Постанова № 131135874, 14.10.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8206/25

н/п 3/953/2359/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2025 о 11:45 год. в м. Харкові по вул. Вінниченка, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF H4 EN3 д.н.з. НОМЕР_3 перед поворотом ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу Dodge Ram 1500 д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в зустрічному напрямку по головній дорозі, прямо, після чого водій транспортного засобу Dodge Ram 1500 д.н.з. НОМЕР_4 для запобігання зіткнення з бензовозом здійснив маневр та скоїв зіткнення з авто Honda CR-V д.н.з. НОМЕР_5 , яка в свою чергу скоїла зіткнення з Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_6 , потім Dodge Ram 1500 д.н.з. НОМЕР_4 скоїв зіткнення з Mitsubishi Lancer НОМЕР_7 та камаз НОМЕР_8 . При цьому, в ході ДТП авто отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В судовому засіданні водій ОСОБА_1 свою провину не визнав, вказав, що ДТП сталося через порушення іншими водіями дозволу швидкість руху, просив закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з цим, просив призначити судово автотехнічну експертизу для усунення протиріч між учасниками дорожньо-транспортної пригоди, а також встановлення дійсних обставин ДТП.

Так, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи водія ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При цьому, доведенню підлягають обставини керування особою транспортним засобом, порушення ПДР, вчинення ДТП, та наявність пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

З цього слідує, що диспозиції вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).

Одночасно, статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

З цього слідує, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «SUBARU FORESTER», д.н.з. НОМЕР_9 по вул. Кандаурова в м. Харкові, при виїзді на вул. Вінніченка, 2, був водієм, тобто учасником дорожнього руху, а тому на нього, в частині прав та обов`язків, поширюється дія Закону України «Про дорожній рух» та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Відповідно доп.16.13Правил дорожньогоруху України перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Так, провина ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409098 від 01.08.2025; схемою місця ДТП від 20.12.2024; письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 01.08.2025; рапортом інспектора 2 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Єфременкова М.

Разом з цим, водієм ОСОБА_1 було заявлено клопотання про призначення судово автотехнічної експертизи для усунення протиріч між учасниками дорожньо-транспортної пригоди, а також встановлення дійсних обставин ДТП.

Однак, дослідивши матеріали справи, суддя не вбачає підстав для залучення експерта, з огляду на наступне.

Тобто, ОСОБА_1 не врахував зазначені вимоги Правил, таким чином його провина в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена у повному обсязі, права правопорушника судом не порушені.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Як вбачається з клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, метою проведення такої експертизи є усунення протиріч між учасниками дорожньо-транспортної пригоди, а також встановлення дійсних обставин ДТП та зібрання всіх необхідних доказів.

На переконання суду, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими, при цьому не вказують на необхідність проведення експертизи та не свідчать про недостатність або взаємну суперечність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події.

Таким чином, з урахуванням зібраних доказів, суддя вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх, та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із чим призначення експертизи, в даному випадку, не виконуватиме мети визначеної законодавцем.

Клопотання водія ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічної експертизи не підлягає задоволенню, оскільки наявна сукупність вище перелічених доказів є достатньою для прийняття судом рішення по справі.

Одночасно, суд зважає на те, що призначення експертизи може призвести до затягування розгляду справи, відтак до затягування прийняття рішення у встановлений вимогами КУпАП строк.

Таким чином, аналізуючи здобуті докази, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена вищенаведеними доказами. При цьому, такі докази є достатніми, оскільки як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять, що ОСОБА_1 , порушив вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та доводами ОСОБА_1 не спростовуються.

При цьому, суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, як намагання перекласти свою провину на інших осіб та уникнути відповідальності за вчинене, як такі, що спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Згідно зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі вищевикладеного, суд бере до уваги сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, котрі виключають будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване адміністративне правопорушення було вчинене особою, що притягується до адміністративної відповідальності, і вина її доведена поза розумним сумнівом на підставі наявних належних, допустимих та достатніх доказів, які узгоджуються між собою.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 124 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн. отримувач: ГУК Харівськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409098 від 01.08.2025 ОСОБА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.А. Колесник