Рішення № 131094191, 20.10.2025, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 278/6693/24

Провадження № 2/293/195/2025

20 жовтня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

представника позивача Вернидуба Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про скасування рішення та визнання укладеним договору

ВСТАНОВИВ :

І.Короткий зміст позовних вимог

18.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Оліївської сільської ради, за змістом якого просить:

скасувати рішення шістдесят першої сесії VIII скликання Оліївської сільської ради за

№1456 "Про врегулювання правовідносин" від 18 жовтня 2024 року;

визнати укладеною між ОСОБА_1 та Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області Додаткової угоди №1 від 07.03.2024 до Договору оренди землі №2/57-17-ДО від 10.01.2017 на земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007, загальною площею 37,4639 га.

В обґрунтування позову зазначає, що 10 січня 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області як Орендодавцем та ОСОБА_1 як Орендарем було укладено Договір оренди землі №2/5 7-17-ДО, відповідно до умов якого Орендодавець, на виконання розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації від 21.12.2012 №444 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007, яка розташована на території Черняхівського району, за межами населених пунктів Троковицької сільської ради. В оренду було передано земельну ділянку загальною площею 37,4639 га. Договір укладено строком на 7 (сім) років.

Вказує, що протягом періоду з січня 2017 року по даний час позивач здійснює користування вказаною земельною ділянкою та належним чином виконує зобов`язання зі сплати орендної плати.

Зазначає, що, що під час дії договору оренди відбулось розмежування земель державної та комунальної власності, внаслідок чого орендована земельна ділянка з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007, яка розташована на території Чернігівського району, за межами населених пунктів Троковицької сільської ради, відійшла до Оліївської об`єднаної територіальної громади.

Позивачем 07 березня 2024 року було направлено на адресу Оліївської сільської ради лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, в якому зазначалось про те, що у зв`язку з тим, що він продовжує використовувати орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007 площею 37,4639 га після закінчення дії Договору оренди землі і на протязі місяця від дати закінчення строку дії Договору оренди землі від Оліївської сільської ради на його адресу не надійшло листа-повідомлення про те, що Оліївська сільська рада заперечує проти використання ним вище зазначеної земельної ділянки та проти поновлення Договору оренди землі, то вважати, що такий Договір є поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» на той самий строк на тих самих умовах.

До даного листа-повідомлення позивач додав проект Додаткової угоди №1 від 07.03.2024 року та повідомив, що він згоден внести зміни у проект даної додаткової угоди у разі необхідності, у тому числі і щодо розміру орендної плати.

Вказує, що лише 18 жовтня 2024 року Оліївською сільською радою було прийнято рішення, №1456 шістдесят першої сесії VIII скликання «Про врегулювання правовідносин», яким відмовлено громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у поновленні умов Договору оренди землі №2/57-17-ДО від 10.01.2017, укладеного між заявником та Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області (правонаступник - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області) в зв`язку з недотриманням громадянином ОСОБА_1 умов поновлення, передбачених пунктом 3.1. Договору оренди та статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору).

Крім того, зауважує, що позивачем здійснено 09 лютого 2024 року оплату орендної плати в сумі 19 100,00 гривень та 30 квітня 2024 року в сумі 64 372,50 гривень в якості орендної плати за Договором оренди землі №2/57-17-ДО від 10.01.2017 за 2024 рік на загальну суму 83 472,50 гривень.

На думку позивача, оскільки в місячний строк з дня направлення повідомлення Орендодавцю Орендарем листа з наміром продовження договору оренди з проектом додаткової угоди та з врахуванням попереднього належного виконання орендарем власних зобов`язань за договором протягом строку дії даного договору, даний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах без можливості внесення змін до умов договору оренди.

Вважає, що відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше.

Позивач стверджує, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV.

ІІ. Процедура та позиції сторін

На підставі ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 16.01.2025 матеріали цивільної справи № 278/6693/24 передані за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

Зазначені матеріали цивільної справи до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли 11.02.2025.

11.02.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 278/6693/24 визначено суддю Проценко Л.Й.

Ухвалою від 17.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 17.03.2025 (а.с.54).

17.03.2025 вказана справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді Проценко Л.Й. на лікарняному (а.с.64).

14.04.2025 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання суд відклав на 12 год. 30 хв. 22.04.2024 та продовжив строк підготовчого провадження не більше як на 30 днів (а.с.67).

22.04.2024 сторони в підготовче судове засідання не з`явились. 21.04.2025 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Вернидуба Д.В. про призначення справи до судового розгляду. У заяві просить підготовче судове засідання провести без участі сторони позивача та призначити справу до судового розгляду (а.с.70,71).

