на суму 241,56 грн. за грудень 2023 року;

6)п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.п. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме протягом 2022-2023 років підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 1 238 780,73 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників;

7)п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п.168.1 ст.168; п.п. а п. 176.2 ст.176, п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме протягом 2022-2023 років підприємством несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 86042,40 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників (а.с.78-132 т.3).

24.02.2025 ТОВ «Добродія фудз» надіслало заперечення на акт податкової перевірки з додатками (а.с.25-32 т.1).

13.03.2025 за результатами перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№4500/ж10/25-01-07-00 від 13.03.2025 на загальну суму 2 339 949 грн. (в т.ч. збільшено зобов`язання на 1 871 959 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 467 990 грн.) (форма «Р») за платежем: податок на прибуток;

- №4501/ж10/25-01-07-00 від 13.03.2025 на загальну суму 5 251 068,00 грн. (форма «П») за завищення від`ємного значення податку на прибуток;

- №4502/ж10/25-01-07-00 від 13.03.2025 на загальну суму 3 418 603,00 грн. (в т.ч. збільшено зобов`язання на 2 734 882,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 683 721 грн.) (форма «Р»);

- №4503/ж10/25-01-07-00 від 13.03.2025 на загальну суму 356 632,00 грн. (форма «В4»), яким зменшено від`ємне значення ПДВ;

- №4504/ж10/25-01-07-00 від 13.03.2025 на загальну суму штрафної санкції 2659,00 грн. (форма «ПН») за не реєстрацію податкової накладної;

Товариство оскаржило до ДПС України вищевказані податкові повідомлення рішення.

03.06.2025 Державна податкова служба України прийняла рішення за результатами скарги позивача, яким задовольнила її частково: скасовано ППР ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.03.2025 №4500/ж10/25-01-07-00 в частині встановлених порушень п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України та у відповідній частині застосовані санкції, а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін (а.с.87 зворот-94 т.1).

Вищезазначене рішення ДПС України призвело до зменшення суми донарахування податкових зобов`язань на загальну суму 2339949 грн, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Чернігівській області винесло нове податкове повідомлення-рішення від 06.06.2025 №10994/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 1 520 460 грн. (в т.ч. збільшено зобов`язання на 1 216 374 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 304 094 грн) (а.с.20 т.1).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ «Добродія Фудз» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

ТОВ «Добродія Фудз» є власником новозбудованих потужностей з переробки сільськогосподарської продукції по виготовлення вівсяних пластівців за адресою: 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Михайло-Коцюбинське.

Щодо нереальності будівельно-монтажних і ремонтно-оздоблювальних операцій з ТОВ «Шатро Інжиніринг» та ТОВ «Шатро Інтеріор Констракшин».

16.03.2017 між ТОВ «Добродія фудз» (замовник) та ТОВ «ШАТРО ІНЖИНІРИНГ» (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №160307/ус від 16.03.2017, відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник бере на себе зобов`язання на власний ризик, власними силами чи із залученням третіх осіб, власними засобами виконати комплекс будівельних робіт по етапам (видам робіт) з реконструкції частини майнового комплексу з переробки сільськогосподарської продукції, в тому числі власного виробництва для запровадження енергозберігання та енергоефективних засобів переробки, що розташований за адресою: Шевченка 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівська обл, 15559 з поділом на черги (а.с.94 зворот- 99 т.1).

У подальшому до зазначеного договору протягом 2017-2018 років укладались додаткові угоди відповідно до кожного етапу будівництва, зокрема:

- додаткова угода №9/1 від 18.04.2017 року; (оздоблювальні роботи, кладка внутрішніх стін 1,2,3 блоків)

- додаткова угода №26/2 від 08.12.2017 року; (комплекс загальнобудівельних робіт з влаштування зовнішніх мереж)

- додаткова угода №32/1 від 06.11.2017 року; (комплекс додаткових робіт з улаштування надсилосного поверху складу зберігання палива)

