Ухвала суду № 131088875, 16.10.2025, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.10.2025

Єдиний унікальний № 497/677/25

Провадження № 1-кс/497/857/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зміну запобіжного заходу

16.10.2025 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області

в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну? запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Болград Одеської області, перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, від якого має малолітню дитину, батьківство відносно якої не встановлював, має повну середню освіту, офіційно непрацевлаштований, є особою з інвалідністю 3-ї групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданий органом 5129 від 20.09.2024 року, РНОКПП НОМЕР_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України у кримінальному провадженні № 12025162270000187 від 19.03.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну? запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 на нічний домашній арешт.

В обґрунтування клопотання захисник стверджує, що ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.09.2025 було задоволено клопотання слідчого СВ Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025162270000187 від 19.03.2025 року.

Обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25.10.2025 року включно й одночасно визначено розмір застави - 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757000 гривень із покладанням обов`язків.

Захисник стверджує, що ухвала мотивована тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.332 КК України, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, але не конкретизовано, які саме слідчий суддя встановив доведеними та на підставі яких доказів, неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного оскільки, жоден з них не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, враховано особу підозрюваного. Без жодного доказового обґрунтування слідчим суддею визначено розмір застави.

З врахуванням вимог ч.5 ст.201 КПК України дане клопотання подається після спливу тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, а також зазначаються нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

На думку захисника в ухвалі слідчого судді взагалі не вказано про наявність встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, тобто, новими обставинами є те, що такі ризики відсутні та не підтверджуються.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Враховуючи те, що ухвала слідчого судді не містить доказів та обставин, що враховувались при її постановленні та висновку слідчого судді про наявність ризиків, доходимо до висновку, про те, що нижченаведені обставини не розглядались слідчим суддею.

Описані у повідомленні про підозру події мали місце 18.03.2025 року, після чого ОСОБА_7 декілька разів виїжджав за кордон та завжди повертався назад, повідомлення про підозру отримав 28.08.2025 року, та 02.09.2025 року за першим усним викликом з`явився до суду на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за першим викликом прибував до слідчого на допит, що свідчить про відсутність намагань ухилятись від слідства та суду, навіть попри наявність можливості перетину кордону.

Процесуальна поведінка ОСОБА_5 є ідеальною й наразі відсутні будь-які наміри переховуватись від слідства, навпаки, він займає активну процесуальну позицію та доводить свою невинуватість.

ОСОБА_5 жодного разу не порушив свої обов`язки підозрюваного, тоді як сторона обвинувачення не надала жодного конкретного доказу існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Відтак, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду може мати місце лише теоретично, та його ступінь мінімальна.

Свідок ОСОБА_8 вже надав свої покази слідству та відсутні підстави вважати, що він може змінити надані покази.

За період з 02.09.2025 року по сьогодні підозрюваний ОСОБА_9 не допитувався, жодних процесуальних дій з ним не проводилось.

Інформація про наявність нових свідків у справі, не допитаних свідків - відсутня. Крім того, в ухвалі слідчого судді не зазначені будь-які свідки. Відтак, в зв`язку з відсутністю свідків у справі ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні теоретично-мінімальний та непідтверджений.

Мотивування наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі викладено абстрактно та не конкретно, зазначення про те, що цей ризик випливає з вищевказаних ризиків взагалі неприпустимо, оскільки кожні ризики мають бути наявними самостійно.

Ухвала суду не містить посилань на будь-які вагомі обставини та докази можливого вчинення протиправної діяльності ОСОБА_5 в майбутньому, такі докази відсутні наразі.

Зазначення про те, що у органу досудового розслідування «є вагомі підстави вважати» є нічим іншим як голомовними твердженнями, намаганням збільшити кількість ризиків для виправдовування застосування найсуворішого запобіжного заходу, що «на руку» органу досудового розслідування, хоча не має нічого спільного із дотриманням законності під час досудового розслідування.

Крім того, слідчим суддею не досліджувалась характеристика ОСОБА_5 , згідно якої вбачається, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не підтримує зв`язки з особами, схильними до правопорушень (надана за підписом ДОП та міського голови міста Болград 01.10.2025 року).

Окрім цього, захисник наголошує, що слідчим суддею не досліджувались та не враховувались такі обставини, що (щодо):

- ОСОБА_5 є людиною з інвалідністю 3 групи, яка надана йому 24.04.2025 року, про що свідчить Витяг з рішення експертної команди N»84/25/2186/ВТ. Враховуючи наявні захворювання, в тому числі які стали підставою інвалідності, ОСОБА_5 потребує проведення медичного лікування, в тому числі потребує реконструктивної хірургії (п.5.4.1.2 Витягу) з відповідною реабілітацією.

- наявності у підозрюваного постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків. ОСОБА_5 уродженець міста Болград, проживав до ув`язнення в місті Болград, має реєстрацію місця проживання, разом із співмешканкою ОСОБА_10 та малолітньою дитиною.

- ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем постійного проживання. Так, згідно характеристики наданої Белградським міським головою та Дільничним офіцером поліції 01.10.2025 року ОСОБА_5 зарекомендував себе добре, спиртними напоями не зловживає, наркотичні засоби не вживає, сварки не вчиняє, до відповідальності не притягувався.

Вже більше місяця підозрюваний ОСОБА_5 тримається під вартою, жоден ризик не знайшов свого підтвердження чи навіть натяку на це.

Враховуючи викладені вище обставини, забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та запобігти можливим ризикам здатен більш м`який запобіжний захід, а саме - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, що в сукупності є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Так, ОСОБА_5 має місце для постійного проживання разом із співмешканкою та дитиною за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується заявою власника цієї квартири ОСОБА_11 .. Житло знаходиться у місті Болград, поблизу від органу досудового розслідування та суду, що дозволить ОСОБА_5 як швидко прибути до органу досудового слідства, суду за першим викликом для вчинення процесуальних дій, так й органу досудового слідства проконтролювати поведінку ОСОБА_5 та дотримання визначених обмежень.

Крім того, такий запобіжний захід дозволить ОСОБА_5 працювати та утримувати себе й надавати як матеріальну так й фізичну допомогу своїй співмешканці, яка її потребує, оскільки наразі самостійно виховує однорічну дитину та не може повноцінно працювати та забезпечувати себе та дитину.

Слідчим суддею визначено заставу в розмірі 757000 гривень, без жодного мотивування такого розміру.

На думку захисника такий завідомо непомірний розмір застави був визначений з метою застосування безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_5 будучи людиною з інвалідністю, останній час проходить лікування та, нажаль, не є працевлаштованим, не має постійного доходу та майна у власності, що підтверджується довідкою ДПС про доходи за 2025 рік. Крім того, фактичні члени його сім`ї: 22-річна співмешканка виховує малолітню дитину, що потребує постійних великих витрат на утримання та забезпечення. Інших близьких членів родини немає, що свідчить про реальну відсутність коштів для внесення застави у визначеному слідчим суддею надмірному розмірі.

Також на непомірність визначеного розміру застави вказує й те, що дотепер застава не внесена та ОСОБА_5 тримається під вартою.

На думку захисника застава у середніх межах визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, повністю здатна забезпечити дотримання ОСОБА_5 обов`язків, визначених процесуальних законом.

За викладених обставин, сторона захисту просить:

-змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 , визначений ухвалою слідчого судді від 02.09.2025 року у справі №497/677/25 з тримання під вартою на нічний домашній арешт із забороною підозрюваному в період часу з 23:00 години по 06:00 годину відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та покладанням обов`язків згідно ч.5 ст.194 КПК України;

або

-змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 (визначений як альтернативний ухвалою слідчого судді від 02.09.2025 року у справі №497/677/25) у вигляді застави, зменшивши її розмір до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні:

Підозрюваний підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити та надати йому можливість перебувати під нічним домашнім арештом, наміру приховуватися він не має. Звертав увагу, що на всі виклики слідчого а також до суду прибував добровільно навіть без вручення йому повісток. Будучи за межами України він отримав телефонний дзвінок від оперативного уповноваженого про необхідність прибуття до слідчого, та по приїзду на територію України, відразу ж повідомив про своє прибуття і з`явився до слідчого. Є особою з інвалідністю та потребує періодичних реабілітаційних заходів. Проживає з цивільною дружиною, утримує їх спільну дитину;

Захисник підозрюваного підтримав доводи, викладені ним в клопотанні, надав пояснення з підстав зазначених в клопотанні. Наголошував на тому, що:

1) підозрюваний ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем постійного проживання, дана характеристика не була врахована під час розгляду клопотання слідчим суддею про обрання запобіжного заходу;

2) ідеальна процесуальна поведінка ОСОБА_5 , оскільки не ухилявся від органу досудового розслідування, прибув на першу вимогу до слідчого, добровільно без виклику прибував до суду, займає активну процесуальну позицію та доводить свою невинуватість;

3) підозрюваний ОСОБА_5 є уродженцем міста Болград, проживав до затримання в місті Болград, має постійне зареєстроване місце проживання, перебуває у цивільних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 та їх малолітньою дитиною;

4) має постійне місце проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , та власник цієї квартири ОСОБА_11 не заперечує щодо проживання ОСОБА_5 та його співмешканки з дитиною в цій квартирі протягом необмеженого періоду;

5) ОСОБА_5 є людиною з інвалідністю 3 групи, яка надана йому 24.04.2025 року. Враховуючи наявні захворювання, в тому числі які стали підставою інвалідності, ОСОБА_5 потребує проведення медичного лікування, в тому числі потребує реконструктивної хірургії (п.5.4.1.2 Витягу) з відповідною реабілітацією;

6) відсутні ризики для застосування самого суворого запобіжного заходу;

7) розмір застави є завідомо непомірним.

Прокурор заперечував доводи захисника, стверджував, що частково обставини на які посилається захисник досліджувалися слідчим суддею при обранні запобіжного заходу. Лише позитивна характеристика підозрюваного не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Досудове розслідування здійснюється досить тривалий час з 18.03.2025 року, протягом якого було зібрано достатньо доказів, які викривають неправомірні дії ОСОБА_5 та причетність до вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор заперечував доводи захисника щодо ідеальної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки останній вважав що орган досудового не збирає докази та не перевіряє його неправомірні дії, тому не вживав заходів до приховування. Разом з цим, підозрюваний за вказаний період більше 24 разів виїжджав за межі України. Підозрюваний має неофіційні доходи оскільки займається міжнародними перевезеннями вантажу та людей, тому застава є помірною.

Ризики наявні, вони є актуальними, та відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Дана ухвала слідчого судді була переглянута апеляційним судом та залишена без змін, втім рішення він, прокурор не має.

Слідчий підтримала доводи прокурора, в задоволенні клопотання просила відмовити.

Слідчий суддя дослідивши обґрунтування доводів сторони захисту, докази додані до клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в оригіналі в нарадчій кімнаті, заслухавши думки усіх учасників судового процесу, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною? 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цьогоКодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно із ч.4 цієї статті таке клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.5 ст.201 КК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Суд, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу, та умови, за яких така зміна можлива.

Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Так, ч.1 ст.194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Системний аналіз положень ст. ст. 194, 201 КПК України свідчить про те, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника можуть бути нові обставини, що виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, які зокрема свідчать про зменшення або ж нівелювання встановлених у провадженні ризиків та/або впливають на виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків або які вказують на зміни в майновому чи сімейному стані обвинуваченого чи зміни в інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Тобто суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу та не переглядає відповідне судове рішення, а на підставі наданих учасниками провадження відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до особи запобіжний захід.

Під час судового розгляду клопотання встановлено, що 19.03.2025 до чергової частини Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від співробітника СРПП Болградського РВП ГУНП в Одеській області про те, що 18.03.2025 приблизно о 23.30 години в місті Болград по вулиці Космонавтів зупинено автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в салоні якого перебував ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 перевозив останнього в бік державного кордону з метою подальшого здійснення незаконного переправлення через державний кордон України за грошову винагороду.

За цим фактом були внесені відомості в ЄРДР за №12025162270000187 від 19 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України за правовою кваліфікацією: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та слідчими СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні

Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Болградської окружної прокуратури.

01.09.2025 року гр. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332ч.2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.09.2025 року (справа №497/677/25) обранозапобіжнийзахідувидітриманняпідвартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - якому 01.09.2025р. було пред`явлено підозру за ст.332ч.2 КК України в межах розслідування кримінального провадження №12025162270000187 від 19.03.2025року (а.с.16-22).

Взято підварту взалі суду гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та поміщено його до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» з утриманням його в цій Державній установі строком до 25.10.2025р. включно.

Визначено підозрюваному ОСОБА_5 , в межах запобіжного заходу у виді тримання під вартою - заставу в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на теперішній час становить 757000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень (3028 грн. х 250), та роз`яснити порядок її внесення.

Роз`яснено підозрюваному гр. ОСОБА_5 порядок внесення застави у національній грошовій одиниці у строк до сплину терміну тримання під вартою як самим обвинуваченим так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеської області (розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26302945, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача Державна Казначейська Служба України, м.Київ, призначення платежу запобіжний захід).

В разі внесення застави, покладено на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати за першою ж вимогою слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.

Слідчий суддяприймає доуваги,що досудоверозслідування триваємайже 7(сім)місяців,а самез 19.03.2025року,органом досудовогорозслідування зібранодостатньо доказів,які вказують,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, може бути причетною до вчинення правопорушення.

Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які скоріш за все були прийняті до уваги слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Відповідно, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Соціальні зв`язки підозрюваного були і є не настільки стійкими, які могли б забезпечити у повній мірі належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені статтею 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

А відтак, з метою не перешкоджання досудовому розслідуванню та необхідності перевірити об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025162270000187 від 19.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Щодо визначення застави:

Слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом (ч.3 ст.183 КПК України).

Так, слідчим суддею ухвалою від 02.09.2025 року визначено підозрюваному ОСОБА_5 , в межах запобіжного заходу у виді тримання під вартою - заставу в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757000 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень (3028 грн. х 250), та роз`яснено порядок її внесення.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд повинен враховувати, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Застава не може бути засобом тиску на не засуджену особу, створюючи ситуацію, коли для внесення застави особа вимушена продавати свою нерухомість або інше майно, запозичувати в інших осіб кошти під відсотки на заставу або зупиняти чи закривати бізнес, іншим істотним чином змінювати свій спосіб життя.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання.

Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається судом з урахуванням багатьох факторів, а саме: майновий та сімейний стан підозрюваного/обвинуваченого, ризики переховування від слідства, знищення доказів, впливу на інших учасників провадження та вчинення нового правопорушення. Розмір застави не повинен бути завідомо непомірним для особи.

Лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, у відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу підозрюваного впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.

Під час розгляду даного клопотання прокурор не довів підстав стверджувати про наявність виключного випадку для застосування застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Окрім цього, у своїх запереченнях прокурором не доведено, що застосування застави у меншому розмірі не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи під вартою з 02.09.2025 року не спромігся внести заставу в розмірі визначеному слідчим суддею, що свідчить про те, що застава у визначеному розмірі є завідомо непомірною для підозрюваного.

Разом з цим, слідчий суддя приймає до уваги сімейне положення підозрюваного: перебуває у цивільних відносинах з ОСОБА_10 (а.с.5-6), виховує її малолітню дитину ОСОБА_13 (а.с.7), характеризується виключно позитивно (а.с.8); матеріальне положення: відсутність офіційних доходів (а.с.9-10), проживає з сім`єю в орендованій квартирі (а.с.11-14) за згодою власника (а.с.15), відсутність зареєстрованого на праві власності майна (а.с.), є особою з інвалідністю (а.с.23-32).

А також процесуальну поведінку підозрюваного, його особу, а саме те, що він після події, яка мала місце ще в березні 2025 року, не вживав заходів до приховування, з`являвся на виклики слідчого, прибув до суду добровільно без судового виклику, своїми діями не перешкоджав досудовому розслідуванню.

Таким чином, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який не отримує інших видів доходів, відсутність належного рівня доходів у членів сім`ї обвинуваченого, які можуть внести заставу, має обмежену можливість, щодо належного фінансового забезпечення сім`ї, так як його цивільна дружина не працює, на утриманні має малолітню дитину, та сам підозрюваний є особою з інвалідністю III групи та потребує постійної медикаментозної підтримки та реабілітаційних заходів, а також з урахуванням ставлення обвинуваченого до кримінального провадження: сумлінне відношення до поскладених обов`язків, виконання всіх вимог суду, позитивне відношення до соціуму, наявність соціальних зв`язків тощо.

Відповідно до Судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): перспектива втратити заставу у разі неявки особи на судове засідання повинна діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання підозрюваного чи обвинуваченого переховуватися (п. 78 рішення у справі Mangouras v. Spain); розмір застави необхідно оцінювати передусім з огляду на особу підозрюваного чи обвинуваченого та його активи, проте також за певних обставин суду варто брати до уваги суму збитків, які приписують фігуранту провадження (п. 81 рішення у справі Mangouras v. Spain); виключна увага на розмірі ймовірних збитків є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме тому суд також має ретельно оцінити спроможність особи сплатити визначений розмір застави та обґрунтувати визначену суму (п. 32 рішення у справі Істоміна проти України): необґрунтована підозра органу розслідування, відсутність збитків, давність вчинення правопорушення; майновий, сімейний публічний стан, публічність підозрюваного, обвинуваченого; відсутність ризиків з боку підозрюваного щодо перешкоджання, переховування від органів досудового розслідування і т.і.; непомірний тягар розміру застави для підозрюваного та неспіврозмірність для обставин кримінального правопорушення.

У цьому кримінальному провадженні Суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу підозрюваного (при застосуванні тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою), з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, що запобігання спробам вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, можуть бути забезпечені шляхом застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в розмірі 80 (восьми десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3028.00 гривень х 80 = 242240.00 гривень), що є максимальним розміром у разі вчинення тяжкого кримінального правопорушення, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а відтак наявні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 в частині зменшення розміру застави ОСОБА_5 ..

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом усього часу дії запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне покласти обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.??

На підставі?викладеного,?керуючись ст.ст.131, 176-178,?182,?183,?194, 201, 395?КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , підтримане самим підозрюваним про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -? задовольнити частково.

Змінити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, визначеної ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.09.2025 року (ЄУ №497/677/25 провадження № 1-кс/497/749/25) зменшивши його розмір у межах 80(восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240.00гривень (двістісорок двітисячі двістісорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом строку дії ухвали.

Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, а саме: в Головне управління ДМС в Одеській області: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.10.2025 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення? застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного ?з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст даного судового рішення складено і проголошено 20.10.2025 року о 08:30 годині.

Слідчий суддя: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1