Ухвала суду № 131155655, 13.08.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

761/20822/24

1-кп-2070/25

УХВАЛА

13 серпня 2025 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, на стадії підготовчого судового провадження.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Клопотання прокурор обгрунтовує тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі не зменшились та є реальними, а відтак наявні підстави для продовження запобіжного заходу з метою забезпечення ефективного розгляду вказаного кримінального провадження, зокрема, недопущення вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду; недопущення впливу на свідка та потерпілого у провадженні; недопущення перешкоджання розгляду іншим чином, зокрема, вчинення інших злочинів з метою уникнення кримінальної відповідальності, тощо.

Прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначаючи про наявність ризиків вчинення особою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватись від суду, впливати на свідка та потерпілого, а також перешкодити провадженню іншим чином. Вказав, що застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих діянь, не є достатнім для запобігання вказаним ризикам.

Від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просив ОСОБА_8 запобіжний захід на особисте зобов`язання.

В обгрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуває під домашнім арештом більше 7 місяців, а зі спливом часу, відповідно до практики ЄСПЛ, ризики мають зменшуватися. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем, має стійкі соціальні зв`язки, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей та матір, позитивно характеризується та має державні нагороди. Крім того, захисник зобов`язувався взяти обвинуваченого на роботу, тому просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, що буде достатнім для забезпечення вказаних ризиків та можливості працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_3 . Крім того, вказав, що стійкість його соціальних зв`язків підтверджується, зокрема, і бажаючими взяти обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки та гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Щодо ризику впливу на свідків та потерпілого зазначив, що він є гіпотетичним та залежить від процесуальної поведінки вказаних осіб, зокрема, потерпілого, який жодного разу не вказував на будь-які спроби обвинуваченого здійснення тиску на нього. Також, обгрунтовуючи відсутність ризику впливу, зокрема, на свідків вказав про те, що сторона захисту неодноразово зверталась з клопотаннями про допит свідків в порядку ст. 220 КПК України, а також вказав на ту обставину, що потерпілий та свідки не перебувають на території Київської області, що взагалі нівелює вказаний ризик.

Крім того вказав, що до обвинуваченого можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки ні у клопотанні про продовження запобіжного заходу, а також прокурором у судовому засіданні, не наведено жодного факту порушення обвинуваченим застосованого стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також невиконання покладених на нього обов`язків.

Крім того зазначив, в іншому провадженні, яке розглядається Кіровоградським районним судом Кіровоградської області, також застосований запобіжний захід у вигляді застави, тому ризики, на які посилається прокурор, нівелюються.

Також, вказав, що наразі існують обставини, які свідчать про загрозу життю ОСОБА_3 з боку представників російських спецслужб, враховуючи обставини вбивства колишнього заступника начальника та колишнього начальника 5-го управління Департментку контррозвідки СБУ ОСОБА_9 .

Захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосується клопотання, яке вирішується, суд дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 18.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання до 18.09.2024 включно.

11.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 11.11.2024 включно.

07.11.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 03.01.2025 включно.

10.12.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 05.02.2025 включно.

21.01.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 19.03.2025 включно.

19.03.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 15.05.2025 включно.

06.05.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 03.07.2025 включно.

30.06.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 26.08.2025 включно.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Крім цього, відповідно до положень ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Тобто із вказаних норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого допускається за наявності на те підстав, для його зміни, а саме наявності нових обставин.

Вирішуючи зазначене питання суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу, згідно з правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тобто обов`язковою умовою для застосування чи продовження запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора, окрім наявності обґрунтованості підозри, надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Так, щодо обгрунтовності підозри суд вважає, що обґрунтованість підозри раніше була предметом розгляду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та його продовження, а з матеріалів провадження, враховуючи стадію судового провадження, не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому діянь.

Так у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може, зокрема, переховуватися від суду та перешкоджати розгляду кримінального провадження, впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони захисту, зокрема, про те, що прокурором наразі не доведено ризик переховування обвинуваченого, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого, прибуття за кожним викликом суду, відсутність будь-яких відомостей про порушення покладених на нього обовязків, а також відсутність будь-яких відомостей про здійснення обвинуваченим дій, які могли б перешкодити кримінальному провадженню.

Відтак, суд вважає, що прокурором наразі не доведено ризику можливості вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду чи перешкоджання провадженню іншим чином.

Також, суд бере до уваги доводи сторони захисту та не погоджується з думкою прокурора, що наявність іншого кримінального провадження, яке перебуває на розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області не доводить ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак, суд не може погодитися з думкою захисника, що наявність запобіжного заходу у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні повністю нівелює ризики, на які вказує прокурор, оскільки вказаний запобіжний захід та покладання відповідних процесуальних обов?язків у кримінальному провадженні № 22022000000000408 жодним чином не передбачають утримання від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12023100000001320, як і взагалі будь-яких питань, пов?язаних з належною процесуальною поведінкою в даному кримінальному провадженні, а стосуються виключно кримінального провадження № 22022000000000408, в межах якого до нього застосовано заставу.

Таким чином, наразі суд вважає, що прокурором доведено, що ризик, передбачений ст. 177 КПК України, наразі є триваючим, а саме ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого і свідка у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, оскільки вони безпосередньо у судовому засіданні не допитувались.

Суд наразі не може взяти до уваги доводи сторони захисту про те, що ризик впливу на свідків та потерпілого, прокурором не доведено та не надано доказів на підтвердження існування такого ризику, оскільки відповідно до положень ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки в цьому кримінальному провадженні свідки та потерпілий наразі недопитані, то у суду існують підстави вважати, що існує ризик впливу на них з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

Крім цього, суд не може взяти до уваги посилання захисника як на підставу для зміни запобіжного заходу на ту обставину, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може спричинити загрозу життю і здоров`ю обвинуваченого, оскільки стороною захисту належним чином не мотивовано яким чином більш м`який запобіжний захід може усунути відповідну небезпеку.

Окрім цього, судом береться до уваги, що будь-які відомості про звернення сторони захисту до органів досудового розслідування, прокурора чи суду щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 заходів безпеки, у зв`язку з існуванням небезпеки його життю, відсутні, а мотивів незвернення з відповідним клопотанням у разі існування реальної загрози життю ОСОБА_3 захисником не наведено.

Також, суд враховує статус ОСОБА_3 як військовослужбовця, його репутацію та відзнаки, однак вважає, що вказані дані, зокрема і ті, що позитивно характеризують особу обвинуваченого, не нівелюють можливість вчинення ним дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж цілодобовий домашній арешт.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу наразі не зможе забезпечити уникнення ризику впливу на потерпілого та свідків, а також виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

Також, щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу суд вважає, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу немає, оскільки нових даних чи обставин, які б не були відомі при застосуванні обвину ваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу та його продовженні, в сукупності з тяжкістю інкримінованих діянь та даними про особу обвинуваченого, зокрема, щодо наявності стійких соціальних зв`язків, а також відсутності будь-яких порушень обов`язків, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 , не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов`язання, про який йдеться у клопотанні про зміну запобіжного заходу, не зможе забезпечити уникнення вказаного ризику та виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

Відтак суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків у зазначеному кримінальному провадженні.

Також суд вважає, що відсутність будь-яких порушень обов`язків, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 , свідчить про те, що вказаний запобіжний захід таким чином довів свою ефективність та наразі є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_3 слід продовжити із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 201, 314, 376, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за винятком прослідування в укриття під час оголошення повітряної тривоги, відвідування медичних закладів для отримання медичної допомоги, проведення медичного обстеження за рекомендаціями лікаря, а також забезпечити право обвинуваченого ОСОБА_3 на можливість залишення місця проживання у денний час доби з метою задоволення обгрунтованих потреб соціально-побутового характеру та з метою надання правової допомоги за письмовим зверненням сторони захисту до суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду;

- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_11 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали суду та покладених судом обов`язків до 10.10.2025 року включно.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1