Рішення № 131159249, 20.10.2025, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1120/25

Провадження № 2-о/306/119/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2025 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

представника заявника ОСОБА_1

представника заінтереслваної особи

ОСОБА_2 ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду №1 (в режимі відеоконференції) цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Свалявський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення батьківства).

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 звернулася до суду, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Свалявський ВДРАЦС у Мукачівському районі Закарпатської області ЗМУ МЮ із заявою про встановлення батьківства, у якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису №125 від 04.09.2012 року складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

Заява подана у порядку окремого провадження.

Суд своєю ухвалою від 30.06.2025 року прийняв заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання. Сторонам направленокопії ухвалипро відкриттяпровадження усправі тазаінтересованій особікопія заявиз доданимидокументами звикористанням послугпоштового зв`язку,які надаютьсяАТ "Укрпошта".Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 липня 2025 року на 14:00 годину 10.10.2025 року.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.09.2025 року суд за клопотанням представника-адвоката Рясного Владислава Денисовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 забезпечив проведення судового засідання у цивільній справі № 306/1120/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів - логін у програмі онлайн сервісу відеозв`язку ВКЗ ЄСІТС: ( ІНФОРМАЦІЯ_4 - адвоката Рясного Владислава Денисовича).

У судовому засіданні представник заявника-адвокат Новікова І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_4 заявлені вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення підтримує, просить заяву задовольнити з підстав зазначених у заяві (вх.№4709) за наявними у матеріалах справи доказами.

Представник заінтересованої особи Свалявського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином повідомлений про розгляд справи. Поштове відправлення повернуто до суду з розпискою про отримання ухвали про відкриття провадження (а.с.22). Заперечень на заяву, що спростовують заявлені вимоги до суду не надано.

Представник ОСОБА_2 адвокат Рясний В.Д. в судовому засіданні вважає, що заява до задоволення не підлягає, поскільки у справі не було проведено молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч.1ст.76ЦПК України-доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи;ч.2ст. 83 ЦПК України - заявник, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 7, 155 Сімейного кодексу України - дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст.121Сімейного кодексуУкраїни - права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122, ст. 125 СК України.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис №125 від 04.09.2012 року в графі мати дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записана ОСОБА_2 в графі "батько" записаний ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір?ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України в абз.3-5 п.7постанови N? 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір?ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява N? 3451/05).

Відповідно до Результату молекулярно-генетичного дослідження N?12665976 від 19 червня 2025 року вказано, що результати тесту ДНК показали, що родинна спорідненість 2-го ступеня між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не виключена. У передбачуваних бабусі та онука у 21 з досліджувальних локусів спільні алелі. Імовірність родинної спорідненості 2-го ступеня становить 99,96040%.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Заявник у заяві зазначає, що відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області 31 січня 2001 року, РНОКПІ - НОМЕР_3 , заявником у справі є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_4 є матір?ю ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 19 квітня 1991 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чаплинського райвиконкома Херсонської області, актовий запис N?69. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 проживали однією сім?єю без реєстрації шлюбу, а ІНФОРМАЦІЯ_9 у них народився син - ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 04 вересня 2012, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис N?125, у якому відомості про батька дитини зазначено зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

За життя ОСОБА_5 визнавав себе батьком ОСОБА_6 , з народження опікувався ним, виховував та утримував разом із ОСОБА_2 . Коли дитині було близько двох років, мати залишила сім?ю та виїхала проживати до м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. 3 того часу утриманням та вихованням дитини займалися біологічні батько ОСОБА_5 та бабуся ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 помер на тимчасово окупованій території в с. Чаплинка, Каховського району, Харківської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 25 червня 2025 року, виданим Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області, актовий запис N?160. Після смерті сина заявниця разом з онуком змогла евакуюватися з тимчасово окупованої території с. Чаплинка Каховського району Херсонської області до м. Свалява, Мукачівського району Закарпатської області, де вони зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується Довідкою N?2111-5003695518 від 30 травня 2025 року та Довідкою N?2111-5003695526 від 30 травня 2025 року.

Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки без цього неможливо офіційно підтвердити родинний зв?язок між малолітнім ОСОБА_8 та її померлим сином ОСОБА_5 та для оформлення заявницею опіки над малолітнім онуком, що має суттєве значення для захисту його прав та законних інтересів, належного соціального та правового статусу в державних і освітніх установах.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України», заява № 31111/04, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами першою-третьою статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

У статті 7 СК України закріплено загальні засади регулювання сімейних відносин та визначено, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята, десята статті 7 СК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

За вимогами статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

За змістом положень статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У статті 130 СК України передбачено, що заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Отже, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері. Рішення щодо встановлення факту батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Найбільш вагомим доказом у таких справах традиційно визнається висновок судової молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідно до Методики проведення молекулярно-генетичних досліджень (реєстраційний код згідно Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України 9.5.01), якою керуються судові експерти Експертної служби МВС України при проведенні судових експертиз за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» можливим є проведення аналізу лише у форматі «матидитина» чи «батькодитина».

Тобто, державні експертні установи можуть зробити тест лише у форматі «матидитина» або «батькодитина». А ось «онука бабуся/дідусь» поза їхньою компетенцією.

У зв`язку з цим ключову роль у подібних справах відіграють приватні генетичні лабораторії, які можуть провести дослідження спорідненості між дитиною (онукою) та бабусею/дідусем.

Формально такі висновки не є «судовою експертизою» у розумінні Закону України «Про судову експертизу». Проте, відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює всі подані докази за внутрішнім переконанням, у сукупності з іншими обставинами справи.

Наразі, результати досліджень приватних закладів визнаються належними і допустимими доказами.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 01.04.2025 у справі №127/13328/22, у постанові від 31.01.2024 у справі №752/13549/22 та постанові від 13.09.2023 у справі №552/4291/22 зазначив, що висновок молекулярно-генетичної експертизи, зроблений Медико-генетичним центром «Мама Папа», є належним та допустимим доказом у справі.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів також встановлено, що 15.01.2025 року ОСОБА_2 засвідчила своїм підписом заяву про прийняте нею рішення, щоб ОСОБА_4 була залучена до виховання її малолітнього сина ОСОБА_6 з наданям ій права здійснювати нагляд та догляд за дитиною.

Відповідно до відзиву на позовну заяву від 04.08.2025 року ОСОБА_2 зазначила, що вищевказану заяву підписала з метою надання ОСОБА_4 можливості вивезти "ОНУКА" з окупованої території.

За наведених обставин, дослідженні у їх сукупності докази підтверджують, що ОСОБА_4 є бабусею дитини ОСОБА_6 , а отже є всі підстави для встановлення факту батьківства ОСОБА_5 по відношенню до сина ОСОБА_6 .

Всі заперечення відповідача зводяться лише до відсутності висновку експерта. За таких обставин, у випадку незгоди з доказами, наданими заявником, ОСОБА_2 мала можливість звернутися з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, однак цього не зробила, скориставшись своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку,що заяву ОСОБА_4 необхідно задовольнити.

Суд не вирішує питання про судові витрати (у відповідності ч.7 ст. 297 ЦПК України).

Статтею 129-1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст.13, 81, 89, 95, 258, 263-265, 268, 273, 315, 318, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Свалявськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Мукачівськомурайоні Закарпатськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїпро встановленняфакту,що маєюридичне значення(встановленнябатьківства) - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 , по відношенню до сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису №125 від 04 вересня 2012 року складеного Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказавши в графі "батько" ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Виключити із вказаного актового запису відомості про батька дитини : ОСОБА_7 .

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Ім`я заявника: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживаюча як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Представник-адвокат Новікова Інна Станіславівна, яка діє в інтересах заявника ОСОБА_4 , ордер на надання правничої допомоги серії АО №1180870 від 19 червня 2025 року, свідоцтво проправо назаняття адвокатськоюдіяльністю №21/865від 08.02.2013року, адреса АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_7 ,електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_12

Ім`я заінтересованої особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8

Представник-адвокат Рясний Владислав Денисович, який діє в інтересах заінтерсованої особи Дроздової Вікторії Олександрівни, ордер на надання правничої допомоги серії АН №1740204 від 19 липня 2025 року, свідоцтво проправо назаняття адвокатськоюдіяльністю серіїДН №6321від 28червня 2023року, адреса АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4

Найменування заінтересованоїособи: Свалявський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: м.Свалява, вул.Головна, буд.1, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 25999068

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ: Н. М. Жиганська