Рішення № 131146399, 21.10.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2919/25

Провадження № 2/345/1395/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2025 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирко Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

10.06.2025 ТОВ «Споживчий центр» (далі - Товариство звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 14940,00 грн. мотивуючи свої вимоги тим, що 15.08.2024 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано з Товариством кредитний договір. За умовами договору відповідачем отримано на свій банківський картковий рахунок грошові кошти в сумі 4 500,00 грн. Під час ідентифікації позичальника останній пройшов однозначне встановлення особи. Кредитні кошти за договором № 15.08.2024-100002020 від 15.08.2024 надано у користування на 124 дні. Дата повернення позики 16.12.2024. Період користування кредитом кожні 31 день з дня надання кредиту без можливості пролонгації строку кредитування. Процентна ставка фіксована в розмірі 1,5% за один день користування кредитом. Згідно з умовами договору за видачу кредиту встановлена одноразова комісія в розмірі 405,00 грн. За обслуговування кредитної заборгованості також встановлена комісія в розмірі 405,00 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Відповідач у справі отримав грошові кошти на певний строк зі сплатою процентів, але не виконував своїх зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України та умов договору позики, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 14940,00 грн, яка включає крім боргу за основною сумою кредиту в розмірі 4 500,00 грн., 6975,00 грн. нарахованих процентів, 405,00 грн. одноразової комісії за надання кредиту, 810,00 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості та неустойки 2250,00 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У межах встановленого судом процесуального строку ОСОБА_1 подано 30.06.2025 відзив на позовну заяву Товариства. Відповідач не заперечив факт отримання ним кредитних коштів згідно з договором від 15.08.2025. Водночас, посилаючись на вимоги законодавства України про споживче кредитування вказує, що кредитодавцем за період з 20.08.2024 до 16.12.2024 нараховані проценти за денною ставкою 1,5% замість визначеної у законі максимальної ставки в розмірі 1,0%. Умови кредитного договору щодо його обов`язку сплачувати комісії є нікчемними, адже кредитодавцем не доведено за які саме послуги суми комісій підлягають сплаті. Щодо пені, то відповідач не повинен її сплачувати з огляду на вимоги п.18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Просить відмовити у задоволенні позову. На думку відповідача, кредитний договір є нікчемним.

08.07.2025 представником Товариства ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив з додатками. Зазначає, що чинний з 24.12.2023 п.17 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII (далі - Закон № 1734) відноситься до договорів про споживчий кредит, які укладені до 20.08.2024. Отже, укладений з відповідачем договір міг передбачати обов`язок споживача сплачувати кредитодавцю проценти за денною ставкою 1,5% впродовж всього строку кредитування. Відповідач своїм підписом підтвердив, що розуміє і погоджується з умовами договору про сплату комісій. При цьому, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в справі № 363/1834/17 умова кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом є оспорюванню. Вважає, що внесеними змінами до Закону № 1743 з 24.01.2024 кредитодавцям дозволено нараховувати позичальникам неустойку (штраф, пеню). До того ж, при конкуренції норм матеріального права для правозастосування віддається перевага спеціальній, а не загальній нормі. Просить позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклав 15.08.2024 з Товариством кредитний договір (оферти) шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора Е634. Грошові кошти в сумі 4 500,00 грн. перераховані на банківську платіжну картку відповідача за №4441-11хх-хххх-9677. Кредит надано на строк 124 днів за ставкою 1,5%./день користування грошовими коштами. Кінцева дата повернення позики 16.12.2024. Період користування кредитом - кожні наступні 31 день з дня надання кредиту (надалі "черговий період"); продовження (пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Водночас, умовами договору передбачена також процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Крім того, п.11-12 кредитного договору передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту (економічна сутність плата за надання кредиту) 405,00 грн., а також комісія за обслуговування кредитної заборгованості 405,00 грн. у кожному з 2-ох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Неустойка: 45,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір цих процентів встановлюється законом (п.17-18 договору).

Згідно з відомостями первинного бухгалтерського обліку Товариства за карткою контрагента ОСОБА_1 за період з 15.08.2024 до 01.07.2025 рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 12690,00 грн., яка обчислена станом на 16.12.2024. Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено за період з 15.08.2024 до 15.10.2024 щоденно за ставкою 1,5% від суми кредиту або 67,50 грн./день. Починаючи з 16.10.2024 позичальнику нараховувалося до сплати 45,0 грн./день, що дозволяє суду дійти висновку про нарахування кредитором в період часу з 16.10.2024 до 16.12.2024 процентів позичальнику за невиконання грошових зобов`язань за ставкою 1%/день.

У довідці-розрахунку Товариства про стан розрахунку відповідача за кредитним договором від 15.08.2024 Товариство вказує про наявність боргу за процентами, які нараховані за період з 15.08.2024 до 16.12.2024 в загальній сумі 6 975,00 грн.

