Рішення № 131081320, 17.10.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2025 р. № 520/26400/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дій протиправними та скасувати рішення,

ВСТАНОВИВ :

Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 липня 2024 року про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.03.2024;

визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо ненадання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи представнику адвокату на підставі наданого на підтвердження повноважень ордеру.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.07.2024 № VII-002/2024 є протиправним та таким, що порушує його права, оскільки прийнято за відсутності підстав, з порушенням процедури та грубим порушенням фундаментальних імперативних норм права, які регулюють реалізацію своїх повноважень органами адвокатського самоврядування та адвокатську діяльність

Ухвалою суду від 04.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача ВКДКА до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю та зазначає, що оскаржуване рішення ВКДКА прийнято у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття, в рамках свої повноважень, з урахуванням усіх обставин справи та наявних матеріалів.

Представником відповідача разом із відзивом від 24.10.2024 до суду подано заяву про залучення третьої особи, в якій останній просить суд залучити Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275, село Шарівка, Валківський район, Харківська обл., 63030, к.т. 0679433840, e-mail - Kharkov-vjskva-firma@ukr.net) до участі в справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача.

Відповідною ухвалою суду від 14.11.2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залучення третьої особи у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дій протиправними та скасувати рішення.

Також разом із вказаною заявою представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів, в якому останній просив суд витребувати у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, 6, м. Полтава, 36020, к.т. +38 053 250 65 33), засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 14.11.2024 року вказане клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено та витребувано у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, 6, м. Полтава, 36020, к.т. +38 053 250 65 33), засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Позивачем до суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно наведених доводів.

На виконання ухвали суду від 14.11.2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області було подано до суду матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та подані до суду пояснення, встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи та зміст спірного рішення ВКДКА від 29.07.2024 року № VII-002/2024, 19.10.2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» (далі також - ТК ТОВ фірма «Харків-Москва») щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

З огляду на те, що адвокат ОСОБА_1 є членом ревізійної комісії Харківської області, Голова КДКА Харківської області направила скаргу з додатками до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для скерування до КДКА іншого регіону. Скарга з додатками надійшла до ВКДКА 01.12.2023 року.

Листом ВКДКА від 08.12.2023 року скарга Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку скерована для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області. Скарга надійшла до КДКА Полтавської області 19.12.2023 року.

Листом від 22.12.2023 року в.о. Голови КДКА Полтавської області повернув скаргу ТК ТОВ фірма Харків-Москва» у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

24.01.2024 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» щодо неправомірної, на його думку, поведінки адвоката ОСОБА_1 .

Листом за вих. № 211 від 30.01.2024 року Голова ВКДКА Вилков С.В. повторно скерував скаргу для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.07.02.2024 року за вх. № 5/7-24 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скерована Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної скарга Торгівельно-комерційного відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

09.02.2024 року в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжак доручив члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Клименку О.Ю. провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» відносно адвоката ОСОБА_1

08.03.2024 року КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».28.03.2024 року за результатами розгляду скарги Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , довідки та матеріалів перевірки, КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким закрила дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

20.04.2024 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Листом за вих. № 899 від 01.05.2024 року ВКДКА повернула скаргу Скаржнику у зв`язку із тим, що вона оформлена неналежними чином та роз`яснено право, після усунення недоліків скарги, повторно звернутися до ВКДКА.

17.05.2024 року за вхід. № 21879 до ВКДКА повторно надійшла скарга Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 28.03.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Листом за вих. № 1098 від 27.05.2024 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Полтавської області матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Листом за вих. № 1122 від 29.05.2024 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилков С.В. доручив члену ВКДКА Василевській О.А. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у дисциплінарної палати від 28.03.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Як убачається зі змісту оскаржуваного Рішення ВКДКА та змісту скарги Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» від 17.05.2024 року, за результатами розгляду якої і було прийняте оскаржуване рішення ВКДА, вказане товариство не погоджувалось із рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.03.2024 року, вважало його незаконним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства з огляду на безпідставне недопущення, як вважало товариство, одного з його представників до участі в засіданні комісії із розгляду скарги.

Зазначено, що при розгляді скарги була присутня інший представник товариства адвокат Третьякова Н.Ю., проте комісія заборонила спілкування під час розгляду скарги із присутньою на засідання та недопущеною до участі у засіданні як представника скаржника іншою особою.

Отже товариство вважає дії КДКА Полтавської області неправомірними та такими, що обмежили в участі у засідання одного з представників скаржника, що як вважає скаржник є порушенням процедури розгляду скарги та мають наслідком неповне встановлення обставин справи.

Позивач в своїх письмових поясненнях до відповідача вказав, що будь-яка суперечність між його особистими інтересами та його професійними правами і обов`язками як адвоката у правовідносинах, що склалися та про які йдеться у скарзі, відсутня; будь-які правовідносини між ним та Скаржником в площині «клієнт - адвокат» відсутні; будь-які інтереси осіб, яких Скаржник вважає клієнтами адвоката, не суперечать його особистим інтересам; в якості адвоката і в якості представника особи не представляв, не захищав клієнта та не надавав такому клієнту правову допомогу, за обставин, що до цього ним надавалася правова допомога, здійснювався захист або представництво іншого клієнта, від якого адвокат отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта; зазначає, що не представляв та не захищав як адвокат одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також, за таких обставин не надавав правову допомогу.

Також вказував, що скаржник ТК ТОВ з фірма «Харків-Москва» намагається ототожнити правовідносини представництва адвокатом двох і більше осіб в різний відрізок часу на підставі довіреності і, нібито, наявністю конфлікту інтересів вказаних юридичних осіб та фізичних осіб в теперішній час. При цьому в обґрунтування свого твердження про порушення адвокатом вказаних вимог Закону та Правил адвокатської етики Скаржником не наведено жодного вмотивованого обґрунтування: існування конфлікту інтересів клієнтів; доказів одночасного представництва або захисту таких клієнтів.

Позивач також зазначає, що додатково подані Скаржником до ВКДКА в обґрунтування скарги разом із скаргою на рішення КДКА Полтавської області документи, що визначені в додатках 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, а саме: копія довіреності від 23.06.2020 року, копія явочного листа, у справі № 922/1174/20, копія протоколу судового засідання у справі № 922/1174/20, копія заяви з грошовими вимогами ОСОБА_4 , копія витягу з ЄДРДР, копія постанови ВІ № 61953392, копія заяви та пояснення ОСОБА_5 , не були предметом розгляду під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно нього Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області.

На вказані докази та обставини Скаржник не посилався взагалі, не зазначав про наявність вказаних документів, не зазначав про неможливість їх подання до КДКА під час розгляду скарги та здійснення дисциплінарного провадження, не вказував на відповідні обставини, які, на його думку, підтверджені вказаними доказами (додатки 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9) та які свідчать про вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. По суті скарга на рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року є за своїм змістом новою скаргою з новими доказами та новими обґрунтуваннями та міркуваннями скаржника щодо дій адвоката, що по суті подана в порушення існуючого порядку подання та розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката.

З огляду на викладене, позивач вважав, що додатково зазначені в скарзі обставини та додані до скарги документи, як такі що не були предметом розгляду під час здійснення дисциплінарного провадження КДКА Полтавської області не можуть бути підставою для скасування законного та вмотивованого рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року щодо закриття дисциплінарної справи.

Просив залишити вказану скаргу без задоволення, а рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року без змін.

У свою чергу скаржник - ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» просило відповідача - ВКДКА, скасувати рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно позивача - адвоката ОСОБА_1 , розглянути скаргу товариства по суті та за результатами розгляду такої скарги притягнути позивача - адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на займання адвокатською діяльністю.

Відповідачем, за результатами розгляду вказаної скарги товариства на рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року, було прийняте спірне рішення від 29.07.2024 року № VII-002/2024, згідно якого вирішено скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» задовольнити частково, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 28.03.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано, а матеріали дисциплінарної справи направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

При цьому в якості підстав для прийняття вказаного рішення, що є предметом адміністративного позову, відповідачем зазначено про таке.

Відповідно до ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, наслідком його дисциплінарну відповідальність, рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником); г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.

До скарги до ВКДКА Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» від 17.05.2024 року було додано наступні документи: - копію довіреності, виданої ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» від 23.06.2021 року на адвоката ОСОБА_1, строком на три роки, на представлення інтересів Товариства з питань, що стосуються його господарської діяльності в органах дізнання, досудового слідства, судах першої, апеляційної касаційної інстанції будь-якої юрисдикції; представлення інтересів Товариства з будь-яких питань, пов?язаних із його господарською діяльністю у відносинах з фізичними та юридичними особами; - копію явочного листа в судове засідання 17.09.2021 року у справі Nє922/1174/20, де від боржника зазначено представника по довіреності - ОСОБА_1; - копію протоколу судового засідання Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 року по справі Nє922/1174/20, де від боржника ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» був присутній ОСОБА_1 по довіреності від 23.06.2021 року б/н.; - копію заяви про кредиторські вимоги до Боржника ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» від кредитора - ОСОБА_6 у справі № 922/1174/20; - копію Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020220300000415; - копію Постанови у виконавчому провадженні від 30.04.2020 року; - копію заяви та письмових пояснень ОСОБА_5 до Зміївського ВП ГУНП в Харківській.

Відповідач зазначає, що вказані додаткові документи хоча і не були предметом розгляду регіональної КДКА, проте потребують дослідження та вивчення з метою об`єктивної та всебічної перевірки доводів скарги щодо можливого допущення адвокатом ОСОБА_1 порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та прийняття вмотивованого рішення.

За таких обставин, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що КДКА Полтавської області необхідно дослідити вищевказані документи та надати їм оцінку в контексті встановлення чи спростування зазначених обставин.

Крім того, відповідач вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. При цьому, як убачається з Витягу з протоколу засідання КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 28.03.2024 року, відмовлено у допуску до участі в засіданні ОСОБА_5 через відсутність повноважень на представництво інтересів Генерального директора ТК ТОВ фірма «Хаків-Москва» ОСОБА_7

Разом з тим, відповідач звернув увагу, що Скаржником у справі є Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва», а не фізична особа ОСОБА_7 .

У свою чергу, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої 17.09.2021 року та наданої до КДКА, ОСОБА_5 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень).

Отже судом з урахуванням вищевикладених обставин, матеріалів дисциплінарної справи, з урахуванням пояснень сторін у даній справі, встановлено, що фактично предметом скарги Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.03.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , було, як вважав скаржник-товариство, вчинення комісією порушення процедури розгляду скарги, що полягало в обмеженні одного з представників на участь у засіданні, що в свою чергу мало наслідком неповне встановлення обставин справи, які як вважає скаржник, повинні бути встановлені на підставі доказів (документів), що не були ним за таких обставин подані до КДКА Полтавської області представником товариства та не були у зв`язку із цим предметом розгляду скарги на дії позивача як адвоката у КДКА Полтавської області, проте надані лише разом із скаргою товариства до ВКДКА.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 08 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону № 5076-VI.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 Закону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

При цьому повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на скасування рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури спрямоване на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу (висновки Верховного Суду, викладені у рішенні, прийнятому 17.12.2019 року в складі палати, в справі №0740/807/18, у постанові від 30.01.2020 року по справі №816/2198/16).

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 зі змінами у редакції рішення Ради адвокатів України від 25.03.2022 № 34 (далі - Положення № 120).

Згідно п.3.45, 3.46, 3.48 вказаного Положення № 120 рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення.

Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

У рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Вищевказаним вимогам та критерія Закону та Положення № 120 оскаржуване рішення не відповідає.

З дослідження судом змісту розділу рішення «Мотиви та висновки ВКДА» убачається, що спірне рішення не є вмотивованим та не містить належного обґрунтування підстав та мотивів його прийняття.

Так пункти 76-86 містять виключно цитування відповідачем положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», положень Правил адвокатської етики в контексті вимог щодо дотримання адвокатом принципу неприпустимості конфлікту інтересів, а також Положення № 120 про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

При цьому будь-які посилання на причинний зв`язок вказаних положень як з діями позивача адвоката ОСОБА_1., так і зі скасованим рішенням КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 вказаний розділ, не містить взагалі.

Також вказаний розділ спірного рішення відповідача «мотиви та висновки ВКДКА», взагалі не містять жодних посилань та обґрунтувань щодо відповідних висновків КДКА Полтавської області, викладених в рішенні КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року та які, на думку ВКДКА, були встановлені або зроблені невірно, в порушення вимог Закону, ПАЄ, Порядку розгляду скарг та які б вказували на незаконність, необґрунтованість прийнятого регіональною КДКА рішення.

Як зазначив представник відповідача у своїх письмових поясненнях, єдиним мотивом прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 29.07.2024 року про скасування рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року стало допущене дисциплінарною палатою процедурне порушення, що мало наслідком порушення принципу змагальності сторін дисциплінарного провадження.

Суд зазначає, що зміст принципу змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставі своїх вимог або заперечень.

Це правило сформувалося ще в римському праві - "Хто стверджує, той і доводить" (Affirimanti, non neganti, incumbit probatio).

Принцип змагальності передбачає, що кожна сторона має можливість представити свою позицію, обґрунтувати свої вимоги чи заперечення і надати докази в підтримку своєї позиції.

Гарантією реалізації принципу змагальності під час розгляду дисциплінарної справи є визначені в положенні статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якій кореспондується зміст пп. 43, 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, права сторін дисциплінарного провадження.

Так під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

Суд зазначає, скаржник ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» не тільки був повідомлений про проведення засідання КДКА Полтавської області належним чином, але ж і реалізував свої права на участь та надання пояснень під час засідання через свого представника, який був присутній на засіданні і надавав пояснення.

Судом встановлено, КДКА Полтавської області під час розгляду скарги ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» було забезпечено та дотримано принцип змагальності через участь у засідання іншого повноважного представника скаржника юридичної особи - відповідного адвоката.

Відповідач (ВКДКА) в мотивувальній частині оскаржуваного рішення взагалі не навів будь-яких обґрунтованих посилань та міркувань з приводу порушення під час розгляду дисциплінарної справи КДКА Полтавської області принципу змагальності, а лише зазначив зміст положення стаття 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 90), що такий розгляд здійснюється на засадах змагальності.

При цьому висновок про те, що саме недопущення до участі у засіданні КДКА Полтавської області одного з двох присутніх у засіданні представників скаржника - юридичної особи потягло за собою порушення вказаного принципу, через що рішення КДКА Полтавської області підлягає скасуванню, в мотивах та будь-яких інших пунктах оскаржуваного рішення ВКДКА відсутній.

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 826/10888/18 звернув увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття.

Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення .

Стосовно ж процедурних порушень, то, в залежності від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Також фактично і судом не встановлено, а матеріали справи не містять протилежного, що процедурні порушення, на які посилається відповідач у відзиві щодо порушення принципу змагальності, не тільки взагалі мали місце під час прийняття рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року, але ж якимось чином мали вплив на правомірність прийнято КДКА Полтавської області рішення від 28.03.2024 року, що було скасоване відповідачем.

Суд зазначає, що відповідно до положення статті 52 Закону рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Згідно п.38 Положення скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів.

Згідно п.48 Положення під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол.

У протоколі засідання зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів дисциплінарної палати та інших осіб, запрошених на засідання; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.

Згідно п 55. Положення № 120 рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Судом встановлено, що у скарзі, яка була розглянута КДКА Полтавської області з прийняттям рішення від 28.03.2024 року, скаржник просив за результатами розгляду його скарги позбавити позивача адвоката ОСОБА_1. права на заняття адвокатською діяльністю.

У скарзі на рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року скаржник просив відповідача у справі ВКДКА скасувати рішення регіональної КДКА, тобто вищевказане рішення від 28.03.2024 року та прийняти нове рішення про позбавлення позивача адвоката ОСОБА_1. права на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому Розділом ІІІ Регламенту ВКДКА, що затверджений рішенням РАУ № 78 від 04.07.20214 року з подальшими змінами та доповненнями згідно рішення РАУ № 34 від 25.03.2022 року визначний порядок підготовки та проведення засідань ВКДКА.

Пунктами 3.33-3.34 Регламенту передбачено, що засідання ВКДКА протоколюється секретарем засідання, який обирається відкритим голосуванням більшістю голосів членів Комісії на кожному засіданні.

У протоколі зазначається: - місце, дата проведення засідання; - прізвища, імена, по батькові головуючого та всіх присутніх та відсутніх членів ВКДКА; - питання, включені до порядку денного засідання ВКДКА та виклад їх змісту; - послідовність дій, проведених ВКДКА; - прізвища членів ВКДКА, які виступали, суть внесених ними пропозицій; - клопотання та пояснення запрошених осіб, які брали участь у засіданні; - зміст резолютивної частини ухваленого ВКДКА рішення, постанови та протокольних рішень, прийнятих ВКДКА; - результати голосування; - відомості щодо початку і закінчення розгляду кожного питання порядку денного та засідання у цілому.

Згідно пункту 3.40 Регламенту, ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.

А відповідно до п. 3.45. Рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Дослідженням наданого відповідачем витягу з протоколу від 29.07.2024 року № 169 засідання ВКДКА судом встановлено, що «за» рішення про задоволення скарги ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» про скасування рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року та позбавлення позивача - адвоката ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю не проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів.

За так обставин відповідно до імперативного припису п. 3.45 Регламенту ВКДКА, та п.55 Рішення № 120 з огляду на відсутність за наслідками голосування 29.07.2024 року на засіданні відповідача встановленої законодавством більшості голосів «за» задоволення скарги, така скарга вважається відхиленою.

Відтак суд погоджується з твердженнями позивача, що прийняття відповідачем рішення про скасування рішення регіональної КДКА з направленням справи на новий розгляд суперечить вище наведеним вимогам Регламенту ВКДКА, а й отже і процедурним правам та обов`язкам відповідача при прийнятті такого рішення, скарга ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» є відхиленою, а відповідач всупереч вказаним вимогам та результату власного голосування не зазначив в рішенні про залишення такої скарги без задоволення, а рішення Полтавської КДКА від 28.03.2024 року без змін.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п.3.45 Регламенту ВКДКА, в редакції що є чинною на час прийняття оскаржуваного рішення, передбачено, що рішення ВКДКА приймаються шляхом голосування за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів.

У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення КДКА без змін.

Також встановлено, що Член ВКДКА не має права утриматися при голосуванні

Отже, дані, які містяться у витягу з протоколу № 169 засідання ВКДКА від 29.07.2024 року, зокрема відсутність вказівки про: - початок і закінчення розгляду кожного питання порядку денного, - місця проведення засідання з урахуванням того, що засідання відбулось в режимі відеоконференції, часу початку та закінчення засідання, свідчать про недотримання відповідачем вищевказаних вимог регламенту ВКДКА та Рішення № 120.

Як наведено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди надають виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів та щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, сформований усталеною судовою практикою суду касаційної інстанції.

Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.2 ст.2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень.

Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Отже завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція неодноразово була застосована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 26 січня 2023 року у справі №420/5597/19, від 19 жовтня 2023 року у справі №280/1396/22, від 21 лютого 2024 року у справі №640/33374/21.

Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Враховуючи вказане, суд доходить висновку про те, що в межах розгляду цієї справи у суду наявна можливість надання правової оцінки рішенню відповідача виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а також суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про скасування рішення КДКА регіону про закриття дисциплінарного провадження відносно позивача на предмет наявності критеріїв свавільності чи явної необґрунтованості.

З урахуванням вказаного висновку, суд в тому числі вважає за необхідне відзначити наступну невідповідність прийнятого відповідачем рішення від 29.07.2024 року як критеріям необґрунтованості так і явної суперечності та з урахуванням такої невідповідності вимогам Закону та Положенню про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність № 120.

Так у пп. 87-88 оскаржуваного рішення відповідача ВКДКА останнім зазначив, що до скарги до ВКДКА Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» від 17.05.2024 року було додано наступні документи:

- копію довіреності, виданої ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» від 23.06.2021 року на адвоката ОСОБА_1, строком на три роки, на представлення інтересів Товариства з питань, що стосуються його господарської діяльності в органах дізнання, досудового слідства, судах першої, апеляційної касаційної інстанції будь-якої юрисдикції; представлення інтересів Товариства з будь-яких питань, пов`язаних із його господарською діяльністю у відносинах з фізичними та юридичними особами;

- копію явочного листа в судове засідання 17.09.2021 року у справі № 922/1174/20, де від боржника зазначено представника по довіреності - ОСОБА_1;

- копію протоколу судового засідання Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 року по справі № 922/1174/20, де від боржника ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» був присутній ОСОБА_1 по довіреності від 23.06.2021 року б/н.;

- копію заяви про кредиторські вимоги до Боржника ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» від кредитора

- ОСОБА_6 у справі № 922/1174/20;

- копію Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020220300000415; копію Постанови у виконавчому провадженні від 30.04.2020 року;

- копію заяви та письмових пояснень ОСОБА_5 до Зміївського ВП ГУНП в Харківській.

Вказані документи хоча і не були предметом розгляду регіональної КДКА, проте потребують дослідження та вивчення з метою об`єктивної та всебічної перевірки доводів скарги щодо можливого допущення адвокатом ОСОБА_1 порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та прийняття вмотивованого рішення.

Суд зазначає, що приписи Закону №5076-VI містять визначення поняття дисциплінарної справи, зі змісту якого слід дійти висновку про те, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури формує матеріали дисциплінарної справи.

Так статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено стадії дисциплінарного провадження. Так, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статей 38, 39 вказаного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарна справа порушується дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки. Про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи приймається відповідне Рішення.

Після порушення дисциплінарної справи здійснюється розгляд дисциплінарної справи і лише за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття дисциплінарної справи (статті 40, 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже, матеріали дисциплінарної справи формуються саме кваліфікаційно- дисциплінарними комісіями адвокатури регіонів, а не відповідачем.

При цьому суд зазначає, що приписами ч.2 ст. 42 Закону №5076-VI визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відтак відповідач фактично визначив підставою скасування рішення КДКА Полтавської області додані скаржником до скарги на вказане рішення КДКА регіону документи, що не були предметом розгляду КДКА регіону, а й отже не були матеріалами дисциплінарної справи.

На вказаний факт вказував і позивач в своїх поясненнях, адресованих відповідачу, під час розгляду скарги та прийняття останнім спірного рішення від 29.07.2024 року, зокрема, що на зазначені вказані докази та обставини скаржник не посилався взагалі, не зазначав про наявність вказаних документів, не зазначав про неможливість їх подання до КДКА під час розгляду скарги та здійснення дисциплінарного провадження не вказував на відповідні обставини, які на його думку підтверджені вказаними доказами та які свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

При цьому представником відповідача в письмових поясненнях до суду зазначено, що вказані документи, нібито, не були додані скаржником ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» до скарги через недопущення до участі у засіданні КДКА Полтавської області одного з представників товариства - ОСОБА_5

Судом встановлено, що скарга щодо можливого вчинення позивачем - адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» датована 08 вересня 2023 року, доповнення до скарги датовані 22 грудня 2023 року.

Скарга до КДКА Полтавської області надійшла 07 лютого 2024 року.

28 березня 2024 року КДКА Полтавської області провівши засідання прийняла рішення про закриття дисциплінарної справи відносно позивача.

Документи, які зазначені відповідачем в п. 87, що не були матеріалами дисциплінарної справи, як встановлено судом, датовані 2020-2021 роками, та направлені вже до ВКДКА лише 17.05.2024 року.

У відповідності до положення п. 14 Положення № 120 про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

При цьому будь-які належні вмотивовані та обґрунтовані посилання на причини їх не подання разом зі скаргою до КДКА Полтавської області у 2023 році та у 2024 році під час подання додаткових пояснень до скарги та під час засідання КДКА 28 березня 2024 року, матеріали (скарга ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» з додатками), що були предметом розгляду відповідачем та за результатами розгляду яких відповідачем було винесене оскаржуване рішення від 28.07.2024 року, не містять, та як убачається зі змісту оскаржуваного рішення та протоколу засідання ВКДКА від 28.07.2024 року такі обставини не встановлювались відповідачем взагалі.

За відсутності у розпорядженні КДКА Полтавської області в матеріалах дисциплінарного провадження за скаргою ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» станом на дату її розгляду 08.03.2024 року додаткових документів, що були подані скаржником лише із скаргою до ВКДКА 17 травня 2024 року, та за відсутності надання відповідачем оцінки неможливості надання цих додаткових документів скаржником раніше, висновки представника відповідача у письмових поясненнях про допущення дисциплінарною палатою КДКА процедурного порушення, що мало наслідком порушення принципу змагальності сторін дисциплінарного провадження, не відповідає встановленими судом фактичним обставинам справи.

При цьому відповідно до п. 3.41-3.42 Регламенту ВКДКА розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення та перевірка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи.

У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

Аналіз наведених норм права дає підстави обґрунтовано вважати, що відповідач, отримавши додаткові докази, які не входили у предмет розгляду скарги КДКА Полтавської області, мав підстави самостійно додатково перевірити обставини справи. Разом з цим матеріали справи не містять доказів того, що відповідач реалізував наявні у нього дискреційні повноваження і створив комісію для додаткової перевірки обставин справи, як то передбачено пунктами 3.41-3.42 Регламенту.

Отже відповідач мав відповідні повноваження згідно вказаного регламенту щодо дослідження додатково наданих скаржником до скарги на рішення КДКА регіону документів, що не були предметом дисциплінарної справи, як і мав відповіді права щодо встановлення причин їх неподання та їх вплив на зміст та результат прийнятого 28.03.2024 року КДКА Полтавської області рішення відносно позивача про закриття дисциплінарного провадження.

Однак без належних на це правових підстав, відповідач, шляхом прийняття спірного рішення щодо скасування рішення КДКА регіону та направлення справи на новий розгляд, переклав вказані вище та надані йому рішеннями РАУ повноваження на КДКА регіону, фактично усунувшись від виконання покладених на нього Законом обов`язків колегіального органу, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. (Положення про ВКДКА що затверджене установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 року).

Відтак судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення від 29.07.2024 року припустився порушення вказаних приписів Регламенту ВКДКА, та приписів Положення № 120 про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, Положення про ВКДКА, саме в частині дотримання вимог щодо здійснення дисциплінарного провадження як процедури розгляду скарги.

Як вже зазначалось судом, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція неодноразово була застосована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 26 січня 2023 року у справі №420/5597/19, від 19 жовтня 2023 року у справі №280/1396/22, від 21 лютого 2024 року у справі №640/33374/21.

Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що викладені відповідачем в рішенні від 29.07.20204 року мотиви та висновки (пункти 75-92) щодо обставин у справі є довільними, непідтвердженими доказами, та ухваленими в порушення приписів Закону та актів органів адвокатського самоврядування.

Суд звертає увагу, що у рішенні Ради адвокатів України від 04.07.2015 року № 7 «Про затвердження роз`яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта» зазначено, що сам факт надання адвокатом правової допомоги юридичній особі не зумовлює конфлікту інтересів з інтересами клієнта, оскільки, аналіз частини четвертої статті 40

Правил свідчить про те, що такий конфлікт інтересів виникає лише за умови, якщо адвокат надавав правову допомогу певній юридичній особі та мав доступ та/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи.

Вимогами пункту 38 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, права сторін дисциплінарного провадження передбачено, що скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ.

Враховуючи дискреційні повноваження ВКДКА щодо вирішення питання про направлення скарги на розгляд до дисциплінарної палати КДКА та безпосередній розгляд скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА в порядку адміністративного оскарження, ВКДКА під час реалізації своїх повноважень зобов`язана керуватися не лише Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», але й рішеннями Ради адвокатів України, зокрема, означеного судом від 04.07.2015 року № 7 «Про затвердження роз`яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта».

Зокрема, під час вирішення питання про відповідність скарги щодо наявності конфлікту інтересів у адвоката вимогам Закону та Положення в частині наявності підстав для направлення скарги на розгляд до дисциплінарної палати, ВКДКА першочергово мала перевірити виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку з урахуванням Рішення РАУ від 04.07.2015 року № 7, а також перевіряє наявність доказів, якими скаржник підтверджує обставини в обґрунтування скарги.

У разі неможливості надання відповідних доказів скаржником, ВКДКА має перевірити, чи зазначено скаржником у скарзі на адвоката, надання яких доказів самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування (пункт 14 Положення). Невідповідність скарги цим вимогам є підставою для повернення скарги скаржнику (пункт 15 Положення).

Під час фактичного перегляду ВКДКА скарги щодо дій адвоката внаслідок оскарження прийнятого рішення КДКА Полтавської області від 08.03.2024 року, та ухвалення відповідачем спірного рішення від 29.07.2024 року наведені вище вимоги Порядку та Рішення РАУ як в тому числі частина повноважень відповідача останнім виконано не було.

Стосовно позовних вимог позивача з приводу визнання протиправними дій Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо ненадання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи його представнику, адвокату, на підставі наданого на підтвердження повноважень ордеру.

Судом встановлено, що 23 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача ВКДКА із клопотанням в якому в тому числі просив надати йому можливість ознайомитись із змістом самої скарги та доданих до неї матеріалів його представнику із можливістю виготовлення копій та/або фотокопій.

24 липня 2024 року представник позивача - адвокат Ковальчук В.В. звернувся до відповідача із заявою аналогічного змісту з проханням надати для ознайомлення відповідні матеріали, додавши до заяви оригінал ордеру від 23.07.2024 року Серія АІ № 1641615.

При цьому судом досліджено зміст вказаного ордеру та встановлено, що він відповідає вимогам п. 12 Положення про ордер.

Відповідач відмовив представнику позивача адвокату Ковальчуку В. в наданні матеріалів для ознайомлення.

25 липня 2024 року представник позивача, адвокат Ковальчук В. звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати вмотивовану відповідь щодо підстав відмови 24.07.2024 року в надання йому як представнику матеріалів для ознайомлення.

Листом за вих. № 1655 від 24.07.2024 року відповідач ВКДКА в особі голови Вилкова С. фактично відмовив представнику позивача в наданні матеріалів для ознайомлення, зазначивши у листі про таке.

Так, як зазначає відповідач, разом із заявою на підтвердження повноважень представника до ВКДКА надано лише ордер на надання правничої допомоги від 23.07.2024 року без витягу з договору.

Враховуючи зазначене, законами не передбачено посвідчення повноважень адвокатом при наданні правничої допомоги в дисциплінарному провадженні лише ордером.

При цьому відповідач в особі голови ВКДКА Вилкова С. послався на вимоги п.6 ст.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120.

Згідно з частинами 1, 2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно статті 1 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» правнича допомога це надання правничих послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.

Правничі послуги це надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

Відповідно до п. п. 1, 2 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі - Положення ро ордер), з наступними змінами і доповненнями, Положення про ордер встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених

Законом України від 05.07.2012 №5076- VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Пунктами 4-5 Положення про ордер передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ордер, встановленої цим Положенням про ордер форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер).

У пункті 12 Положення про ордер визначено усі обов`язкові реквізити, які повинен містити Ордер. Зокрема, згідно з п.п. 12.2, 12.3, 12.5, 12.9 п. 12 Положення, ордер містить наступні реквізити: прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/ доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; дату видачі ордера.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що саме ордер посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

При цьому ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.12.20218 року у справі № 9901/736/18 звернула увагу, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 4001 Кримінального кодексу України).

Пунктом 3.13 Регламенту ВКДА передбачено, що особи, питання стосовно яких внесено до порядку денного засідання ВКДКА, мають право на ознайомлення із відповідними матеріалами.

А згідно пункту 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

А відповідно до пункту 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 12, адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці.

Відтак вказані положення визначають відповідні права адвоката, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження мати представника та право як самого адвоката так і його представника на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження.

Будь-яких додаткових вимог, ніж ті, що визначені Законом та Положенням про ордер як достатні, щодо підтвердження повноважень представника адвоката, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, вказані положення не містять.

Посилання відповідача на положення п.6 ст.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 є безпідставним з огляду на те, що зі змісту статті 14 Положення № 120 убачається, що вказаним пунктом встановлені вимоги відносно заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, а пункт 6 вказаної статті стосується вимог, що пред`являються представнику заявника (скаржника), який підписує таку заяву (скаргу) щодо поведінки адвоката з приводу підтвердження його повноважень на подання такої заяви (скарги) відповідними документами.

Так пунктами 1, 2, 3 вказаної статті 14 визначено, що заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником.

Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису). У заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено:

- найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

- ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи - для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти;

- ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

- виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

- вимоги заявника (скаржника).

На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

А пунктами 5, 6 статті 14 встановлено, що 5) Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання.

У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв`язку та адреса електронної пошти. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Повноваження представників мають бути посвідчені такими документами: нотаріально-засвідченою довіреністю від імені фізичної особи; довіреністю від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, а також документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором.

До ордера обов`язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Отже, висування додаткових вимог представнику позивача щодо надання окрім ордера, будь-якого іншого документа, зокрема, витягу з договору, на підтвердження повноважень представника адвоката, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження з боку відповідача суд вважає безпідставним та фактично незаконним, тобто таким що не ґрунтується на вимогах законів та актів органів адвокатського самоврядування

Через що створення таким чином перешкод для позивача та його представника для ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження є грубим порушення права позивача на правову допомогу, що закріплене положеннями статті 59 Конституції України, яка визначає, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. При цьому у передбачених законом випадках, зокрема для захисту прав і свобод дітей, неповнолітніх батьків та для захисту від обвинувачення, відповідні державні органи, їх посадові та службові особи під час здійснення своїх повноважень зобов`язані забезпечити надання зазначеним особам необхідної правової допомоги.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Крім того, гарантування кожному права на правову допомогу є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року тощо.

За змістом статті 64 Конституції України конституційне право кожного на правову допомогу у жодному випадку не може бути обмежено. Відповідно до Основного Закону України положення "кожен має право на правову допомогу" (частина перша статті 59 ) є нормою прямої дії (частина третя статті 8 ), і навіть за умови, якщо це право не передбачене відповідними законами України чи іншими правовими актами, особа не може бути обмежена у його реалізації (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

При цьому посилання представника відповідача в своїх поясненнях на той факт, що в подальшому, представнику позивача було надано для ознайомлення матеріали дисциплінарного провадження судом не приймаються до уваги, з огляду на те, що як убачається із матеріалів справи (заява представника позивача адвоката Ковальчука В. від 25.07.2024 року та від 26.07.2024 року), вказане відбулось лише після виконання представником позивача - адвокатом Ковальчуком В. безпідставних вимог відповідача щодо надання непередбачених законом та актами органів адвокатського самоврядування сукупності документів як доказів щодо наявності права на представництво інтересів особи - адвоката, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача адвоката ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов адвоката ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №1229 від 13.09.2004 року) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070) від 29 липня 2024 року № VII-002/2024 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.03.2024.

Визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070) щодо ненадання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи представнику позивача адвоката ОСОБА_1 - адвокату Ковальчуку Віталію Володимировичу на підставі наданого на підтвердження повноважень ордеру.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.М. Тітов