Рішення № 131106396, 20.10.2025, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 570/3896/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2025 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом вказуючи, що 27 січня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 905971 та на підставі платіжного документу Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15 000 грн. Відповідач належним чином не виконав своїх кредитних зобов`язань, внаслідок чого перед кредитором утворилась заборгованість. 23.07.2024 року було укладено Договір факторингу № 2307-24, за умовами якого, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги, в тому числі до відповідача за Кредитним Договором № 905971 від 27.01.2023 року. Відповідно, сума боргу перед позивачем становить 30 261,86 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 13 950,62 грн. та заборгованість за відсотками 16 311,24 грн., які просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також судові витрати, що складаються з судового збору - 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу - 6 000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, одночасно з поданим до суду позовом просив суд провести розгляд справи без їхньої участі на підставі наявних доказів та матеріалів. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого Відповідача, просив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що27 січня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 905971 (а.п. 25-28), відповідно до умов якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Договору).

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 18 750,00 грн. Строк кредиту 731 днів, з кінцевим терміном повернення 27.01.2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього Договору. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за процентною ставкою, яка залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25 % в день (9125 % річних); за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100,00 % річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 260,65 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 47 467,29 грн. (п. 1.3.-1.8 Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 15 000,00 грн. на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 ; у розмірі 3 750,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. Договору.

Згідно з п. 9.2., Договір набирає чинності з моменту його підписання електронними підписами сторін і діє до дати, вказаної у п.1.4. цього Договору, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання Споживачем зобов`язань за цим Договором.

Підписуючи цей Договір, Споживач, крім іншого, підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «X248», 27.01.2023 13:58:07 / ОСОБА_1

27.01.2023 року о 14:01:21 год. відбулося успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта (маска картки НОМЕР_1 ) від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на суму 15 000.00 грн., про що свідчить лист-повідомлення вих. № 20250626-14 від 26.06.2025 року ТОВ «ПЕЙТЕК», що є фінансовою установою, має право на надання платіжних послуг та на підставі укладеного з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» Договору № 06062022-1 від 2022-06-06, здійснювало організацію переказу грошових коштів (а.п. 36).

Внаслідок неналежного виконання своїх кредитних зобов`язань, станом на 23.07.2024 року заборгованість відповідача перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» склала 33 750.65 грн, з яких: 13 950.62 грн. за кредитом; 3488.79 грн. - за відсотками за перший день користування та 16 311.24 грн. - по відсотках (на дату продажу), про що свідчить Розрахунок заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (а.п. 20).

23 липня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 2307-24, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги (а.п. 29-32).

Відповідно до Витягу з Додатку до Договору факторингу № 2307-24 від 23 липня 2024 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 905971 від 27 січня 2023 року на суму 30261,86 грн.: 13950,62 грн. тіло та 16311,24 - відсотки (а.п. 19).

31 липня 2024 року представником ТОВ «Діджи Фінанс», адвокатом Міньковською А.В. на поштову адресу ОСОБА_1 було надіслано Досудову вимогу про оплату заборгованості за кредитним договором № 905971 від 27 січня 2023 року в сумі 30261,86 грн. (а.п. 38), яка, очевидно, була залишена відповідачем поза увагою, адже доказів погашення існуючої заборгованості відповідачем до суду не надано, як і не спростовано поданого позивачем розрахунку такої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Згідно з положеннями ч. 1ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1статті 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до з ч. 1ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбаченийЗУ «Про споживче кредитування»таЗУ «Про електронну комерцію».

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1ст. 3ЗУ «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістомст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно дост. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у Постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляєтьс яобов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань виникла зазначена заборгованість перед позивачем.

Суд зауважує, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором (ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача), розмір заборгованості також не оспорено.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Кредитного договору від 27 січня 2023 року у передбаченій законом формі, виконання кредитором умов договору щодо надання позичальнику кредитних коштів та невиконання останнім в повному обсязі зобов`язань з повернення цих коштів разом із нарахованими, відповідно до умов договору, відсотками за користування кредитними коштами, а також, перехід прав вимоги за цим договором до ТОВ «Діджи Фінанс», що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь позивача.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги є обгрунтованими та не спростовані стороною відповідача, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.1 ч. 2ст. ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137ЦПК України.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч. 4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01 листопада 2024 року (а.п. 22-24) та Додаткову угоду № 905971 від 30 травня 2025 року до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 листопада 2024 року (а.п. 35), Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30 травня 2025 року (а.п. 16); Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., вартість яких оцінено в 6000,00 грн. (а.п. 21).

Судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, поніс витрати на правничу допомогу, при цьому суд вказує на відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що розгляд справи відбувався без присутності представника позивача, дії щодо підготовки позову не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, зважаючи на співмірність оцінених витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги із заявленою ціною позову, суд дійшов висновку про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн., що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості по відношенню до обох сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 (IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 905971 від 27.01.2023 року у розмірі 30261 (тридцять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 86 коп., судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя