Рішення № 131121476, 20.10.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/250/25

Провадження № 2/362/1390/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовногопровадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2ст. 247 ЦПК Українив м. Василькові Київської області цивільну справу за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Санфорд Капітал»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Санфорд Капітал» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на їх користь заборгованості за кредитним договором №22033000533411 від 17.09.2021 рокуу розмірі 62535,48 грн., що складається із: залишку простроченого кредиту в сумі 33721,96 грн.; залишку прострочених комісій в сумі 28813,52 грн. Стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.09.2021 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22033000533411, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. За умовами даного договору відповідач отримав у тимчасове платне користування на поточні потреби 37200,00 грн., зі сплатою процентів в розмірі 0,001% на строкову заборгованість, зі сплатою 56,0% на прострочену заборгованість за кредитом, терміном на 24 місяці, термін повернення кредиту 17.09.2023 року.

Одночасно з укладенням Кредитного договору, Клієнт уклав з ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 17.09.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7 200,00 грн. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 37200,00 грн., з яких сплатив на рахунок ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж в сумі 7 200,00 грн.

У подальшому, відповідач виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково, сплативши банку 16514,70 грн. Останній платіж проведено 07.04.2022 року. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме 17.09.2023 року. Однак, у зв`язку з початком війни, на підставі самостійного рішення Банку, як кредитора у кредитному зобов`язанні, з 01.03.2022 року були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась Банком індивідуально для кожного Клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача.З урахуванням наведеного, зазнав фактичних змін графік платежів клієнта з повернення основного боргу (тіла кредиту). У зв`язку із тим, що протягом строку дії «кредитних канікул» Клієнт не сплачував кошти на погашення основного боргу, у зв`язку з чим на основний номер телефону клієнта було направлено текстове повідомлення щодо погашення заборгованості. З урахуванням зазначеного, термін виконання зобов`язання настав достроково 27.09.2023 року, заборгованість за кредитним договором становить 62 535,48 грн., що складається із: залишку простроченого кредиту в сумі 33 721,96 грн.; залишку прострочених комісій в сумі 28 813,52 грн.

11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу №11/04/24, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №22033000533411 від 17.09.2021 року на загальну суму 62 535,48 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом п`яти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (а.с. 162-163).

В установлений строк недоліки позовної заяви були усунені.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.06.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с. 173).

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач просив проводити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, конверти повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 178, 179), правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті279та частини 8 статті178 ЦПК України.

На підставі ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.09.2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-згоду на укладення Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб, підписанням якого останній акцептував публічну пропозицію АТ «БАНК КРЕДИТ ДІНПРО» на укладення Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» із змінами та доповненнями (надалі - УДБО), яка розміщена на веб-сайті Банку, і беззастережно приєднався до умов УДБО та в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні УДБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін та доповнень) і погодився з тим, що може обрати будь-які послуги передбачені УДБО, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (а.с. 63-64).

Крім того, шляхом підписання Заяви ОСОБА_1 підтвердив, що: до моменту підписання Заяви-згоди, він ознайомлений та згодний з умовами, викладеними в УДБО, що розміщені на веб-сайті Банку, Тарифами, проектом Заяви-договору та підтверджує, що має можливість самостійно відстежувати всі зміни та доповнення, які будуть відноситися до УДБО; погоджується отримувати банківські послуги на умовах, що зазначені в УДБО, та підтверджує, що всі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

17.09.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №22033000533411, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати Клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також здійснити всі інші платежі за кредитом у порядку, встановленому Договором (а.с. 65-69).

Відповідно до п. 1.2 кредит надається на наступних умовах: сума кредиту37200,00 грн; строк кредитування 24 місяці; кінцева дата повернення кредиту 23.10.2022 року; щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 17.09.2023 року; цільове призначення на споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі: 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 17.09.2021 року по 16.04.2022 року 7% від суми кредиту, з 17.04.2022 року по 16.10.2022 року 5,5% від суми кредиту, з 17.10.2022 року по16.04.2023 року 4% від суми кредиту, з 17.04.2023 року по 17.09.2023 року 2,25% від суми кредиту.

У розділі 4 договору зазначений графік платежів/розрахунок орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки за цим договором, де визначена щомісячна сума платежу за кредитом, яка складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом та платежів за додаткові та супутні послуги (за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту, інші послуги банку, послуги страхування).

Одночасно з укладенням Кредитного договору, ОСОБА_1 уклав з ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 17.09.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7200,00 грн. (а.с. 72-73).

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав, здійснив нарахування на банківський поточний рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 37200,00 грн., з яких сплачено на рахунок ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж від імені клієнта в сумі 7200,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 17.09.2021 року по 10.04.2024 року (а.с. 77-132).

З вказаної виписки по особовому рахунку, вбачається, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково, останній платіж проведено 07.04.2022 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором за №22033000533411 від 17.09.2021 року, станом на 10.04.2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 62 536,07 грн., що складається із: залишку простроченого кредиту в сумі 33 721,96 грн.; залишку прострочених комісій в сумі 28 813,52 грн. (а.с. 58-62).

11.04.2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (клієнт) та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (фактор) був укладений договір факторингу за №11/04/24, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку за № 1 (а.с. 16-22).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу за №11/04/24 від 11.04.2024 року, позивач набув право вимоги за кредитним договором за №22033000533411 від 17.09.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , заборгованість за договором становить 62 536,07 грн. (а.с. 23-26, 41).

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбаченост. 526 ЦК України.

Згідно ізст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно дост. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Згідно із ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Устатті 516 ЦК Українизазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того,ст. 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно із ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі 467/555/19 зазначено про правомірність встановлення комісій до правовідносин, що були вчинені в редакції Закону України «Про споживче кредитування», що набрав чинності 10 червня 2017 року, та який прямо передбачав право кредитодавця встановити в умовах договору комісії та інші платежи згідно з законом та відсутності підстав для визнання даних пунктів договору (що передбачають комісії та інші платежі) недійсними.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Судом достовірно встановлено, що позичальник зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, у порушення умов договору, суму заборгованості не сплачує.

З огляду на викладене, позивачем доведено належними доказами укладення відповідачем кредитного договору №22033000533411 від 17.09.2021 року та неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, наявності заборгованості за кредитним договором в розмірі 62 535,48 грн., що складається із: залишку простроченого кредиту в сумі 33 721,96 грн.; залишку прострочених комісій в сумі 28 813,52 грн.

Доказів, що спростовують позовні вимоги та розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач неналежно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

За п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору про надання правової допомоги №1/04 від 01.04.2024 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 16.12.2024 року (а.с. 42-49, 54).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Laventsv. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13.02.2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що витрати в розмірі 3000,00 грн. відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечатимуть принципу розподілу таких витрат

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 15, 16, 207, 526, 530, 536, 610-615, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 62535,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати посплаті судовогозбору в розмірі2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» ЄДРПОУ: 43575686, місце знаходження юридичної особи: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, поверх 5, приміщення 68, 69.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 20.10.2025 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко