Рішення № 131159066, 21.10.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3329/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засіданання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Берегівська міська рада Закарпатської області про встановлення юридичного факту,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення юридичного факту.

Заінтересована особа: Берегівська міська рада Закарпатської області, що за адресою: м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, Закарпатської області.

.В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати заявниці, ОСОБА_2 , даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.05.2025 року Серії НОМЕР_2 . Сама заявниця, ОСОБА_1 (Домонкош), ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 17.07.1975 року. Однак, у вищевказаному свідоцтві допущено помилку, а саме у графі мати зазначено на російській мові « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_2 », як зазначено у паспорті матері Серії НОМЕР_4 виданого 11.03.2002 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.05.2025 року. Разом з тим, у свідоцтві про народження заявниці прізвище зазначено як « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». Також заявниця зазначила, що вони все життя проживали разом однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та були пов`язані спільним побутом. Однак, після відкриття спадщини за покійно матір`ю, заявниця звернулась до приватного нотаріуса Мирончук О.В., де їй було відмовлено у прийнятті спадщини за покійною мамою, через вищезгадані розбіжності. Вказані розбіжності у позасудовому порядку усунути неможливо.

Ухвалою Берегівськогорайонного судуЗакарпатської областівід 06жовтня 2025року відкритопровадження усправі тапризначено досудового розгляду

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. При цьому, згідно поданої заяви просила розглянути справу без її участі.

Представник Берегівської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився, при цьому, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які заявник посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає заяву задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, шо відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 06.05.2025 року померла ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтвапро народженнязаявниці Серії НОМЕР_3 від 17.07.1975 року, встановлено, у графі мати зазначено російській мові « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_2 ». Разом з тим, у вказаному свідоцтві прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ».

Також заявниця зазначила, що вони все життя проживали разом однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 , вели з матір`ю спільне господарство та були пов`язані спільним побутом, що підтверджується довідкою №514 від 30.09.2025 року виданої Яношівським старостинським округом, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 разом з померлою ОСОБА_2 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа Приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В. №528/01-16 від 30.09.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріусу для оформлення спадкових прав після смерті матері, однак їй було відмовлено, у зв`язку із розбіжностями у документах, які підтверджують родинні стосунки

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Згідно роз`яснень, викладених в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`ясненнями п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника та ін. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до п. 7 Постанови Племіуму Верховного суду України від 31.03.1995 року встановлено, щ відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Таким чином, факт родинних відносин має юридичне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 є доведеним, тому на підставі вимогст.315ЦПК України заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.12,81,259,263-265, 293, 315, 319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Берегівська міська рада Закарпатської області про встановлення юридичного факту = задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО