Рішення № 131120916, 21.10.2025, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/888/25

Провадження № 2/168/406/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2025 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань Сулеви Н.С.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області про визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

В СТ АН ОВ ИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом довідповідача,в якомупросив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_1 . При житті заповіту не складав. В зв`язку із розбіжностями в написанні відомостей про батька, а також смертю брата ОСОБА_3 , пропустив строк для подання зави про прийняття спадщини. Нотаріусом позивачу було роз`яснено, що ним було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Тому позивач просив суд визначити йому додатковий строк 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_1 . Судові витрати залишив за собою.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 подав заявупро розглядсправи уйого відсутності.Позов підтримавта просивйого задовольнити.

Від Смідинської сільської ради до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності їхнього представника. Позов визнали.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду 23 вересня 2025 року відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд у порядку загального позовного провадження. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог. Дана обставина, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2статті 247 ЦПК Українибез фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини встановлені Судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 . Був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті проживав разом із дружиною ОСОБА_5 та синами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивач).

Позивач ОСОБА_1 10 лютого 2017 року став проживати за адресою: в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір позивача ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат позивача ОСОБА_3 . На день смерті проживав один. Заповіт від імені ОСОБА_3 виконавчим комітетом Смідинської сільської ради не посвідчувався.

Спадщину після смерті батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прийняв позивач шляхом вступу в управління та володіння майном.

Позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_1 . Оскільки існувало ряд розбіжностей в написанні відомостей про батька в реєстрі. Що потребувало значних коштів та часу. Крім цього, впровадження воєнного стану 24 лютого 2022 року відтермінувало звернення до нотаріуса.

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.

Оцінка Суду

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею1218, частиною 2 статті1220 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Як передбачено частиною 1статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертоюстатті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частини 1, 3, 4, 5ЦК України).

Відповідно до частини 1статті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною 1статті 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як передбачено частиною 1статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3статті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).

Прецедентна практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, що зачіпають майнові інтереси.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі»; пункт 32 рішення ЄСПЛ від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилось після смерті брата. Вказані обставини будуть для нього занадто надмірним тягарем. Крім того, судом за матеріалами справи встановлено, що відповідач позов визнав.

На підставі наведеного суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи клопотання позивача, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України,

статтями 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 доСмідинської сільськоїради Ковельськогорайону Волинськоїобласті провизначеннядодаткового строкудляприйняттяспадщини- задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення ухвалене та надруковане, перебуваючи в нарадчій кімнаті 21 жовтня 2025 року, в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10.06.2010 року Сокальським РВ УМВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Смідинська сільська рада Ковельського району Волинської області, юридична адреса: с.Смідин, вул.Грушевського,9 Ковельський район Волинська область. Код ЄДРПОУ 04332880.

Суддя А.В.Малюта