Рішення № 131136376, 14.10.2025, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №705/4678/24

Номер провадження2/701/299/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2025 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача Моторне транспортнестрахове бюро про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

На підставу своїх вимог спирається на те, що Відповідач, ОСОБА_2 , 24.03.2024 року о 14 год. 10 хв., в м. Умані по вул. Тишика, керуючи автомобілем RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді належного позивачу на праві власності автомобіля SUZUKI VITARA 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/1943/24 від 01 травня 2024 року, що набрала законної сили 14 травня 2024 року, Відповідача, ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого 24 березня 2024 року, в результаті чого належний позивачу на праві приватної власності автомобіль SUZUKI VITARA отримав механічні пошкодження, за ст. 124 КУпАП, та на Відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Належний позивачу на праві власності транспортний засіб SUZUKI VITARA 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент вчинення Відповідачем дорожньо-транспортної пригоди застраховано згідно Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA-00310497 від 03.11.2023 року у ПрАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується копією Договору.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на підставі договору добровільного страхування застрахована не була.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди Позивачці ОСОБА_1 , як власнику транспортного засобу, пошкодженням автомобіля SUZUKI VITARA 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 завдана матеріальна шкода у розмірі 44 408,90 (сорок чотири тисячі чотириста вісім тисяч гривень) 90 копійок. Наведені обставини підтверджуються копією Рахунку-фактури № ДПС22-1577 від 26 березня 2024 року, виданою офіційним автодилером підприємства Suzuki, а саме Дочірнім підприємством «Автотрейдинг-Вінниця», ідентифікаційний код юридичної особи 31983209, у якого позивач придбавала належний їй на праві власності автомобіль, згідно якого вартість проведеного позивачем відновленого ремонту автомобіля склала грошову суму у розмірі 44 408,90 (сорок чотири тисячі чотириста вісім гривень) 90 копійок.

Факт виплати Позивачкою ОСОБА_1 , грошової суми на користь ремонтної організації у розмірі 44 408,90 (сорок чотири тисячі чотириста вісім гривень) 90 копійок, підтверджується копією доданої до позовної заяви Платіжної інструкції № 197837189 від 19 квітня 2024 року, згідно якої Позивачка ОСОБА_1 , перерахувала на рахунок Дочірнього підприємства «Автотрейдинг-Вінниця», в якості передоплати за проведення відновлювального ремонту грошову суму у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі гривень) 00 коп., та копією доданого до позовної заяви Чеку № 17072 від 04 червня 2024 року на суму 12 408,90 (дванадцять тисяч чотириста вісім гривень) 90 копійок, згідно якого позивач завершила повну оплату відновлювального ремонту автомобіля SUZUKI VITARA 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», як страховик, з яким у позивача був укладений Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA-00310497 від 03.11.2023 року, частково компенсувала понесені позивачем як страхувальником витрати на проведення відновленого ремонту автомобіля SUZUKI VITARA в сумі 36 079,59 (тридцять шість тисяч сімдесят дев`ять гривень) 59 копійок шляхом здійснення двох переказів грошових коштів на особовий рахунок фізичної особи. Наведені обставини підтверджуються копіями платіжних інструкцій № 20271 від 17 квітня 2024 року на суму 32 474,26 (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят чотири гривні) 26 копійок, та № 417526 від 11 червня 2024 року на суму 32 605,33 (три тисячі шістсот п`ять гривень) 33 копійки, а всього на загальну суму 36 079,59 (тридцять шість тисяч сімдесят дев`ять гривень) 59 копійок.

Оскільки відповідальність Відповідача ОСОБА_2 відповідно до договору добровільного страхування застрахована не була, то Позивачка ОСОБА_1 , протягом квітня - травня 2024 року зверталась до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) із заявою щодо виплати позивачу страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням належного їй транспортного засобу, проте у здійсненні страхової виплати на її користь Моторним (транспортним) страховим бюро України було відмовлено, що підтверджується копією відповіді від 07 червня 2024 р., № 3- 016/24523.

Оскільки позивачу з боку страховика, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», був частково відшкодований розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, в сумі 36 079,59 (тридцять шість тисяч сімдесят дев`ять гривень) 59 копійок, то позивач була змушена самостійно за рахунок власних грошових коштів провести доплату відновлювального ремонту транспортного засобу в повному обсязі на суму: 44 408,90 грн. - 36 079,59 грн. = 8 329,31 (вісім тисяч триста двадцять дев`ять гривень) 31 копійка.

Відповідно, у Позивачки виникло право на стягнення недостатньої суми грошових коштів страхового відшкодування в межах фактичних витрат з Відповідача, у розмірі 8 329,31 (вісім тисяч триста двадцять дев`ять гривень) 31 копійка.

Також до матеріальних збитків внаслідок незаконних дій Відповідача включається здійснення позивачем витрат на придбання бензину для здійснення поїздок від місця її постійного проживання (місто Умань Черкаської області) до місця проведення ремонту пошкодженого автомобіля Suzuki Vitara (місто Вінниця). Загальна вартість понесених позивачем витрат на придбання бензину для здійснення поїздок становить грошову суму у розмірі 2 914,20 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень) 20 копійок, що підтверджується копіями 2-х (двох) чеків на придбання бензину на суму 1 760,40 (одна тисяча сімсот шістдесят гривень) 40 копійок та 1 153,80 (одна сто п`ятдесят три гривні) 80 копійок.

Таким чином, з урахуванням наведеного, загальний розмір завданої позивачу незаконними діями Відповідача матеріальної шкоди складається з грошової суми, затраченої на проведення відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 8 329,31 (вісім тисяч триста двадцять дев`ять гривень) 31 копійка, з витрат на придбання бензину у розмірі 2 914,20 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень) 20 копійок, а всього на загальну суму 11 243,51 (одинадцять тисяч двісті сорок три гривні) 51 копійка.

Внаслідок вчиненого Відповідачем порушення Правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження належного позивачу на праві приватної власності транспортного засобу, Позивачці ОСОБА_1 , завдано істотної моральної шкоди.

Оскільки внаслідок вчинення Відповідачем протиправних дій (порушення Правил дорожнього руху України), які призвели до пошкодженням майна позивача, їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у немайнових втратах, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які викликали негативні зміни у житті позивача, оскільки страждання і приниження є емоціями людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання та спогади, емоційні реакції при згадуванні, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, важкість виконання повсякденних обов`язків, знижений та нестійкий настрій, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття приниженої гідності.

Таким чином, розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, з огляду на положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з урахуванням характеру і способу її заподіяння, глибини душевних переживань, тривалості перетерплювання, моральна шкода оцінюється в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, що і змусило позивача звернутись до суду з відповідним позовом.

06 червня 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якої останній зазначає, що Постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.05.2024 у справі № 705/1943/24 не містить ідентифікації транспортного засобу, якому завдано шкоди, що унеможливлює однозначне трактування того, що саме автомобілю позивача завдано матеріальних збитків. В розумінні процесуального закону такий документ не може вважатись належним, достовірним та достатнім доказом підтвердження вини відповідача у вчиненні ДТП, як наслідок завдання збитків автомобілю, що належить на праві приватної власності позивачу.

Позивачем долучено до позову копію рахунку-фактури № ДПС22-1577 від 26.03.2024 на загальну суму 44 408,90 грн. Цей документ складено ДП «Автотрейдінг-Вінниця» (код ЄДРПОУ 31983209) - юридичною особою, що надає послуги з ремонту транспортних засобів.

Також позивач надає платіжну інструкцію № 197837189 від 19.04.2024, яка підтверджує оплату 32 000,00 грн., за вищезазначеним рахунком, платник ОСОБА_3 .

