Ухвала суду № 131172610, 08.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39147/25-к

пр. 1-кс-33305/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про відсторонення від посади підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025 ОСОБА_3 ,

За правилами, передбаченими частиною другою ст. 376 КПК України, складається та оголошується резолютивна частина ухвали.

ВСТАНОВИВ:

18.08.2025 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про відсторонення підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025 ОСОБА_3 від посади.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025 за підозрою ОСОБА_3 у пособництві в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, а також за фактами зловживання владою або службовим становищем службовими особами Національної академії аграрних наук України, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000765 виділені з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024 на підставі постанови прокурора від 24.07.2025.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про наукову і науково- технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848 (далі - Закон № 848) в Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності , які мають рівні права у здійсненні наукової, науково- технічної та інших видів діяльності. При цьому, згідно ч. 2 цієї ж статті, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук утворюють, реорганізують, ліквідують наукові установи, що перебувають у їх віданні, з урахуванням норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

У частинах 1, 4, 6 статті 19 Закону № 848 серед іншого зазначено, що Національна академія аграрних наук України (далі - НААН ) - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа, діяльність якої координується Кабінетом Міністрів України. НААН є головним розпорядником бюджетних коштів.

Частиною 1 статті 7 Закону № 848 передбачено, що управління науковою установою здійснює її керівник або інший орган, визначений статутом чи іншим установчим документом, який , відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, серед іншого, вирішує питання провадження науковою установою діяльності відповідно до статутних завдань; представляє наукову установу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях, підприємствах незалежно від форми власності; відповідає за результати діяльності наукової установи перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними ) органом; видає відповідно до своєї компетенції накази і розпорядження; здійснює інші повноваження, передбачені статутом (положенням ) наукової установи.

Крім того, особливості правового режиму діяльності національних галузевих академій наук, зокрема і НААН, а також особливості управління державним майном, яке закріплено за установами, організаціями та підприємствами, що перебувають у її віданні, визначені Законом України « Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» від 07.02.2002 № 3065-II (далі - Закон).

Згідно положень статті 1 Закону, національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки. Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності , фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування. У віданні Національної академії наук України та національних галузевих академій наук перебувають установи, організації, підприємства згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України та національних галузевих академій наук.

Відповідно до п.п. 1, 2 Статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого Загальними зборами Національної академії аграрних наук України 07.04.2016, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України № 233215 від 27.07.2016 (далі - Статут НААН від 2016 року ), НААН - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа. Місцезнаходження НААН: вул. Суворова (з 2016 року - вул. Михайла Омеляновича-Павленка), 9, м. Київ - 10.

Згідно пп.пп. 14, 16 п . 7 Статуту НАН від 2016 року, НААН з метою виконання покладених на неї завдань, утворює, реорганізує та ліквідує наукові установи, організації, підприємства, що перебувають у віданні НААН, з урахуванням норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»; затверджує статути наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, здійснює контроль за їх дотриманням.

Відповідно до п. 11 Статуту НААН від 2016 року, НААН здійснює свої повноваження через загальні збори, президію та її бюро, відділення і наукові установи, а також членів НААН.

У пункті 50 Статуту НААН від 2016 року зазначено, що Президент НААН обирається загальними зборами НААН строком на п?ять років шляхом таємного голосування більшістю голосів від загального числа учасників загальних зборів, які мають право ухвального голосу.

Згідно п. 56 Статуту НААН від 2016 року, президент НААН організовує та спрямовує роботу НААН, головує на загальних зборах НААН , очолює Президію та бюро Президії НААН, здійснює управління майновим комплексом в порядку, визначеному законодавством, відповідає за розроблення та вирішення питань кадрової політики, представляє НААН в органах державної влади, державних установах, органах місцевого самоврядування.

Як встановлено досудовим розслідуванням, 08.08.2014 постановою Загальних зборів НААН України (протокол від 08.08.2014 № 2) ОСОБА_3 обрано на посаду президента НААН України. Згідно наказу від 11.08.2014 № 192- к ОСОБА_3 приступив до виконання обов?язків президента НААН України з 11.08.2014. 08.08.2019 постановою Загальних зборів НААН України ОСОБА_3 знову обрано на посаду президента НААН України.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи президентом Національної академії аграрних наук України (ЄДРПОУ 00024360, зареєстрована за адресою: Київ, вул. Михайла Омеляновича - Павленка, 9), є службовою особою самоврядної наукової організації, заснованої на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа, та відповідно до примітки до ст. 364 КК України є службовою особою, яка обіймає посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Згідно п. 74 Статуту НААН від 2016 року, у віданні НААН перебувають наукові та інші установи (національні наукові центри, інститути, ботанічні сади, заповідники, бібліотеки, державні сільськогосподарські дослідні станції, галузеві державні станції, інші наукові установи), а також підприємства та організації (дослідні господарства, експериментальні і дослідні виробництва, інші підприємства, які забезпечують виконання завдань Академії).

