Постанова № 131168831, 21.10.2025, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/3853/25

Провадження № 3/553/956/2025

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.10.2025м. Полтава

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Крючко Н. І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлученої, що має на утриманні одну малолітню дитину, працює продавцем в магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Полтави з ГУ ДПС у Полтавській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 10737 від 08 вересня 2025 року (далі - Протокол), складеного головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Циганенко Є. В., ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункової операції (РРО); не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, для підакцизної продукції, чим порушила п. 1, 11 ст. 3 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, в редакції Закону України від 01 червня 2000 року №1776-ІІІ із змінами та доповненнями, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП України.

У судове засідання порушниця не з`явилась, однак надала заяву до суду, в якій прохала розгляд адміністративного матеріалу проводити за її відсутності, вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні визнала та прохала суворо не карати.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя

покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки Рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» № 3236/03 від 03 квітня 2008 року.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши Протокол та матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 155-1 КУпАП України встановлено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП має бланкетний характер, тобто відсилає до іншого нормативно-правового акту, що передбачає відповідальність за вчинення окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суд також зазначає, що суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Винність ОСОБА_1 підтверджується Протоколом, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункової операції (РРО); не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, для підакцизної продукції, чим порушила п. 1, 11 ст. 3 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, в редакції Закону України від 01 червня 2000 року №1776-ІІІ із змінами та доповненнями. При цьому, у відповідній графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься надпис «Погоджуюсь» та підпис ОСОБА_1 (а. с. 4).

Суд також бере до уваги наявні в матеріалах справи відомості, викладені в Акті фактичної перевірки від 08 вересня 2025 року, зокрема що свідчать про встановлення факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з 16 вересня 2024 року з ФОП ОСОБА_2 , та те, що остання дійсно працює в магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 . Уповноваженими посадовими особами також зафіксовано факт проведення контрольної розрахункової операції без застосування РРО (програмного РРО, розрахункової книжки) при продажі товарів 1 банки 0,5 літра пива «Хайнекен» по ціні 55, 00 грн (а. с. 1- 2).

До матеріалів справи також додано Пояснюючу записку головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_3 , відповідно до якої інспектор зафіксував, що в ході перевірки магазину - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_2 , встановлено наступні порушення:

п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-BP, в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ із змінами та доповненнями, а саме: не

забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій;

п. 1 ,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-BP, в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ із змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій із зазначенням повних реквізитів фіскального чеку;

п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-BP, в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-І із змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (а. с. 3).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155-1 КУпАП України і її дії кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушниці, яка має на утриманні малолітню дитину, її майновий стан, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 24, 40-1, ч.2 ст.163-1 КУпАП, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 00020, код ЄДРПОУ 26255795).

Роз`яснити що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження

такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня винесення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо така скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Подільського районного

суду міста Полтави Н. І. Крючко