- додаткова угода №33 від 10.11.2017 року; (роботи з улаштування протипожежного водопроводу)

- додаткова угода №34 від 10.11.2018 року; (роботи з монтажу зовнішніх мереж освітлення)

- додаткова угода №36 від 14.03.2018 року; (загальнобудівельні роботи з ремонту вагової)

- додаткова угода №37 від 14.03.2018 року; (комплекс загальнобудівельних робіт з ремонту контрольно пропускного пункту)

- додаткова угода №38 від 05.04.2018 року; (комплекс додаткових робіт з улаштування відмостки та оздоблення цоколю котельні)

На підтвердження реальності господарської операції відповідно до кожного вищезазначеного етапу робіт відповідно до додаткової угоди було надано акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), копії платіжних доручень, тощо (а.с.100 141 т.1).

08.04.2020 між ТОВ «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» (замовник) та ТОВ «ШАТРО ІНЖИНІРИНГ» (підрядник) укладено договір підряду №08/04/20 від 08.04.2020, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами і засобами, за технічним завданням Замовника, виконати комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт в приміщеннях, що знаходяться на об`єкті: майновий комплекс з переробки сільськогосподарської продукції, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 2 Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівської області (а.с.195 зворот-197 т.1).

На підтвердження виконання умов договору було надано: акт приймання передачі будівельного майданчика від 15.04.2020, додаткова угода №1 №08/04/20 від 08.04.2020 із додатком договірна ціна, додаткова угода №2 від 25.11.2020 до договору №08/04/20 від 08.04.2020 із додатком довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) від 31.10.20р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.20 (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) від 30.11.20р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.20 (форма КБ-2в) по об`єкту (Лабораторія, В1, Ремонтна майстерня Ц2), акт №2 приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.20 (форма КБ-2в) по об`єкту (Гаражі Г-1, Зерносклад Е-1 (2),Зерносклад 3-1 (№1)), довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) від 31.12.20р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.20 (форма КБ-2в) по об`єкту (Гаражі Г-1; Елеватор-шестирядник Н-14), копії платіжних доручень щодо оплати вартості ремонтних робіт та податкові накладні з доказами реєстрації (а.с.234-250 т.1, а.с.1-58 т.2)

14.01.2021 між ТОВ «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» (замовник) та ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІО КОНСТРАКШИН» (підрядник) укладено договір підряду №01/21-Д від 14.01.2021, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами і засобами, за технічним завданням Замовника, виконати комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт в приміщеннях, що знаходяться на об`єкті: майновий комплекс з переробки сільськогосподарської продукції, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 2 Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівської області (а.с.59-60 т.2).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: наказ про модернізацію основних засобів від 22.12.2020 №81-Н з додатком (висновок комісії про невідповідність технічним умовам); дефектний акт №1, 2 від 22.12.2020; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.03.21 (форма КБ-3); акт приймання передачі будівельного майданчика від 15.01.2021; копії платіжних доручень щодо оплати вартості ремонтних робіт; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 31 березня 2021р. (форма КБ-2в) по об`єкту (Цех, склад Л-6, Л1-1 (5043,2 м.кв.) виробничий цех, склад ГП); акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 31 березня 2021 (форма КБ-2в) по об`єкту (Зерносклад , Е1 (№2) (1495 кв.м.); копії платіжних доручень щодо оплати вартості ремонтних робіт та копія податкової накладної з доказом її реєстрації (а.с.61-100 т.2).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та правовим позиціям сторін, суд виходить із такого.

Частиною першоюстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятимстатті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина другастатті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт44.1. статті 44 Податкового кодексу України- тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин;ПК України).

В силу підпункту134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК Україниоб`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цьогоКодексу.

Відповідно до пункту135.1 статті 135 ПК Українибазою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно ізстаттею 134 цього Кодексуз урахуванням положень цьогоКодексу.

Згідно пункту137.1 статті 137 ПК Україниподаток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеноюстаттею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зістаттею 135 цього Кодексу.

Підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК Українивизначено, що податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згіднорозділу V цього Кодексу.

Підпункту «а» пункту198.1, пунктом198.2 статті 198 ПК Українивизначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту198.3 статті 198 ПК Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом198.6 статті 198 ПК Українивстановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

Згідно з пунктами200.1,200.4 статті 200 ПК Українисума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та формування витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Відповідач не визнає реальність вищезазначених господарських операцій, посилаючись на недостатність трудових ресурсів у ТОВ «Шатро Інтеріор Констракшин», оскільки за даними 1ДФ зазначено лише 39 осіб, і ТОВ «Шатро Інжиніринг», оскільки за даними 1 ДФ зазначено лише 31 особа в 2018р. і 11 осіб в 2020р., з огляду на кількість люд./год., яка зазначалася в актах виконаних робіт.

Проте судом досліджено договори підряду у передбачено, що акти виконаних робіт підписуються сторонами в кінці, тобто після фактичного виконання робіт. Так у договорі №08/04/20 від 08.04.2020 (з ТОВ «Шатро Інжиніринг») визначено у п. 3.3. «Підрядник зобов`язується закінчити виконання робіт та передати результати Робіт Замовнику протягом 80 календарних днів з дати здійснення Замовником передоплати»; у п. 4.1. «Оплата за виконані Підрядником роботи проводиться Замовником наступним чином: 10% (що складає 247 211,33 в т.ч. ПДВ) аванс від загальної вартості робіт сплачується Замовником протягом 10 календарних днів з дати підписання даного договору (а.с.227-228 т.1).

У відповідності до цих пунктів 14.04.2020 позивачем на виконання договору №08/04/20 від 08.04.2020 було перераховано 247 211,33 грн, що підтверджується платіжним дорученням №355099868 (а.с.8 т.2).

15.04.2020 ТОВ «Добродія Фудз» і ТОВ «Шатро Інжиніринг» підписали акт прийому-передачі будівельного майданчика(фронту робіт) (а.с.234 т.1).

Разом з тим, у додатковій угоді №1 від 03.09.2020 до договору підряду №08/04/2020 передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом чотирьох календарних місяців з дати підписання цієї Додаткової угоди (а.с.234 зворот т.1).

Додатковою угодою №2 від 25.11.2020 до договору підряду №08/04/2020 передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом трьох календарних місяців з дати підписання цієї Додаткової угоди (а.с.238 т.1).

Отже, в зазначених вище документах передбачено строк виконання робіт 80 днів з дня отримання передоплати, або 3 місяці, або 4 місяці.

Також у договорі підряду №01/21-Д від 14.01.2021 з ТОВ «Шатро Інтеріо Констракшин» зазначено у п. 3.1. «Підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт, передбачених цим договором, не пізніше двадцяти робочих днів з дати підписання даного Договору» (а.с.59-60т.2). Оскільки відповідно до даного договору обов`язкова передоплата не передбачалась, ТОВ «Добродія Фудз» перерахувала частково передоплату і сторонами було підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) від 15.01.2021 (а.с.64 зворот т.2).

Дослідивши надану первинну документацію, суд, з урахуванням правової позиції Верховного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 620/1274/19, приходить до висновку, що виконання робіт може бути тривалішим ніж один місяць, тобто, дата складання акту форми №КБ-2В не свідчить про те, що всі ці роботи виконувалися саме в цьому місяці, за який складається акт.

Податковий орган ототожнив строк виконання робіт по певному об`єкту і період, за який складається акт виконаних робіт по цьому об`єкту.

А складені акти здачі-приймання робіт можуть бути підписані і після фактичного виконання робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 24 листопада 2021 у справі № 640/22390/18.

Щодо посилань відповідача на деякі дефекти первинних документів, як то відсутності посади, особи відповідальної за здійснення господарської операції, суд зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3479/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 2а-2104/12/1370.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку щодо безпідставності доводів відповідача про недостатність трудових ресурсів у контрагентів та невідповідності деяких первинних документів, оскільки в основі цих висновків та розрахунку людино-годин є виключно припущення перевіряючих та не наведено жодного документального підтвердження, у зв`язку з чим зазначене не є належним та допустимим доказом нереальності здійснення господарських операцій.

До аналогічних висновків прийшов Верховний суд у постанові 23 січня 2020 року у справі №825/378/16.

Судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами. А тому суд погоджується із позицією позивача, що господарські операції із ТОВ «Шатро Інжиніринг» і ТОВ «Шатро Інтеріор Констракшин» фактично виконувалися у межах господарської діяльності позивача та підтверджені документально.

Щодо не включення в дохід безоплатно отриманої послуги - права користування на торгові марки в період воєнного стану (у вигляді роялті).

Відповідно до підпункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 01.01.2015) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статті 138-141 Податкового кодексу України містять виключний перелік випадків, коли фінансовий результат податкового (звітного) періоду коригується. Цей перелік не включає коригувань на суми доходу від безоплатного користування торговими марками.

Згідно з пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку П(С)БО 15 «Дохід» - дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено, що активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Судом встановлено, що позивач із ліцензіаром Agrikom Group Limited у додатковій угоді від 01.03.2023 до ліцензійного договору про надання прав на використання знака для товарів та послуг від 01.03.2023 № 0104/2023/DF визначили, що використання торгівельних марок є безоплатним (а.с.172-175 т.2).

Безоплатне отримання виключних майнових прав на торгову марку не створює виникнення активів в бухгалтерському обліку підприємства та не призводить до виникнення доходів. При цьому в податковому обліку підприємства не виникає податкових різниць з податку на прибуток.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду висловлена у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №826/6155/17 про те, що звичайна ціна в операції з безоплатного надання права користування торговою маркою має визначатися за загальним правилом, тобто сторонами договору, та у даному випадку може дорівнювати нулю, оскільки сторони погодили відсутність будь-яких платежів, зокрема у вигляді роялті, за право користування торговими марками.

У пп.71 п.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено перелік операцій для визначення звичайної ціни:

у разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання.

якщо під час здійснення операції обов`язковим є проведення оцінки, вартість об`єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у підпункті39.3.1пункту39.3статті39цьогоКодексу.

під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов`язковість З проведення якого передбачено законом.

якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф`ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

якщо продаж: (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Як слідує з наведеного вище, до переліку таких вимог безоплатне надання права користування торговою маркою не входить. При цьому, податковим законодавством не передбачена обов`язкова оцінка прав користування торговою маркою.

Таким чином визначення звичайної ціни є сферою діяльності суб`єктів господарювання, а будь-яке втручання щодо визначення рівня ціни є виходом за межі повноважень податкового органу.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 по справі № 826/6155/17 прийшов до висновку, що у статті 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні серед випадків обов`язкового проведення оцінки майна не передбачено операцій із безоплатного надання права користування торговою маркою. Крім того, податковий орган не є суб`єктом оціночної діяльності у розумінні Закону, тому не уповноважений здійснювати оцінку майнових прав інтелектуальної власності.

Непов`язаність доходів підтверджується тим, що торговельні марки не є ні активом, ні зобов`язанням для позивача, а тому твердження відповідача щодо отриманих доходів, розмір яких належними доказами не підтверджено, є помилковим.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів контролюючого органу щодо заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 3 Декларацій «Інші доходи».

Щодо нереальності операцій із ТОВ «Агро Дарія».

У квітні 2019 у межах господарської діяльності між ТОВ «Добродія Фудз» (покупець) і ТОВ «Агро Дарія» (постачальник) укладено Договір поставки №100419/ зак-ов від 10.04.2019 про придбання зерна вівса врожаю 2018р. у кількості, асортименті, ціною та на умовах поставки відповідно до Специфікацій (а.с.119-121 т.2).

Додатковою угодою №1 від 09.08.2021 до зазначеного договору постачальник і покупець визначили найменування товару, а саме: зерно вівса врожаю 2018, 2019 років» (а.с.122 т.2).

На виконання даного договору було складено Специфікацію №1 від 10.04.2019, Специфікацію №2 від 09.08.2019, Специфікацію №3 від 22.08.2019, Специфікацію №4 від 13.09.2019 (а.с.127 зворот-129 т.2) та виписано видаткові накладні №2 від 11.04.2019 на суму 224 236,00 грн., №10 від 12.08.2019 на суму 159 500,00 грн., №11 від 12.08.2019 на суму 159 800,00 грн., №12 від 12.08.2019 на суму 148 900,00 грн., №13 від 13.08.2019 на суму 156 900,00 грн., №14 від 13.08.2019 на суму 164 600,00 грн., №15 від 21.08.2019 на суму 159 400,00 грн., №16 від 22.08.2019 на суму 85 143,00 грн., №17 від 13.09.2019 на суму 181 232,00 грн (а.с.123-127 т.2).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №95 від 11.04.2019р., №3 від 12.08.2019р., №2 від 21.08.2019р., №2 від 13.08.2019р., №2 від 12.08.2019р., №1 від 22.08.2019р., №1 від 13.09.2019р., №1 від 12.08.2019р., №1 від 13.08.2019р (а.с.129 зворот 138 т.2).

При отриманні зерна вівса ТОВ «Добродія фудз» здійснило аналіз якості отриманого товару, що підтверджується відображенням у журналі лабораторних аналізів за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року (а.с.138 зворот-141 т.2).

Позивачем проведено повну оплату за поставлений товар, про що надані копії платіжних доручень (а.с. 141 зворот-148 т.2).

29.12.2021 між сторонами було підписано акт взаєморозрахунків від 21.12.2019 (а.с.122 зворот).

Позивач зазначає, що дане зерно вівса придбане у ТОВ «Агро Дарія», використане для виготовлення вівсяних пластівців, а тому відповідає основному виду господарської діяльності ТОВ «Добродія Фудз» і спрямоване на отримання прибутку.

Проте, податковий орган зазначає про нереальність операції, оскільки на перевірку не надані сертифікати, що посвідчують якість поставленого зерна, що передбачено п. 1.3 договору поставки, та не надано перелік документів, наведений у п.9.12 зазначеного договору. В усіх наданих до перевірки видаткових накладних відсутні ПІБ особи ТОВ «Добродія Фудз», яка отримала товар, у наявності тільки підпис. Недоліки, допущені при оформленні видаткових накладних, свідчать про порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У товарно-транспортній накладній від 12.09.19 відсутній підпис відповідальної особи вантажовідправника, зазначено лише ПІБ. Печатка вантажовідправника на документі також відсутня. У товарно-транспортних накладних від 12.08.2019, 13.08.2019, 21.08.2019, 12.09.2019 відсутні відомості щодо кількості поставленого товару, а в товарно-транспортній накладній від 12.08.2019 не зазначено який саме товар перевозився. В усіх товарно-транспортних накладних вказано: пункт навантаження - Київська область, тобто в документі відсутнє відображення повної адреси. Недоліки, допущені при оформленні товарно-транспортних накладних свідчать про порушення п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363. Замовником автомобільних перевезень у товарно-транспортних накладних зазначається ТОВ «Агро Дарія». Автомобільними перевізниками зазначені контрагенти: ТОВ «Керуш Байт» (код 42635969), ТОВ «Хайбер» (код 41762333), ТОВ «Автокар 777» (код 36303499). Зазначені суб`єкти господарювання в періоді оформлення товарно-транспортних накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість, проте за даними Єдиного реєстру податкових накладних не реєстрували податкові накладні на здійснення перевезень для ТОВ «Агро Дарія». За даними фінансової звітності, поданої ТОВ «Агро Дарія» за 2019 рік, підприємство має основні засоби загальною вартістю 2 тис.грн. На підприємстві працює 1 особа. ТОВ «Агро Дарія» не має земельних ділянок та не орендує їх. Тобто виступати виробником сільськогосподарської продукції не могло. Платником єдиного податку 4 групи ніколи не реєструвалося. Зазначене суперечить умовам договору.

