Рішення № 131141989, 21.10.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1194/25

Провадження 2/492/976/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гончарової Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

Представник позивача адвокат Артьомов О.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «ООЕК») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 6443,80 грн., інфляційних нарахувань у сумі 554,85 грн., 3 відсотків річних у сумі 158,55 грн., а також судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між позивачем та ОСОБА_1 , як споживачем, було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальника універсальних послуг, а саме відповідач автоматично приєднався до умов договору за фактом споживання електроенергії на об`єкт побутового споживача, внаслідок чого для проведення розрахунків на ім`я відповідача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За період з липня 2024 року по березень 2025 року відповідач ОСОБА_1 фактично користувався електричною енергією, однак ним частково здійснено оплату за спожиту електроенергію, внаслідок чого станом на 25 серпня 2025 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала загальну суму 6443,80 грн., що на підставістатті 625 ЦК Українипозивачу надано право про нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань за весь час прострочення заборгованості, оскільки відповідач ухилився від добровільного погашення заборгованості. Позивач вважає, що діями відповідача порушені права позивача, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Ухвалою судді від 10 вересня 2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача адвокат Артьомов О.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не надав, відзиву на позов не надав. Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядкустатті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1статті 44 ЦПК України,учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року в справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавав суду доказів неможливості прибути у судове засідання.

Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки поспіль відповідача у судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для його неявки.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбаченийЦПК України.

Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки поспіль відповідача у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який з 10 вересня 2025 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного заочного рішення жодного разу у судове засідання не з`явився, станом розгляду справи не цікавився, тим самим своїм процесуальним обов`язком з`явитись в судове засідання за викликом, знехтував.

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямстатті 280 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватисяЦивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «ООЕК» та відповідачем ОСОБА_1 , як побутовим споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщений на офіційному сайті https://ooek.od.ua/, а також в газеті «Одеські вісті» від 29 грудня 2018 року, на умовах раніше укладеного договору з АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електроенергії.

ОСОБА_1 , відповідач у справі, є споживачем електричної енергії ТОВ «ООЕК», позивача у справі, що підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_1 , відповідач у справі, з липня 2024 року по березень 2025 року споживав електроенергію, яку поставляв ТОВ «ООЕК», позивач у справі, і здійснював оплату за спожиту електроенергію за даними електролічильника.

Як вбачається з рахунку за електричну енергію за травень 2025 року у ОСОБА_1 , відповідача у справі, наявна заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 6443,80 грн.

ТОВ «ООЕК», позивач у справі, зверталось до Арцизького районного суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 , відповідача у справі, заборгованості за спожиту електричну енергію та ухвалою суду від 30 липня 2025 року відмовлено у видачі судового наказу.

Статтею 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно із частиною 4статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»,постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до частини 1, частини 2статті 714 ЦК України,за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із частиною 1статті 634 ЦК України,договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» № 312 від 14 березня 2018 року (далі - Правила), укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.

Згідно із частиною 3статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»,споживач зобов`язаний зокрема сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до пункту 4.21 Правил, оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Згідно із пунктом 5.2.1 Правил, електропостачальник має право зокрема на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; на застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 5.5.5 Правил визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, є споживачем електричної енергії ТОВ «ООЕК», позивача у справі, про що не було спростовано відповідачем.

ОСОБА_1 , відповідач у справі, всупереч вимог чинного законодавства та Правил належним чином свої зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію здійснював не у повному обсязі, що не спростовано відповідачем.

Відповідно достатті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з вимогамистатті 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положеньстатті 625 ЦК України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, зобов`язання про оплату за спожиту електричну енергію не виконував у визначені законодавством строки, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, яка згідно розрахунку, наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, склала загальну суму 7157,20 грн., з якої: у сумі 6443,80 грн. за спожиту електричну енергію; у сумі 554,85 грн. інфляційні нарахування; у сумі 158,55 грн. 3 проценти річних.

Доказів у розумінні статей77,78 ЦПК Українищодо неправильності складеного позивачем розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію відповідачем до суду не надано, інший розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію також до суду не надано, відтак, розрахунок приймається судом, як доказ у вирішенні спору.

Аналізуючи вищезазначені норми права, з`ясувавши встановлені судом обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ООЕК» у повному обсязі.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до частини 1статті 141 ЦПК України,сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки понесені витрати підтверджені відповідним платіжними інструкціями.

Керуючись статтями 4,5,7,12,13,19,44,48,76-81,89,95,128,133,141,211,223,247,258-259,263-265,268,273,274-279,280-282,284,289,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (місцезнаходження: вулиця Мала Арнаутська, будинок 88, місто Одеса, поштовий індекс: 65007; код ЄДРПОУ: 42114410, поточний рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_3 в Філія - Одеське управління АТ «Ощадбанк», МФО: 328845, код ЄДРПОУ: 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 6443 (шість тисяч чотириста сорок три) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (місцезнаходження: вулиця Мала Арнаутська, будинок 88, місто Одеса, поштовий індекс: 65007; код ЄДРПОУ: 42114410, поточний рахунок: НОМЕР_4 в Філія - Одеське управління АТ «Ощадбанк», МФО: 328845, код ЄДРПОУ: 42114410, з поміткою «3% річних» та «інфляційні витрати») 3 % річних в розмірі 158 (сто п`ятдесят вісім) гривень 55 копійок, інфляційних нарахувань у розмірі 554 (п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (місцезнаходження: вулиця Мала Арнаутська, будинок 88, місто Одеса, поштовий індекс: 65007; код ЄДРПОУ: 42114410, поточний рахунок: НОМЕР_4 в Філія - Одеське управління АТ «Ощадбанк», МФО: 328845, код ЄДРПОУ: 42114410 з поміткою «судовий збір») судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Черевата В.І.