Рішення № 131127624, 20.10.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2464/25

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

до фізичної особи-підприємця Батрака Анатолія Валентиновича

про стягнення 192 020, 25 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Батрака Анатолія Валентиновича про стягнення 192 020, 25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/1612/24 від 22.07.2024 позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ФОП Батрака Анатолія Валентиновича задоволено повністю та стягнуто з ФОП Батрака А.В. на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних за період з 10.02.2024 по 19.02.2024 та 12 751, 18 грн судового збору. Як зазначив позивач, 18.07.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 77366042), оскільки наказ суду виконаний у повному обсязі 18.07.2025, сума, що надійшла в погашення заборгованості становила 851 136,70 грн (включає 849 382, 27 грн оплату вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3% річних та доплати судового збору в розмірі 1 058, 22 грн). У зв`язку із тим, що відповідач також за період, що неохоплений рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/1612/24 від 22.07.2024, а саме: за період з 20.02.2024 до 17.07.2025 (повне погашення заборгованості перед позивачем через органи примусового виконання рішень та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження 18.07.2025) належним чином не виконав зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості не облікованої електричної енергії згідно акта про порушення у розмірі 849 382, 27 грн, позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 3 % річних в розмірі 35 823, 22 грн та інфляційну складову боргу у розмірі 156 197, 03 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2464/25. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частин 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.08.2025 була доставлена ФОП Батраку А.В. до його електронного кабінету 07.08.2025 о 19:32, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК та те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача пізніше 17 години, днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі є 08.08.2025.

Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.08.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Батрак Анатолій Валентинович (далі відповідач) є споживачем електричної енергії для потреб готельного ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований по вул. Гагаріна, 1а, с. Панфили, Яготинський район, Київська область.

Постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії № 220018924/0358, який укладений 11.11.2014 між публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188) та фізичною особою-підприємцем Батраком Анатолієм Валентиновичем.

Правонаступником публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188) є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (ідентифікаційний код 23243188) (далі позивач, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»).

Також, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться готельний ресторанний комплекс «Гостинний Двір» по вул. Гагаріна, 1а, с. Панфили, Яготинський район, Київська область.

20.10.2023 чотирма представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за участю фізичної особи-підприємця Батрака Анатолія Валентиновича проведено перевірку готельного ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по вул. Гагаріна, 1а, с. Панфили, Яготинський район, Київська область.

За результатами такої перевірки складено акт про порушення № К050505 від 20.10.2023. У акті зазначено, що під час перевірки встановлено порушення обліку електричної енергії, а саме: п. 2.3.1, п. 2.3.2, п. 2.3.3, п. 2.3.4, п. 5.5.5 Правил, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі оператора систем розподілу (ОСР) з порушенням схеми обліку, самовільне підключення виконано кабелем ПВС 5х10 мм2 прихованим методом, виявити яке при контрольному огляді можливості не було. Виявити приховане відгалуження вдалось за допомогою індикатора прихованої проводки. Також у Акті зазначено, що споживач не дав можливості усунути порушення в точці приєднання, внаслідок чого застосовано п. 7.6 Правил припинено електроживлення об`єкта.

В акті наведена схема електроживлення споживача, в якій зазначено місце підключення трьох кабелів ПВС 5х10 мм2, по яких здійснюється безоблікове навантаження, місце встановлення комутаторного апарату (ВА), сила спрацювання якого 50А, межу балансової належності.

Під час перевірки вилучено зразок проводу, який опломбовано пломбою № 00257773 (акт про пломбування від 20.10.2023, № 417904).

Під час перевірки здійснювалось фото та відеофіксація, матеріали якої є додатками до акта.

Акт підписано всіма (чотирма) представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», які проводили перевірку. Також складання акта мало місце за участі працівників відділу поліції Бориспільського районного управління поліції Національної поліції України, Акт підписано працівником поліції (Сокол О.В.).

В акті зазначено, що Батрак Анатолій Валентинович відмовився підписати акт, зауважень до акта не надав.

Розгляд акта відбувся 10.10.2024 комісією ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за участю представника фізичної особи-підприємця Батрака Анатолія Валентиновича. Пояснення представника ФОП Батрака А.В., надані у ході розгляду акта, відображені в останньому, які звелись до такого: акт складений на припущеннях; до складу комісії входить особа, яка приймала участь у складанні акта; змінено склад комісії з розгляду акта (попередньо засідання призначалось на 27.11.2023, 13.12.2023, 20.12.2023, розгляд не відбувся за клопотанням споживача); необхідність запрошення працівника поліції Сокол О.В.; необхідність додаткового обстеження об`єкту.

За результатами розгляду акта, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» прийняло рішення, що оформлене протоколом № 082, про нарахування фізичній особі-підприємцю Батраку Анатолію Валентиновичу за порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил, відповідно до пункту 8.4.12 Правил за період 365 днів з 20.10.2022 по 20.10.2023 по тарифам, які діяли протягом періоду порушення.

Порушення полягає у самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил).

Рішення, разом із розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на суму 849 382, 27 грн, повідомленням про оплату по акта вручено представнику фізичної особи-підприємця Батрака Анатолія Валентиновича 10.01.2024.

Фізична особа-підприємець Батрак Анатолій Валентинович кошти у розмірі 849 382, 27 грн не сплатив.

Вказані вище обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ФОП Батрака А.В. про стягнення 850 078, 48 грн.

Так, фізична особа-підприємець Батрак Анатолій Валентинович, не погодившись із прийнятим рішенням ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», що оформлено протоколом № 082, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в сумі 849 382, 27 грн за порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акта № К050505 від 20.10.2023 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом № 082 від 10.01.2024

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1612/24 за позовом ФОП Батрака А.В. до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до фізичної особи-підприємця Батрака Анатолія Валентиновича про стягнення 850 078, 48 грн, у тому числі: 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що відповідач за зустрічним позовом, всупереч п. 8.2.7 Правил, не оплатив протягом 30 календарних днів від дати отримання рахунку про оплату недорахованої електроенергії (849 382, 27 грн), що була нарахована на підставі рішення. Розрахункові документи отримані представником відповідача за зустрічним позовом разом з протоколом № 082 від 10.01.2024 10.01.2024, а тому строк оплати сплив 09.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/1612/24 прийнято зустрічний позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ФОП Батрака А.В. про стягнення 850 078, 48 грн для спільного розгляду з первісним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 залишено без розгляду позов ФОП Батрака А.В. до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ФОП Батрака А.В. задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Батрака А.В. на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних, 12 751, 18 грн судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 13.02.2025 відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Статтею 75 ГПК України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 р. по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 р. по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24, яке набрало законної сили має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

26.02.2025 Господарський суд міста Києва видав наказ на примусове виконання рішення від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 про стягнення з ФОП Батрака А.В. на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних, 12 751, 18 грн судового збору.

03.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77366042 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025.

05.03.2025 в межах виконавчого провадження ФОП Батраком А.В. здійснено часткову оплату боргу за наказом Господарський суд міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025 в сумі 11 692, 96 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 466 від 05.03.2025 на суму 11 692, 96 грн із призначенням платежу: часткова оплата боргу стягн. з Батрак А.В., зг.наказу №910/1612/24 від 26.02.2025 (ВП№77366042)».

18.07.2025 в межах виконавчого провадження ФОП Батраком А.В. здійснено оплату решти боргу за наказом Господарський суд міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025 в сумі 851 136, 70 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 2294 від 18.07.2025 на суму 851 136, 70 грн із призначенням платежу: оплата боргу стягн. з Батрак А.В., зг.наказу №910/1612/24 від 26.02.2025 (ВП№77366042)».

18.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А., керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 77366042 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025 у зв`язку з його виконанням в повному обсязі.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 фізична особа-підприємець Батрак Анатолій Валентинович фактично виконав у повному обсязі лише 18.07.2025.

При цьому, позивач зауважив, що сума, що надійшла 18.07.2025 в погашення заборгованості в сумі 851 136, 70 грн включає 849 382, 27 грн оплати вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних та доплати судового збору в розмірі 1 058, 22 грн.

Також, позивач зазначив, що в межах розгляду Господарським судом міста Києва у справі № 910/1612/24 позову ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ФОП Батрака Анатолія Валентиновича було заявлено до стягнення 696, 21 грн 3% річних за період з 10.02.2024 по 19.02.2024.

У зв`язку із тим, що погашення основної заборгованості перед позивачем через органи примусового виконання рішень та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відбулось 18.07.2025, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості не облікованої електричної енергії згідно акта про порушення у розмірі 849 382, 27 грн, позивач звернувся до суду із даними позовом про стягнення з відповідача 35 823, 22 грн 3 % річних та 156 197, 03 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу в розмірі 849 382, 27 грн за період прострочення з 20.02.2024 до 17.07.2025, що неохоплений рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закону України «Про ринок електричної енергії», який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За статтею 2 цього Закону, основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, одними з яких є правила роздрібного ринку, що затверджуються Регулятором (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.032018.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1).

Відповідно до п. 5.1.1 Правил оператор системи, яким є оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу, має, зокрема, право: - на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи (підпункт 2); - проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії (підпункт 3); - на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору (підпункт 4); - контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів (підпункт 11); - складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики (підпункт 12).

У розумінні Правил акт про порушення це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил.

Самовільне підключення за Правилами є несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.

Процедура складання акта про порушення врегульована пунктом 8.2.5 Правил, за яким у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24, яке набрало законної сили, встановлено, що акт про порушення № 050505 від 20.10.2023 складено згідно з формою, наведеною у додатку 9 Правил, його зміст відповідає вимогам 8.2.5 Правил, він підписаний чотирма представниками оператора системи та незаінтересованою особою (працівником поліції), відмова споживача зафіксована відеозйомкою, а тому акт є дійсним.

Порядок розгляду акта є предметом регулювання 8.2.6 Правил. Відповідно до цієї норми якої а про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності). У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Ця норма не забороняє участь у складі комісії особи, яка приймала участь у складанні акта, можливість зміни складу комісії, необхідність виклику осіб, присутніх під час перевірки та повторного обстеження об`єкту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24, яке набрало законної сили, встановлено, що ФОП Батрак А.В. не навів жодного доказу, який би спростовував обставини, встановлені під час перевірки та зазначені у акті про вчинення ним порушення, передбаченого підп. 6 п. 8.4.2 Правил самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Також суд вважав правомірним таким, що відповідає вимогам п. 8.2.12 Правил величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення.

Одним із обов`язків споживача електричної енергії є обов`язок здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил та умов договору (підп. 4 п. 5.5.5 Правил).

За приписами пункту 8.2.7 Правил кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24, яке набрало законної сили, встановлено, що ФОП Батрак А.В. кошти у розмірі 849 382, 27 грн не сплатив (розрахунковий документ для оплати отримано 10.01.2024). Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 849 382, 27 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Крім того, Господарський суд міста Києва в рішенні від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 дійшов висновку, що за розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають 696, 21 грн 3 % річних за період прострочення з 10.02.2024 по 19.02.2024.

Вказані обставини, в силу положень ст. 75 ГПК України, не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

26.02.2025 Господарський суд міста Києва видав наказ на примусове виконання рішення від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 про стягнення з ФОП Батрака А.В. на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних, 12 751, 18 грн судового збору.

03.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77366042 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025.

05.03.2025 в межах виконавчого провадження ФОП Батраком А.В. здійснено часткову оплату боргу за наказом Господарський суд міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025 в сумі 11 692, 96 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 466 від 05.03.2025 на суму 11 692, 96 грн із призначенням платежу: часткова оплата боргу стягн. з Батрак А.В., зг.наказу №910/1612/24 від 26.02.2025 (ВП№77366042)».