Висновки податкового органу щодо обов`язкового надання сертифікатів якості на зерно вівса спростовуються доказами, наданими позивачем, а саме при прийманні товару проведено дослідження у власній сертифікованій лабораторії, яка проводить контроль якості вхідної сировини. Сертифікати якості не є первинними документами у розумінні вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не є обов`язковими для підтвердження реальності господарських операцій.

Зазначене підтверджується висновками Верхового суду у постанові від 22.04.2021 у справі № 160/1283/19.

Щодо доставки товару, то у п. 4.2 договору №100419/зак-ов від 10.04.2019р. передбачено, що доставка організовується і оплачується ТОВ «Агро Дарія», а саме: «Поставка товару здійснюється на умовах DAP (франко-склад Покупця) за адресою: Чернігівська обл. смт. Михайло Коцюбинське, вул. Шевченка 2 Б». При цьому, ТОВ «Добродія Фудз» виступав одержувачем товару та не був учасником відносин щодо перевезення товару та складання товарно-транспортних накладних (ТТН).

Верховний Суд у постановах: від 15 травня 2019 року у справі №804/12339/13-а, від 30 серпня 2019 року у справі № 804/17176/14, прийшов до висновку, що відсутність товарно-транспортних накладних або їх окремі недоліки не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки.

Суд зазначає, що доводи відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат та податкового кредиту.

Як встановлено матеріалами справи, податкові накладні, складені контрагентом, зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розбіжностей у податковій звітності відповідачем не виявлено. Позбавлення платника податків права на податковий кредит за умови наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином зареєстрованої податкової накладної є безпідставним.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Отже, податковим органом у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, недостовірні та (або) суперечливі.

Щодо закінчення строку придатності товару (крупа гречана).

Судом встановлено, що у грудні 2014 ТОВ Добродія Фудз придбано 250 тон крупи гречаної у ПАТ Аграрний фонд. Термін придатності гречаної крупи становить 20 місяців, а за даними бухгалтерського обліку крупа гречана зберігається у ТОВ «Добродія Фудз». Отже, контролюючий орган, ураховуючи, що термін придатності крупи гречаної минув та цю крупу неможливо використати в господарській діяльності, прийшов до висновку, що позивач порушив п.198.5, ст.198 Податкового кодексу України та донарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість при використанні крупи гречаної поза межами господарської діяльності.

Під терміном «господарська діяльність» з метою застосування норм Податкового кодексу України розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Господарська операція, розуміється як факт підприємницької та іншої діяльності, який викликає зміни в структурі усіх ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті вчинення якого очікується отримання економічних вигод, збільшення чи зменшення зобов`язань одержання фінансових результатів. При цьому, окрема господарська операція може і не мати всіх ознак господарської діяльності, зокрема, обов`язковості отримання доходу (прибутковості).

Водночас, саме сукупність господарських операцій за певний період є господарською діяльністю, метою якої є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання суб`єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.

Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків.

І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. Відповідно до підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Поняття економічного ефекту в нормах Податкового кодексу України не розкрито, однак, виходячи із визначення господарської діяльності, наведеного в підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК, та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів платника податків та/або їх вартості.

При цьому не обов`язково щоб такий ефект спостерігався негайно після вчинення господарської операції. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі і операція може виявитися збитковою, що є природнім перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте з визначеного ПК поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (принаймні за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.

Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненої в межах господарської діяльності платника податків.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції для цілей податкового обліку не можуть вважатися вчиненими в межах господарської операції.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного суду від 02 липня 2020 у справі №560/711/19 та від 19 червня 2020 у справі №160/1446/19.

