Ухвала суду № 131092131, 20.10.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1249/25

№ провадження 2-а/196/18/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20.10.2025 року с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

16 жовтня 2025 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначений позов без руху з таких підстав.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до приписів п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У даному випадку позивач на обґрунтування позову посилається на те, що відповідач належним чином не дослідив всіх обставин справи; відповідачу здалося, що позивач порушив правила дорожнього руху, але насправді ніяких порушень не було, однак у позовній заяві не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та відсутнє посилання на докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема обставини, які свідчать про відсутність будь-яких порушень з його боку та безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також суд звертає увагу на те, що статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У даному випадку суб`єктом владних повноважень є Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а не Відділення поліції №2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області, яке не являється юридичною особою.

Позивачу необхідно визначитись із належним відповідачем у даній справі. Особа, яка складала оскаржувану постанову, може бути залучена до участі у справі в якості третьої особи.

Також,в порушенняприписів п.11ч.5ст.160КАС Українине зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.169КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 160, 169, 241, 248 КАС України, суддя, -

Ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 (с.Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Бабічева