Постанова № 131115088, 21.10.2025, Новоодеський районний суд Миколаївської області

21.10.2025

Справа № 482/2170/25

Номер провадження 3/482/880/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2025 року місто Нова Одеса

Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Кічула В.М., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи не відоме, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

27.09.2025 року близько 21 год. 00 хв. собака породи «Метис», яка належить ОСОБА_1 проникла до території домоволодіння ОСОБА_2 , що в АДРЕСА_2 , та пошкодила садові меблі, тим самим завдавши матеріальних збитків ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 3 ст. 154 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП не визнала, вказавши, що не впевнена в тому, що саме її собака пошкодила садові меблі ОСОБА_2 . Додатково пояснила, що коли прийшла на територію домоволодіння потерпілого, то її собака вже знаходилася на території городу ОСОБА_2 . Намагання владнати ситуацію з ОСОБА_2 поза судом не дали результату, оскільки останній не зміг визначити суму завданих йому збитків.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказав, що бачив, як собака ОСОБА_1 гризла його садові меблі.

Вирішуючи дану справу суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 154 КУпАП (ч. 1 ст. 218 КУпАП), а судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 154 КУпАП (ст. 221 КУпАП), а от підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 154 КУпАП даним Кодексом не передбачена.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, окрім штрафу, передбачає конфіскацію тварин.

Згідно ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

За такого суддя вважає, що дана справа підвідомча саме суду і розгляд такої справи має проводитися саме судом.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього письмові докази, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується обставинами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873107 від 28.09.2025 року;

-даними письмових заяви та пояснення потерпілого ОСОБА_2 , які узгоджуються із протоколом про адміністративне правопорушення;

-іншими матеріалами справи.

При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Суб`єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб`єктивної сторони. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Статтею 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі Закон), сфера дії якого поширюється на відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, встановлені основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження, а саме поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах, як утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Відповідно до положень ст. 9 цього Закону дозволяється утримувати домашніх тварин у вільному вигулі на ізольованій території, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з`являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). При цьому, особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити, зокрема, безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Статтею 12 Закону визначено особливості права власності та інших речових прав на тварин, зокрема передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Також, ст. 9 Закону передбачено, що правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_1 , як власник собаки, що є джерелом підвищеної небезпеки, зобов`язана була не допустити її самовигулу, стежити за тим, щоб вона не спричинила шкоди здоров`ю та майну інших осіб.

Слід зазначити, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, є одним із найнебезпечніших правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, оскільки заподіює шкоду здоров`ю людей або їх майну, а наслідком правопорушення, яке є предметом розгляду, є заподіяння шкоди майну потерпілого.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 допустила порушення правил утримання домашніх тварин, не забезпечила утримання собаки на ізольованій території, допустила її самовільний вигул без супроводу та нагляду господаря, що спричинило заподіяння шкоди майну, а тому в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Враховуючи особу винної, яка до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення притягується вперше, ступінь вини, обставини вчинення нею правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність відомостей, що негативно характеризують її особу, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для її виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання щодо застосування конфіскації тварини, як передбачено санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП, суддя виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

При цьому у відповідності до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року № 1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.

Проте органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який зовсім не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини, зазначено лише породу «Метис», що в свою чергу позбавляє можливості вірно ідентифікувати таку тварину з-поміж інших тварин даної породи, та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду. Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості вирішити питання щодо конфіскації тварини.

Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне призначити порушнику адміністративне стягнення без конфіскації тварини.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень, який стягнути на користь держави на рахунок № UA398999980313010106000014468, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг м. Нова Одеса/21081100, МФО 899998 ЄДРПОУ 37992030, .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень на рахунок UA508999980313101206000014468, отримувач Миколаїв ГУК/тг м. Нова Одеса/22030101, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.М. Кічула