Ухвала суду № 131106764, 16.10.2025, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2350/25

Провадження № 2-п/615/9/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретар судового засідання Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення,

встановив:

Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 16.09.2025 у справі №615/2350/25 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» суму заборгованості за кредитним договором №351108-КС-001 від 09.07.2021 в розмірі 46777,24 грн. та судовий збір 2422,40 грн.

02.10.2025 відповідач в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що заочне рішення, на її думку, прийнято із порушенням норм ЦПК України, що є підставою для його скасування та призначення справи до розгляду в загальному порядку, оскільки відповідач повністю не погоджується із вимогою про стягнення заборгованості за комісійну винагороду у розмірі 3000 грн.

Зазначила, що ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

Враховуючи, що відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту за кредитним договором, є нікчемними.

У кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.1,2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування».

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

Вважає, що положення щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3000 грн. є нікчемними відповідно до ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Звернула увагу, що згідно з розрахунком заборгованості відповідачем в загальному сплачено 3000 грн. в рахунок комісії.

Оскільки положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту, а також здійсненні первісним кредитором нарахування комісії за пролонгацію є нікчемними, кошти, які були зараховані позивачем на погашення нарахованої комісії в сумі 3000 грн., підлягають зарахуванню на погашення грошових зобов`язань в порядку, визначеному у графіку платежів.

Заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню.

Звернула увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені проценти за кредитним договором та неустойку припиняється.

Строк кредитування за договором про надання кредиту №351108-КС-001 від 09.07.2021 погоджений та становив 24 тижні (168 днів). Доказів того, що відповідач ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення суми кредиту у порядку, передбаченому кредитним договором, матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредитування, як це передбачено договором.

Підтвердила, що за договором про надання кредиту №351108-КС-001 від 09.07.2021 ТОВ «Бізнес позика» надав відповідачу кредит в розмірі 20000 грн. строком на 24 тижні (168 днів), тобто до 24.12.2021. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1,08188956% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Тип процентної ставки фіксований.

Згідно договору позики, строк його дії 24 тижні (168 днів), тому сума нарахованих процентів, має бути нарахована наступним чином: (20000 грн. тіло кредиту х 1,08188956% х 14 днів) + (19075,70 грн. тіло кредиту х 1,08188956% х 14 днів) + (17 935,02 грн. тіло кредиту х 1,08188956% х 14 днів) + (16 794,02 грн. тіло кредиту х 1,08188956% х 126 днів) = 31 528,38 грн.

Вважає, що з 24.12.2021 припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором. Заяви щодо продовження дії договору після 11.09.2021 відповідачем не подавалося.

Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, на думку представника, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування, а тому ці конкретні позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки вони є необґрунтованими та недоведеними.

Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.

Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.

Звернула увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості по відсоткам в загальному 9304,34 грн.

З урахуванням умов кредитного договору, грошові кошти, які зараховані на погашення заборгованості за відсотками в сумі 9304,34 грн.: заборгованість за відсотками по кредиту в сумі 9304,34 грн. (31528,38 грн. (законна сума нарахованих відсотків) - 9304,34 грн. = 22 224,04 грн.).

Вважає, що заочне рішення підлягає перегляду для реалізації права, наданого процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною в законному порядку, що надає право людині на справедливий судовий розгляд і законний захист прав.

Ухвалою суду від 03.10.2025 прийнято до заяву розгляду та призначено судове засідання.

06.10.2025 представник позивача Козачок М.О. надала заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, розгляд якої провести за відсутності представника ТОВ «Бізнес позика».

Звернула увагу, що відповідач не зазначила жодних обставин, які свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду. Не зазначила причин неподання відзиву, а також жодних належних та обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог. Не надано суду жодних належних та достатніх доказів того, що відповідач проживає за іншою адресою, ніж за адресою реєстрації. Відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору з позивачем, отримання кредитних коштів за кредитним договором, здійснення платежів та наявність заборгованості за кредитним договором.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Встановлений п.3 кредитного договору графік платежів передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Кредитодавець жодним чином не обмежував час на ознайомлення позичальника з умовами кредитного договору та правилами. Позичальник добровільно погодився з умовами кредитного договору та погодився його виконувати, що відповідає принципу свободи договору, який встановлений у ст.627 ЦК України. Якби позичальника не влаштовували умови кредитного договору, він міг його просто не укладати. Протягом строку дії кредитного договору та/або після його закінчення позичальник не звернувся із заявою про розірвання кредитного договору та/або визнання кредитного договору недійсним в цілому або його окремих частин.

Всі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку її встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо встановлені не у правилах надання кредитів чи паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» порядку.

Позивач за кредитним договором: не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку відповідно до ст.549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів); не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми); не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору (як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір заборгованості позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку дії кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості).

Вважає, що не слід ототожнювати проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими йому позивачем у відповідності до умов кредитного договору та проценти, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за кредитним договором не повертається позичальником у визначений ним строк.

Процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування та дня повернення кредиту.

Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за кредитним договором. Тобто, якщо позичальник сплачує заборгованість за кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому дійсно потрібно сплатити за кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі.

Однак, порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення кредиту.

Тобто, якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі, тому що як вже було зазначено вище, проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно, на думку представника позивача, для спростування позовних вимог, сторона відповідача мала б надати суду докази здійснення всіх платежів за кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановленого у п.3 кредитного договору графіку платежів, однак сторона відповідача таких доказів суду не надала.

Встановлення у кредитному договору процентів, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитним договором, відповідає принципу свободи договору, який встановлений ст.627 ЦК України. Уклавши кредитний договір позичальник добровільно погодився з його умовами.

Наполягає, що чинне національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів за користування кредитом, які позичальник зобов`язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору та норм ЦК України.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв чи клопотань не надали.

З урахуванням ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи №615/2350/25, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Ст.284 ЦПК України передбачає, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Із матеріалівцивільної справи,29.08.2025ТОВ «Бізнеспозика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із відповіді №1718571 від 01.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.274-279 ЦПК України.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів направлено позивачем на адресу відповідача в порядку ст.43 ЦПК України 26.08.2025, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» та описом вкладення із зазначенням мобільного телефону НОМЕР_1 .

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд» 01.09.2025 о 19:39, що підтверджується відповідною довідкою, де відповідач мала можливість додатково ознайомитися з позовною заявою та додатками, здійснити процесуальні права та обов`язки у встановлений судом строк.

Додатково копію ухвали направлено відповідачу рекомендованим повідомленням, але відправлення повернуто до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить відмітка Укрпошти від 04.09.2025.

У випадку, якщо судову повістку не вручено та зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою», за п.3,4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №947/15524/20, відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, у відповідності до ч.10 ст.187 ЦПК України виклик ОСОБА_1 , як відповідача у справі, здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Слід відзначити, що в заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає цю ж адресу місця проживання відповідача та її мобільний телефон для вручення кореспонденції, що відповідає положенням ст.128 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про судовий розгляд справи, не надала відзив на позовну заяву у встановлені строки, 16.09.2025 судом ухвалено заочне рішення, копію якого отримано відповідачем в електронному кабінеті в системі «Електронний суд».

Учасникам справи,які небули присутнів судовомузасіданні,або якщосудове рішеннябуло ухваленопоза межамисудового засіданнячи безповідомлення (виклику)учасників справи,копія судовогорішення надсилаєтьсяпротягом двохднів здня йогоскладення уповному обсязів електроннійформі упорядку,визначеному законом,-у випадкунаявності уособи офіційноїелектронної адреси,або рекомендованимлистом зповідомленням провручення -якщо такаадреса відсутня.Днем врученнясудового рішенняє день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (ст.272 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає, що при розгляді цивільної справи судом дотриманні усі вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду цивільної справи.

За ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, оскільки представником відповідача не наведено обставини та докази в їх обґрунтування, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Наведені нею доводи фактично зводяться до переоцінки досліджених в судовому засіданні доказів.

Керуючись ст.259-261 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Валківського районного суду Харківської області від 16.09.2025 у цивільній справі №615/2350/25 залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення Валківського районного суду Харківської області від 16.09.2025 у цивільній справі №615/2350/25 може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України, строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 20.10.2025.

Суддя А.П. Токмакова