Представник відповідача в підготовче в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.69).

Ухвалою від 22.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив цивільну справу до судового розгляду по суті на 14:00 год. 20.05.2025 (а.с.73).

20.05.2025 у зв`язку з першою неявкою в судове засідання представника відповідача суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання відклав розгляд справи на 11:00 год. 17.06.2025 (а.с.77).

17.06.2025 ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача на 10:00 год. 10.07.2025 (а.с.87).

10.07.2025 представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Вказав, що рішення буде проголошено 14.07.2025 (а.с.92).

14.07.2025 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд постановив повернутись до судового розгляду з метою з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Судове засідання призначив на 14 год. 30 хв. 13.08.2025 (а.с.93).

13.08.2025 та 09.09.2025 розгляд справи відкладено за клопотання представника позивача (а.с.100).

06.10.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення разом з копією статуту ФГ «ДАНАГРО» та копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.107-108).

09.10.2025 представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, з підстав викладеих в позовній заяві. Додатково пояснив, що позивач ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства "ДАНАГРО", проте земельною ділянкою з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007 площею 37,4639 га, яка була надана йому в оренду згідно договору від 10.01.2017 для ведення фермерського господарства, користується як фізична особа, та вона не вносилась до статутного капіталу ФГ "ДАНАГРО", що також стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 10.09.2025, де орендарем значиться ОСОБА_1 , а власником - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області. Також зважаючи на те, що стороною договору оренди є ОСОБА_1 , а не ФГ "ДАНАГРО", тому вважає, що спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідач Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області в судове засідання представника не направила. Причини неявки до суду не повідомили. Про день та час розгляду справи в суді повідомлена належним чином, шляхом надіслання судових повісток до електронного кабінету відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в матеріалах справи містять достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

09.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його проголошення на 20.10.2025 о 12 год 50 хв.

ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

10 січня 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області як Орендодавцем та ОСОБА_1 як Орендарем було укладено Договір оренди землі №2/5 7-17-ДО, відповідно до умов якого Орендодавець, на виконання розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації від 21.12.2012 №444 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007, яка розташована на території Черняхівського району, за межами населених пунктів Троковицької сільської ради. В оренду було передано земельну ділянку загальною площею 37,4639 га.

Згідно п.3.1 Договір укладено строком на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Право оренди виникає з моменту державної реєстрації (а.с.13-18).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником земельної ділянки з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007, площею 37,4639 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства є Головне управлінням Держгеокадастру у Житомирській області. Відповідна державна реєстрація проведена 18.01.2017 (а.с.25).

10 січня 2024 року строк договору оренди землі сплив.

07 березня 2024 року позивач направив на адресу Оліївської сільської ради лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, в якому зазначалось про те, що у зв`язку з тим, що він продовжує використовувати орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007 площею 37,4639 га після закінчення дії Договору оренди землі і на протязі місяця від дати закінчення строку дії Договору оренди землі від Оліївської сільської ради на його адресу не надійшло листа-повідомлення про те, що Оліївська сільська рада заперечує проти використання ним вище зазначеної земельної ділянки та проти поновлення Договору оренди землі, то вважати, що такий Договір є поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» на той самий строк на тих самих умовах.

До даного листа-повідомлення позивач додав проект Додаткової угоди №1 від 07.03.2024 року та повідомив, що він згоден внести зміни у проект даної додаткової угоди у разі необхідності, у тому числі і щодо розміру орендної плати (а.с. 26-29)

Позивачем здійснено 09 лютого 2024 року оплату орендної плати в сумі 19 100,00 гривень, 30 квітня 2024 року в сумі 64 372,50 гривень та 21 грудня 2023 року в сумі 76399,59 грн, в якості орендної плати за Договором оренди землі №2/57-17-ДО від 10.01.2017, про що свідчать квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки (а.с.30-31).

18 жовтня 2024 року Оліївська сільська рада прийняла рішення №1456 шістдесят першої сесії VIII скликання «Про врегулювання правовідносин», яким відмовила громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у поновленні умов Договору оренди землі №2/57-17-ДО від 10.01.2017, укладеного між заявником та Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області (правонаступник - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області) в зв`язку з недотриманням громадянином ОСОБА_1 умов поновлення, передбачених пунктом 3.1. Договору оренди та статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору). Також вказаним рішенням вирішив вважати, що дію Договору оренди землі №2/57-17-ДО від 10.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області (правонаступник - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області), номер запису про інше речове право 18710968 від 18.01.2017, яким передано в користування земельну ділянку загальною площею 37,4639 га, кадастровий номер 1825688200:16:000:0007, цільове призначення для ведення фермерського господарства, таким, припинено з 10.01.2024 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Також вирішено громадянину ОСОБА_1 повернути Оліївській сільській раді Житомирського району Житомирської області земельну ділянку загальною площею 37,4639 га, кадастровий номер 1825688200:16:000:0007, цільове призначення для ведення фермерського господарства, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Як встановлено зі Статуту Фермерського господарства «Данагро» громадянин України ОСОБА_1 є засновником та одноосібним членом вказаного господарства з 17.03.2017 (а.с.110-115).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянкцу, сформованого станом на 10.09.2025 та відомостей про право власності/право постійного користування згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку перейшло від Головного управління Держгеокадасту у Житомирській області до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та виникло на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 07.12.2020. Також згідно наданих відомостей за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельну ділянку, з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007, площею 37,4639 га, дата державної реєстрації речового права -18.01.2017, строк дії речового права - 7 (сім) років (а.с.117-120).

Спірні правовідносини виникли через відмову відповідача поновити договір оренди землі після спливу його строку.

ІV. Законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка та мотиви суду

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до вимог частин 1-3 статті 33 Закону № 161-XIV (в редакції чинній на момент укладання договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).

Варто відмітити, що частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Отже, судом встановлено, що позивач згідно умов п.3.1 договору та ст. 33 Закону № 161-XIV повинен був направити орендодавцю лист-повідомлення про намір продовжити договір 12.12.2023 року (за 30 днів до закінчення строку дії договору), тоді як направив відповідачу таке повідомлення разом з проєктом додаткової угоди до договору оренди землі № 2/57-17-ДО від 10.01.2017 лише 07.03.2024, тобто з порушенням строку.

Натомість, позивач вважав, що оскільки він продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору її оренди, а Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області впродовж місяця після спливу цього строку не заперечила проти поновлення договору, останній поновився на тих самих умовах і на той самий строк.

Проте, за змістом приписів статті 33 Закону № 161-XIV обов`язок підготувати проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі був покладений на орендаря.

Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачає подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення, шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Суд дійшов висновку, що позивач не реалізував право на поновлення договору оренди землі, бо всупереч умовам цього договору та припису частини другої статті 33 Закону № 161-XIV не повідомив вчасно орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Вказана узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 серпня 2021 року (справа № 903/1030/19)

Також, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Таким чином, відповідач правомірно спірним рішенням від 18.10.2024 відмовив у поновлені договору оренди позивачу.

Оскільки судом встановлено, що позивач усупереч вимогам частини другої статті 33 Закону № 161-XIV і пункту 3.1 договору оренди землі не повідомив відповідача за 30 днів до спливу строку цього договору про намір його поновити, суд вважає, що відсутні підстави для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 вказаного Закону, та, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Окрім того, судом досліджено суб"єктний склад учасників, з метою дотримання правил предметної підсудності.

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (частина третя статті 7 Закону № 973-IV).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 973-IV після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону № 973-IV.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянкцу, сформованого станом на 10.09.2025 та відомостей про право власності/право постійного користування згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825688200:16:000:0007перейшло від Головного управління Держгеокадасту у Житомирській області до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та виникло на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 07.12.2020. Також згідно наданих відомостей за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельну ділянку, площею 37,4639 га (а.с.117-120).

Така інформація з Державного реєстру прав є достовірною згідно з положеннями статей 3, 12, 32 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими передбачено, зокрема, що загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною.

Отже, відсутність відомостей щодо використання спірної земельної ділянки ФГ «ДАНАГРО» свідчить про те, що вона не є землею фермерського господарства в розумінні статті 12 Закону № 973-IV, а тому їх користувачем є ОСОБА_1 як фізична особа, оскільки вона в установленому законом порядку в оренду ФГ «ДАНАГРО» не набута.

У цій справі земельна ділянка площею 37,4639 га, надана в оренду ОСОБА_1 як громадянину України. Саме із ним як фізичною особою укладено договір оренди. Тому з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 468/972/17-ц, і підстав для відступу від нього не вбачається.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та доводи представника позивача є необґрунтованими та такими що не знайшли свого підтвердженя під час розгляду справи, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

V. Розподіл судових витрат

Зважаючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1

Відповідач:

Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області

адреса реєстрації: 12402, Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Ступницького,68, код ЄДРПОУ 04348409

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО