Рішення № 131179456, 20.10.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2025 р. № 520/15276/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі позивач) до Північно-східниого офісу Держаудитслужби (далі відповідач) у якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати висновок від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-17-010349-a.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.04.2025 регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями, вид предмету закупівлі: Код ДК 021:2015: 03410000-7 Деревина (Шпала дерев`яна обрізна (А) непросочена тип IІ). 29.05.2025 за наслідками моніторингу процедури закупівлі Північно-східним офісом Держаудитслужби прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-17-010349-a. Відповідно до висновку були виявлені порушення у сфері публічних закупівель. Так, у пункті 1 констатуючої частини висновку, зокрема, зазначено, що, Замовник до відповіді не надав «Перелік продукції, яка підлягає інспекторському контролю та стандарту АТ «Укрзалізниця» СТП 01.02-001:2025 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Організація системи вхідного контролю, правила проведення», який затверджений рішенням АТ «Укрзалізниця». Вказує, що шпала дерев`яна обрізна (А) непросочена тип 1 не входить до Переліку продукції залізничного призначення, яка підлягає інспекторському контролю, затвердженого наказом Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Отже, тендерною документацією не встановлено вимоги про надання учасником відкритих торгів документів з відмітками про проведення інспекторського контролю. У складні тендерної пропозиції ТОВ «ВЕНТА КОМПАНІ» були надані сертифікат на систему управління якістю, паспорт якості від 21.04.25 Вих. № 973, згідно якого Шпала дерев`яна обрізна (А) непросочена тип 1 не підлягає обов`язковій сертифікації та оцінці відповідності згідно «Львівстандартметрології» № 53-07/55 від 06.11.2023.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

30.09.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.05.2025 № UA-2025-04-17-010349-a в повному обсязі. Вважає, що позивач, звертаючись з позовною заявою до суду не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку. Вказаний Офісом у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі спосіб усунення порушення, а саме: зміст зобов`язальної частини оскаржуваного висновку 5 сформульовано на виконання його владних управлінських функцій, як наслідок встановлених порушень замовником процедури закупівлі, з урахуванням контексту допущених порушень позивачем та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому. Крім того, спосіб усунення порушень визначено з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, Офіс чітко зазначив конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення. За цих обставин Північно-східний офіс Держаудитслужби не погоджується з доводами позивача та зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.05.2025 № UA-2025-04-17-010349-a, є законним та обґрунтованим, відповідає Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», Закону України «Про публічні закупівлі», та є правомірним, і вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

09.07.2025 представником позивача надано пояснення, в якій наголошено, що відповідач доводів, аргументів, тверджень позову не спростував, законності оскаржуваного висновку не довів, що на переконання позивача доводить наявність підстав для задоволення позову.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17.06.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

17.04.2025 регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями, вид предмету закупівлі: Код ДК 021:2015: 03410000-7 Деревина (Шпала дерев`яна обрізна (А) непросочена тип IІ) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-04-17-010349-a).

Статус закупівлі на день подання позову «Завершений».

На участь у вказаній процедурі закупівлі було подано тендерна пропозиція від ТОВ «ВЕНТА КОМПАНІ».

За результатом розгляду тендерних пропозицій переможцем визнано ТОВ «ВЕНТА КОМПАНІ» (протокол від 05.05.2025 № 182/2).

За результатами викритих торгів 20.05.2025 з переможцем укладено договір № П/НХ-25519/НЮ про закупівлю шпали дерев`яної обрізаної (А) непросоченої тип ІІ, який виконано.

В електронній системі закупівель опубліковано наказ Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.05.2025 № 153, згідно з яким «відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Північносхідний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, на виконання доручення Держаудитслужби від 07.05.2025 № 003100-18/5618-2025 прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі.

29.05.2025 за наслідками моніторингу процедури закупівлі Північно-східним офісом Держаудитслужби прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-17-010349-a.

В пункті 1 констатуючої частини висновку, зокрема, зазначено, що, Замовник до відповіді не надав «Перелік продукції, яка підлягає інспекторському контролю та стандарту АТ «Укрзалізниця» СТП 01.02-001:2025 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Організація системи вхідного контролю, правила проведення», який затверджений рішенням АТ «Укрзалізниця». Таким чином, на запит Північносхідного офісу Держаудитслужби від 12.05.2025 Замовником не надано відповідних документів, чим порушено вимоги частини п`ятої статті 8 Закону.

В пункті 2 констатуючої частини висновку зазначено: «За результатами аналізу питання надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону».

В пункті 3 констатуючої частини висновку зобов`язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-17-010349-a протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року за № 922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. (п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII).

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Згідно з ч. 19 ст. 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 за № 242 Положення про Східний офіс Держаудитслужби доповнено абзацом, відповідно до якого, на території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням голови Держаудитслужби та його заступників.

Згідно зі ст. 1 Закону № 922-VIII у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31);

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32).

- договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Вимоги до тендерної документації у відкритих торгах визначені у ст. 22 Закону № 922-VIII.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. (ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII)

У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. (п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII).

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. (абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII

Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначає ст. 31 Закону № 922-VIII встановлено.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; 2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону № 922-VIII замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII)

Законом України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII доповнено пунктом 3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

Відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 922-VIII Кабінет Міністрів України Постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно з п. 3 Особливостей визначено, що замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до п. 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону, тобто, тендерна документація повинна відповідати вимогам ст. 22 Закону №922.

Отже, тендерна документація повинна містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону N 922-VIII, а також іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону N 922-VIII). Учасник при підготовці своєї тендерної пропозиції має керуватись саме вимогами тендерної документації та зобов`язаний неухильно їх дотримуватись, так як невиконання учасником вимог тендерної документації тягне за собою негативні наслідки у вигляді відхилення його тендерної пропозиції.

Судом з матеріалів справи встановлено, що згідно додатку А тендерної документації на шпалу дерев`яну обрізну (А) непросочену тип ІІ ДСТУ ГОСТ 78:2009 вказано: «Продукція має відповідати вимогам: ДСТУ ГОСТ 78:2009. Учасник повинен надати підтвердження відповідно Додатку 1 до тендерної документації щодо відповідності, а саме: Продукція, щодо якої виробник проводить добровільну оцінку відповідності заявленим вимогам.»

Згідно пункту 1 розділу 2 Тендерної документації, відповідно до пункту 54 Особливостей, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/ або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.

Слід зазначити, що запитів від учасників щодо роз`яснення, чи підлягає шпала дерев`яна обрізна (А) непросочена тип ІІ ДСТУ ГОСТ 78:2009 інспекторському контролю не надходило.

Таким чином, вимоги щодо інспекторського контролю на шпали в тендерній документації відсутні.

Також, судом встановлено, що АТ «Укрзалізниця» не видавала зазначені нормативні документи, не є держателем та розпорядником цих документів, а є тільки користувачем документів, що розміщені у загальному доступі.

Суд зауважує, що орган контролю констатує порушення, що не могло бути виконано (надання документів), оскільки такі документи позивачем не створювались, АТ «Укрзалізниця» не є держателем та розпорядником цих документів.

Крім того слід зазначити, що відповідно до Додатку 1 до Тендерної документації Учасник повинен надати інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, згідно переліку встановленого замовником в пункті 1 «Документальне підтвердження відповідності технічним, якісним, кількісним, та іншим вимогам предмета закупівлі» Додатку 2 до тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції».

Додатком «А» до Тендерної документації встановлено, що Учасник повинен надати підтвердження відповідно Додатку 1 до тендерної документації щодо відповідності, а саме: продукція, щодо якої виробник проводить добровільну оцінку відповідності заявленим вимогам.

Тобто, обов`язку щодо надання документів з відмітками про проведення інспекторського контролю не встановлено.

В абзаці 2 Додатку 2 до тендерної документації встановлено, що для продукції, що підлягає інспекторському контролю, визначеної відповідно до наказу АТ «Укрзалізниця» від 01.02.2016 № 044, зразки документів повинні містити відмітки про здійснення інспекторського контролю відповідно до п. 7.4 ДСТУ ГОСТ 23894:2016.

Суд ураховує, що обов`язкова сертифікація, або підтвердження відповідності, це процедура, за якою виробники мають підтвердити, що їхня продукція відповідає певним технічним вимогам. Інспекторський контроль це одна з форм цієї процедури, коли органи контролю перевіряють, чи виробники дотримуються цих вимог.

Як було зазначено вище, Шпала дерев`яна обрізна (А) непросочена тип 1 не входить до Переліку продукції залізничного призначення, яка підлягає інспекторському контролю, затвердженого наказом Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Отже, тендерною документацією не встановлено вимоги про надання учасником відкритих торгів документів з відмітками про проведення інспекторського контролю.

Між тим, у складі тендерної пропозиції ТОВ «ВЕНТА КОМПАНІ» були надані сертифікат на систему управління якістю, паспорт якості від 21.04.25 Вих. № 973, згідно якого Шпала дерев`яна обрізна (А) непросочена тип 1 не підлягає обов`язковій сертифікації та оцінці відповідності згідно Висновка ДП «Львівстандартметрології» № 53-07/55 від 06.11.2023.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон «Про публічні закупівлі», пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином, суд доходить висновку, що орган контролю вимагав документи, які не передбачені тендерною документацією.

Частиною 2 ст. 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України, зокрема щодо його обґрунтованості, яка є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-17-010349-a, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання його протиправним.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправним висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-17-010349-a задовольняє, відповідно позовна вимога про його скасування також підлягає задоволенню.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Платіжним дорученням від 05.12.2024 №3812, підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-17-010349-a.

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східниого офісу Держаудитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Акціонерне товариство "Українська залізниця", місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця,5, ЄДРПОУ 40075815.

Відповідач Північно-східний офіс Держаудитслужби, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майд. Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, ЄДРПОУ 40478572.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.10.2025.

Суддя О.В. Пасечнік