Постанова № 131112544, 07.10.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6265/25

Провадження №3/751/2238/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Овсієнко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2025 о 02 год 45 хв в м. Чернігів, по просп. Перемоги, 8А, водій ОСОБА_1 керував легким персональним електросамокатом JET, що дає від одного колеса електродвигун потужністю до 1000 ВАТ і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год, в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager ARHK-0087. Тест номер 7317, результат позитивний - 1,61 ‰ (проміле), з результатом згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести розгляд справи без його участі.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.2.9 «А» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ч.1 ст.130 КУпАП, складом адміністративного правопорушення є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п.1.10 ПДР транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

З досліджених в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення від 08.07.2025 та відеозапису з портативного відео-реєстратора встановлено, що 08.07.2025 о 02 год 45 хв в м. Чернігів, по просп. Перемоги, 8А, водій ОСОБА_1 керував легким персональним електросамокатом JET, що дає від одного колеса електродвигун потужністю до 1000 ВАТ і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год, в стані алкогольного сп`яніння

В силу положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Під час перевірки працівником поліції документів та спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, які в подальшому стали підставою для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager ARHK-0087, результат позитивний 1,61 ‰.

Суд особливо звертає увагу на відеозапис з відеореєстратору поліцейського, що є засобом об`єктивного контролю, оскільки не залежить від суб`єктивного сприйняття кожного з учасників події, і є достатнім доказом для прийняття несуперечливого рішення по справі.

На вказаному відеозаписі безперервно зафіксовано як процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, так і поетапне складання працівниками поліції адміністративного протоколу. Жодних заперечень з приводу достовірності отриманих результатів під час проведення огляду із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager ARHK-0087, ОСОБА_1 не висловлював. Натомість останній підтвердив, що з результатом огляду згоден.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.2.9 «А» ПДР, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання і працівником поліції правомірно складено відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол, оскільки відповідно до Закону №8172, який в березні 2023 р. підписав Президент України, електросамокати й моноколеса підпадають під визначення «транспортний засіб».

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, у справі не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.

З врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особи порушника, ступеню його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма закону є бланкетною, тобто має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на правовідносини, що виникають із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ураховуючи те, що у даній справі ОСОБА_1 є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий збір у відповідності до положень ст.40-1 КУпАП належить сплаті на загальних підставах, а тому суд не вбачає підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Суддя: Ю. К. Овсієнко