Платіжні інструкції: № 20271 від 17.04.2024, платник СГ ТАС Приватне АТ, отримувач ОСОБА_3 , сума 32 474,26 грн; № 417526 від 11.06.2024, платник СГ ТАС Приватне АТ, отримувач ОСОБА_3 , сума 3 605,33 грн. Ці документи підтверджують, що ОСОБА_3 отримав від страхової компанії, з якою укладено договір добровільного страхування ТЗ, страхове відшкодування за наслідком ДТП 24.03.2024. Отже, А.П. Дем`янишину, як вигодонабувачу за договором страхування, відшкодовано збитки, тоді як процесуального статусу у справі ця фізична особа не має.

Лист МТСБУ щодо ДТП 24.03.2024, виплат страхового відшкодування: підтверджує, що на користь позивача отримано від ПрАТ СГ «ТАС» виплачено 32 474,26 грн., у якості страхового відшкодування, тоді як розмір збитків, відповідно до звіту СОД (ФОП ОСОБА_4 ), визначено в розмірі 29 654,99 грн. Отже, розмір страхового відшкодування, який отримав позивач, покриває в повному обсязі суму збитків, які завдано у зв`язку з ДТП 24.03.2024. Додатково зазначає, що відповідач має право, щоб МТСБУ здійснювали страхове відшкодування у разі настання страхового випадку (відповідач має статус учасника бойових дій, особою з інвалідністю 2 групи).

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (по тексту Закон № 1961) відповідача, як учасника бойових дій звільнено від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Згідно з положеннями ст. ст. 22, 36, 41 Закону № 1961 у разі настання страхового випадку (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати); МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

В платіжних документах, рахунках зазначено як отримувача коштів та/або платника А.П. Дем`янишина, який не має процесуального статусу у справі, тоді як в жодному з документів не зазначено про особу позивача ОСОБА_1 . З огляду на докази, належним позивачем має бути ОСОБА_3 , у свою чергу, О.А. Дем`янишин є неналежним позивачем.

Щодо фіскальних чеків на пальне, Позивач зазначає, що відповідач має компенсувати ці витрати, як такі, що пов`язані з ремонтом ТЗ. Разом з тим з чеків не є зрозумілим на які цілі використано це пальне, можна припустити, що пальне могло бути використане і на інші потреби. У будь-якому випадку фіскальний чек на придбання пального не може бути належним доказом здійснених витрат для ремонту автомобіля позивача. Додатковим аргументом є також те, що на чеках не зазначено для заправки якого автомобіля це пальне використане, хто є платником тощо.

На адресу відповідача надійшли досудові вимоги від ПрАТ «СГ «ТАС», щодо повернення в порядку регресу коштів, що їх сплачено страховою компанією на користь позивача та/або ОСОБА_3 . Звертає увагу суду на заяву про виплату страхового відшкодування від 15.04.2024 № 278 до ПрАТ «СГ «ТАС», яким ОСОБА_3 , як заявник, підтверджує: згоду з розміром збитків 36 079,59 грн; відступає ПРАВО ВИМОГИ до особи, яка винна у вчиненні ДТП на користь ПрАТ «СГ «ТАС»; заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 № 279, якою позивач ПІДТВЕРДЖУЄ відступлення ПРАВА ВИМОГИ на користь страхової компанії. На переконання відповідача ці документи в комплексі засвідчують факт необгрунтованості позовних вимог, оскільки ПРАВО ВИМОГИ перейшло до страхової компанії.

Позивач зазначає ст. 1194 Цивільного кодексу України, де зазначено, що у разі недостатності страхового відшкодування для покриття збитків, тоді може бути заявлено претензію до особи, яка винна у завданні збитків. Разом з тим жодних доказів, що страхового відшкодування недостатньо (ані від МТСБУ, ані від ПрАТ «СГ «ТАС») позивачем не надано, навпаки, позивач погодився з розміром збитків, в межах цієї суми йому здійснено виплату з боку страхової компанії. З огляду на це, пред`явлення позову може свідчити про намір позивача отримати «подвійне» задоволення збитків за рахунок коштів відповідача, що є за своєю суттю безпідставним.

Позивач отримав страхове відшкодування у зв`язку з ДТП 24.03.2024, яке в повному обсязі відшкодовує збитки. Крім того, відповідно до договорів страхування, Закону України «Про страхування» сума страхового відшкодування перекриває суму збитків.