Наукові та інші установи, підприємства та організації, що перебувають у віданні НААН, згідно п. 84 Статуту НААН від 2016 року, є юридичними особами і діють згідно із законодавством, цим статутом та їх статутами, які затверджуються у порядку, визначеному президією.

Відповідно до п . 1.1 Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України», затвердженого Президентом НААН ОСОБА_3 20.12.2016 (далі - Статут ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС 133 НААН), Державне підприємство «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НАН) засноване на основі державної власності, перебуває у віданні НААН як органу управління держаним майном.

Місцезнаходженням підприємства, згідно п. 1.3 Статуту ДІ «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН, є вул. 40 років Перемоги, 16, с. Тавричанка, Каховський район, Херсонська область.

Відповідно до п. 3.1 Статуту ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗ3 НААН, ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб?єкт господарювання.

Положеннями п.п. 3.10, 6.1.2, абз. 5 п. 6.2.1 Статуту ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН зокрема передбачено, що ДІ «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН у відповідності з чинним законодавством і в межах цього Статуту, з урахуванням завдань Наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис з урахуванням його функцій, умов і фонду оплати праці, затверджуючи його в установленому порядку; забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно із законодавством.

Управління ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗ3 НААН, згідно п. 7.2 Статуту ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН, здійснюється його директором, який підзвітний НААН.

У свою чергу, НААН, відповідно до п. 7.3 Статуту ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗ3 НААН, серед іншого, затверджує Статут підприємства та зміни до нього, здійснює контроль за додержанням Статуту і приймає рішення у зв?язку з його порушенням; здійснює разом з Науковою установою контроль за фінансовою, виробничою та іншою господарською діяльністю підприємства, а також інші повноваження, передбачені цим статутом та Статутом НААН.

Згідно п . 7.5 Статуту ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗ3 НААН, директор ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з неї директором Наукової установи після погодження з президентом НААН відповідно до її Статуту.

До повноважень директора, відповідно до п . 7.6 Статуту ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН, віднесено, зокрема, видання в межах компетенції наказів та розпоряджень в установленому порядку; затвердження в установленому порядку штатного розпису в межах фонду оплати праці.

Аналогічні за змістом положення нормативних актів регулюють діяльність та порядок призначення посадових осіб Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Каховське» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України.

Постановою Президії НААН від 21.06,2017 (протокол № 10) затверджено Порядок формування та подання на затвердження штатних розписів, змін до штатних розписів бюджетних наукових установ Національної академії аграрних наук України (далі - Порядок від 21.06.2017).

Так, згідно п. 1.2 Порядку від 21.06.2017, штатний розпис складається та подається на затвердження до НААН за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» ( зі змінами ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 86/6374. Зміни до штатного розпису складаються за тією ж формою, що і штатний розпис.

Штатні розписи наукових установ, відповідно до п. 1.3 Порядку від 21.06.2017, затверджуються: щороку на новий бюджетний рік в місячний строк від початку року; у разі зміни протягом року розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду; у разі затвердження нової структури (з дати введення в дію).

Зміни до штатних розписів, згідно п. 1.4 Порядку від 21.06.2017, затверджуються у разі: змін в організаційній структурі наукової установи (внесення змін в структуру наукової установи); зміни тарифних розрядів окремих працівників; зміни найменувань посад та / або структурних підрозділів; зміни розмірів доплат і надбавок; звільнення або прийняття працівників (в частині зміни тарифних розрядів, розмірів посадових окладів, доплат і надбавок) тощо.

При цьому, умови оплати праці працівників наукових установ НААН, відповідно до п. 1.5 Порядку від 21.06.2017, визначаються актами Кабінету Міністрів України, постановами Президії НААН про оплату праці працівників науково-дослідних установ, інших наукових установ і організацій НААН на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці, іншими нормативно-правовими актами щодо умов оплати.

Відповідно до п. 3.1 Порядку від 21.06.2017, штатні розписи та зміни до штатних розписів підписує керівник наукової установи та головний бухгалтер (керівник фінансового підрозділу) або особи, які виконують їх обов?язки, про що надається відповідна інформація (копія наказу про покладання обов?язків, довідка тощо ).

Згідно п. 3.4 Порядку від 21.06.2017, штатні розписи наукових установ затверджуються президентом (першим віце-президентом, віце-президентом) НААН та скріплюється гербовою печаткою Академії.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_3 , будучи президентом НААН, тобто будучи службовою особою державної організації, діючи умисно, з корисливим мотивом, з корисливою метою, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими посадовими особами ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН, Інституту садівництва, ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН та ДП «ДГ «Каховське» І33 НААН, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, вчинив протиправні дії, які сприяли розтраті чужого майна, а саме грошових коштів згаданих державних підприємств та інституту на загальну суму 217 369,09 грн. (двісті сімнадцять тисяч триста шістдесят дев?ять гривень дев?ять копійок), шляхом надання засобів та усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , будучи призначеним на підставі наказу Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (юридична адреса: 73483, Херсонська область, м. Херсон, сел. Наддніпрянське) № 44-к від 11.02.2016 на посаду лаборанта лабораторії економіки Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (далі - I33 НААН ) як на своє основне місце роботи, фактично виконував послуги особистого водія начальника управління наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази НААН ОСОБА_8 .

Після призначення на посаду лаборанта лабораторії економіки 133 НААН ОСОБА_7 обіймав вказану посаду безперервно в період часу з 16.02.2016 по 31.01.2017, та був звільнений з указаного основного місця роботи за власним бажанням (ст. 38 К3пП України) на підставі наказу 133 НААН № 23-к від 27.01.2017.

При цьому, згідно досягнутої зі ОСОБА_8 домовленості, обслуговування та придбання пального для автомобіля, наданого в користування ОСОБА_7 як водію ОСОБА_8 , повинно було здійснюватися ОСОБА_7 за рахунок коштів, одержаних ним в якості заробітної плати.

У зв?язку з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.02.2016, у ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб виник злочинний умисел, спрямований на розтрату майна установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії аграрних наук України, а саме грошових коштів, які повинні були скеровуватись на виплату заробітної плати ОСОБА_7 за нібито виконану ним роботу (посадові обов?язки ) на таких установах, організаціях та підприємствах, шляхом складання, затвердження та погодження відповідних штатних розписів з визначеними у них недостовірними відомостями про розмір посадового окладу працівника ОСОБА_7 , складання табелів обліку використання робочого часу або нарядів на відрядну роботу із зазначенням у них недостовірних відомостей щодо виходу на робоче місце ОСОБА_7 , видаткових касових ордерів, розрахункових платіжних відомостей та відомостей на виплату грошей, та, як наслідок, незаконного нарахування та виплати ОСОБА_7 заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки) в таких установах, організаціях та підприємствах.

Відповідно до взятої на себе ролі пособника у вчиненні розтрати майна установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії аграрних наук України, шляхом надання засобів у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_7 , повинен був подати заяви та документи, необхідні для прийняття його на різні посади в таких установах, організаціях та підприємствах, без подальшого фактичного виконання покладених на нього за такими посадами обов?язків, а одержані в якості заробітної плати кошти спрямовувати на обслуговування та придбання пального для автомобіля, наданого в користування ОСОБА_7 як водію спочатку ОСОБА_8 , а в подальшому - ОСОБА_3 .

При цьому, не встановлені на даний час особи, розуміючи, що підставою для нарахування бухгалтерією заробітної плати ОСОБА_7 за підсумками роботи за місяць є штатний розпис підприємства, який затверджується або погоджується президентом НААН, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17.02.2017, реалізовуючи вищевказаний злочинний задум, спрямований на розтрату коштів ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН, Інституту садівництва, ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН та ДП «ДГ «Каховське» ІЗЗ НААН, діючи спільно з ОСОБА_7 вступили у злочинну змову з президентом НААН ОСОБА_3 , який будучи службовою особою, уповноваженою згідно Статуту НААН від 2016 року, Статуту НААН від 2021 року, Статутів ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН, Інституту садівництва, ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН, ДІ «ДГ «Каховське» I33 НААН, Порядку від 21.06.2017 та Порядку від 14.01.2020 затверджувати штатні розписи бюджетних наукових установ НААН та погоджувати штатні розписи державних установ, організацій та підприємств, що діють за принципом повного господарського розрахунку та належать до сфери управління НААН, погодився на сприяння вчиненню вказаного кримінального правопорушення.

