Ухвала суду № 131161388, 22.10.2025, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/795/25 Провадження № 2-о/486/48/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Далматової Г.А., присяжних Боляк Л.В., Кисленко А.Ф., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оголошення фізичної особи померлою,

учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду, в порядку окремого провадження, із заявою, в якій просить оголосити померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Братське, Миколаївської області, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 . Датою оголошення ОСОБА_2 померлою просить вважати день набрання рішенням суду законної сили. Останнє місце реєстрації ОСОБА_2 вказує АДРЕСА_1 .

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано заявнику подати до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області уточнену заяву, у якій конкретизувати останнє відоме місце проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також подати суду докази наявності у ОСОБА_2 психічних розладів, відповідно до кількості заінтересованих осіб.

Для усунення цих недоліків судом був встановлений строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення заявнику копії ухвали.

Зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 отримала 05 серпня 2025 року, однак недоліки заяви, вказані в ухвалі суду у вищезазначений строк усунуті так і не були.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Надання переваги будь-кому з учасників у справі у вирішенні процесуальних питань (у даному випадку без відомостей щодо останнього відомого місця проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме ОСОБА_2 , а також доказів наявності у ОСОБА_2 психічних розладів) не відповідає таким засадам (принципам) судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В рішенняхЄвропейського судуз правлюдини усправах «Османпроти Сполученогокоролівства» від28жовтня 1998року та«Круз протиПольщі» від19червня 2001року зазначено,що правона доступдо судуне єабсолютним.Воно можебути підданеобмеженням,дозволеним зазмістом,тому щоправо надоступ досуду засамою своєюприродою потребуєрегулювання збоку держави.При цьому,Європейський судз правлюдини зазначив,що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

За правилами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 257, 260, 294 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити безрозгляду позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оголошення фізичної особи померлою.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя Г. А. Далматова

Присяжна Л.В. Боляк

Присяжна А.Ф. Кисленко