Позивач відступив ПРАВО ВИМОГИ страховій компанії на суму отриманого страхового відшкодування в рамках договору добровільного страхування (КАСКО) замість страхового відшкодування від МТСБУ (щодо страхування ОСЦПВ відповідача).

Відповідач має право, в силу статусу учасника бойових дій, на те, щоб МТСБУ здійснювало виплату страхового відшкодування у рамках цивільно-правової відповідальності відповідача (у зв`язку з ДТП).

У позивача відсутнє матеріальне право, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Оскільки позовні вимоги не обґрунтовано належними та допустимими доказами, фактично відсутнє право позивача, яке підлягає захисту, тому судові витрати, як похідні від позовних вимог, не підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки у позивача відсутнє матеріальне право, яке підлягає захисту, відповідно, будь-які похідні правові конструкції для компенсації того чи іншого виду шкоди виключаються. Жодних належних, допустимих доказів моральної шкоди позивач не надає, оцінка шкоди є результатом суб`єктивного тлумачення обставин справи з боку позивача.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі та стягнути витрати на правову допомогу з позивача на користь відповідача.

18 червня 2025 року позивач подала відповідь на відзив, відповідно до якої вважає, що відзив не підлягає до задоволення у зв`язку з його невідповідністю дійсним обставинам справи, вимогам чинного цивільного, цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Не відповідає дійсності твердження відповідача на сторінці 2 відзиву на позовну заяву про те що Постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/1943/24 від 01 травня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення є неналежним доказом.

Позивачем дійсно до позовної заяви в якості письмового доказу була приєднана постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/1943/24 від 01 травня 2024 року, що набрала законної сили 14 травня 2024 року, згідно змісту якої відповідача, ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого 24 березня 2024 року, в результаті чого належний позивачу на праві приватної власності автомобіль SUZUKI VITARA отримав механічні пошкодження, за ст. 124 КУпАП, та на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

При цьому, інформація що міститься в постанові Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/1943/24 від 01 травня 2024 року, а саме індивідуальні дані відповідача ОСОБА_2 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, назва транспортного засобу яким керував відповідач - RENAULT KANGOO, державний номерний знак Транспортного засобу, а також час, місце, обставини вчинення відповідачем дорожньо-транспортної пригоди, категорично, однозначно та беззаперечно доводять причетність саме відповідача ОСОБА_2 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, якою позивачу заподіяно матеріальну та моральну шкоду, та наявність вини відповідача.

Як позивачем зазначалось вище, дана постанова набрала законної сили 14 травня 2024 року, і станом на даний момент не скасована.

Згідно даних що містяться на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень та на сайті Судової влади України, постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/1943/24 від 01 травня 2024 року в апеляційному порядку оскаржена не була.

При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України вищезазначена постанова має преюдиціальне значення, а сама постанова являється доказом по даній цивільній справі оскільки:

Оскільки у постанові по справі про адміністративне правопорушення брав участь в якості особи яка притягнена до адміністративної відповідальності відповідач, а також позивач, оскільки внаслідок ДТП був пошкоджений саме транспортний засіб позивача та в постанові Уманського міськрайонного суду Черкаської області є згадка про пояснення позивача, то вищевказана постанова по справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2024 року повністю відповідає вимогам ч. 4 ст. 82 ЦПК України і є належним та допустимим доказом по даній цивільній справі.

Таким чином, твердження відповідача щодо неналежності поданого позивачем доказу - Постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/1943/24 від 01 травня 2024 року, що набрала законної сили 14 травня 2024 року, є неправильним та незаконним, таким що суперечить вимогам ст. 82 ЦПК України, а тому відзив на позовну заяву не підлягає до задоволення, а позовна заява підлягає до однозначного задоволення в повному обсязі.

Є помилковим та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства твердження відповідача, що міститься на сторінках 2-3 відзиву на позовну заяву, про те що позивачем завищена сума збитків які завдано у зв`язку з ДТП, у тому числі витрати на пальне, підтверджені відповідними чеками, не підлягають до відшкодування.

В реальному житті в абсолютній більшості випадків дорожньо-транспортних пригод страхове відшкодування не покриває повністю витрати на відновлювальний ремонт автомобіля.

У тих поширених випадках коли сума страхової виплати є недостатньою для відновлювального ремонту, то витрати на цю різницю покладаються саме на особу винну у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, тобто на відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, різниця між повним відшкодуванням завданої відповідачем шкоди та страховою виплатою, у тому числі витрати на пальне, підтверджені відповідними чеками, прямо пов`язані з проведенням відновлювального ремонту, однозначно підлягають до відшкодування, що підтверджує необхідність залишення відзиву без задоволення, із задоволенням в повному обсязі позовних вимог.

Що стосується твердження відповідача на сторінці 4 відзиву на позов на необхідності врахування факту відступлення права вимоги до Приватного Акціонерного Товариства «СТ «ТАС» на суму 36 079,59 грн., який, на переконання відповідача, свідчить про необґрунтованість позовних вимог, слід врахувати наступне.

Є беззаперечним той факт, що страхова компанія не в повному обсязі, частково відшкодувала позивачу витрати на проведення відновлювального ремонту, в сумі 36 079,59 грн.

Відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, страхова компанія в такому випадку має право регресної вимоги на суму понесених нею страхових виплат до особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, але така регресна вимога жодним чином не стосується позовних вимог позивача.

Визнаючи факт часткового відшкодування страховою компанією завданої позивачу шкоди, усвідомлюючи право страхової компанії порушувати питання про захист своїх майнових прав в порядку регресу, йдучи назустріч проханню страхової компанії, дійсно і було оформлено відступлення права вимоги на суму, яку позивач не пред`являє до відшкодування відповідачу згідно позовних вимог.

Така позиція позивача повністю відповідає вимогам ст. 1194 ЦК України і жодним чином не свідчить про незаконність поданого позивачем позову до відповідача, що підтверджує необхідність залишення відзиву без задоволення, та про задоволення позову в повному обсязі.

Є помилковим твердження відповідача на сторінці 4 відзиву на позовну заяву щодо невідповідності позовних вимог положенням ст. 1194 Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач, зазначена стаття Цивільного кодексу України повністю відповідає предмету, суті позовних вимог, та обставинам справи, оскільки ст. 1194 Цивільного кодексу України регулює обставини та порядок відшкодування збитків з боку винної особи у разі недостатності страхового відшкодування.

Вказує, що оскільки в даному випадку позивачу відшкодована була лише частина збитків у розмірі 36 079,59 грн., то, поза всяким сумнівом, ст. 1194 ЦК України позивачем до даних цивільних правовідносин та до даного спору застосована вірно, і позивачем правомірно пред`явлені позовні, вимоги щодо відшкодування матеріальних збитків, що складаються з грошової суми, затраченої на проведення відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 8 329,31 (вісім тисяч триста двадцять дев`ять гривень) 31 копійка, з витрат на придбання бензину у розмірі 2 914,20 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень) 20 копійок, а всього на загальну суму 11 243,51 (одинадцять тисяч двісті сорок три гривні) 51 копійка.

Також, позивачем правомірно вимагається моральна шкода, яка відповідачем не оспорюється в тексті відзиву на позовну заяву.

Вважає, що наведені обставини підтверджують необхідність відмови у задоволенні відзиву на позовну заяву, та необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у їх задоволенні та стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Представник третьої особи Моторного транспортного страхового бюро в судовому засіданні підтримала свою позицію викладену у поясненні щодо позову або відзиву та просила врахувати її при постановленні рішення у справі.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.05.2024 року, ОСОБА_2 , 24.03.2024 року о 14 год. 10 хв., в м. Умані по вул. Тищика, керуючи автомобілем RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді автомобіля. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаною постановою ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № ДПС22-1577 від 26 березня 2024 року та акту виконаних робіт № ДПТО2402609 від 31.05.2024 року на замовлення ОСОБА_3 ДП "Автотрейдинг-Вінниця" виконано ремонтні роботи транспортного засобу Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 на загальну суму 44 408,90 грн.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 63555 від 10.04.2024 року (підготовленого за замовленням страховика позивача) вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження транспортного засобу Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 станом на 24.03.2024 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ становить 36 079,59 грн.

