Рішення № 131162787, 22.10.2025, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1711/25

Провадження № 2/689/659/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2025 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Соловйова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в с-ще Ярмолинці цивільну справу

за позовом ТОВ «Кошельок»

до ОСОБА_1

про стягнення 23125,60 грн. заборгованості,

встановив:

ТОВ «Кошельок»через підсистему "Електронний суд" звернулось із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за кредитним договором, в зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 23125,60 грн..

Представник АТ «Кошельок», в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. В ході судового розгляду подав додаткові пояснення, якими обґрунтовував, що кредитний договір був підписаний одноразовим ідентифікатором, надісланим як СМС повідомлення на фінансовий номер телефону відповідача; що відповідач фактично отримав кошти на свій картковий рахунок. Строк кредитування, зазначений у договорі, визначений як лояльний, який підлягає продовженню до 90 днів, а усього на 108 днів. Звертає увагу на те, що ставлячи під сумнів та заперечуючи усі аргументи позивача, представник відповідача не надав жодних доказів на їх спростування.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явились, подали відзив в якому проти позову заперечували, заперечуючи як факт укладення кредитного договору, так і факт отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки такі не доведені належними доказами. Вказали, що проценти, що нараховані після періоду строку кредитування є незаконними та не узгоджуються із нормами чинного законодавства. Заявою просили розгляд справи проводити без їх участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.09.2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3321508845-454656.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Посилання представника відповідача на неподання достовірного доказу такого підписання не заслуговує на увагу враховуючи, що ним не вказувалось, яким саме доказом цей факт підлягає підтвердженню та не спростовувалась належними доказами. Натомість, електронний підпис одноразовий ідентифікатор було введено 05.09.2021 р., що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, 05.09.2021 р. відповідач підписав паспорт споживчого кредиту.

Відповідно доп.1.1,п.2.1,п.3.5,п.3.6,п.3.7п.3.8, Договорукредиту,сума кредитустановить 6850,00 грн., початковий строк кредитування 18 днів, дисконтна відсоткова ставка 2,20 % на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період), базова процентна ставка становить 2,2 % на добу за продовженний строк користування кредитом.

Відповідно до умов Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до довідки від 03.10.2025 р. АТ «Універсал Банк», вбачається, що в Банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 ; у відповідності до виписки, відповідач отримав грошовий переказ в сумі 6850,00 грн. від ТОВ «Кошельок».

Зазначеним спростовуються припущення представника відповідача про не укладення відповідачем кредитного договору та неотримання ним кредитних коштів.

ТОВ «Кошельок» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 6850,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Доказів того, що банківська картка з відповідним номером № НОМЕР_1 не належить відповідачу, матеріали справи не містять.

Відтак вказаний доказ з врахуванням умов кредитного договору є достатнім для підтвердження виконання ТОВ «Кошельок» зобов`язання за договором щодо надання кредиту.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 та 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору ТОВ «Кошельок» надало відповідачу кошти в сумі 6850,00 грн. лояльним періодом на 18 днів, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Такий правочин (кредитний договір) згідно зі ст. 204 ЦК України створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до п.2.1. Договору кредит надавався відповідачу строком на 18 днів, початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця грошових коштів. В Договорі цей період визначений як Лояльний.

У п. 3.6. Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування Кредитом. При цьому зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду. (п. 3.7 Договору). З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 % річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. (п. 3.8. Договору).

Таким чином, сторони Договору погодили продовження строку користування кредитом до 108 днів з моменту укладення Договору (18 днів плюс 90 днів), по закінченню якого у відповідача виникає обов`язок повернути суму кредиту та нарахованих відповідно до умов Договору процентів за користування кредитом, а у позивача виникає право отримати виконання обов`язку боржником, тобто право вимоги щодо повернення кредиту та нарахованих процентів. Умовою такого продовження є користування кредитом після закінчення Лояльного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, до спливу Лояльного періоду у 18 днів ОСОБА_1 не виконала свій обов`язок за Договором, не повернула кредит та не сплатила проценти за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Тобто відповідачем було продовжено користуватися кредитом після закінчення Лояльного періоду, що за Договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився до 108 днів з моменту укладення Договору. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у цей період, розмір яких обумовлений пунктом 3.8. Договору.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 р. в справі №607/11746/17 зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У ч. ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України. На думку суду, умови договору щодо строку кредитування та нарахування процентів не надають підстав для неоднозначного їх розуміння сторонами.

Відповідачем, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернуто кредитні кошти та не сплачено відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 23125,60 грн., з яких 6850,00 грн. основний борг, 16275,60 грн. проценти.

Вимог про стягнення неустойки позивачем не заявлялось, у зв`язку із чим відповідач безпідставно посилається на несправедливе завищення її розміру.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Позивачем при поданні позову понесено судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2422,00 грн. а також сплачено витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: витяг з договору про надання правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

Відповідачем подано заяву про зменшення розміру цих витрат.

На думку суду, понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є не співмірними ціні позову, складності вирішеного питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), тому витрати на правничу допомогу слід зменшити до 5000,00 грн..

Згідно із ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 1049-1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Кошельок» (ЄДРПОУ40842831,Київська область,с.Чайки,вул.Антонова,8а) заборгованістьв сумі23125,60грн..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, Київська область, с. Чайки, вул. Антонова, 8а) 2422,40 грн.судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, Київська область, с. Чайки, вул. Антонова, 8а) - 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловйов А.В.