Рішення № 131178597, 20.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17989/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє представник Оставненко Інна Сергіївна, звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Одеській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.05.2025 номер справи 155250025488 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії з 18.04.2025 із зарахуванням до розрахунку стажу період роботи з 01.06.2001 по 21.04.2004 філії «Одеське Центральне відділення «Промивестбанку» на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 23.05.2025 звернулася через вебпортал ПФУ до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком після досягнення 63 років. Проте, 02.06.2025 року отримала рішення про відмову у призначення пенсії від 30.05.2025 номер справи 155250025488, яке було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. З рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.05.2025 номер справи 155250025488 вбачається, що страховий стаж заявниці складає 21 рік 10 місяців 21 день, тому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 22 роки для осіб віком 63 роки. До стажу не зараховано період роботи з 01.06.2001 по 21.04.2004, оскільки відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.05.2025 номер справи 155250025488 позивач вважає протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 11.06.2025 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 20.06.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що до страхового стажу включається період роботи особи після 01.07.2000 лише за певних умов, а саме, виключно за умови сплати за таку особу страхових внесків. Зважаючи на положення Інструкції 16-6 та 21-1 у підприємства, у тому числі і у особи, що веде підприємницьку діяльність, наявний обов`язок щодо сплати страхових внесків у відповідному розмірі, та в порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, відповідно до законодавства України.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що страховий стаж заявника становить 21 рік 10 місяців 21 день. Необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить не менше 22 роки. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років, мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року від 15 до 24 років. За доданими документами період роботи з 01.08.1985 по 21.04.2004 за трудовою книжкою від 19.09.1979 серії НОМЕР_1 зараховано до страхового стажу з 01.08.1985 по 30.06.2000 та 01.04.2001 по 31.05.2001, оскільки відсутні дані Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Водночас, період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2001 зараховано періодом здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З урахуванням зазначеного, рішенням від 30.05.2025 №155250025488 Головним управлінням відмовлено в призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній належним чином підтверджений страховий стаж. Позивачем підтверджено лише 21 рік 10 місяців 21 день страхового стажу із необхідним 22 років, що не дає право на призначення пенсії.

З огляду на викладене відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову.

08.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що зарахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії можливе лише у разі сплати особою відповідних страхових внесків у наведений період.

Зарахування страхового стажу для обчислення пенсії одній особі без сплати страхових внесків є порушенням принципу рівноправності стосовно інших громадян, які своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства сплачують відповідні страхові внески.

Для зарахування певного періоду трудової діяльності після 2000 року до страхового стажу, який враховується при обрахунку пенсії в Україні необхідним є підтвердження сплати страхових внесків у відповідний період саме до Пенсійного фонду України, та, відповідно, наявності інформації про сплату страхових внесків у відповідний період у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування України.

Страховий стаж позивача становив 21 рік 10 місяців 21 день (з урахуванням положень абз.3 п.1 ч.1 ст.3-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - не менше 22 років), що є недостатнім та не дає підстав для призначення пенсії за віком.

З огляду на викладене відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем та її представником 08.07.2025 подано відповідь на відзив.

Згідно із частиною 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Подана позивачем та її представником відповідь на відзив судом не розглядається, оскільки згідно із частиною 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

На підставі заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області 30.05.2025 винесено рішення про відмову в призначенні пенсії номер справи 155250025488 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до рішення від 30.05.2025 номер справи 155250025488 вік заявника 63 роки 01 місяць 06 днів.

Страховий стаж заявника становить 21 рік 10 місяців 21 день.

Необхідний страховий стаж становить не менше 22 роки.

За доданими документами період роботи з 01.08.1985 по 21.04.2004 за трудовою книжкою від 19.09.1979 серії НОМЕР_1 зараховано до страхового стажу з 01.08.1985 по 30.06.2000 та 01.04.2001 по 31.05.2001, оскільки відсутні дані Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Водночас, період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2001 зараховано періодом здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок обчислення страхового стажу визначений статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Закон «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з частиною 1 і частиною 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України. Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України. Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об`єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку І в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Судом встановлено, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 30.05.2025 номер справи 155250025488 прийнято у зв`язку відсутністю необхідного страхового стажу.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи в філії «Одеське Центральне відділення «Промивестбанку» з 01.06.2001 по 21.04.2004 суд зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення за доданими документами період роботи з 01.08.1985 по 21.04.2004 за трудовою книжкою від 19.09.1979 серії НОМЕР_1 зараховано до страхового стажу з 01.08.1985 по 30.06.2000 та 01.04.2001 по 31.05.2001, оскільки відсутні дані Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

З моменту запровадження системи персоніфікованого обліку, страховий стаж розраховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що за період роботи, починаючи з 1 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону №1058-IV передбачено, що відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №794 персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Пунктами 6-7 цього Положення передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови. Уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).

Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України. Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.

При цьому, системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Таким чином, судом встановлено, що позивач працювала в філії «Одеське Центральне відділення «Промивестбанку» з 01.06.2001 по 21.04.2004, однак інформація щодо сплати страхових внесків відсутня у системі персоніфікованого обліку.

При цьому, обов`язок щодо сплати страхових внесків покладено на роботодавця, у якому позивач працювала та отримувала заробітну плату.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, а відтак підставою для прийняття про відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, період роботи в філії «Одеське Центральне відділення «Промивестбанку» з 01.06.2001 по 21.04.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовило у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 30.05.2025 номер справи 155250025488 в частині не зарахування до страхового стажу період роботи в філії «Одеське Центральне відділення «Промивестбанку» з 01.06.2001 по 21.04.2004 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також зазначає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 роботи в філії «Одеське Центральне відділення «Промивестбанку» з 01.06.2001 по 21.04.2004.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії з 18.04.2025 суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Поряд з цим, відповідно до п.1.1 розділу І Порядку №22-1, серед інших заяв, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з п. 4.10. Порядку № 22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, заява про призначення пенсії подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України (органу, що призначає пенсію), після сканування якої та сканування копій доданих до неї документів (формування електронної пенсійної справи), за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Отже, заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.

А вже після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

У даному випадку відповідно до матеріалів справи, враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 18.04.2025.

До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при прийнятті оскарженого рішення не висловило жодних зауважень щодо повноти і достовірності поданих для призначення пенсії документів, а єдиною підставою для відмови у її призначенні є відсутність необхідного страхового стажу, тоді як встановлено, що станом на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії необхідний страховий стаж становив більше 22 років.

За таких обставин, у відповідача не існувало іншого правомірного варіанту поведінки, окрім як призначити позивачу пенсію, а відтак повноваження його з урахуванням викладеного у даному випадку не були дискреційними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 30.05.2025 номер справи 155250025488.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 3, під. 2, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи у філії «Одеське Центральне відділення «Промивестбанку» з 01.06.2001 по 21.04.2004 та призначити пенсію за віком з 18.04.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 3, під. 2, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний