Ухвала суду № 131119043, 17.10.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5321/25

Провадження № 1-кс/191/780/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2025 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштований, неодружений, зареєстрованого місця проживання немає, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390001145 від 16.10.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041390001145 від 16.10.2025 року, яке відповідає вимогам ст. 177, 184 КПК України, надійшло до суду 17.10.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Клопотання підозрюваний ОСОБА_5 отримав 17.10.2025 року о 14.17 годині, а його захисник ОСОБА_6 - 17.10.2025 року о 13.30 годині.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України за наступних обставин.

14.10.2025 р. приблизно о 20.00 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 прийшов до місця мешкання ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згодом, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої ОСОБА_5 ударами рук, стиснутими в кулак наніс ОСОБА_7 не менше як два удари у область обличчя. Після чого, приблизно о 20.15 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 пішов до свого місця мешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Далі, ОСОБА_5 узяв дерев`яну биту чорного кольору з написом білого кольору «ЗУБНАЯ ФЕЯ», яка знаходилася за його місцем мешкання та приблизно о 20.35 годині повернувся до місця мешкання ОСОБА_7 , маючи на меті прямий злочинний умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Далі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, 14.10.2025 р. приблизно о 20.40 годині, знаходячись у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи у своїх руках дерев`яну биту чорного кольору з написом білого кольору «ЗУБНАЯ ФЕЯ», наніс нею ОСОБА_7 не менше як по одному удару по переднім поверхням нижніх кінцівок ОСОБА_7 , від чого останній впав на підлогу. В подальшому ОСОБА_5 залишив місце скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_7 та направився до свого місця мешкання.

Смерть потерпілого ОСОБА_7 настала внаслідок повітряної емболії, травми інших кровоносних судин на рівні гомілки, відкритих переломів кісток обох гомілок.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами: протоколами огляду місця події від 16.10.2025 р., протоколом обшуку від 16.10.2025 р., протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.10.2025 р., протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 16.10.2025 р. та ін.

Таким чином, слідчий вважає, що встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто в умисному тілесному ушкоджені, що спричинило смерть потерпілого.

Також у клопотанні слідчий обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Вищевикладені обставини та доводи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів може призвести до неможливості запобігання ризиків зазначених у даному клопотанні, тому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів.

Слідчим суддею перед початком розгляду клопотання по суті було з`ясовано у захисника та підозрюваного, щодо необхідності надання часу, передбаченого ч.2 ст.184 КПК України, так як з моменту отримання ними клопотання ще не пройшло три години, на що вони зазначили, що час не потрібен і готові до розгляду.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав, що викладені в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, просив обрати домашній арешт. Умислу вбивати ОСОБА_7 не мав, хотів просто з ним поговорити, а биту взяв з собою, щоб потерпілий заспокоївся від її вигляду. Вперше він прийшов до ОСОБА_7 , але розмови не вийшло, бо він почав на нього замахуватися і він був вимушений його ударити двічі в обличчя. Він пішов додому і приблизно через 20 хв. повернувся з битою, але потерпілий знову хотів його вдарити, тому він був вимушений ударити його битою по ногам. Після чого він пішов до себе додому, так як зрозумів, що розмови так і не буде.

Захисник також заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати домашній арешт, так як підозрюваний має міцні соціальні зв`язки: у нього є неофіційна вагітна дружина та спільна з нею малолітня дитина, які потребують утримання та допомоги. Також вважає, що підозра необґрунтована, так як ОСОБА_5 наніс потерпілому удари в нижню частину тіла, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння, тобто у нього не було умислу на заподіяння саме тяжких тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 є її чоловіком та батьком її дитини. Вона являється фактичним володільцем будинку за адресою: АДРЕСА_1 і погоджується, щоб ОСОБА_5 проживав і далі за цією адресою. На даний час вона вагітна (2-3 тижні) і у неї немає інших рідних. ОСОБА_5 позитивна людина та хороший батько. У неї хороші відносини з батьками ОСОБА_5 . Його матір являється домогосподаркою, а батько - військовим. ОСОБА_5 говорив, що ніби-то ОСОБА_7 приходив до них додому, тому він пішов до нього.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника та свідка, дослідивши докази в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із пунктами 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілих і свідків.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно із ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання слідчого погодженого з прокурором, слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею встановлено, що 16.10.2025 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, за № 12025041390001145.

16.10.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування: протоколами огляду місця події від 16.10.2025 р., протоколом обшуку від 16.10.2025 р., протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.10.2025 р., протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 16.10.2025 р. та ін.

При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Також слідчий суддя враховує, що він непрацевлаштований, неодружений, має малолітню дитину, характеризується посередньо.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що існують обґрунтовані ризики передбачені пунктами 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а застосування у даному випадку більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризиками.

Також до обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Крім того, варто зазначити, що слідчий суддя вважає, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує його права та свободи, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити клопотання слідчого.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 13 грудня 2025 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Повний текст ухвали складено 20 жовтня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1