Рішення № 13113270, 10.12.2010, Сніжнянський міський суд Донецької області

справа № 2-5864/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 грудня 2010 року

Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі :

головуючого - судді Радченка В.Є.

при секретарі - Улаєвій О.О.

з участю:

позивача ОСОБА_1 (не зявився)

представниці відповідача Омельченко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне про стягнення моральної шкоди у звязку з втратою здоровя від профзахворювання , -

В С Т А Н О В И В :

10.08.2010 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області про стягнення моральної шкоди у звязку з втратою здоровя від профзахворювання в розмірі 20000 грн., яку мотивував наступним. Позивач працював на підприємствах вугільної промисловості в шкідливих, небезпечних, підземних умовах праці. Він тривалий час, багаторазово лікувався з приводу профзахворювання Згідно з довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати профпрацездатності позивачу у звязку з профзахворюванням встановлено 25% втрати працездатності, первинно, з 12.07.2001 р. Наслідками профзахворювання є слабкість, нездужання. Він постійно приймає медикаменти. Позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, що порушило його звичні нормальні звязки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сімї та суспільстві.

В судове засідання позивач не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином . Надав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Представник відповідача за довіреністю, Омельченко Г.О., вимоги позивача не визнала в повному обсязі. Надала суду письмові заперечення та пояснила, що дію п. 3 ст. 34 Закону від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на яку посилається позивач в позовній заяві в обґрунтування моральної шкоди, припинено Законами України „Про Державний бюджет на 2006 рік”, „Про Державний бюджет на 2007 рік”, „Про Державний бюджет на 2008 рік”. Законом України від 23.02.2007 р. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключені абзац 4 ст. 1, п.п. „є” п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, якими регламентовано порядок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва чи профзахворювання. У звязку з цим представниця відповідача просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представниці відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач тривалий час пропрацював у шкідливих умовах праці в підземних умовах. Перебуває на обліку в відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне.

Згідно з довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати профпрацездатності позивачу у звязку з профзахворюванням встановлено 25% втрати працездатності, первинно, з 12.07.2001 р.

Профзахворювання позивача «Антракосилікатоз, емфізема легень, легенева недостатність 1-2 ст.» виникло в звязку з недосконалістю технологічних процесів видобутку вугілля, неефективністю засобів пилоподавлення. Позивач тривалий час, багаторазово лікувався з приводу профзахворювання, що підтверджується наданими історіями хвороб.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом достовірно встановлений факт втрати позивачем 25% працездатності у звязку з профзахворюванням первинно з 12.07.2001 р. Правовідносини, які виникли між сторонами в звязку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя позивача, регулюються Законом України від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (з наступними змінами). Пункт 3 ст. 34 цього Закону передбачає право позивача на стягнення моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка належить стягненню з відповідача. Профзахворювання відбулося через вплив шкідливих виробничих факторів, недосконалість технологічних процесів, застосування ручної праці.

Пунктом 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” було зупинено на 2006 рік, та п. 22 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено на 2007 рік 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку) дію абзацу 4 ст. 1, п.п. „є” п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Підпунктом 2 пункту 44 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до п. 3 розділу ХІ „Прикінцеві положення” Закону України від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей припиняється з 01.01.2008 р. незалежно від часу настання страхового випадку. Законом України від 23.02.2007 р. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключені абзац 4 ст. 1, п.п. „є” п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, якими регламентовано порядок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва чи профзахворювання.

Згідно з ст. 58 Конституції України, ч. 2 ст. 5 ЦК України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Право позивача на відшкодування моральної шкоди за втрату працездатності у звязку з профзахворюванням виникло за висновком МСЕК з 15.07.2004 р. Тобто до зупинення та скасування норм Закону України від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які дають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди. На момент виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди були чинними підпункт “е” пункту 1 частини 1 статті 21 та частина 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що заподіяли втрату працездатності» за якими Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Зазначені норми не містять будь яких інших додаткових умов для відшкодування моральної шкоди. В звязку з цим, суд прийшов до висновку, що право позивача на відшкодування моральної шкоди підлягає захисту.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом. Цією ж статтею ЦК визначено, що моральна шкода полягає в тому числі в фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та інших обставин. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Частина 1 статті 9 Закону України “Про охорону праці” передбачає, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або у разі смерті працівника здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що заподіяли втрату працездатності».

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню. Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню по відшкодуванню моральної шкоди, суд керувався вимогами вищезазначеного законодавства та конкретними обставинами справи. Позивач у звязку з отриманим профзахворювання став хворою людиною, можливості якої обмежені. Він постійно відчуває фізичний біль. Наслідками профзахворювання є слабкість, нездужання. Він не може виконувати хатню роботу, постійно приймає медикаменти. Позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, що порушило його звичні нормальні звязки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сімї та суспільстві.

Між тим, суд не може погодитися з розміром моральної шкоди, визначеної в позовній заяві. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує конкретні обставини справи, відсоток втрати професійної працездатності, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, і, виходячи з засад розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 7500 грн.

Відповідно до положення п. 34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про держмито» Фонд від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України звільнений від сплати держмита, тому згідно з ст. 88 ЦПК України судові витрати з сплати судового збору відносяться за рахунок держави.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. затверджені розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ. Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я, складає 15 грн. Позивач при зверненні до суду не сплатив цю суму і тому вона підлягаю стягненню відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача пропорційно до суми задоволених вимог і з відповідача пропорційно до відмовлених позовних вимог. Позов задоволений на 38% і тому з позивача підлягають стягненню 9 грн. 30 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, а з відповідача 5 грн. 70 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне про стягнення моральної шкоди у звязку з втратою здоровя від профзахворювання в розмірі 20000 гривень- задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну втратою здоровя від профзахворювання в розмірі 7500 (сім тисяч пятсот) гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне- відмовити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 5 (п*ять) гривень 70 коп. (рахунок: 31219259700078; Банк: ГУ ДКУ в Донецькій області; отримувач: Державний бюджет Ворошилівського району м. Донецьк, МФО: 834016 ЄДРПОУ: 34686453, код класифікації 2205001, призначення платежу: „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Сніжнянському міському суді (код суду 0545)).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 9 (девять) гривень 30 коп. (рахунок: 31219259700078; Банк: ГУ ДКУ в Донецькій області; отримувач: Державний бюджет Ворошилівського району м. Донецьк, МФО: 834016 ЄДРПОУ: 34686453, код класифікації 2205001, призначення платежу: „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Сніжнянському міському суді (код суду 0545)).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: