Рішення № 131178754, 20.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30635/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовною заявою звернулася військова частини НОМЕР_1 ( далі позивач, вч НОМЕР_1 ) до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( далі відповідач), в якій з урахуванням заяви від 07.10.2025 про уточнення підстав звернення, просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Циганок Наталії Сергіївни №ВП78516488 від 01.09.2025р. про накладання штрафу.

ІI. Позиція учасників справи.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що 01.09.2025 року відповідач отримав постанову ВП№78516488 від 01.09.2025р. про повторне накладання штрафу в розмірі 10 200,00 грн на військову частину НОМЕР_1 за невиконання у встановлений строк виконавчого листу № 420/2031/25 від 18.06.2025р. виданого Одеським окружним адміністративним судом на виконання рішення №420/2031/25, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, за період з 17.05.2021 по 20.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із урахування виплачених сум. На виконання вищевказаного рішення боржником в добровільному порядку було проведено розрахунок належних до виплати сум, підготовлено клопотання до розпорядника коштів - командування Сил підтримки на погодження сум для виконання рішення суду, направлено заявки на фінансування за цією статтею витрат до Департаменту соціального забезпечення МОУ. Проте, вказаною постановою ВП №78516488 від 01.09.2025 р. відповідачем протиправно повторно накладено штраф в розмірі 10 200,00 грн., оскільки питання видалення коштів на фінансування виконання судових рішень по даній категорії справ цілком залежить від Міністерства Оборони України, що є поважними причини неможливості виконання військовою частиною НОМЕР_1 вищевказаного рішення суду, та як наслідок відсутність підстав для накладання штрафу за невиконання судового рішення. При цьому, зауважує, що станом на дату звернення з цим позовом попередню постанову від 11.08.2025р. про накладання штрафу визнано протиправною та скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/27706/25 від 05.09.2025 р.

10.10.2025 судом зареєстровано від відповідача відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що на примусовому виконанні у Білгород-Дністровському ВДВС перебуває виконавче провадження ВП № 78516488 з примусового виконання виконавчого листа № 420/2031/25 виданого Одеським окружним адміністративним судом 18.06.2025 про зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 04.07.2025 року до військової частини НОМЕР_1 , направлена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №78516488, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 78516488 та постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 78516488, про що свідчить повідомлення про вручення від 09.07.2025р. Оскільки на адресу Відділу жодних повідомлень про виконання рішення від військової частини НОМЕР_1 не надходило, 01.09.2025 року до військової частини НОМЕР_1 , направлено постанову про накладання штрафу у зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин. Відтак, державним виконавцем своїми рішеннями, діями не були порушені права позивача, в тому числі при винесенні постанови про накладання штрафу № 78516488 від 01.09.2025 року.

Третя особа - ОСОБА_1 не скористався правом надати суду пояснення, при цьому, 13.10.2025 на виконання ухвали суду від 08.10.2025 р. надав суду витребувані документ, а саме, копії паспорту та ідентифікаційного номеру.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 24.09.2025 р. о 16:00 год. Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та зобов`язано відповідача протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №ВП78516488 у межах якого відповідачем винесено оскаржувану постанову.

У судове засідання призначене на 24.09.2025 року особи, які беруть участь у справі не з`явились, про що складено довідку про нездійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою суду від 25.09.2025 р. вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 08.10.2025 р. задоволено заяву представника Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2025 р. щодо уточнення обставин справи, як такі, що первинно були помилково вказані. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( далі третя особа). Виключено зі складу учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За даними КП ДСС рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі №420/2031/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування з 17 травня 2021 року по 20 травня 2023 року, при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, за період з 17.05.2021 по 20.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із урахування виплачених сум.

18.06.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/2031/25 про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 ( розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, за період з 17.05.2021 по 20.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із урахування виплачених сум.

04.07.2025 державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( далі державний виконавець) відкрито виконавче провадження ВП № 78516488 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

11.08.2025 р. державним виконавцем за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк виконавчого документа винесено постанову ВП № 78516488 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

01.09.2025 р. державним виконавцем за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк виконавчого документа винесено постанову ВП № 78516488 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Дана постанова вмотивована тим, 11.08.2025, на боржника за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії був накладений штраф в розмірі 5100,00 грн. При повторній перевірці встановлено, що рішення суду, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії без поважних причин не виконано.

Вважаючи, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення штрафу за повторне невиконання судового рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов), зокрема

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( стаття 1 Закону № 1404-VIII);

- підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (пункт 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII);

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. (пункт 1 частини 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII);

- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. ( частина 1 статті 63 Закону № 1404-VIII);

- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ( частина 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII );

- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. ( частина 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII);

- у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. ( частина 1 статті 75 Закону № 1404-VIII).

VI. Оцінка суду.

З системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, законодавцем визначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 січня 2020 року (справа № 400/1954/19), від 10 грудня 2020 року (справа № 826/19276/16), від 10 вересня 2020 року (справа № 824/308/20-а), від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 та у справі № 360/4708/20, від 31 травня 2022 року у справі № 360/940/20.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн., є повторне не виконання боржником - військовою частиною НОМЕР_1 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі №420/2031/25 в частині виплати ОСОБА_1 нарахованого на виконання даного судового рішення грошового забезпечення.

При цьому, за позицією позивача не виконання судового рішення пов`язано з недостатнім виділенням головним розпорядником бюджетних коштів для здійснення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення .

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України визначають «Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту», що затверджені наказом Міністерства оборони України 22.05.2017 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 № 104).

Згідно із пунктами 1.2 1.4 цих Правил, ними визначено, що забезпечувальний фінансовий орган це фінансовий орган головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, до мережі якого належать розпорядники коштів третього рівня.

Начальник фінансового органу - це начальник фінансово-економічної служби (управління, відділу тощо) військової частини, начальник сектору соціальних виплат обласного або ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також головний бухгалтер військової частини; фінансове господарство військової частини сукупність процесів щодо управління фінансовими ресурсами, які є в розпорядженні військової частини, з метою виконання покладених на неї завдань; фінансове забезпечення - система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог законодавства, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань; фінансовий орган - фінансово-економічна служба (управління, відділ тощо) військової частини, відділ фінансового забезпечення військового комісаріату (сектору соціальних виплат територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

- Міністр оборони України - головний розпорядник;

- командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів другого рівня);

- командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів третього рівня).

Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином:

- головний розпорядник - через Департамент фінансів Міністерства оборони України;

- розпорядники коштів другого рівня - через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, командувань окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;

- розпорядники коштів третього рівня - через фінансові органи військових частин.

Забезпечувальний фінансовий орган згідно зі своїми повноваженнями здійснює координацію діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органів військового управління, які в установленому законодавством порядку визначені відповідальними виконавцями (співвиконавцями) бюджетних програм (підпрограм) (далі - служби забезпечення) щодо забезпечення військових частин бюджетними асигнуваннями та коштами за напрямами відповідальності цих служб забезпечення.

Військова частина має право отримувати бюджетні асигнування на утримання тільки від одного забезпечувального фінансового органу.

Пунктами 2.23, 2.24, 2.26, 2.28, 2.32 зазначених Правил, військова частина має право здійснювати видатки виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду за наявності витягів із річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, а також у передбачених випадках згідно з річним розписом витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, доведених органом Державної казначейської служби України, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.

Позивач - військова частина НОМЕР_1 - є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядником бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України.

Таким чином, для отримання видатків на виплату позивачеві коштів на виконання рішення суду, фінансова служба позивача має подати розпоряднику коштів відповідну заявку на уточнення в потребі на відповідний місяць.

Судом встановлено, що 10.07.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 направлено начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну програму) основну заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за кекв 2800 Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення А3955 на липень 2025 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 25.08.2025 р. №220/13/24273 у відповідь на лист позивача стосовно виділення бюджетних асигнувань для виконання рішень судів, повідомлено, що Міністерством оборони України фінансування видатків на виконання судових рішень по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки здійснюється відповідно до наданих розпорядниками коштів нижчого рівня заявок на кошти в межах наявного фінансового ресурсу. У 2024 році видатки Міністерства оборони України на виконання рішень судів становили лише 30 % від заявленої потреби . Після збільшення відповідних бюджетних призначень Міністерству оборони України будуть підготовлені пропозиції щодо відкриття асигнувань розпорядникам коштів нижчого рівня.

Згідно листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано.

Відтак з огляду на наведене, слід зазначити, що можливість реалізації даного обов`язку військовою частиною перебуває у залежності від його фінансового забезпечення, яке, є обмеженим.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 15.04.2020 у справі № 811/1324/18, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18 дійшов правового висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи, що наявними у справі доказами підтверджується вчинення позивачем дій для повного виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що постанова Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Циганок Наталії Сергіївни у виконавчому провадженні ВП № 78516488 від 01.09.2025р. про накладання штрафу 10 200,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не враховано наявність поважних причин невиконання позивачем судового рішення в частині виплати нарахованого грошового забезпечення.

VII. Висновок суду.

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миколаївська, буд . 30, м. Білгород - Дністровський, Одеська область, 67701, ЄДРПОУ 34890175) , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Циганок Наталії Сергіївни №ВП 78516488 від 01.09.2025р. про накладання штрафу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна