Ухвала суду № 131149740, 22.10.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2025 Справа №607/5866/25 Провадження №2-з/607/77/2025

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у справі до Тернопільської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., про визнання протиправним та скасування рішень, визнання права користування земельними ділянками, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у справі до Тернопільської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., про визнання протиправним та скасування рішень, визнання права користування земельними ділянками, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до предмета позову позивачі просять:

- визнати недійсним п.1 рішення Тернопільської міської ради №8/10/286 від 29.10.2021 року "Про проведення робіт із землеустрою щодо інвентаризації частини території земель в центрально-східному напрямку міста Тернополя";

- визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради №8/31/24 від 15.09.2023 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини території земель м. Тернопіль за адресою вул. Київська-вул. Мирона Тарнавського - вул. Володимира Великого - вул. Овочева";

- визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 19.04.2024 №8/38/121 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах об`єкту проведеної інвентаризації за адресою АДРЕСА_1 "

- визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 25.10.2024 №8/43/94 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в межах об`єкту проведеної інвентаризації за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , площею 0,06 га, для ведення садівництва, за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 , площею по 0,06 га, для ведення садівництва, за ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , площею по 0,06 га, для ведення садівництва, за ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_5 , площею по 0,06 га, для ведення садівництва, за ОСОБА_6 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_6 , площею по 0,06 га, для ведення садівництва, за ОСОБА_7 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_7 , площею по 0,06 га, для ведення садівництва, що входять до загальної площі земельної ділянки, наданої у постійне користування Садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., площею 15,26 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:0212 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. вжити заходи щодо державної реєстрації речового права - права постійного користування Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., код ЄДРПОУ юридичної особи 21157987, земельною ділянкою за адресою вул. Генерала Тарнавського Київська в місті Тернополі на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради депутатів трудящих №555 від 22.09.1966 та акта від 16.09.1967 в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом подання відповідних заяв та вчинення необхідних дій;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області внести до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку інформацію щодо земельної ділянки площею 15,26 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:0212, а саме: вид речового права - право постійного користування Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., код ЄДРПОУ юридичної особи 21157987, та змінити запис щодо цільового призначення на категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.06 для колективного садівництва.

Представник позивача Мозіль Л.В. звернулася із заявою, в якій просить забезпечити позов, а саме, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі:

- зупинити дію рішення Тернопільської міської ради від 19.04.2024 №8/38/121 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах об`єкту проведеної інвентаризації за адресою АДРЕСА_1 , рішення Тернопільської міської ради від 25.10.2024 №8/43/94 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в межах об`єкту проведеної інвентаризації за адресою АДРЕСА_1 ";

- накласти арешт на земельну ділянку площею 15,26га (кадастровий номер 6110100000:04:003:0212) в АДРЕСА_1 , право комунальної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Тернопільською міською радою. Заборонити Тернопільській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 15,26га (кадастровий номер 6110100000:04:003:0212) в АДРЕСА_1 , зокрема відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельних ділянок.

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 15,26 га (кадастровий номер 6110100000:04:003:0212) в АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на земельну ділянку, яка використовуються: ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , площею по 0,06 га, для ведення садівництва, що входять до загальної площі земельної ділянки, з кадастровим номером 6110100000:04:003:0212 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , сформованої з ділянки, наданої у постійне користування Садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д.

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею: 15,26га (кадастровий номер 6110100000:04:003:0212) в АДРЕСА_1 , право комунальної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Тернопільською міською радою.

Розглянувши заяву, доходжу такого висновку.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретнім заходом до забезпечення позову і можливім предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Отже, суди при вирішенні питання щодо забезпечення позову мають здійснювати належну оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі/ задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду (пункти 46-47) зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

У цій справі, предметом позову в даній справі є визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради щодо інвентаризації, поділу земель, а також право користування земельними ділянками по АДРЕСА_2 , площею 0,06 га якою користується ОСОБА_3 , по АДРЕСА_2 , площею 0,06 га якою користується ОСОБА_1 , по АДРЕСА_3 площею по 0,06 га, якою користується ОСОБА_4 , по АДРЕСА_4 , площею по 0,06 га, якою користується ОСОБА_5 , по АДРЕСА_5 , площею по 0,06 га, якою користується ОСОБА_6 , по АДРЕСА_6 , площею по 0,06 га, якою користується ОСОБА_7 , по АДРЕСА_7 , площею по 0,06 га, що входять до загальної площі земельної ділянки, наданої у постійне користування Садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., площею 15,26 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:0212 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

З заявою про забезпечення позову у даній справі звернулася лише позивач ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 15,26 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:0212, обґрунтовуючи заяву тим, що вона має сертифікат про право власності на пай члена Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. та користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2 площею 0,06 га для ведення садівництва.

Суд вважає, що розмір земельної ділянки, право на користування якою позивач вважає порушеним (0,06 га), однозначно свідчить про непропорційність та не співмірність тих заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач, в тому числі заборонити вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 15,26 га, його позовним вимогам.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Навіть, якщо між сторонами і існує спір, рішення суду, постановлене у формі ухвали про обмеження у праві на майно, тобто втручання в основоположне право особи вільно володіти майном, до ухвалення остаточного рішення у справі, не може ґрунтуватися виключно на припущеннях позивача про те, що відповідач може чи має намір відчужити належне йому майно саме з метою ухилення від виконання судового рішення.

При цьому суд наголошує, що оскільки позивачем ставиться питання про втручання судовим рішенням в основоположне право особи вільно володіти майном, до ухвалення остаточного рішення у справі, для суду є несправедливим та формальний підхід для вирішення питання забезпечення позову, без з`ясування ризиків невиконання чи ускладнення виконання потенційного рішення суду в разі невжиття судом запитуваних заходів.

У своїй заяві ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 не наводить таких ризиків, обмежившись лише обґрунтуванням, що відповідач Тернопільська міська рада може відчужити, змінити конфігурацію (поділ), спірної земельної ділянки та передачі речових прав на земельну ділянку іншим особам, буде неможливим захист або поновлення прав та законних інтересів позивача в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду із заявами про доповнення підстав позову, зокрема новими обставинами, так і до інших судових органів з відповідними позовами.

Отже не є виправданим здійснення втручання в основоположне право Тернопільської міської ради вільно володіти нерухомим майном, ґрунтуючись на припущеннях позивача, що його право не зможе бути відновлене в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Тому, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає змісту позовних вимог та не зможе ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по справі.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у справі до Тернопільської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., про визнання протиправним та скасування рішень, визнання права користування земельними ділянками, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити сторін:

Заявник (позивач):

ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_8 . РНОКПП НОМЕР_1 ;

Позивачі:

ОСОБА_3 адреса АДРЕСА_9 РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , адреса АДРЕСА_10 . РНОКПП НОМЕР_3 ;

ОСОБА_5 , адреса АДРЕСА_11 РНОКПП НОМЕР_4 ;

ОСОБА_6 : адреса АДРЕСА_12 РНОКПП НОМЕР_5 ;

ОСОБА_7 , адреса АДРЕСА_13 РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідачі:

Тернопільська міська рада тел. 380352222021, адреса 46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, буд.5. ЄДРПОУ 34334305;

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області адреса вул. Лисенка, 20А, Тернопіль, 46002 ЄДРПОУ 39766192.

Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. тел. 380976051256 адреса 46023, м. Тернопіль, вул. Київська-Генерала М. Тарнавського, буд.9 ЄДРПОУ 21157987.

Головуючий суддя В. М. Позняк