Рішення № 1311431, 21.01.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.08 р. Справа № 2/391

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Селидоветепломережа” м. Селидове

до відповідача: Державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове в особі відокремленого підрозділу “Управління постачання”

про стягнення заборгованості в сумі 7159,35грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Романко Л.В. – за довір.

від відповідача: Ізотова Н.Л. – за довір.

У судовому засіданні 16.01.2008р. оголошувалася перерва до 21.01.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Селидоветепломережа” м. Селидове, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу “Управління постачання” м. Селидове про стягнення 7159,35грн. з яких : 6319,01грн. – заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 694,51грн. – інфляційна складова, 145,83грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 54 від 07.11.2006р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Позивачем до прийняття рішення по справі було надано заяву від 18.01.2008р. № 63-01 в порядку ст. 22 ГПК України, де позивач просить стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу “Управління постачання” суму основного боргу в розмірі 6319,01грн., 3% річних в розмірі 145,83грн., індекс інфляції в розмірі 694,51грн. з приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 19.01.08р. № 18, де вказує, що суму боргу в розмірі 6319,01грн. визнає в повному обсязі та просить суд зменшити штрафні санкції на підставі п. 3 ст. 83ГПК України.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

07.11.2006 р. між Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та ОП “Управління постачання” ДП “Селидіввугілля” (Споживач), був укладений договір № 54 про постачання теплової енергії з протоколом розбіжностей.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.

Згідно п. 3.2.2. договору Споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни які передбачені договором.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акти про включення опалення від 05.12.2006р. та акт на відключення опалення від 04.04.2007р.

Позивачем були виставлені рахунки, які додані до матеріалів справи від 16.04.2007р. на суму 160,34грн., від 27.03.2007р. на суму 1603,46грн., від 31.01.2007р. на суму 1551, 74грн., від 22.12.2006р. на суму 1293,12грн., від 30.11.2006р. на суму 106,89грн., від 27.02.2007р. на суму 1603,46грн., а всього на загальну суму 6319,01грн. Факт отримання рахунків підтверджується відміткою про отримання на рахунках.

Відповідач умови договору не виконав оплату за отриману теплову енергію, як того вимагає п. 6.5. договору в продовж 10 днів з моменту отримання рахунку не здійснив.

Факт наявності заборгованості в розмірі 6319,01грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 08.11.2007р. та від 04.12.2007р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін та не заперечується відповідачем.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 6319,01грн. не представив, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 145,83грн. за період з 13.12.2006р. по 30.11.2007р. та інфляційну складову в розмірі 694,51грн. за період з грудня 2006р. по жовтень 2007р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 145,83грн. та індекс інфляції в сумі 694,51грн. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про зменшення штрафних санкцій то суд зазначає наступне, що відповідно до приписів Цивільного та Господарського кодексів під штрафними санкціями розуміється санкція у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до позовної заяви позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не заявлялися у зв’язку з чим у задоволенні клопотання відмовлено.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Селидоветепломережа” м. Селидове до Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу “Управління постачання” м. Селидове про стягнення 7159,35грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу “Управління постачання” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41а, р/р 26000301490832 в АК ПІБ м. Селидове, МФО 334312, ЗКПО 33644433) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26009301747620 в ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334365, ЄДРПОУ 0337119) суму боргу в розмірі 6319,01грн., інфляційні збитки в розмірі 694,51грн., 3% річних в розмірі 145,83грн., судові витрати: державне мито у розмірі 102 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.