Зокрема, відповідно до взятої на себе ролі пособника у вчиненні розграти майна ДІ «ДГ «Асканійське» АДСДС І33 НААН, ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН та ДП «ДГ «Каховське» І33 НААН, ОСОБА_3 , будучи службовою особою в силу займаної посади - президента НААН, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм службовим становищем та наданими повноваженнями всупереч інтересам служби, відповідно до взятої на себе ролі пособника у розтраті чужого майна, повинен був надати засоби та усунути перешкоди вчинення злочину, а саме погодити штатні розписи ДІ «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗ3 НААН, ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН, ДІІ «ДГ «Каховське» І33 НААН та затвердити штатні розписи Інституту садівництва, в яких були зазначені завідомо для ОСОБА_9 недостовірні відомості про розмір посадового окладу працівника зазначених підприємств та інституту ОСОБА_7 для незаконного нарахування та виплати останньому заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки) в таких підприємствах та інституті, та подальшого обернення такого майна (коштів) на користь як самого ОСОБА_7 , так і на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у вигляді їх спрямування на обслуговування та придбання пального для автомобіля, наданого в користування ОСОБА_7 як водію службових осіб НААН.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що підозра не обґрунтована, ризики не доведені, всі докази вже вилучені, оскільки кримінальне провадження розслідується понад півтора роки, до матеріалів справи долучено письмові заперечення з детальним викладенням правової позиції сторони захисту.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади

Статтею 156 КПК України передбачено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу

13.06.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Артищів Городоцького району Львівської області, громадянину України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами цього права, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Як передбачено вимогами ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення, слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, санкція якої, серед іншого, передбачає покарання у вигляді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження (тобто відсторонення від посади) слідчий, прокурор зобов`язані довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід є необхідним для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Більш того, якщо виходити з поняття «обгрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування. А тому не погоджується із запереченнями сторони захисту в цій частині.

Відповідно до ч.3 ст.22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, відповідних ризиків процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - сторону обвинувачення. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Вирішуючи питання існування зазначених у клопотанні прокурором ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Прокурор в клопотанні зазначає, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності, може використати зазначені можливості, службові повноваження, погрози звільненням, а також зв?язки для незаконного тиску на свідків, на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій. Крім того , слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Слідчий вказує, що зазначене обґрунтовується характером та обставинами вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 .

При цьому, у органу досудового розслідування, наявні достатні підстави вважати, що саме перебування підозрюваного на зазначеній посаді сприяло вчиненню ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 понад десять років обіймає посаду президента НААН, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особистісні та ділові зв`язки, які він може використати, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

З клопотання вбачається, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, а також запобігання можливому вчиненню ним подібних злочинів з використанням службового становища, а також спробам можливого незаконного впливу на свідків, які фактично перебувають у його підпорядкуванні та вчинення дій спрямованих на знищення, приховування або спотворення документів, речей, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки на даний момент не встановлено усіх службових осіб причетних до скоєння злочину, а також усіх співучасників зазначеного злочину, перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, виникла необхідність у відстороненні ОСОБА_3 від займаної посади, враховуючи дані про його особу, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади.

Однак, слідчий суддя не погоджується з доводами прокурора з огляду на наступне.

Щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків у справі, потерпілих, слід зазначити, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3 , було вчинено на посаді президента НААН. В той же час, питання затвердження структури та штатних розписів підпорядкованих НААН підприємств, установ та організацій відбувається один раз протягом календарного року, що ставить під сумнів висновок органу досудового розслідування щодо ролі та участі останнього у вчиненні інкримінованого злочину.

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Рішення Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови»).

Згідно з наданими прокурором документами, речові докази у справі перебувають на зберіганні в сторони обвинувачення та не передавались на зберігання фізичним особам. Тому зазначений вище прокурором ризик в судовому засіданні не підтверджений.

Доводи прокурора, що ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом є безпідставними та необґрунтованими, оскільки прокурором під час розгляду клопотання не доведені обставини, передбачені ч. 1 ст. 157 КПК України, в судовому засіданні відповідні докази не надані.

Крім того, відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до пункту 3 розділу 2.4 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ від 07.02.2014 підставами для відмови в задоволенні клопотання про відсторонення підозрюваної особи від займаної посади є, здебільшого, недостатність підстав для відсторонення підозрюваної особи від займаної посади, а також недоведеність існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину такого ступеня тяжкості, за умови вчинення якого може бути здійснено відсторонення від посади, а також недоведеність того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором в судовому засіданні не доведено наявність підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може негативно впливати на хід досудового розслідування чи перебіг судового розгляду, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконним способом впливати на свідків у кримінальному провадженні, та протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що органом досудового розслідування не доведено, що без відсторонення підозрюваного від займаної посади неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування, і такі потреби досудового розслідування виправдовують обмеження гарантованого ст. 43 Конституції України права на працю підозрюваного, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1-35, 107, 156, 157, 158, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1