Відповідно до приписів ч.5 ст.8 у чинній з 24.12.2023 редакції Закону України Про споживче кредитування від 15.11.2016 № 1734-VIII (далі - Закон № 1734) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Процентна ставка за споживчим кредитом є істотною умовою договору. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом № 1734, є нікчемними, тобто недійсним в силу цього закону.

Таким чином, суд не може у повному обсязі погодитися також із розрахованою первісним кредитором сумою процентів відповідача за кредитним договором №15.08.2024-100002020 від 15.08.2024 за ставкою 1,5% за один день користування коштами. Суд також враховує у цьому контексті, що відповідно до п.17 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 1734, доповненого Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023, протягом перших 120 днів після набрання чинності цим законом (з 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 2,5%, а протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перший з вказаного періодів тривав з 24.12.2023 до 21.04.2024, наступний - з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно. Відтак, нараховані первісним кредитором проценти за відповідним кредитним договором за ставкою 1,5%/день відповідають законодавчим положенням лише у період з 15.08.2024 до 19.08.2024 включно, тобто за 5 днів погодженого у договорі строку кредитування. Твердження позивача про незастосування положень Закону № 3498-ІХ від 22.11.2023 до кредитних договорів, що укладені до 20.08.2024 є очевидно необґрунтовані та базуються на неправильному тлумаченні відповідних положень цього закону. На переконання суду, починаючи з 24.12.2023 максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1%, проте законодавцем установлений, як виняток, перехідний період тривалістю 240 календарних днів, у межах якого тимчасово до 19.08.2024 розмір денної процентної ставки міг складати 2,5 (1,5)%.

Отже, належна до стягнення з відповідача сума процентів підлягає частковому перерахунку в межах перших двох чергових періодів тривалістю 62 календарних днів (4500,0х0,015х5=202,50 грн.; 4500х,0,01х57=2565,00 грн.). Нараховані відповідачу проценти у межах двох інших чергових періодів перерахунку не підлягають.

Загальна сума процентів, яка підлягає до стягнення з відповідача складе 5 557,50 грн. (202,5+2565+ 2 790).

Щодо застосування п.18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України до спірних правовідносин у цій справі суд зазначає таке.

Тлумачення зазначеної вище норми матеріального закону свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Ця особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3)у встановленніспеціальних правовихнаслідків простроченнявиконання (невиконання,часткового виконання).Такі наслідкиполягають втому,що позичальникзвільняється відвідповідальності,визначеної частиною2статті 625ЦК,а такожвід обов`язкусплати накористь кредитодавця(позикодавця)неустойки (штрафу,пені)за такепрострочення.У разіякщо неустойка(штраф,пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з24лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, який є обов`язковим для застосування.

Аргументи сторони позивача про наявність підстав для нарахування відповідачу неустойки згідно з вимогами п.6 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 1734 судом відхиляються.

Так, згідно з відповідним законодавчим положенням, у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-IX (далі Закон № 3498), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності цим Законом (24.12.2023), споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Відтак, норми Закону № 3498 не можуть бути застосовані до кредитного договору, укладеного з відповідачем у цій справі 15.08.2024.

При цьому, визначена у кредитному договорі пеня в розмірі 45,00 грн./день не відповідає вимогам ч.3 ст. 549 ЦК України, адже пеня як вид неустойки та способу забезпечення виконання зобов`язань може обчислюватися винятково у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд зазначає, що Товариством до матеріалів справи не надано будь-яких розрахунків періоду нарахування пені, так само як доказів існування погодженого сторонами у договорі способу забезпечення виконання позичальником своїх грошових зобов`язань (умова договору про сплату позичальником пені розміщена у Розділі 9 оферти кредитодавця "Відповідальність").

Суд погоджується із запереченнями відповідача щодо відсутності у матеріалах справи доказів надання Товариством додаткових послуг, пов`язаних із наданням кредиту та обслуговуванням кредитної заборгованості, за які встановлено комісії, та які були б узгоджені зі споживачем фінансової послуги.

У Розділі 3 кредитної пропозиції Товариства про укладення кредитного договору (кредитної лінії) будь-які відомості про наявність комісій, їх розміри та цільове призначення відсутні.

Покликання Товариства на оспорюваність умови кредитного договору в частині сплати комісій згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (постанова від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17) не витримують критики, адже у цій постанові йдеться винятково про кредитні договори, що укладені до 13 січня 2006 року (див.п.10.1.,49-50 постанови).

Отже, загальний розмір боргу відповідача перед товариством складе 10 057,50 грн. (4500+5557,50), замість заявлених до стягнення 14940,0 грн.

Таким чином, позов необхідно задовольнити частково, одночасно стягнувши з відповідача пропорційно (67,31%) до розміру задоволених позовних вимог понесені Товариством витрати на сплату судового збору в сумі 1630,51 грн.

Керуючись ст.258,263-265,354 ЦПК України,-

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , суму заборгованості за кредитним договором № 15.08.2024-100002020 від 15.08.2024 в розмірі 10 057,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» 1630,51 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2025.

Суддя