Рішення № 131085824, 17.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2025 року справа №320/15140/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасувати постанови, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною і скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07 лютого 2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 68755463 з примусового виконання Виконавчого листа № 826/1501/17, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 20 лютого 2019 року;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі, шляхом зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати у встановлений судом строк звіт: надати до Суду докази про відновлення виконавчого провадження ВП № 68755463 з метою продовження виконання вимог Виконавчого листа № 826/1501/17 виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 20 лютого 2019 року на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2018 у справі № 826/1501/17 в частині «зобов`язання Київської міської ради вчинити дії».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державний виконавець належним чином не перевірив і не переконався в достовірності поданої боржником інформації про неможливість виконання рішення, як пояснення щодо причин і підстав його невиконання. Також виконавець не скористався усіма повноваженнями та не вжив вичерпних заходів, передбачених частиною 3 статті 18 Закону № 1404-VIII, з метою дотримання принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, обов`язковості виконання рішень та дотримання засад виконавчого провадження, враховуючи те, що рішення суду залишилось невиконане. З огляду на вказане, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження №68755463 є передчасною, такою, що винесена з порушенням статті 18 Закону № 1404-VIII та норм процесуального права.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/15140/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду від 07.04.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем вживались заходи примусового виконання спрямовані на виконання виконавчого документу, двічі накладено штраф на боржника, винесена вимога державного виконавця, направлено подання до Головного управління Національної поліції у місті Києві про повідомлення щодо вчинення посадовими особами Київської міської ради кримінального правопорушення, а відтак враховуючи положення частини 3 статті 63 цього Закону, пункту 11 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягало закінченню. При чому, зазначається, що це не право, а обов`язок державного виконавця дотримуватись вказаних норм Закону та чіткого алгоритму дій, встановлених Законом для виконання даної категорії справ.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

23.02.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68755463 з виконання виконавчого листа № 826/1501/17 виданого 20.02.2019 Окружний адміністративний суд м. Києва про зобов`язання Київської міської ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» згідно проекту рішення Київської міської ради №ПР-8781 від 09.02.2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа клопотання К-24370). Повідомлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

23.02.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

04.07.2022 державним виконавцем постановою на боржника Київську міську раду накладено штраф в розмірі 5100 гривень. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

14.03.2023 державним виконавцем постановою про скасування процесуального документу скасовано на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 за № 640/12310/22 постанову про накладення штрафу від 04.07.2022.

26.10.2022 винесено вимогу державного виконавця, згідно якої державний виконавець вимагав боржника повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні; надати відповідне письмове пояснення в одноденний термін з моменту отримання даної вимоги; попередив осіб відповідальних за виконання рішення суду про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

На вимогу державного виконавця від 26.10.2022 листом, який зареєстрований Міністерством юстиції України 18.11.2022 за № 140378-33-22 боржник повідомив державного виконавця, що на виконання рішення суду виконавчим органом підготовлено проект рішення Київської міської ради від 12.05.2022 №08/231-638ПР «Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на вулиці Тепличній у Святошинському районі міста Києва», але проект рішення відхилено згідно витягу з протоколу №5/33 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин від 25.05.2022. Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради Проєкт рішення погоджено із рекомендаціями листом від 25.07.2022 № 08/230-890. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 31 Регламенту Київської міської ради від 04.11.2021 № 3135/3176, Департаментом направлено Проєкт рішення Київської міської ради для формування попереднього проєкту порядку денного пленарного засідання Київської міської ради. Водночас повідомляється, що відповідно до пункту 7 статті 34 Регламенту Київської міської ради всі проєкти рішень Київради, що були подані в порядку, передбаченому цим Регламентом, ставляться на голосування про включення до порядку денного та після прийняття рішення Київради про затвердження порядку денного в цілому розглядаються перед усіма іншими питаннями порядку денного в черговості, в якій їх було включено до порядку денного, якщо інше не визначено процедурним рішенням Київради.

Окрім цього в листі зазначається, що Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022, відповідно до якого підпунктом 5 нового пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. Київська міська рада не може виконати рішення суду з 24.02.2022 у зв`язку з введенням воєнного стану, а з 07.04.2022 у зв`язку з прямою забороною відповідно до закону. Враховуючи викладене, Київська міська рада просить відкласти проведення виконавчих дій до закінчення строку дії воєнного стану в Україні та винести відповідну постанову.

14.03.2023 винесено вимогу державного виконавця, згідно якої державний виконавець вимагав боржника повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні. Надати відповідне письмове пояснення в одноденний термін з моменту отримання даної вимоги. Попереджено осіб відповідальних за виконання рішення суду про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Листом від 21.03.2023 боржник фактично продублював свій лист на вимогу державного виконавця від 26.10.2022, в тому числі просить відкласти проведення виконавчих дій до закінчення строку дії воєнного стану в Україні та винести відповідну постанову.

Листом від 05.04.2023 боржник просив державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 826/1501/17 до закінчення строку дії воєнного стану в Україні.

23.11.2023 винесено вимогу державного виконавця, згідно якої державний виконавець вимагав боржника у десятиденний строк з моменту отримання даної вимоги виконати судове рішення згідно виконавчого документа про що повідомити державного виконавця. Боржника попереджено, що у разі невиконання рішення у встановлений строк, державним виконавцем буде вирішено питання щодо накладення на боржника штрафу у відповідності до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», роз`яснено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Листом від 08.12.2023 боржник повідомив про те, що відповідно до висновків викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.07.2023 по справі № 392/856/22, заборона встановлена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким доповнено розділ Х Перехідних положень ЗК України пунктом 27, підпунктом 5, не поширюються на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Враховуючи вищевикладене, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 826/1501/17, направлено лист від 08.12.2023 № 0570202/1-16388 до Київської міської ради з проханням включити проект рішення Київської міської ради «Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » до порядку денного пленарного засідання Київської міської ради, як невідкладний та просить відкласти проведення виконавчих дій до закінчення строку дії воєнного стану в Україні та винести відповідну постанову.

Постановою від 12.03.2024 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин накладено на боржника Київську міську раду штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Листом від 26.03.2024 № 085/226-348 боржник повідомив державного виконавця, що проект рішення Київської міської ради про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою розглядався на пленарних засіданнях Київської міської ради 13.02.2020, 27.02.2020, 13.05.2021, 21.10.2021, однак проект рішення не набирав необхідної кількості голосів та повідомляв про порядок ухвалення рішення Київською міською радою, яка є колегіальним органом місцевого самоврядування, який приймає рішення шляхом вільного волевиявлення депутатів Київської міської ради через голосування «за» або «проти» і кожний депутат приймає рішення самостійно шляхом внутрішнього переконання. В свою чергу проект рішення не може перебувати на розгляді в органі місцевого самоврядування невизначений термін та Київською міською радою були вчинені всі можливі та необхідні дії для виконання рішення суду може перебувати на розгляді в органі місцевого самоврядування невизначений термін та Київською міською радою були вчинені всі можливі та необхідні дії для виконання рішення суду.

03.02.2025 за повторне невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин накладено на боржника Київську міську раду штраф на користь держави у розмірі 10200 гривень.

04.02.2025 за невиконання посадовими особами Київської міської ради рішення суду на підставі виконавчого листа № 826/1501/17 виданого 20.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва державним виконавцем було сформовано подання (повідомлення) до Головного управління Національної поліції міста Києва про притягнення боржника до кримінальної відповідальності від 04.02.2025 №68755463/24/20.1/24.

07.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статі 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець, зокрема, зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 28.06.2024 року у справі № 910/8633/21 звертав увагу, що тлумачення приписів частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII таким чином, що застосування передбачених цією нормою повноважень державним виконавцем є його правом, а не обов`язком, ґрунтується на неправильному розумінні цих повноважень та ролі державного виконавця у виконавчому провадженні, оскільки застосування державним виконавцем наданого йому широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до його обов`язків, визначених частиною 1, 2 статті 18 Закону № 1404-VIII щодо вжиття передбачених цим Законом заходів неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема, виконавця на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів стягувача.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За статтею 10 Закону № 1404-VIII виконавець, окрім визначених заходів примусового характеру, таких як звернення стягнення на кошти, майно, дохід боржника, вилучення у нього і передача стягувачу предметів за рішення суду, заборона боржнику розпоряджатися, користуватися майном, має право здійснювати й інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом, з метою виконання рішення суду.

При цьому, як зазначалось судом, частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII покладає на виконавця обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У свою чергу частина 5 статті 19 Закону № 1404-VIII встановлює, що боржник зобов`язаний утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення (п. 1); своєчасно з`являтися на вимогу виконавця (п. 5); надавати пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 6).

Для досягнення цілей захисту інтересів стягувача на державного виконавця покладено обов`язок перевіряти виконання рішення суду, отже, перевіряти обставини, наведені боржником, в обґрунтування неможливості виконання рішення суду. Державний виконавець не має обмежуватись виключно фактом надання боржником пояснень щодо неможливості виконання рішення, а зобов`язаний у межах виконання рішення суду перевірити зміст наданої боржником інформації.

Окрім того, і суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони виконавчого провадження в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, дотримуючись таким чином принципу верховенства права.

