Рішення № 131162169, 21.10.2025, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/929/2025

Справа № 559/3627/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2025 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Дмітрієва О.В.,

номер справи 559/3627/25,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до відповідача та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредиту №631982610 від 27.01.2022 в розмірі 15 419,23 грн, яка складається з: 13 306,31 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2 112,92 грн - заборгованість за відсотками, а також стягнути судові витрати в сумі 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 7 000 грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 27.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту №631982610, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит на суму 16 485 грн на умовах строковості, зворотності і платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданих їй коштів та сплати відсотків.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 строком до 28.11.2019, а в подальшому між ними було укладено додатково угоду №19 від 28.11.2019 до 31.12.2020, в подальшому між ними було укладено ще одну додаткову угоду 31.12.2020 №26 до 31.12.2021, потім ще одну додаткову угоду 31.12.2021 №27 строком до 31.12.2022, а 31.12.2022 додаткову угоду №31 строком дії до 31.12.2023, а 31.12.2023 додаткову угоду №32 строком дії до 31.12.2024. Відповідно до умов договору факторингу клієнт відступив фактору за оплату належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, у тому числі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Перелік кредитних договорів має наводитися у додатках до договору, а саме у реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 15 419,23 грн.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01 строком до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру №2 від 20.12.2023 до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 419,23 грн.

08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач уклали договір факторингу №08/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, що також підтверджено актом прийому-передачі реєстру боржників.

Оскільки позичальник не виконала свої зобов`язання добровільно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредиту №631982610 від 27.01.2022 в розмірі 15 419,23 грн, яка складається з: 13 306,31 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2 112,92 грн - заборгованість за відсотками, а також стягнути судові витрати в сумі 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 7 000 грн витрат на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з`явився, у позові просив розглядати справу в його відсутність.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно належним чином, проте представник відповідача надала до суду відзив на позовну заяву. У відзиві остання просила у позові позивачу відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що на момент укладення договір факторингу у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ще не виникло зобов`язання, як кредитора, стосовно кредитного договору від 27.01.2022, відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.

Зауважила представник у відзиві, що оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 30.10.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу не передало таке право позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025. У зв`язку з цим, вважає представник, що враховуючи те, що кредитним договором №631982610, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 27.01.2022 не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС», останні не мають права вимагати від неї сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Крім того, звернула представник відповідача увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, тому у зв`язку з відсутністю доказів оплати за цим договором, позивачем не доведено факту переходу права вимоги до неї за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 27.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір кредиту №631982610, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 16 485 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 1.1. договору).

Кредит надається строком на 84 дні (п. 1.2. договору).

Пунктами 1.3, 1.6 розділу 1 договору передбачено, що строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

В пунктах 1.9, 1.10 та 1.11 розділу 1 передбачене, що проценти за користування Кредитом в розмірі, передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, починаючи з першого дня користування Кредитом, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника. У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені Графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 и. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений Графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та початок нарахування процентів за Базовою процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1.6.1. договору за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: загальні витрати за Кредитом складають 10 531 грн 92 коп, орієнтовна загальна вартість Кредиту складає 27 016 грн 92 коп.

Відповідно до пункту 5.1. розділу 5 договору невід`ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

ОСОБА_1 підписала договір кредиту №631982610 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (MNV3Z2N6).

Факт перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обумовленої кредитним договором суми кредиту (16 485 грн) на вказаний позичальником номер банківської картки підтверджено платіжним дорученням від 27.01.2022.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору факторингу продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021. В Додатковій угоді договір факторингу викладений в новій редакції, проте його дата залишилась незмінною 28.11.2018.

31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022.

31.12.2022 Додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023.

31.12.2023 сторони уклали Додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 15 419,23 грн.

08.07.2025 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (клієнт) уклали договір факторингу №08/07/2025, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №08/07/2025 від 08.07.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 15 419,23 грн.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022 становить 15 419,23 грн, яка складається з: 13 306,31 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 112,92 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №631982610 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 84 дні.

Згідно з п.1.3 строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Пунктом 1.4 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 процентів в день від суми кредиту за час користування ним.

На умовах, викладених в пункті 1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 процентів в день від суми кредиту за час користування ним.

Пункт 1.6 передбачає, що мови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.7 договору).

На підтвердження укладення договору позивач надав довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що договір від 27.01.2022 був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора MNV3Z2N6, направленого нею 27.01.2022 о 13:29:41 год, на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів, сума кредиту 16 485 грн, строк 84 дні, дисконтна процентна ставка: 251,85 відсотків річних, базова процентна ставка 474,5 відсотків річних.

Відразу після вчинених дій товариством було перераховано грошові кошти у розмірі 16 485 грн на платіжну карту (4790729945240406), яка належить відповідачу.

Твердження представника відповідача про недоведеність факту переходу права вимоги за кредитним договором до позивача є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В обґрунтування заявлених вимог на підтвердження переходу до позивача права вимоги за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022 позивач надав суду документи: договір факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; додаткову угоду №19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 , укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; додаткову угоду №27 від 31.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; додаткову угоду №31 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; додаткову угоду №32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; витяг з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022; договір факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023. укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс»; витяг з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023; договір факторингу №17/04/24 від 08.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»; витяг з реєстру боржників до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025; акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025.

Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним нею з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

З огляду на зазначене суд відхиляє твердження представника відповідача, що оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, тому у зв`язку з відсутністю доказів оплати за цим договором, позивачем не доведено факту переходу права вимоги до неї за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора.

Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстру боржників і прав вимоги підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується твердження представника відповідача про те, що позивач не набув права вимоги по кредитному договору.

Так, 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

В подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладалися додаткові угоди, водночас, згідно з витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 15 419,23 грн.

08.07.2025 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (клієнт) уклали договір факторингу №08/07/25-Е відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 15 419,23 грн.

Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договорами новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договори факторингу були чинними.

Право вимоги по кредитному договору №631982610 від 27.01.2022 були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі реєстру, який оформлений належним чином та є додатком до договору кредиту.

З огляду на викладене, твердження представника відповідача про недоведеність ТОВ «ФК «ЕЙС» набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору є помилковими.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд враховує, що в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, та погоджено істотні умови договору, в тому числі про отримання кредитних коштів, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до розрахунків, наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору становить 15 419,23 грн, а саме: 13 306,31 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 112,92 грн заборгованість за процентами.

Зазначені розрахукик заборгованості відповідачем не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022 у розмірі 15 419,23 грн, а саме: 13 306,31 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 112,92 грн заборгованість за процентами.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатив судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 442,40 грн . Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено повністю, тому, з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС»» підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 442,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В позовній заяві позивач заявляв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №750/2055/20 зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №143/173/19 зроблено висновок про те, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.п. 1-2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу адвокат Соломка О.В. надав суду договір про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, додаткову угоду №25770684529 до договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 11.08.2025.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 11.08.2025 адвокат Соломка О.В.надав ТОВ «ФК «ЕЙС» такі юридичні послуги в суді першої інстанції: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022, кількість витраченого часу 2 години, вартість 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022, кількість витраченого часу 2 години, вартість 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022, кількість витраченого часу 1 година, вартість 500 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №631982610 від 27.01.2022, кількість витраченого часу 1 година, вартість 500 грн; а всього 7000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 у справі №211/3113/16-ц).

Проаналізувавши детальний опис наданих позивачу послуг з професійної правничої допомоги, а також подані документи, суд погоджується з сумою витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути позивач, та вважає, що така сума відповідає критеріям розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. При цьому суд враховує, що відповідачем та представником відповідача до суду не було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрат на професійну правничу допомогу в суді в розмірі 7000 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс №2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за договором кредитної лінії №631982610 від 20.01.2022 в розмірі 15 419, 23 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень 23 копійки), а саме: 13 306,31 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 112,92 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс №2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн (сім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс №2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2025 року.

Суддя О.М.Гавриленко