Ухвала суду № 131114925, 20.10.2025, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 6/470/13/25

Справа № 470/502/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення невикористаних грошових коштів за проведення експертизи,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним заповіту.

В позові зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 7,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Мурахівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Відповідно до витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі № 65100612 від 09 червня 2021 року Березнегуватською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 113/2021. У померлого був лише один син, а тому єдиним спадкоємцем на майно після смерті батька мав бути він. При зверненні до нотаріуса йому було повідомлено, що батько за життя склав заповіт на іншу особу, а саме на відповідача у справі. Оскільки із батьком у позивача були дружні родинні відносини, то він вважає, що вказаний заповіт був навмисно підроблений, оскільки батько не міг скласти заповіт на сторонню особу. На підставі зазначеного просив суд визнати заповіт ОСОБА_2 , посвідчений 17 грудня 2004 року секретарем Мурахівської сільської ради Савчук В.О., який зареєстрований в реєстрі за № 151, недійсним.

17 червня 2024 року ухвалою судді було відкрито в порядку загального позовного провадження справу за даним позовом та призначено підготовче засідання.(а.с.90 т.1)

Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року провадження у справі було зупинено на час проведення посмертної почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. (а.с.253 т.1).

21 лютого 2025 року до суду від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулася цивільна справа разом з клопотанням експерта, в якому він повідомляє про неможливість надання висновку в зв`язку із недостатньою кількістю порівняльного матеріалу для проведення експертизи і великою різницею за часом виконання між об`єктами дослідження та наданими вільними зразками (а.с.30-31 т.2)

24 лютого 2025 року ухвалою суду було поновлено провадження та призначено до підготовчого засідання (а.с.32 т.2)

12 березня 2025 року ухвалою суду позовну заяву було залишено без розгляду на підставі заяви позивача (а.с.43-44 т.2)

06 жовтня 2025 року від представника позивача, адвоката Могілевець О.С., надійшла заява про повернення невикористаних грошових коштів за проведення зазначеної експертизи.

В судове засідання заявник та його представник Могілевець О.С. не з`явилися, направили заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання зазначених вимог (а.с.76 т.2).

Представник відповідача Гоцуляк Ю.С. також направила заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача і не заперечення проти задоволення заяви (а.с.80-81 т.2).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 ЦПК України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Водночас, положеннями Закону України «Про судову експертизу» та ЦПК України не визначено порядку повернення коштів, сплачених за проведення експертизи у разі її непроведення, тобто, має місце прогалина у процесуальному законі.

Однак, суд враховує, що повернення коштів, сплачених за судову експертизу, що не була проведена, має вирішуватися за результатами провадження саме у цій справі, без ініціювання іншого, окремого судового спору щодо розрахунків за судову експертизу, оскільки експертиза призначалася за ухвалою суду, а не самостійно замовлена стороною, то і питання щодо повернення коштів, сплачених на її проведення, має вирішити суд саме у рамках цієї справи, у порядку, передбаченому для питань судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2025 у справі № 922/1381/23.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 21 грудня 2024 року, у справі призначено посмертну почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

09 січня 2025 року експертною установою було надіслано рахунок на оплату експертних послуг (а.с.2,3 т.2).

Рахунок №8-34-25 від 09 січня 2025 року був оплачений позивачем, що підтверджується квитанцією № 92 від 04 лютого 2025 року в розмірі 23 627,20 грн. (а.с.18 т.2).

21 лютого 2025 року до суду від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулася цивільна справа разом з клопотанням експерта, в якому він повідомляє про неможливість надання висновку в зв`язку із недостатньою кількістю порівняльного матеріалу для проведення експертизи і великою різницею за часом виконання між об`єктами дослідження та наданими вільними зразками (а.с.30-31 т.2).

За сукупності наявних у матеріалах справи доказів, які підтверджують сплату позивачем коштів за проведення експертизи, суд вважає можливим постановити ухвалу, якою повернути ОСОБА_1 сплачені грошові кошти в рахунок вартості проведення посмертної почеркознавчої експертизи за ухвалою суду від 21 грудня 2024 року, на рахунок експертної установи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення експертизи, яка так і не була проведена, однак у розмірі 20900,93 грн., оскільки експертною установою за вивчення матеріалів справи, згідно Акту №8-34-25 від 14 лютого 2025 року, використано з попередньої оплати позивача 2726,21 грн.

Керуючись ст.135 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення невикористаних грошових коштів за проведення експертизи, задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошові кошти в сумі 20900,93 грн (двадцять тисяч дев`ятсот гривень 93 копійки), сплачені за проведення посмертної почеркознавчої експертизи на підставі рахунку №8-34-25 від 09 січня 2025 року, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 92 від 04 лютого 2025 року, в сумі 23 627,14 грн., на рахунок ОНДІСЕ UA768201720313251001201000586, код отримувача: 2883110, банк отримувача: Державна казначейська служба України м.Київ, МФО820172.

Реквізити для повернення коштів: одержувач ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок одержувача НОМЕР_2 АТ КБ "Приват Банк" Київ Україна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. А. Луста