Підпунктом "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України встановлено наслідки використання платником податків товарів (робіт, послуг), під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

Тобто, предметом регулювання пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України є випадки свідомого використання платником податків товарів (робіт, послуг) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, а нарахування податкових зобов`язань відбувається, якщо товари призначаються платником для їх використання або починають використовуватися платником в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд погоджується з доводами позивача, що для застосування наслідків, передбачених п. г п. 198.5 ст.198 ПК України, податковий орган повинен був під час податкової перевірки звернутися із письмовим запитом про використання/невикористання у господарській діяльності спірної гречки, а не про обставини придбання чи обставини тривалого зберігання. Однак, податковий орган протягом перевірки не звертався з жодними запитами про надання таких документів чи інформації.

Позивач зазначає, що не списував з балансу придбану гречку, строк придатності якої сплив, а планує використовувати у своїй діяльності не за прямим (первісним) призначенням (що відповідає «принципу ділової мети»), а шляхом реалізації іншим суб`єктам з метою використання останніми у своїй господарській діяльності не за прямим (первісним) призначенням (в т.ч. для перемелювання на корм для тварин, та інше.), чому не перешкоджає закінчення терміну зберігання цього товару.

Зазначає про можливість використання гречки для опалення виробничих приміщень шляхом змішування з іншими видами альтернативного палива. На даний момент, позивач здійснює діяльність з опалення виробних приміщень за допомогою парової котельні в смт. Михайло Коцюбинське, Чернігівської обл.,вул. Шевченка, 2б. Технічну можливість використання альтернативного палива підтверджує наданими суду документами: робочим проекту розробленого проектантами ТОВ «ЕСТЕУ». Вид палива: основні: лузга вівса Допоміжні: газ, відходи III категорії, пілети. Паспортом Котел паровий DBW 4,0 -1,3. Технічний звіт про проведення ремонтно налагоджувальних та тепло-екологічних випробувань парового котла DBW 4,0 -1,3. Позивач також використовує теплогенератор, який придбано у ТОВ «Греко Трейд» за договором №090821 від 04.08.21р. Документами на право власності на приміщення котельні. Придбання для опалення лушпиння соняшникового пресованого гранульованого (паливні гранули), підтверджує видатковими накладними від ТОВ «Контракт Енерджі». Використовує парову котельню також шляхом опалення за допомогою відходів «вівса» і зазначене відображається в бухгалтерському обліку. Газ для опалення приміщення не використовує, що підтверджує Додатковою угодою про розірвання Типового договору розподілу природного газу №094212ВСDHAP056 від 01.05.2016р. з АТ «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРНІГІВГАЗ». Крім того, 01 липня 2022р уклав договір купівлі-продажу обладнання для виготовлення паливних гранул з ТОВ «АРТМАШ», за яке сплачено перший платіж 50%, що підтверджується платіжним дорученням ( а.с. 175-215 т.2)

Зазначені документи підтверджують можливість використання спірної гречки у діяльності товариства.

Використання у господарській діяльності продукції, строк використання якої сплинув не за прямим (первісним) призначенням не заборонено законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 у справі №420/3062/19, у якій суд прийшов до висновку, що неможливість використання активу за своїм початковим призначенням внаслідок спливу строку його придатності не є беззаперечною підставою для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України у разі існування можливості його використання у господарській діяльності та отримання певного економічного ефекту від його реалізації, зокрема, за наслідками його переробки, що має відповідати вимогам чинного законодавства.

Проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. (постанова Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №807/1556/17).

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження свого рішення про застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України до ТОВ «Добродія Фудз».

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост.90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ТОВ «Добродія Фудз» необхідно задовольнити повністю, оскільки відповідач не довів правомірність своїх рішень. Таким чином, податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Добродія Фудз'' до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 06.06.2025 №10994/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 1 520 460 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.03.2025 №4501/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 5 251 068,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.03.2025 №4502/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 3 418 603,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.03.2025 №4503/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 356 632,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.03.2025 №4504/ж10/25-01-07-00 на загальну суму штрафної санкції 2659,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Добродія Фудз'' судові витрати в сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність ''Добродія Фудз'' (код ЄДРПОУ 38408485, вул. Шевченка, буд. 2-Б, смт Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна