Рішення № 131106446, 20.10.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1956/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

з участю представника позивача Лоренц М.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Руденка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Рівнетеплоенерго» (надалі - позивач), діючи через свого представника Антонюк К.З., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі - відповідачі), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 25 335 грн 02 коп., пеню в розмірі 887 грн 50 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 760 грн 97 коп., три відсотки річних в розмірі 727 грн 49 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до житлового приміщення, що по АДРЕСА_1 , споживачами яких є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідачі не оплачують послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого за ними станом на 01 січня 2025 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення.

07 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив застосувати термін позовної давності за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з підстав пропущення строку позовної давності. Крім того, зазначив, що відповідно до п. 2.2. Договору № 33662 від 12 грудня 20213 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , яка має статус дитини війни, до здійснених нарахувань позивачу слід було застосовувати пільгу в розмірі 25%, що ним не здійснено.

12 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 подала заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності, в якій вказала, що пільга для дітей війни у розмірі 25 % на оплату послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання була застосована автоматично через реєстр осіб, які мають право на пільги. Контроль правомірності надання пільг комунальними підприємствами ведеться Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради. Оскільки ТОВ «Рівнетеплоенерго» має інформацію лише про відшкодування витрат за надані пільги, було подано запит до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про наявність пільг ОСОБА_2 та даних щодо їх нарахувань задля коректного надання належних і повних доказів до суду.

При цьому, позивач не пропустив позовну давність, визначену ст. 257 ЦК України, оскільки відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідно до Витягу оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість була утворена у період з січня 2020 року по грудень 2024 року. Крім того, відповідачами здійснювалися часткові оплати на загальну суму 12 392 грн 47 коп.

20 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 подала додаткові пояснення у справі, в яких вказала, що нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання по оборотній відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 починаються з суми 1 802 грн 28 коп. Дана сума утворилася з нарахування за теплопостачання у розмірі 1 444 грн 53 коп. та гарячого водопостачання у розмірі 357 грн 75 коп. Оскільки відповідачі здійснювали оплати за послуги теплопостачання у розмірі 1 083 грн 55 коп. в січні 2020 року, 1 000 грн 95 коп. в лютому 2020 року, а за послуги гарячого водопостачання у розмірі 385 грн 60 коп. в лютому 2020 року, то дані оплати зараховувались в рахунок заборгованості споживачів за попередній розрахунковий рахунок у розмірі 1 802 грн 28 коп.

Представник позивача Лоренц М.О. в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Руденко І.І. в судовому засіданні просили застосувати позовну давність та додатково просили врахувати складне матеріальне становище відповідачів, та зменшити розмір стягнення основного боргу, пені, штрафів, судового збору та розстрочити виконання рішення у випадку часткового задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомила.

Представником позивача Антонюк К.З. та відповідачем ОСОБА_1 були подані клопотання про приєднання доказів, які ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року, постановленої без оформлення окремого документа та зазначеної в протоколі судового засідання, задоволено.

Заслухавши представника позивача Лоренц М.О., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Руденка І.І., дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено, ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №409155986 від 22 січня 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

12 грудня 2013 року між ТОВ «Рівнетеплоенерго» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 33662 надання послуг з централізованого опалення та підігріву води.

Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Рівнетеплоенерго» зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п 2.2. Договору споживач має пільгу 25% (дитина війни).

Відповідно до п. 2.3. Договору споживач проводить оплату за отримані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Розрахунковий період оплати один календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим місяця.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідачі не виконують свого обов`язку по оплаті цих послуг. Згідно оборотної відомості за період з січня 2020 року по січень 2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідачами частково здійснювалась оплата послуг, а саме: в січні 2020 року в розмірі 1 083 грн. 55 коп., в лютому 2020 року в розмірі 1 695 грн 53 коп., в березні 2020 року в розмірі 310 грн 54 коп., в квітні 2020 року в розмірі 298 грн 50 коп., в травні 2020 року в розмірі 181 грн 93 коп., в червні 2020 року в розмірі 45 грн 46 коп., в липні 2020 року в розмірі 45 грн 33 коп., в серпні 2020 року в розмірі 45 грн 51 коп., в вересні 2020 року в розмірі 46 грн 77 коп., в жовтні 2020 року в розмірі 47 грн 60 коп., в листопаді 2020 року в розмірі 210 грн 45 коп., в грудні 2020 року в розмірі 613 грн 96 коп., в січні 2021 року в розмірі 313 грн 96 коп., в лютому 2021 року в розмірі 331 грн 61 коп., в березні 2021 року в розмірі 326 грн 76 коп., в квітні 2021 року в розмірі 329 грн 19 коп., в травні 2021 року в розмірі 202 грн 18 коп., в червні 2021 року в розмірі 67 грн. 12 коп., в липні 2021 року в розмірі 67 грн 93 коп., в серпні 323 грн 70 коп., в вересні 67 грн 93 коп., в листопаді 2021 року в розмірі 182 грн 24 коп., в грудні 2021 року в розмірі 364 грн 38 коп., в січні 2022 року в розмірі 364 грн 38 коп., в лютому 2022 року в розмірі 383 грн 84коп., в березні 2022 року в розмірі 383 грн 84 коп., в квітні 2022 року в розмірі 398 грн 01 коп., в травні 2022 року в розмірі 264 грн. 69 коп. в грудні 2022 року в розмірі 391 грн 04 коп., в січні 2023 року в розмірі 391 грн 07 коп., в лютому 2024 року в розмірі 150 грн 33 коп., в березні 2024 року в розмірі 90 грн 86 коп., в серпні 2024 року в розмірі 1 000 грн. 86 коп., в вересні 2024 року в розмірі 506 грн 60 коп., в грудні 2024 року в розмірі 862 грн 82 коп., внаслідок чого за ними станом на 01 січня 2025 року утворилася заборгованість в розмірі 25 335 грн 02 коп.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, і яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникає в тому числі і з договорів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників,так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця тощо.

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. При цьому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами), постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).

Таким чином суд доходить висновку про те, що відповідачі, отримавши за спірний період послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання належної якості, зобов`язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. Однак, відповідачі, користуючись послугами з теплопостачання ТОВ «Рівнетеплоенерго», здійснювали їх оплату частково, в результаті чого за період з січня 2020 року по січень 2025 року утворилася заборгованість в розмірі 25 335 грн 02 коп., яку слід солідарно стягнути з останніх на користь позивача.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1.6 договору передбачено обов`язок споживача у разі несвоєчасного внесення плати за послуги пеню у встановленому законодавством розмірі.

За положеннями пункту 45 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022), у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з розрахунком позивача, який перевірений судом, за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року інфляційні нарахування на суму боргу становлять 2 760 грн 97 коп., 3 % річних 727 грн 49 коп., пеня - 887 грн 50 коп.

Оскільки розмір неустойки не перевищує розмір збитків, а 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, так як є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від відповідачів за невиконання зобов`язань, суд вважає, що відсутні правові підстави для зменшення суми заборгованості, а відтак інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 2 760 грн 97 коп., 3 % річних в розмірі 727 грн 49 коп. та пеню в розмірі 887 грн 50 коп. слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності суд вказує таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Так, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції на момент дії спірних правовідносин) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

За загальним правилом, визначеним у статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

Враховуючи, що строк позовної давності за період з січня 2020 року закінчувався в січні 2023 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України продовжувалися на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до скасування зупинення строків позовної давності (14 травня 2025 року), а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, суд доходить висновку, що борг за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі, оскільки позивачем не пропущений трирічний строк позовної давності.

Щодо тверджень відповідача про неврахування позивачем пільг по сплаті житлово-комунальних послуг для дитини війни (25%) слід зазначити таке.

Відповідач ОСОБА_2 як дитина війни має право на пільги, встановлені законодавством України.

Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 373, визначає механізм надання громадянам у грошовій формі пільг на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік у грошовій готівковій формі.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно з Законами України.

Для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім`ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком, до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:

до 30 листопада 2022 року включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);

починаючи з 1 грудня 2022 року - до органів Пенсійного фонду України.

Право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї визначається органами Пенсійного фонду України - відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389.

Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою.

Органи Пенсійного фонду України, починаючи з січня 2023 року, подають щомісяця до 27 числа виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці.

Виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, або через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання одержувача пільг.

За отриманням інформації про будь-які питання, пов`язані з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до уповноважених органів.

За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг.

За отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до 1 червня 2023 року до АТ Ощадбанк. Інформація надається в порядку, визначеному АТ Ощадбанк.

Зважаючи, що пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою, виконавці комунальних послуг виключно отримують списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці, тому позивач як виконавець комунальної послуги не є відповідальним за нарахування відповідних пільг. Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 березня 2025 року у справі № 947/38560/20).

Докази звернення відповідачів до компетентного органу з приводу отримання ними пільг та рішення такого, як це передбачено Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, у матеріалах справи відсутні. Натомість представник позивача ОСОБА_3 надала суду наявні в підприємства відомості про зараховані пільги за період з 24 січня 2020 року по 27 січня 2023 року, які відповідачами не спростовані.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені дослідженими доказами у справі, а відтак, позов підлягає до задоволення.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ч. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

ОСОБА_1 здійснює догляд на непрофесійній основі за матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Департаменту соціальної та ветеранської політики від 14 жовтня 2025 року № 1578. Згідно епікризів КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Північний» РМР ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному обстеженні та лікуванні з 31 січня 2023 року по 10 лютого 2023 року, з 29 листопада 2023 року по 08 грудня 2023 року, з 04 квітня 2023 року по 11 квітня 2023 року. Відповідно до огляду сімейного лікаря КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Північний» РМР ОСОБА_2 потребує стороннього догляду.

Як слідує з довідки про доходи № 9779 7471 8254 0720, виданої Рівненським об`єднаним управління ПФУ в Рівненській області ОСОБА_2 з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2025 року отримано пенсію в розмірі 103867 грн 58 коп. За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з січня 2025 року по березень 2025 року відсутня інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків у ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 згідно довідок № 195 та 196 Департаменту соціальної політики та ветеранської політики від 14 жовтня 2025 року отримав компенсацію за надання соціальних послуг з квітня 2024 року до грудня 2024 року в розмірі 9273 грн 87 коп., а з січня 2025 року до вересня 2025 року в розмірі 15811 грн 29 коп.

Враховуючи майновий стан відповідачів, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1 514 грн 00 коп. з кожного.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 25 335 (двадцять п`ять тисяч триста тридцять п`ять) грн 02 коп., пеню в розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн 50 коп., інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 2 760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн 97 коп., 3 % річних в розмірі 727 (сімсот двадцять сім) грн 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Розстрочити виконання рішення суду щомісячними платежами в рівних частинах строком на один рік з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 19 листопада 1997 року.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.

Суддя О.О. Першко