Рішення № 131178080, 20.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2025 рокусправа № 640/319/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІКТА ФАСАД БУД» (вул. Зелена, 1, оф. 16, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., ЄДРПОУ 35850437) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІКТА ФАСАД БУД» до Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Державної служби України з питань безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №230091 від 15 грудня 2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІКТА ФАСАД БУД».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

03.02.2025 справа №640/319/21 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передана для розгляду головуючому судді Костецькому Н.В.

Ухвалою суду від 07.02.2025 прийнято до розгляду справу №640/319/21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із спірною постановою та вважає її протиправною, оскільки адміністративно-господарські штрафи згідно чинного законодавства застосовуються виключно до автомобільних перевізників. Вказує, що не є автомобільним перевізником, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, оскільки у нього відсутня відповідна ліцензія. Стверджує, що під час рейдової перевірки та винесення оскаржуваної постанови відповідачем не було встановлено наявність договору перевезення вантажу, видачі позивачем ТТН на вантаж, або інших письмових документів. Вказує, що є законним користувачем автомобілю на підставі договору найму та не перебуває у трудових відносинах з водієм. Оскільки водій мав законне право керувати транспортним засобом у разі передачі йому законним користувачем реєстраційного документу на ТЗ, це не є правовою підставою для визначення позивача автомобільним перевізником вантажу та накладення штрафу.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, при здійсненні 17.11.2020 рейдової перевірки на дорозі, було зупинено транспортний засіб Mercedes номерний знак НОМЕР_1 , який використовувався позивачем на підставі договору найму.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 28,240 т. при нормативно допустимому 16 т., та загальна маса склала 43,04 т. при нормативно допустимій 40 т., про що складено довідку від 17.11.2020.

У зв`язку із виявленою під час перевірки невідповідністю фактичних вагових параметрів нормам та правилам, на підставі п. 6 Порядку №422 було складено Акт про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів від 17.11.2020 №045321.

Повідомленням від 03.12.2020 позивача було викликано на 15.12.2020 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Проте, таке повідомлення позивачем не отримано, про що свідчать відомості із офіційного сайту «Укрпошта». Відповідач вважає, що позивач мав можливість отримати запрошення, надати відповідні заперечення та докази, проте своїм правом не скористався.

Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено факту порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

17.11.2020 посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі направлення на рейдову перевірку від 12.11.2020 №000242 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, здійснено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у м. Київ по вул. Григоровича-Барського.

Під час рейдової перевірки, посадовими особами зупинено автомобіль Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , що використовується ТОВ «ІНВІКТА ФАСАД БУД» відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів від 20.10.2020, під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 28,240 т. при нормативно допустимому 16 т., та загальна маса склала 43,04 т. при нормативно допустимій 40 т., про що складено довідку від 17.11.2020 та Акт №045321 від 17.11.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Відповідно до Акту №243961 від 17.11.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час перевірки встановлено порушення, а саме надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень, про що свідчить ТТН №167602/1 від 17.11.20, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачено абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій від пояснень та підпису Акту відмовився.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 15.12.2020 в.о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову №230091 про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн.

Вважаючи протиправною постанову відповідача про накладення адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 6 Закону №2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Положеннями ст. 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону №2344-III визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпунктів 2, 15 п. 5 Положення Уктрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до п.п. 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (абз. 1 п. 4 Порядку №1567).

Згідно п. 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Під час проведення рейдової перевірки можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку №1567).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку №1567).

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 року № 879 (далі Порядок № 879 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).

Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно п.п. 1, 3-6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 (далі Порядок №422 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (далі - транспортний засіб), під час проведення рейдових перевірок здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (далі - посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла).

Зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху.

Зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою:

для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт;

у разі виявлення нею таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

- посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності;

- характеру руху транспортного засобу, що викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку руху та (або) швидкісного режиму);

- відсутності номерних знаків на транспортному засобі, наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.

У разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.

Відповідно до матеріалів справи, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 28,240 т. при нормативно допустимому 16 т., та загальна маса склала 43,04 т. при нормативно допустимій 40 т.

На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.11.2020 №045321.

У контексті пункту 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Слід зазначити, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР.

Крім того, жодним національним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (п. 2.3 а, 2.3 б; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі, або фактичної маси транспортного засобу, відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

При цьому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення такого завантаження, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з додержанням вимог чинного законодавства України.

Слід також зазначити, що приписи статті 48 Закону №2344-III не містять ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Разом з цим, чинним законодавством України установлено, що перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР в межах 2 % не потребує оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та визначають обов`язок перевізника одержати відповідний дозвіл у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

У даному випадку, оскільки вагові параметри транспортного засобу позивача із урахуванням результатів їх зважування відповідачем перевищують нормативні більше, ніж на 2%, то такий транспортний засіб вважається великоваговим та має здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволу.

Доказів наявності такого дозволу при перевезенні вантажу до суду надано не було.

Як встановлено судом зі змісту Акту №243961 від 17.11.2020, під час проведення рейдової перевірки 17.11.2020 посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що транспортний засіб Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 належить позивачу, а товарно-транспортна накладна №167602 від 17.11.20 свідчить про надання позивачем послуг з внутрішніх вантажних перевезень.

Суд зауважує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту не здійснення ним вантажних перевезень 17.11.2020. Твердження позивача про те, що водій ОСОБА_1 не перебуває із ним у трудових відносинах належним чином не підтверджено.

Щодо твердження позивача про те, що водій ОСОБА_1 мав законне право керувати транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 у разі передачі йому законним користувачем реєстраційного документу на ТЗ, суд зазначає, що відповідно до підпункту б) п. 7.1 договору найму (оренди) транспортних засобів від 20.10.2020, укладеного між ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ «ІНВІКТА ФАСАД БУД» (Орендар) зобов`язується використовувати орендовані транспортні засоби (в тому числі Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 ) за цільовим призначенням згідно п. 2.1 цього договору, зберігати їх у належному стані, запобігати пошкодженню, псуванню.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору найму, транспортні засоби, що орендуються, будуть використовуватись Орендарем відповідно до функціонального призначення та без права виїзду за кордон.

Як визначено п.п. 7.2, 7.3 договору найму, Орендар має право самостійно здійснювати використання транспортних засобів у своїй діяльності, без згоди Орендодавця. Орендар має право передавати орендовані транспортні засоби в суборенду.

При цьому, умовами договору не передбачено передачу орендованих транспортних засобів в користування третім особам.

Доказів передачі водію ОСОБА_1 в суборенду автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 позивачем до суду не надано.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок, що відповідач правомірно застосував до позивача як до автомобільного перевізника адміністративно-господарські санкції, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІКТА ФАСАД БУД» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 20.10.2025 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович