Ухвала суду № 1310998, 27.12.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

25 грудня 2007 року

Справа № 2-24/10345-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 30.10.2007 року у справі № 2-24/10345-2007А

за позовом колективного багатопрофільного підприємства "Кварц" (пров. Фабричний, 3,Джанкой,96109)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 30.09.2007 року у справі №2-24/10345-2007А задоволено позов колективного багатопрофільного підприємства "Кварц" про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000291530/3-000876/15-2/3, №0000301530/3-000877/15-2/3 від 13.07.2007 року.

Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що податкова інспекція не вправі була самостійно без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі податкова інспекція посилається на пункт 7.7 Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У судове засідання, призначене на 05.12.2006 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим 06.03.2007 року було проведено невиїзну документальну перевірку з питання сплати податку на додану вартість колективним багатопрофільним підприємством "Кварц". По результатах перевірки був складений акт від 06.03.2007 року за №216/15-2/13781619.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, порушення граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.03.2007 року №0000291530/0289/15-2/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% за несвоєчасне погашення узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4186,43 грн., №0000301530/0288/15-2/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% за несвоєчасне погашення узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11,62 грн.

Позивачем зазначені повідомлення-рішення були оскаржені у порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

По результатах оскарження податковою інспекцією були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 11.06.2007 року №0000291530/2-0006351502/2, №0000301530/2-0006361502/2 а також від 13.07.2007 року №0000291530/3-000876/15-2/3 і № 0000301530/3-000877/15-2/3 на такі ж самі суми штрафних санкцій.

Позивачем у судовому порядку оскаржувались податкові повідомлення-рішення від 13.07.2007 року №0000291530/3-000876/15-2/3 і № 0000301530/3-000877/15-2/3.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Підпунктом 17.17 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З акту перевірки від 06.03.2007 року вбачається, що штрафні санкції розраховані за несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість по деклараціям №18960 від 20.10.2006 року та №21271 від 20.11.2006 року.

Матеріалами справи підтверджується, що сума за декларацією №18960 від 20.10.2006 року сплачена платіжним дорученням №599 від 30.10.2006 року на суму 1200 грн. і №643 від 16.11.2006 року на суму 8800 грн., сума за декларацією №21271 від 20.11.2006 року сплачена платіжним дорученням №699 від 29.11.2006 року на суму 18173 грн.

Як вбачається з вказаних платіжних доручень, у графі призначення платежу вказано, що це платежі податку на додану вартість за вересень та жовтень 2006 року.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на пункт 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. У зв’язку з зазначеним податкова інспекція вважає правомірним зарахування коштів, сплачених за поточними податковими зобов’язаннями, на погашення податкового боргу, що виник раніше.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу України” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

З аналізу норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації №37 від 12.05.1994 року, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи.

Пунктом 5.3 зазначеної Інструкції встановлено, що при обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідачем безпідставно не враховувалось призначення платежів, визначене позивачем у платіжних документах, та неправомірно перераховувались кошті, сплачені позивачем, на погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше. Більш того нормами Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачені повноваження органів державної податкової служби щодо застосування засобів примусового погашення податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судова колегія вважає недоведеним факт несвоєчасності сплати позивачем сум узгодженого податкового зобов’язання, тому безпідставним є застосування до колективного багатопрофільного підприємства "Кварц" штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2007 року у справі № 2-24/10345-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді