Рішення № 131167120, 22.10.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1349/25

Провадження №2/155/730/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року в розмірі 19155,79 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 20 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75774836, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 5800,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1,99%, строк позики 30 днів. 26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 . У свою чергу, 03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відповідно до договору факторингу №030423-ФК.

Відповідач не виконує свого зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості, з врахування здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 494,61 гривні, становить 19155,79 гривень, з яких: 5800,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу та 13355,79 гривень заборгованість за відсотками.

За наведених підстав просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року у розмірі 19155,79 гривень, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривні та 3500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив на позовну заяву

23 вересня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що відповідач позов визнає частково, зокрема, в сумі 5800,00 гривень тіла кредиту, 3114,60 гривень процентів за користування кредитом, а також судові витрати в сумі 1000,00 гривень та судовий збір пропорційно задоволених вимог. Зазначає, що п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на момент отримання кредиту) передбачено :… 15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються». Особливий період настав 18 березня 2014 року відповідно до рішення про часткову мобілізацію, оголошеного Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VII. Дата закінчення особливого періоду визначається відповідним Указом Президента України. Зазначає, що відповідач на даний час перебуває на військовій службі. Також вказує, що нарахування процентів за користування кредитом понад 30 днів є неправомірним, оскільки його пролонгацію відповідач не здійснював. Саме після 30 денного періоду у разі несплати кредиту до відповідача можуть бути застосовані несприятливі наслідки (нарахування неустойки, дострокове стягнення заборгованості, підвищена відсоткова ставка яка є різновидом саме неустойки, а не зміна розміру відсотків та ін.). Також зазначає, що виходячи з умов договору позики загальні витрати за кредитом складають 3114,60 гривень. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: … доходи кредитодавця у вигляді процентів; ч. 6 ст. 12 Закону передбачено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом. Графік платежів відсутній. Отже, максимальна сума яку відповідач зобов`язаний сплатити становить 5800,00 гривень та 3114,60 гривень у вигляді процентів (інших платежів договором не передбачено). Посилання у договорі на Правила кредитування є неправомірним, оскільки не відомо чи діяли такі правила в день підписання та дії договору та чи не були змінені. З огляду на наведене, просить стягнути з відповідача 5800,00 гривень тіла кредиту, 3114,60 гривень процентів, 1000,00 гривень витрат на правову допомогу та судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Відповідь на відзив

26 вересня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив в якому остання зазначає, що твердження представника відповідача стосовного того, що відповідач брав на себе зобов`язання сплатити основне зобов`язання та відсотки в розмірі 1,79% за користування ним, спростовується матеріалами справи, оскільки у пункті 2 Договору позики зазначено, що сума позики у 5800,00 гривень, надається строком на 30 днів під процентну ставку (базова) в день 1,99% (фіксована). Додатково в зазначеному пункті наведений орієнтовний/попередній графік погашення заборгованості, згідно якого протягом 30 днів застосовується знижена процентна ставка/день 1,79%. За понадстрокове користування позикою (її частиною) за день встановлена процентна ставка 2,70%. Представник відповідача зазначає, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, пункт 4 цього Договору. Відповідно до пункту 17 Договору позики, інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору. За ідеальних умов в порядку дії програми лояльності нарахування відсотків протягом строку позики 30 днів мало здійснюватися за зниженою процентною ставкою 1,79% (доказів про оплату всієї суми заборгованості в строк визначений договором позики, ані відповідач, ані його представник не надав). Крім того, відповідно до підпункту 9.7. Правил, якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов програми лояльності. Через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.99%, замість 1,79% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил. Узагальнюючи умови укладеного Договору позики у сукупності з Правилами, які є невід`ємною частиною Договору, слід констатувати, що отримавши суму 5800,00 гривень позики від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 допустив неналежне виконання Договору позики протягом 30 днів, тому проценти розраховано за базовою процентною ставкою 1,99%, замість 1,79% (програма лояльності) в порядку умов визначених правилами. Також представник відповідача вказує, що представником відповідача було долучено до відзиву довідку №5728 від 29 січня 2025 року з якої вбачається, що відповідач проходить військову службу з 2024 року. Таким чином, проценти за користування кредитом/позикою не нараховуються на час проходження військової служби, проте відповідачем/представником відповідача не долучено до матеріалів цивільної справи доказів, які підтверджують проходження військової служби в період з 21 травня 2021 року по 17 вересня 2021 року (період нарахування процентів за договором позики №75774836), а отже, представник позивача вважає, що доводи представника відповідача, враховуючи документи надані на даному етапі, не заслуговують на увагу. Таким чином, представник позивача вказує, що стороною відповідача доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (контррозрахунок, тощо), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. З огляду на наведене, просить суд цивільну справі розглядати у відсутності представника позивача, а позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задовольнити в повному обсязі.

