Ухвала суду № 131116618, 21.10.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/702/25

Провадження № 2-п/442/20/2025

УХВАЛА

про повернення заяви

21 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.04.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.04.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2025 заява була залишена без руху, з тих підстав, що така подана з порушенням ст. 285 ЦПК України, а саме у відповідності до ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення не долучено документ про сплату судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір за подання фізичною особою до суду заяви про перегляд заочного рішення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 к.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 29.09.2025 направлялась на адресу заявника ОСОБА_1 , зазначену ним у заяві про перегляд заочного рішення, проте поштова кореспонденція була повернута до суду з відміткою про те, що повертається у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, тобто не вручено адресату з незалежних від суду причин.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Заяв про зміну місця проживання від позивача не надходило, тому суд надіслав ухвалу про залишення позовної заяви без руху на адресу, яка булу зазначена в позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Проте ОСОБА_1 був належним чином сповіщений про наявність ухвали суду про залишення заяви без руху, оскільки 09.10.2025 подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що 02.10.2025 через онлайн-ресурс „Судова влада України побачив ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2025 про залишення поданої ним заяви про перегляд заочного рішення без руху. Проте ОСОБА_1 станом на 21.10.2025 недоліки заяви про перегляд заочного рішення не виконав, у заяві про усунення недоліків не погодився із мотивами суду про необхідність сплати судового збору та повторно зазначив, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. ст. 5 Закону України „Про судовий збір.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI „Про судовий збір, згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір, суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

В даному випадку, ОСОБА_1 не може бути звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір, оскільки він звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, де він є відповідачем.

Посилання ОСОБА_1 на постанову Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 567/79/23 від 03.07.2024 не заслуговують на увагу, оскільки Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.09.2024 по вказаній заявником справі № 567/79/23 не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту. Та у п. 83 даної ухвали зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Дана справа не відноситься до спорів, що порушують права ОСОБА_1 як учасника бойових дій, за захистом яких він звернувся до суду з позовом, у зв`язку з чим, останній не може бути звільненим від сплати судового збору з підстав зазначених ним як у заяві, так і у заяві про усунення недоліків.

Станом на 21.10.2025 недоліки заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 усунуті не були.

Згідно з ч.8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, та те, що ухвала суду була отримана ОСОБА_1 , вимоги суду не виконані, застосовуються правила ст. 185 ЦПК України, тому вважаю за необхідне повернути заяву, разом з тим таку слід вважати неподаною, та роз`яснити, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої заяви.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 285 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.04.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, повернути ОСОБА_1 .

Роз`яснити право на повторне звернення до суду з такою самою вимогою після усунення її недоліків.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.С. Кучаковський