Оскільки автомобіль позивача згідно Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA-00310497 від 03.11.2023 року та Полісу № АТ/4528826 застраховано у ПрАТ "Страхова група "ТАС", страхувальник ОСОБА_3 15 квітня 2024 року звернувся до АТ "СГ "ТАС" із заявою про виплату страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 24.03.2024 року з автомобілем Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , згодний з матеріальним збитком в розмірі 36 079 грн. 59 коп., та переуступає АТ "СГ "ТАС" (приватне) своє право вимоги до СК винуватця та самого винуватця ДТП.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 № 279 від 15.04.2024 року, остання не заперечує щоб страхове відшкодування по справі № 06757-34/2024/96 отримав ОСОБА_3 , претензій до АТ "СГ "ТАС" не має та мати не буде, переуступає АТ "СГ "ТАС" (приватне) своє право вимоги до СК винуватця та самого винуватця ДТП.

Як вбачається з платіжних інструкцій № 20271 від 17.04.2024 та № 417526 від 11.06.2024 року ОСОБА_3 , отримав від АТ "СГ "ТАС" з якою укладено договір добровільного страхування, відшкодування за наслідком ДТП 24.03.2024 року у загальному розмірі 36 079,59 грн.

Листом Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3-01б/24523 від 07.06.2024 року повідомлено ОСОБА_1 , що розглянувши звернення позивача виходячи з наданої інформації в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду та в заяві на виплату, транспортний засіб Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 застрахований за добровільним договором страхування (КАСКО) в ПАТ "Страхова група "ТАС", згідно якого позивач отримала відшкодування в розмірі 32 474,26. Виходячи з наведеного у МТСБУ відсутні підстави для проведення позивачу регламентної виплати з фонду захисту потерпілих.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № А05-20 від 22.05.2024 року (підготовленого за замовленням МТСБУ) вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з врахуванням зносу без врахування ПДВ становить 29 654,99 грн.

В обґрунтування позову позивач вказала, що оскільки позивачу з боку страховика, ПАТ «СГ «ТАС», був частково відшкодований розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, в сумі 36 079,59 грн., то позивач була змушена самостійно за рахунок власних грошових коштів провести доплату відновлювального ремонту транспортного засобу в повному обсязі на суму: 44 408,90 грн. - 36 079,59 грн. = 8 329,31 грн. Відповідно, у позивачки виникло право на стягнення недостатньої суми грошових коштів страхового відшкодування в межах фактичних витрат з відповідача, у розмірі 8 329,31 грн. Також до матеріальних збитків внаслідок незаконних дій відповідача включається здійснення позивачем витрат на придбання бензину для здійснення поїздок від місця її постійного проживання (місто Умань Черкаської області) до місця проведення ремонту пошкодженого автомобіля Suzuki Vitara (місто Вінниця). Загальна вартість понесених позивачем витрат на придбання бензину для здійснення поїздок становить грошову суму у розмірі 2 914,20 грн. Таким чином, з урахуванням наведеного, позивач вважає, що загальний розмір завданої шкоди незаконними діями Відповідача становить 11 243,51 грн. Крім того, зазначає, що внаслідок вчиненого відповідачем порушення Правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження належного позивачу на праві приватної власності транспортного засобу, позивачці завдано істотної моральної шкоди. Таким чином, розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням характеру і способу її заподіяння, глибини душевних переживань, тривалості перетерплювання, позивач оцінює в розмірі 10 000 гривень.

При вирішенні спору суд керується наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правовідносини сторін виникли на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом Закон), який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожно мупотерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Згідно із ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Як встановлено ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 33 Закону передбачається, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного додорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

У разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.

Відповідно до ст. 34 Закону страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Згідно із ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Статтею 36 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Якщо водії транспортних засобів скористалися правом, передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, страховик відшкодовує виключно шкоду, визначенустаттями 29 та 30 цього Закону.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов`язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування від 15.04.2024, ОСОБА_3 , звернувся до страхової компанії про виплату страхового відшкодування, згодний з матеріальним збитком в розмірі 36 079,59 грн., та переуступає АТ "СГ "ТАС" (приватне) своє право вимоги до СК винуватця та самого винуватці ДТП. Згідно заяви ОСОБА_1 , № 279 від 15.04.2025 року, остання не заперечує щоб страхове відшкодування отримав страхувальник ОСОБА_3 , претензій до АТ "СГ "ТАС" (приватне) не має та мати не буде, переуступає своє право вимоги до СК винуватця та самого винуватця ДТП. Відповідно до платіжних інструкцій № 20271 від 17.04.2024 та № 417526 від 11.06.2024 року ОСОБА_3 , отримав від АТ "СГ "ТАС" з якою укладено договір добровільного страхування, відшкодування за наслідком ДТП 24.03.2024 року у загальному розмірі 36 079,59 грн.

Разом з тим, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, визначених оцінювачем за замовленням страхової компанії, становить 36 079,59 грн.

Таким чином позивачу сплачено страхове відшкодування 17.04.2024 року у сумі 36 079,59 грн., відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 63555 від 10.04.2024 року.

Позивач вказує, що нею здійснено відновлювальний ремонт автомобіля, про що було складено акт виконаних робіт № ДПТО2402609 від 31.05.2024 року на загальну суму 44 408,90 грн.

Тобто з посилань позивача вбачається, що фактично відновлювальний ремонт автомобіля перевищив вартість матеріального збитку.

Суд вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що обсяг проведених ремонтних робіт та замінених деталей зазначених у Акті виконаних робіт від 31 травня 2025 року повною мірою відповідає характеру та обсягу ушкоджень, отриманих автомобілем Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті ДТП і відповідальність за оплату недостатньої суми грошових коштів страхового відшкодування в межах фактичних витрат має нести відповідач.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та страховою компанією АТ «СГ «ТАС» було досягнуто згоди щодо розміру страхового відшкодування, який склав 36 079,59 грн., позивач отримав дані кошти, чим фактично прийняв виконання умов договору страхування, сума, що була відшкодована позивачу не перевищує розміру страхового відшкодування зазначеного в полісі № АТ/4528826 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.11.2024 року, та оскільки позивачем не заявлялось вимог до страховика щодо невідповідності отриманої виплати з вартістю відновлювальних робіт автомобіля, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає, що постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.05.2024 року не може вважатись належним, достовірним та достатнім доказом підтвердження вини відповідача у вчиненні ДТП, як наслідок завдання збитків автомобілю, що належить на праві приватної власності позивачу, оскільки вона не містить ідентифікації транспортного засобу, якому завдано шкоди, що унеможливлює однозначне трактування того, що в ДТП яке відбулося 24.03.2024 року за участю відповідача, саме автомобілю позивача завдано матеріальних збитків.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 7 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вказаних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди не підлягають до задоволення, оскільки є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. Суд дослівши копію додаткової угоди № 2 від 05.09.20205 до договору про надання правової допомоги № 02/2025 від 26.05.2025 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.09.2025 року, витяг з договору № 3/4/2023 про надання послуг в сфері права від 21.12.2022 року, копію додаткової угоди № 176 від 05.08.2025 року, які додано до справи, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., підлягає стягненню з позивача на користь відповідача та у розмірі 1 000,00 грн., підлягає стягненню з позивача на користь третьої особи Моторного транспортного страхового бюро.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенені позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ,зареєстрованого тажителя АДРЕСА_2 ), третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача Моторне транспортне страхове бюро (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса місцезнаходження: 02653, Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ) про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ) на користь Моторного транспортного страхового бюро (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса місцезнаходження: 02653, Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ) витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення проголошено 21.10.2025 року.

Суддя А. І. Костенко