18.07.2025 в межах виконавчого провадження ФОП Батраком А.В. здійснено оплату решти боргу за наказом Господарський суд міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025 в сумі 851 136, 70 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 2294 від 18.07.2025 на суму 851 136, 70 грн із призначенням платежу: оплата боргу стягн. з Батрак А.В., зг.наказу №910/1612/24 від 26.02.2025 (ВП№77366042)».

При цьому, позивач зауважив, що сума, що надійшла в погашення заборгованості в сумі 851 136, 70 грн включає 849 382, 27 грн оплати вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних та доплати судового збору в розмірі 1 058, 22 грн. Вказана обставина відповідачем не оспорена та не спростована.

18.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А., керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 77366042 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/1612/24 від 26.02.2025 у зв`язку з його виконанням в повному обсязі.

Отже, на підставі наведеного вище, суд встановив, що відповідач фактично виконав зобов`язання зі сплати на користь позивача 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії за порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил лише 18.07.2025.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 11.03.2020 у справі № 910/5587/19).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 року у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, у зв`язку із чим судом відхиляються доводи відповідача про те, що відповідач не порушив права позивача, оскільки позивач не надсилав відповідної вимоги.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

З системного аналізу положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України слідує, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої ст. 625 ЦК Україні (вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 12.04.2017 у справі № 913/869/14, від 26.04.2017 у справі № 918/329/16).

Таким чином, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних, є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

З огляду на наведене вище, з ухваленням рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 про стягнення з ФОП Батрака А.В. 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії зобов`язання боржника зі сплати на користь оператора системи (позивача) вартості необлікованої електричної енергії за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Відтак позивач має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо сплати на користь позивача вартості необлікованої електричної енергії за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати на користь позивача вартості необлікованої електричної енергії за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у строк, визначений Правилами, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 35 823, 22 грн 3 % річних та 156 197, 03 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу в розмірі 849 382, 27 грн за період прострочення з 20.02.2024 до 17.07.2025.

Суд встановив вище, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 стягнуто з ФОП Батрака А.В. на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії, 696, 21 грн 3 % річних за період прострочення з 10.02.2024 по 19.02.2024, та 12 751, 18 грн судового збору.

При цьому, відповідач фактично виконав зобов`язання зі сплати на користь позивача 849 382, 27 грн вартості необлікованої електричної енергії за порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил лише 18.07.2025.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24 стягнуто з відповідача 3 % річних у зв`язку із неналежним виконанням грошового зобов`язання за період прострочення з 10.02.2024 по 19.02.2024, а фактичне виконання зобов`язання зі сплати на користь позивача вартості необлікованої електричної енергії за порушення підп. 6 п. 8.4.2 Правил відбулось лише 18.07.2025, суд вважає правомірним нарахування та заявлення позивачем до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України на суму основного боргу за період за період прострочення з 20.02.2024 до 17.07.2025, що неохоплений рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/1612/24 до дня, що передував дню фактичного виконання боржником зобов`язання в частині сплати вартості необлікованої електричної енергії згідно акта про порушення у розмірі 849 382, 27 грн.

Здійснивши власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням суми основної заборгованості, встановленої та стягнутої рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/1612/24, враховуючи дату фактичного виконання відповідачем зобов`язання зі сплати вартості необлікованої електричної енергії, межах розрахунку позивача (визначений позивачем період прострочення з 20.02.2024 до 17.07.2025) та з урахуванням висновку Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 щодо способу розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні в частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню повністю в сумі 35 823, 22 грн, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 154 185, 87 грн.

Суд наголошує на тому, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав, позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував, контррозрахунку до суду не надав.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028, 00 грн (2 422, 40 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 397, 03 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду позовної заяви в електронній формі відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Батрака Анатолія Валентиновича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (місцезнаходження: вул. Стеценка, 1-А, м. Київ, 04136; код ЄДРПОУ 23243188) 35 823, 22 грн 3 % річних, 154 185, 87 грн інфляційних втрат та 2 397, 03 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 20.10.2025.

Суддя Л.В. Сокуренко