Рішення № 131085797, 17.10.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4400/25

2/212/4180/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Хомченко Л.І., за участю секретаря судового засідання Стрибайло О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг , в порядку ч.2ст. 247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі-ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

30 травня 2025 року ухвалою судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області справу скеровано за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 09 лютого 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Оскільки Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, первісний кредитор сформував та надав ОСОБА_1 оферту щодо укладення кредитного договору. Отже, Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 13821, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту позичальником ОСОБА_1 кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов`язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 1000,00 грн., порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору. Отже, Позичальнику перераховується сума в розмірі 10000,00 грн. На виконання умов кредитного договору, 09.02.2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

21 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024/ЕЙС відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до договору факторингу перехід прав вимоги заборгованості до боржників від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до позивача відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Під час укладення кредитного договору сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема розмір кредиту в сумі 11000,00 грн., валюту надання, строк дії договору та порядок кредитування. Однак, оскільки Відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів виникла заборгованість у розмірі 48000,00 грн., яка складається з наступного: 11000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 37000,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь. Також, просить стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді від 10 липня 2025 року відкрито провадження в справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи без участі представника за наявними в справі доказами, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання, про причини неявки не повідомила, не подала відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що дійсно 09 лютого 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-9620124 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику було перераховано 10000,00 грн., а також відповідач зобов`язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 1000,00 грн., порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору. Кредитний договір було укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора № 13821, що є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується інформаційною довідкою № 1289/10 від 30.10.2024 року та витребуваною за ухвалою суду інформацією з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Відповідно до листа з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , за період з 09.02.2024 року по 14.02.2024 року на вказану карту було зараховано платіж у сумі 10000,00 грн.

21 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «ФК«ЕЙС»відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року до ТОВ «ФК«ЕЙС»перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 48000,00 грн.

З виписки з особового рахунка за кредитним договором № 00-9620124 від 09.02.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 00-9620124 від 09.02.2024 року у загальному розмірі 48000,00 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту у розмірі 11000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 37000,00 грн.

Згідно ст. ст.514, 625, 1050, 054 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.ч. 1, 4 - 7ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог про стягнення кредиту та процентів, стороною відповідача суду не надано і судом не здобуто.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір в сумі 2422,00 гривень.

Що стосується заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає.

За правилами ч.ч. 2-4ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.

Крім того, у п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Згідно з ч.ч. 1-3ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження оплати позивачем професійних послуг адвоката, суд дійшов висновку, про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7000,00 гривень, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.515,516,530,617,628,1054 ЦК України, ст.ст.4,10,12,13,19,76-81,128-131,141,247,259,263-265,280,281 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9620124 від 09 лютого 2024 року у розмірі 48000,00 гривень (сорок вісім тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2422,00 гривень за сплату судового збору та 7000,00 гривень за витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Л. І. Хомченко