Так, суд вважає безпідставними доводи боржника з посиланням на розділ X «Перехідні положення» ЗК України, згідно якого під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Вказані обставини не можуть вважатись поважною причиною невиконання судового рішення з огляду на те, що згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладених у постанові від 27.07.2023 року по справі № 392/856/22 вказано, що заборона встановлена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» яким доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпунктом 5, не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а також враховуючи той факт, що Київською міською радою не припинено здійснення своїх функцій та з урахуванням вищевикладених висновків Верховного Суду, остання як боржник зобов`язана вжити заходів на виконання судового рішення згідно виконавчого документа (виконавчого листа).

Окрім цього, суд не може враховувати посилання боржника на те, що проект рішення Київської міської ради про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою розглядався на пленарних засіданнях Київської міської ради 13.02.2020, 27.02.2020, 13.05.2021, 21.10.2021, однак проект рішення не набирав необхідної кількості голосів та посилання на порядок ухвалення рішення Київською міською радою, яка є колегіальним органом місцевого самоврядування та приймає рішення шляхом вільного волевиявлення депутатів Київської міської ради через голосування «за» або «проти» і кожний депутат приймає рішення самостійно шляхом внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (Постанова ВС КАС від 14.02.2024 року у справі №320/367/22).

Однак, суд не може переглядати судове рішення яке набрало законної сили.

Частиною 2 статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Статтею 63 Закону №1404-VIII визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

При чому у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII).

Відповідно частини 3 статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому, суд враховує, що виконавче провадження №68755463 з виконання виконавчого листа № 826/1501/17 виданого 20.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва стосується зобов`язання Київської міської ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» згідно проекту рішення Київської міської ради №ПР-8781 від 09.02.2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа клопотання К-24370).

Відтак, виконання боржником рішення не може бути виконано без участі боржника, органу місцевого самоврядування в силу положень Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною 3 статті 63 цього Закону.

Згідно з положеннями частини 2 та 3 статті 39 Закону №1404-VIII постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною 1 цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Частиною 1 статті 40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено судом, постановою від 12.03.2024 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин накладено на боржника Київську міську раду штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень.

03.02.2025 за повторне невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин накладено на боржника Київську міську раду штраф на користь держави у розмірі 10200 гривень.

На підставі чого, державним виконавцем відповідно частини 3 статті 63 Закону №1404-VIII 04.02.2025 за невиконання посадовими особами Київської міської ради рішення суду на підставі виконавчого листа № 826/1501/17 виданого 20.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва було сформовано подання (повідомлення) до Головного управління Національної поліції міста Києва про притягнення боржника до кримінальної відповідальності від 04.02.2025 №68755463/24/20.1/24.

Водночас відповідно підставі пункту 11 частини 1 статі 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною 3 статті 63 цього Закону.

Так, 07.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №68755463.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 1404-VIII повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (Постанови КГС ВС від 25.09.2020 у справі № 924/315/17).

В обох випадках, про які йдеться в абзацах другому та третьому частини 3 статті 63 Закону № 1404-VIII, виконавець має звернутись до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення. Однак ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абзац третій частини 3 статті 63 Закону № 1404-VIII).

Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження №68755463 не містять доказів направлення подання (повідомлення) до Головного управління Національної поліції міста Києва про притягнення боржника до кримінальної відповідальності від 04.02.2025 №68755463/24/20.1/24.

Таким чином, державний виконавець ухвалив оскаржувану постанову з порушенням положень частини 3 статті 63 Закону № 1404-VIII.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.11.2022 року у справі № 910/7310/20.

Отже, враховуючи встановлені судом наведені вище обставини, суд доходить висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправною постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07 лютого 2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 68755463 з примусового виконання Виконавчого листа № 826/1501/17, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 20 лютого 2019 року є обґрунтованою, а така постанова підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі суд зазначає, що позивач просить зобов`язати відповідача надати до суду звіт з доказами про відновлення виконавчого провадження № 68755463 з метою продовження виконання вимог Виконавчого листа № 826/1501/17 виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 20 лютого 2019 року на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2018 у справі № 826/1501/17 в частині «зобов`язання Київської міської ради вчинити дії».

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття судового рішення у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Окрім цього, згідно статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Тобто положення статті 41 Закону №1404-VIII прямо зобов`язують відновити виконавче провадження за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Позивачем не обґрунтовано необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, а з матеріалів справи не вбачається об`єктивних обставин, які б викликали сумнів щодо відновлення виконавчого провадження в силу статті 41 Закону №1404-VIII.

Таким чином, клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасувати постанови - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07 лютого 2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 68755463 з примусового виконання Виконавчого листа № 826/1501/17, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 20 лютого 2019 року.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.