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 20 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 22 жовтня 2025 року.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 20 серпня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» витребувано письмові докази у справі.

Позиція учасників судового розгляду

В судове засідання представник позивача Ґедзь О.В. не з`явилася, у поданій 26 вересня 2025 року відповіді на відзив просила справу розглядати без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду. Причину неявки в судове засідання останній не повідомив, будь-яких клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 20 травня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №75774836, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а. с. 15).

Основні умови кредитування відповідно до умов договору позики №75774836 від 20 травня 2021 року: сума позики - 5800,00 гривень (п. 2.1); строк позики - 30 днів (п. 2.2); дата надання позики - 20 травня 2021 року (п. 2.3); дата повернення позики - 19 червня 2021 року (п. 2.3); базова процентна ставка - 1,99% в день (п. 2.3); знижена процентна ставка - 1,79% в день (п. 2.3); процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70% в день (п. 2.3); проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4).

Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору; зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі (п. 5.2).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису jyz2Dfcb4U, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит представлена у форматі Додатку №1 до Договору позики №75774836 від 20 травня 2021 року (а. с. 15, зворот).

Згідно з п. 1.3. Правил надання грошових коштів у позику (далі - Правил) Правила є невід`ємною частиною Договору позики, що укладається між товариством та позичальником.

Згідно з п. 3.2. Правил реєстрація на сайті відбувається на сторінці реєстраціі?. Для проходження процедури реєстраціі?, позичальник повинен заповнити всі поля форми реєстраціі?, керуючись, при необхідності, підказками саи?ту. При реєстраціі? на саи?ті, позичальник повинен вказати дані своєі? банківської картки, на яку він хоче отримати позику. Зазначена картка повинна прои?ти прив`язку до особистості позичальника і верифікацію. При проходженні процедури верифікаціі? картки позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. При проходженні процедури верифікації заявник надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердження ознайомлення з Політикою конфіденційності та умовами цих Правил.

Згідно з п. 3.3. Правил результатом проходження всіх етапів реєстрації є створення Особистого кабінету позичальника.

Згідно з п. 5.1. Правил перед укладанням (підписанням) Договору позики, позичальник зобов`язаний ознайомитись з цими Правилами, Паспортом позики та Офертою, що містить в тому числі проект Договору позики, ОСОБА_4 конфіденційності, іншою інформацією про товариство та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті товариства: інформацією, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Відповідно до пп. 5.15.13. Правил позичальник до укладання (підписання) Договору позики вивчив ці Правила, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Відповідно до п. 7.12. Правил з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день (далі - автопролонгація).

Відповідно до п. 7.13. Правил строк автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії договору позики на один календарний день.

Відповідно до п. 7.14. Правил проценти під час автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в договорі позики.

Відповідно до п. 7.15. Правил позичальник не заперечує та погоджується, що автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної позики (її частини) та не потребує додаткової згоди позичальника.

Відповідно до п. 7.16. Правил подовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 автопролонгацій поспіль позичальником не погашено позику.

Згідно з п. 9.7. Правил якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за договором позики, такі особливі умови виконання договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в договорі позики, та оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №75774836 від 20 травня 2021 року, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: jyz2Dfcb4U. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 20 травня 2021 року о 19:37:01. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 27, зворот).

20 травня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало грошові кошти в сумі 5800,00 гривень за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу fa73d818-a907-4029-94b4-550ec54f994c (а. с. 13). Даний факт також підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000037699/ТНПП від 15 липня 2025 року (а. с. 28, зворот).

Крім того, згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250826/76746-БТ від 02 вересня 2025 року, наданою на виконання ухвали суду від 20 серпня 2025 року, банківська карта № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Відповідно до виписки за договором б/н за період 20 травня 2021 року по 23 травня 2021 року на банківську карту № НОМЕР_2 відповідача 20 травня 2021 року було зараховано грошові кошти в сумі 5800,00 гривень.

26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» укладено договір факторингу №2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за Договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року (а. с. 30-34).

Відповідно до реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19246,85 гривень, що складається з 5800,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 13446,85 гривень заборгованості за процентами (а. с. 38-39).

У подальшому, ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» відступило право грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відповідно до Договору факторингу №030423-ВК від 03 квітня 2023 року, у тому числі за Договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року (а. с. 41 зворот - 45).

Відповідно до реєстру заборгованості до договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19246,85 гривень, що складається з 5800,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 13446,85 гривень заборгованості за процентами (а. с. 50-51).

Отже, позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не здійснювали нарахувань за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача, заборгованість відповідача за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року складає 19155,79 гривень, з яких 5800,00 гривень - заборгованість за тілом позики; 13355,79 гривень - заборгованість за несплаченими процентами. При цьому, відповідачем частково було здійснено погашення кредитної заборгованості, а саме, 11 червня 2021 року в сумі 311,46 гривень та 23 червня 2021 року в сумі 183,15 гривні, які були спрямовані позивачем на погашення процентів за договором (а. с. 7-9).

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за договором позики.

Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Коли позикодавцем є юридична особа договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики (стаття 1047 ЦК України).

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19 Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладений 20 травня 2021 року ОСОБА_1 договір позики №75774836 із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 13.2.3 Правил передбачено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» має право відступити право вимоги за договором позики або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 20 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики №75774836 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом позики, не надав доказів сплати ним зазначеної суми.

Оскільки відповідач не довів, що сплатив за Договором усю суму боргу, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5800,00 гривень, яка ним добровільно не сплачується, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5800,00 гривень тіла кредиту.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути проценти за користування коштами за період з 21 травня 2021 року по 17 вересня 2025 року в розмірі 13355,79 гривень, що відображено у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 03 серпня 2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема, за кредитними договорами, передбачені ст. 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано з 21 травня 2021 року по 17 вересня 2021 року за ставкою 1,99% у межах строку кредитування. Договір був автоматично пролонгований на 90 днів. Автоматична пролонгація строку кредитування була правомірною, оскільки передбачена п. 5.2. Договору та п. 7.12-7.16 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а, отже, є правомірним нарахування позивачем передбачених статтею 1048 ЦК України процентів за ставкою 1,99% в день до 17 вересня 2021 року включно.

Зазначені умови Договору звільняють сторони від необхідності укладати додатковий договір щодо пролонгації, всі механізми пролонгації завчасно обумовлені в Договорі та Правилах.

Щодо тверджень представника відповідача ОСОБА_2 про те, що посилання у договорі позики на Правила кредитування є неправомірним, оскільки невідомо чи діяли такі Правила в день підписання та дії договору та чи не були змінені, суд вважає не спроможними, оскільки п. 5.2 Договору позики передбачено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору; зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі.

Також не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про те, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу лише 3114,60 гривень у вигляді процентів за користування кредитом, оскільки такий розмір процентів останній мав сплатити лише за умови повернення позики в кінці строку позики, що передбачено умовами укладеного 20 травня 2021 року договору позики №75774836, зокрема, у Додатку №1 до вказаного договору позики, який викладено у вигляді Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит. Аналогічне положення наведено у п. 9.7. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року в сумі 19155,79 гривень, з яких 5800,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту та 13355,79 гривень - заборгованість за відсотками (з врахуванням сплати відсотків по кредиту у розмірі 494,61 гривні). Оскільки строк Договору, відповідно до п. 5.2 договору та п. 7.13 Правил щоразу збільшувався, проте, в межах 90 днів, відповідач має оплатити проценти не лише за 30 днів (строк кредитування, зазначений у п. 2.2 договору), але і за період, на який строк договору збільшився.

Крім цього, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01 лютого 2019 року №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 з 30 жовтня 2024 року по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 . Дані обставини підтверджуються довідкою військової частини НОМЕР_3 від 29 січня 2025 року.

Враховуючи, що відповідач перебуває на військовій службі з 30 жовтня 2024 року, а проценти за користування кредитом останньому нараховані за період 21 травня 2021 року по 17 вересня 2021 року (докази, що в цей період відповідач перебував на військовій службі в матеріалах справи відсутні), суд вважає, що відсутні підстави для застосування щодо останнього положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, щодо звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом.

Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов`язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року підлягають задоволенню повністю у розмірі 19155,79 гривень.

Щодо судових витрат у справі

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію Договору про надання правової допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та копію витягу з Акту №14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно з яким загальна вартість наданих послуг в межах даного судового провадження становить 3500,00 гривень та така складається із: вивчення документів 500,00 гривень та підготовки позовної заяви 3000,00 гривень.

Представник відповідача Овсієнко С.А. заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і просив стягнути з відповідача не більше 1000,00 гривень таких витрат.

Суд вважає, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим. А навпаки, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень будуть співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України та відповідатимуть характеру і обсягу узгоджених між сторонами і фактично наданих адвокатом послуг.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст. 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 207, 509, 512-514, 516, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1047-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (юридична адреса: місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики №75774836 від 20 травня 2021 року в сумі 19155 (дев`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят п`ят) гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (юридична адреса: місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (юридична адреса: місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346);

відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.