Ухвала суду № 131169499, 17.10.2025, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/1457/25

Провадження № 1-кп/693/234/25

У Х В А Л А

17.10.2025р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданніклопотання начальникаЖашківського відділуУманської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 про продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартоюОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні по обвинуваченню :

- ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_20 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачені

ОСОБА_19 ,

-ОСОБА_4

-ОСОБА_5 ,

-ОСОБА_6 ,

-ОСОБА_7 ,

-ОСОБА_8 ,

-ОСОБА_9 ,

-ОСОБА_10 ,

-ОСОБА_11 ,

-ОСОБА_12 ,

-ОСОБА_13 ,

-ОСОБА_14 ,

-ОСОБА_15 ,

-ОСОБА_16 ,

-ОСОБА_17 ,

-ОСОБА_18 ,

-ОСОБА_20

захисники - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ,

УС Т А Н О В И В:

У провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засідання начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 на строк 60 днів, без можливості внесення застави.

Клопотання державний обвинувач мотивував тим, що ОСОБА_4 , маючи організаторські здібності, лідерські якості та корисливий мотив, не пізніше квітня 2024 року створила та очолила стійке ієрархічне об`єднання злочинну організацію. Метою діяльності організації було систематичне незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання, перевезення та подальшого збуту наркотичного засобу метадон та сильнодіючого лікарського засобу димедрол на території міст Одеса та Черкаси.

Роль та функції ОСОБА_4 як організатора та керівника:

Створення та керівництво - вона особисто розробила структуру організації, визначивши ієрархію та розподіливши ролі між учасниками. До складу організації вона залучила як родичів (батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , брата ОСОБА_10 ), так і інших довірених осіб, встановивши для всіх обов`язкові правила поведінки та конспірації. Вона здійснювала загальне керівництво, координувала дії всіх ланок, розробляла плани злочинної діяльності та розподіляла прибутки між учасниками.

Організація логістики та виробництва - ОСОБА_4 організувала повний цикл незаконного обігу заборонених речовин. Вона налагодила канали постачання метадону (через ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) та димедролу (через ОСОБА_15 та ОСОБА_10 ). За місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ) вона облаштувала центр, де особисто та спільно з іншими учасниками ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та іншими) змішувала метадон з димедролом, зважувала та фасувала суміш в окремі згортки («закладки»).

Збут та конспірація - збут здійснювався через мережу Інтернет за допомогою телеграм-каналів. ОСОБА_4 особисто адмініструвала телеграм-канал «Наташа» для продажу речовин у м. Одеса, де спілкувалася з покупцями та надсилала їм координати схованок. Вона організовувала перевезення розфасованих партій («майстер-кладів») до місць збуту, використовуючи для цього автомобілі «Mersedes E220D» та «Volkswagen Passat B7». З метою уникнення викриття, вона залучила до організації колишнього працівника поліції ОСОБА_19 , який надавав консультації щодо методів конспірації.

Фінансові операції - кошти, отримані від збуту наркотиків, надходили на банківські картки, оформлені на сторонніх осіб. ОСОБА_4 контролювала ці кошти та використовувала їх для продовження злочинної діяльності: передавала гроші постачальникам для закупівлі нових партій речовин, оплачувала оренду житла для учасників організації, а також брала участь у придбанні автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT для потреб організації .

Особиста участь у зберіганні - крім організаторської ролі, ОСОБА_4 безпосередньо зберігала з метою збуту великі партії заборонених речовин. Так, 30.04.2025 під час обшуку за місцем її проживання у гаражному приміщенні було виявлено та вилучено 100 згортків, що містили 7,975 г метадону та 17,549 г димедролу, що є великими розмірами.

Діяльність злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 тривала з квітня 2024 року по 30 квітня 2025 року та була припинена внаслідок викриття правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у створенні злочинної організації, керівництві такою організацією, участі в злочинній організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту, збуті наркотичних засобів вчиненому повторно, організованою групою в складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, збуті сильнодіючих лікарських засобів вчиненому організованою групою в складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, за попередньою змовою групою осіб в складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 321 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту сильнодіючих лікарських засобів, вчинених без спеціального на те дозволу, якщо предметом таких дій були сильнодіючі лікарські засоби у великих розмірах, вчинене повторно.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме в даному випадку:

- переховуватись від суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, так як ОСОБА_4 усвідомлює, що вона вчинила умисні особливо тяжкі злочини, за які передбачене найтяжче покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а також що остання усвідомлює, що є керівником злочинної організації, за що була затримана порядку ст. 208 КПК України та невідворотність вказаного покарання у разі визнання її винним судом, може спонукати обвинувачену ОСОБА_4 до переховування від суду, а саме: зміни місця проживання, пов`язаного з виїздом до іншої країни; виїзду до непідконтрольних на даний час територій України. Також обвинувачена, не має сталих соціальних зв`язків, остання офіційно не працевлаштована, не має постійного джерела прибутку;

- незаконно впливати на свідків, в тому числі понятих та осіб, які надали добровільну згоду на проведення за їх участю слідчих дій, інших учасників кримінального провадження, зокрема осіб, які є, чи можуть бути її спільниками. Хоча під час досудового розслідування свідки були допитані, разом з тим, відповідно до вимог статей КПК України, доказом для суду, який розглядатиме кримінальне провадження по суті, у вигляді показів свідків, є тільки ті покази, які суд здобув безпосередньо під час судового розгляду справи по суті, а тому ризик впливу на свідків є високим;

- вчинити інший злочин в сфері наркозлочинів, так як обвинувачена ОСОБА_4 неодноразово вчиняла злочини пов`язані з незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, та її дії були задокументовані, на шлях виправлення не стала, скоювала умисні злочини, що вказує на те, що така її злочинна діяльність носить тривалий, систематичний та цілеспрямований характер та обвинувачена може продовжити свою незаконну діяльність.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, що може виразитись в не з`явленні до суду за викликом, а тому без застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, іншим чином неможливо забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи наявні ризики щодо особи обвинуваченої та враховуючи, що остання обвинувачується у вчиненні злочину, характер якого свідчить про нестійке неприйняття нею загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, здійснює тривалий час незаконну діяльність, пов`язану зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, перебуваючи неізольованим від суспільства продовжить вчиняти аналогічні злочини, оскільки є керівником злочинної організації, не має офіційного джерела доходів, може незаконно впливати на свідків, чи перекласти свою відповідальність на інших осіб, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, прокурор приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої та забезпечити всебічне, повне та об`єктивне проведення судового розгляду у розумні строки.

Враховуючи викладене, встановлені обставини кримінального провадження, а також тяжкість наслідків, спричинених даним злочином, характер якого свідчить про нестійке неприйняття обвинуваченою загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, здійснення незаконної діяльності, пов`язаної зі збутом психотропних речовин, особи обвинуваченої, все це свідчить про недостатність застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу, а саме:

- особистого зобов`язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантій його належної процесуальної поведінки, так як знаходячись на волі, тобто перебуваючи неізольованою від суспільства може продовжити вчиняти аналогічні злочини, може незаконно впливати на свідків;

- особиста порука також не може бути застосована до обвинуваченої, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за обвинувачену;

- домашній арешт також, на думку прокурора, не може бути застосований до обвинуваченої, так як вона хоча і має постійне місце проживання, однак свою злочинну діяльність здійснювала саме за місцем проживання, і з метою затягування судового розгляду може безпосередньо або через родичів впливати на дачу від свідків неправдивих показів або зміну уже наданих під час досудового розслідування, а бо ж в не з`явленні до суду за викликом, посилаючись на різні об`єктивні причини.

Також при продовженні запобіжного заходу ОСОБА_4 слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого злочину;

- злочин вчинений останньою являється особливо тяжким, та тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;

У відповідності до положень ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ, з урахуванням наявних ризиків, а отже й законних підстав в розрізі вимог Глави 18 КПК України, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин, обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є надмірним чи таким, що принижує її гідність в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, однак приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, за які передбачено найтяжчі покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, вона може уникати кримінального покарання, переховуватись від суду, впливати на свідків, скоїти новий злочин, тому обрання відносно неї будь якого іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить її належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України, а без її участі, здійснювати судовий розгляд не представлятиметься можливим.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті КПК України з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.177,178 КПК України.

Відповідно п. 4-5 ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні адвокати ОСОБА_21 , ОСОБА_22 просили змінити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м?який, не пов`язаний з позбавлення волі, а у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили відмовити.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисників.

Вислухавши сторони в частині заявленого клопотання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із даного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, суд, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007 року, п.48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В обґрунтування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор посилався на те, що заявлені під час застосування вказаного запобіжного заходу ризики не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують продовження застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що є вірогідність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, зокрема вірогідність переховування обвинуваченої суду, так як ОСОБА_4 усвідомлює, що обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема, особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; незаконно впливати на свідків, в тому числі понятих та осіб, які надали добровільну згоду на проведення за їх участю слідчих дій, інших учасників кримінального провадження; вчинити інший злочин в сфері наркозлочинів, так як обвинувачена ОСОБА_4 неодноразово вчиняла злочини пов`язані з незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, що може виразитись в не з`явленні до суду за викликом.

Вирішуючи питання наявності ризиків, суд виходить з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи те, що в підготовчому судовому засіданні стороною обвинувачення доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 строк тримання під вартою.

Доказів, які б дали суду можливість дійти висновку, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу забезпечить її належну процесуальну поведінку і виключить зазначені вище ризики, до суду надано не було.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При цьому суд відхиляє доводи сторони захисту щодо виконання встановлених судом обов`язків, як підставу для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , та не виключають наявних ризиків з урахуванням її особи, а тому, за відсутності інших стримуючих факторів, не можуть бути підставою для зміни обвинуваченій запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не надано переконливих доказів того, що інший запобіжний захід зможе запобігти наявним та доведеним ризикам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 369 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк шістдесят днів, тобто з 17 жовтня 2025 року по 15 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору негайно після її оголошення, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Повний текст ухвали проголошено о 09 год. 30 хв. 21 жовтня 2025 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1