Рішення № 131116424, 15.10.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3461/25

Провадження № 2/309/1284/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Кемінь В.Д.

за участю секретаря судового засідання: Плиска А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Вишківської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_2 . Після смерті спадкодавця, відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме земельну ділянку площею 1,25 га, розташованої в ур. «Юркутвивдь» під «Нижнє поле» Вишківської селищної ради, Хустського району Закарпатської області. На момент смерті мами позивачу не було відомо про складений нею заповіт, тому позивач не подав заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Звернувшись до приватного нотаріуса для оформлення спадщини на спадкове майно за заповітом та надавши йому всі наявні у позивача документи, нотаріус роз`яснив йому про неможливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку у зв`язку із тим, що ним пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини який визначено нормою.

Враховуючи вище наведене, ОСОБА_1 просить суд надати йому додатковий строк терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, в позовній заяві просив суд розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача Вишківської селищної ради Гайович Я.І. в судове засідання не з`явився. 13.10.2025 року через канцелярію Хустського районного суду надіслав заяву про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника Вишківської селищної ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд, в порядку ст. 223 ч.1 ЦПК України постановив розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено обставину того, що мама позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 08.03.2022 року .

Після смерті мами відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,25 га, розташованої в ур. « ОСОБА_3 » під «Нижнє поле» Вишківської селищної ради, Хустського району Закарпатської області.

Дізнавшись про наявність заповіту своєї мами ОСОБА_4 який складено в його користь, позивач звернувся до приватного нотаріуса Рошинець Н.П. для подання заяви про прийняття спадщини. Однак нотаріусом Рошинець Н.П. надано відповідь про те, що ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити спадкові права на майно померлої мами, оскільки у встановлений термін не подав заяву про прийняття спадщини.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні або будинку осіб на день смерті за №1816 від 09.09.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті проживала одна.

Згідно заповіту від 06.03.2020 року ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,25 га, розташовану на ур. « ОСОБА_3 » під «Нижнє поле» Вишківської селищної ради для ведення особистого селянського господарства, яка належить їй згідно державного акта на право приватної власності на землю серія ЗК-01321003, після її смерті залишає у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом та не проживав разом з спадкодавцем на момент смерті. Суд бере до уваги твердження позивача про те, що пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщини ним пропущено, оскільки йому не було відомо про наявн6ість заповіту.

Також суд враховує невеликий термін пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане свідчить про наявність поважних причини пропуску позивачем шестимісячного строку для подання вказаної заяви.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 48, 51, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці, з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.