Рішення № 131165019, 22.10.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/878/25

№ провадження 2/624/471/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7116363 від 28.09.2023 в розмірі 40591,20 грн, з яких: сума кредиту 8000 грн, сума процентів за користування кредитом нараховані первісним кредитором - 13646,4 грн, сума процентів за користування кредитом нарахованих позивачем за 119 календарних днів 18944,80 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовна заява обгрунтована тим, що 28.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7116363 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 8000 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (22.09.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 28.10.2023 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту. У період з 28.09.2023 по 26.05.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 1000 грн, які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1000 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. До позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 21646,4 грн: сума кредиту 8000 грн, сума процентів за користування кредитом - 13646,4 грн. Позивачем нараховано проценти за 119 календарних днів (27.05.2024 - 22.09.2024) в межах строку договору в розмірі 18944,8 грн Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 05.06.2025 у справі відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 17.09.2025 позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4021503 від 30.09.2023 та за кредитним договором № 7116363 від 28.09.2023 - були роз`єднані. Позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7116363 від 28.09.2023 були виділені в окреме самостійне провадження. Виділені в самостійне провадження матеріали позовної заяви ухвалено передати до канцелярії суду для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду відповідно до п.п. 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та подальшої передачі судді.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 18.09.2025 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 26.09.2025 розгляд справи продовжено, призначено судове засідання.

14.10.2025 представник відповідача подав відзив на позов, згідно з яким з 18.02.2023 ОСОБА_1 перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 . Був двічі поранений - 26.05.2023 та 08.08.2023. На лікування та реабілітацію потребував додаткових коштів і вимушений був оформити кредити. Відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач звільняється від сплати штрафних санкцій, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом. Внаслідок отриманих травм пов`язаних із захистом Батьківщини ОСОБА_1 має II групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК від 13.12.2024. За станом здоров`я не може працювати. Має потребу у подальшому лікуванні та реабілітації після поранень. Його родина на даний час знаходиться у скрутному становищі. Відповідач має на утриманні трьох малолітніх дітей. Отримує пенсію у розмірі, який не дає змоги забезпечити потреби сім`ї, оплачувати своє лікування та сплату боргових зобов`язань. Вважає вимогу позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн надмірною. На підставі викладено просить відмовити позивачу у частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами нарахованих первісним кредитором 13646,40 грн, нараховані позивачем за 119 календарних днів 18944,80 грн, стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

15.10.2025представник позивачаподав досуду відповідьна відзив,згідно зяким з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач непогоджується вважаєїх такими,що невідповідають дійсностіта вимогамчинного законодавстваз наступнихпідстав. Щодо застосування до відповідача ч.15статті 14Закону «Просоціальний іправовий статусвійськовослужбовців тачленів їхсімей». Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів,встановлений листомМіністерства оборонивід 21серпня 2014року 322/2/7142. Такими документамиє: військовий квиток,в якомуу відповіднихрозділах здійснюються службовівідмітки,або довідкапро призоввійськовозобов`язаногона військовуслужбу,видана військовимкомісаріатом абовійськовою частиною,а длярезервістів -витяг ізнаказу абодовідка прозарахування досписків військовоїчастини,які видаютьсявійськовою частиною. Однак позивачу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідні документи відповідачем ненадавалися. В матеріалах справи також відсутні докази надсилання таких документів Первісному кредитору та позивачу до моменту звернення з позовною заявоюдо суду. Таким чиномп.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»,на жаль,не можепідлягати застосуваннюв спірнихправовідносинах. Щодо розрахункусудових витрат. Згідно ч.1.ст.1033ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язанихз розглядомсправи.Відповідно доч.4ст.137ЦПК Українирозмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. Відповідно дороз`ясненняп.48Постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду України№10від 17.10.2014року,витрати направову допомогустягуються нелише заучасть усудовому засіданніпри розглядісправи,а йу разівчинення іншихдій позасудовим засіданням,безпосередньо пов`язанихіз наданнямправової допомогиу конкретнійсправі (наприклад,складання позовноїзаяви,надання консультацій,переклад документів,копіювання документів). У постановіВеликої Палатиу справі№ 910/12876/19,суд зауважив,що розміргонорару визначаєтьсялише запогодженням адвокатаз клієнтом,а судне вправівтручатися вці правовідносини. Якщо стороноюдокументально доведено,що неюпонесено витратина правовудопомогу,то усуду відсутніпідстави длявідмови устягненні цихвитрат стороні,на користьякої ухваленесудове рішення. Отже, відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився заявив про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заявив про розгляд справи за його відсутності з урахуванням поданого відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріалами справи встановлено, що 28.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7116363 про надання споживчого кредиту.

Договір укладено в електронній формі за допомогою ІТС товариства та підписано електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5., 1.5.1. Договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а споживач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту(загальнийрозмір)складає:8000,00гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Тип процентноїставки -фіксована.Стандартна процентнаставка становить1,99%в деньта застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 .

Згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації),виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту.

Відповідно до п.п. 4.1.3 Договору, товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою особою без окремої згоди споживача.

Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек Україна» від 12.06.2024 №20240612, товариством, на підставі договору з ТОВ «Авентус Україна» про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 28.09.2023 на суму 8000 грн, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 були зараховані 29.09.2023 грошові кошти в розмірі 8000 грн.

Згідно з розрахунками заборгованості за кредитом відповідач має заборгованість перед кредитором в сумі 40591,20 гривень, з яких основний борг - 8000 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом 32591,20 гривень.

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф.

Відповідно до копій свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, статуту, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей з сайту Національного Банку України, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, має ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі надання послуг з факторингу. Відповідно до рішення №251124/1 від 25.11.2024 Товариство змінило найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»

Згідно п.1.1, 1.2, 1.3 Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші) платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

04.06.2024 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників.

Відповідно до витягу реєстрів боржників (додаток №1 до договору факторингу) позивачу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відступлено право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7116363 в сумі 21646,40 грн. Порядковий номер в реєстрі 13649.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно доч.ч.1,2,3ст.207ЦК України,правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (утому числіелектронних),у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони,або надсилалисяними доінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,що використовуєтьсясторонами.У разіякщо змістправочину зафіксованийу кількохдокументах,зміст такогоправочину такожможе бутизафіксовано шляхомпосилання водному зцих документівна іншідокументи,якщо іншене передбаченозаконом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В судовому засіданні було встановлено, що укладений кредитний договір є договором споживчого кредиту.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 11 ч. ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Умови договору про споживчий кредит передбачені статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч.1ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно доч.1ст.14Закону України«Про споживчекредитування» договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, в судовому засіданні доведено та визнано відповідачем факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, а тому заявлений розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості за відсотками за користування кредитом, то її розмір підтверджений наданим позивачем розрахунком, який відповідає умовам кредитного договору.

Разом з тим, суд вважає, що нарахована сума відсотків не підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Так, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року, з дати набрання чинності Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, яким затверджено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», і триває до теперішнього часу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правову позицію про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Відповідач надав до суду копії військового квитка, довідки з військової частини НОМЕР_2 від 05.10.2023, витягу з наказу від 18.02.2023 військової частини НОМЕР_4 , довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), довідки до акту огляду МСЕК №773168 серії 12ААГ від 13.12.2024, довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА №154436, копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 , серії НОМЕР_7 , довідки про доходи за лютий-вересень 2025.

Згідно з наданими документами відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем призваним за мобілізацією, проходив військову службу з 18.02.2023 по 02.02.2025. Під час несення військової служби, а саме виконання бойового завдання в Донецькій області отримав 26.08.2023 вогнепально-осколкове поранення, 08.08.2023 мінно-вибухову травму. З 13.12.2024 встановлена 2 група інвалідності за травмою пов`язаною з захистом Батьківщини, ступінь професійної працездатності 70%. ОСОБА_1 на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, отримує пенсію по інвалідності.

Отже, починаючи з 18.02.2023 на відповідача поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

За таких обставин проценти за користування кредитом нараховані кредитором не підлягають стягненню з відповідача.

Доводи позивача, що неподання боржником відповідних документів про право на користування вищезазначеними пільгами позивачу до подання позову до суду позбавляють його права на користування цими пільгами під час розгляду справи у суді є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин з відповідача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000 грн.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за кредитним договором, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України,кредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимогавважається переданоюфактору здня виникненняправа вимогидо боржника.Якщо переданняправа грошовоївимоги обумовленепевною подією,воно вважаєтьсяпереданим змоменту настанняцієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно ч.1 ч.3 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу та переходу прав вимоги до відповідача за кредитним договором позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цим кредитним договором.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог позивачу має бути відшкодовано судовий збір в розмірі 477,42 грн (8000*2422,40/40591,20).

Відповідач на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у вищезазначеній сумі позивачу має бути компенсований за рахунок держави.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких положень Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано такі документи: копію договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, копію заявки №8591 на виконання доручення до договору правничої допомоги, копію акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №8591 від 26.05.2025, копію ордеру, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію рахунку на оплату №8591-26/05-2025 від 26.05.2025.

Згідно наданих документів, встановлено, що між позивачем та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір про надання правничої допомоги №10/12 від 10.12.2024. Згідно п.1.1 вказаного договору Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту.

Відповідно до п.4.8. клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.

Згідно з копією акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025 адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «Фінтраст Капітал» правові послуги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4023352 від 30.09.2023 та за кредитним договором 7116363 від 28.09.2023. Всього адвокатом було затрачено 17 годин, їх вартість оцінена адвокатом в 15000 грн.

Зазначена сума гонорару включає надання адвокатських послуг щодо двох кредитних договорів. Судом позовні вимоги щодо цих кредитних договорів були роз`єднані, а отже суд вирішує питання судових витрат лише в частині, яка стосується предмету спору справи, яка розглядається та становить 7500 грн (15000грн/2).

На підставі викладеного, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку, що співмірними, розумними та реальними витратами позивача на надану професійну правничу допомогу є витрати в розмірі 3000 грн.

В пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог позивачу має бути відшкодовано відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 591,26 грн (8000*3000/40591,20).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7116363 від 28.09.2023 в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 591 (п`ятсот дев`яносто одна) гривня 26 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за рахунок держави понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 477 (чотириста сімдесят сім) гривень 42 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, ордер серії АІ №1906286 від 26.05.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_9 виданий 17.01.2006 РВ УМВС України, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: Жигилій Павло Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 918 видане 05.05.2000, адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Т.В. Богачова