Рішення № 131171511, 21.10.2025, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/5720/25

Провадження № 2/641/2951/2025

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2025 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

08.08.2025 представник позивача ТОВ «Оберіг» - адвокат Войціховський А.В., через підсистему"Електроннийсуд"Єдиноїсудовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу у сумі 17931,19 грн., з яких; сума виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11174,52 грн., інфляційні витрати в розмірі 1989,12 грн., пеня в розмірі 4308,13 грн, 3% річних в розмірі 459,42 грн., судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300,00 грн..

Позов обґрунтовано тим, що 05.06.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортних засобів - ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, та Skoda OCTAVIA, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Відповідно до постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.07.2021 у справі № 645/3742/21 відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-202021185. Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, а також здійснення виплати страхового відшкодування, з урахуванням того, що відносно транспортного заасобу ГАЗ 330202 було невірно зазначено тип транспортного засобу (К1) та застосовано коригуючий коефіцієнт 1,18, керуючись положеннями п. 38-1.1 ст.38-1 Закону № 1961-IV, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 22.349,05 грн. / 50% = 11.174,52 грн.. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок штрафних санкцій проводився за період з 17.03.2024 по 30.07.2025; розмір основного боргу 11.174,52 грн., інфляційні втрати 1.989,12 грн., пеня 4.308,13 грн., три відсотки річних 459,42 грн.. Розрахунок вимог: 11.174,52+1.989,12+4.308,13+459,42=17.931,19 грн.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 13.08.2025 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Оберіг» та у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 21.10.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.07.2021 по справі № 645/3742/21, 05.06.2021 року о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ 330202-414, державний номерний знак НОМЕР_5 , в м. Харкові по вул. Немишлянська, буд. 313/2, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_6 , який зупинився позаду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим заподіяна матеріальна шкода. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-202021185.

Транспортний засіб Skoda OCTAVIA, д.н. НОМЕР_3 був застрахований відповідно до Договору добровільного страхування у ПрАТ СК ПЗУ Україна.

Відповідно до ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Skoda OCTAVIA, д.н. НОМЕР_3 складає 35 854,83 грн..

ПрАТ СК ПЗУ Україна відповідно до платіжного доручення від 23.06.2021 здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Skoda OCTAVIA, д.н. НОМЕР_3 , в розмірі 24849,05 грн..

ПрАТ СК ПЗУ Україна набуло права вимоги до винної особи, в результаті чого звернулось до позивача з заявою про страхове відшкодування.

Полісом EP-202021185 було передбачено франшизу у розмірі 2 500,00 грн.. Відповідно до вимоги на виплату страхового відшкодування, в порядку суброгації, від 11.11.2021 ДВ «СГ «ОБЕРІГ» було сплачено страхове відшкодування у розмірі 22 349,05 грн., яке розраховувалась наступним чином: 24.849,05 грн. (сума виплачена ПрАТ СК ПЗУ Україна) - 2500,00 грн. (франшиза) = 22.349,05 грн..

Відповідно до полісу EP-202021185 відносно транспортного засобу ГАЗ 330202 д.н. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ) зазначено тип транспортного засобу (К1) та застосовано коригуючий коефіцієнт К1=1,18.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 встановлено, що транспортний засіб ГАЗ 330202 д.н. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ) відноситься до типу Загальний вантажний - бортовий малотонажний - В, та має повну масу 3500 кг (3.5 т), а масу без навантаження 2100 кг (2.1 т) та має вантажопідйомність 1400 кг (1.4 т).

Посилаючись на те, що полісом EP-202021185 щодо транспортного засобу ГАЗ 330202 д.н. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ) було застосовано коригуючий коефіцієнт К1=1,18, замість К1=2, тобто менший, ніж передбачено чинними нормативно-правовими актами, враховуючи здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» звернулося до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 22.349,05 грн. / 50% = 11.174,52 грн..

22.02.2024 відповідачу було направлено досудову вимогу про виплату грошових коштів. Однак, станом на дату подання даної позовної заяви відповідач не сплатив кошти позивачу.

Згідно розрахунків штрафних санкцій за період з 17.03.2024 по 30.07.2025 складає; розмір основного боргу 11.174,52 грн., інфляційні втрати 1.989,12 грн., пеня 4.308,13 грн., три відсотки річних 459,42 грн. Розрахунок вимог: 11.174,52 + 1.989,12 + 4.308,13 + 459,42 = 17.931,19 грн..

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 6 ст.82ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правилами ч. 1 ст.76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями п. 8 ч. 2 ст.16ЦК України унормовано, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Правиламист.22ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст.1166ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.07.2021 вбачається, що винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 19610-ІV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.6 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 19610-ІV страхувальником або особою відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до статті 979ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно частини 1 статті 988ЦК України страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Відповідно до статті 33Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988ЦК України страховик зобов`язаний у разі настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно статті 22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із положенням частини 1 статті 1191ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Відповідно до п. 381.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ таблиці Коригуючі коефіцієнти та їх розміри під час укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 № 566 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинним на момент укладення договору страхування (надалі - Розпорядження) встановлено, що для легкового автомобіля (2001-3000 (включно) кубічних сантиметрів), який використовується фізичною особою, розмір корируючого коефіцієнта 1,18.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 встановлено що транспортний засіб ГАЗ 330202 д.н. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ) відноситься до типу Загальний вантажний - бортовий малотонажний - В, та має повну масу 3500 кг (3.5 т), а масу без навантаження 2100 кг (2.1 т) та має вантажопідйомність 1400 кг (1.4 т).

Відповідно до пп. 1 п. 4. розділу І таблиці Коригуючі коефіцієнти та їх розміри під час укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Розпорядження вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 тонн (включно) мають коригуючий коефіцієнт - К1=2.

Отже,полісом EP-202021185щодо транспортногозасобу ГАЗ330202д.н. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 )було застосованокоригуючий коефіцієнтК1=1,18,замість К1=2,тобто менший,ніж передбаченочинними нормативно-правовимиактами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди відповідно до статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому з відповідача на користь позивача підлягає компенсації 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі 11174,52 грн..

Позивач у порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з вимогою № 30886р/1 від 12.02.2024 про відшкодування страхової виплати в розмірі 11174,52 грн.. Проте, на час звернення позивача до суду відповідач зазначеної суми не сплатив.

Статтею 625ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 524, 533 ЦК України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання щодо сплати коштів. Статтею 979ЦК встановлено, що в разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням. А правовідношення щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, котра розглядається, також є грошовим зобов`язанням.

Стаття 625ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 509ЦК зобов`язання виникають із підстав, установлених статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 11ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема й факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, на них поширюється дія положень частини 2 статті 625 ЦК.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, розрахунок яих відповідачем не спростовано, у розмірі 1989,12 грн. та 3% річних у розмірі 459,42 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині стягнення пені у розмірі 4308,13 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, даний спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов`язань.

Відповідно до п. 36.5 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, положення п. 36.5 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов`язок страховика сплатити саме на користь особі, яка має право на отримання такого відшкодування, тобто потерпілої особи, пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Отже, Цивільним кодексом України, Законами України«Про страхування» та «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до особи відповідальної за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що для позадоговірних (регресних) зобов`язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов`язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 4308,13 грн. слід відмовити.

За таких обставин, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов надежить до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТДВ «СГ «Оберіг» грошові кошти у розмірі 13623,06 грн., з яких: 11174,52 грн. розмір основного боргу, 1989,12 грн.інфляційні витрати, 459,42 грн.три відсотки річних.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.ч. 1, 3статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;

Згідно з положеннями ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТДВ «СГ «Оберіг» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджено наданим позивачем платіжним дорученням від 30.07.2025 № 34399.

Оскільки позовні вимоги ТДВ «СГ «Оберіг» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1840,30 грн 2422,40 х 75,97 % (13623,06 грн * 100% : 17931,19 грн).

Також позивач просить стягнути з відповідача, понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7 300,00 грн.. На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано Договір від 16.07.2025 про надання професійної правничої допомоги, укладений ТОВ «Страхова Група «Оберіг» з адвокатом Войціховським А.В.; акт прийому-передачі наданих послуг № 30886 до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Зваживши ступінь складності справи, ціну позову та надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги поза судовим засіданням, враховуючи принцип співмірності суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (адреса; м. Київ, вул. Васильківська, 14, ЄДРПОУ 39433769) суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 13 623 (тринадцять тисяч шістсот двадцят три) гривні 06 (шість) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (адреса; м. Київ, вул. Васильківська, 14, ЄДРПОУ 39433769) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000(двітсячі)гривень, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 30 (тридцять) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Суддя Г.В.Кожихова