Ухвала суду № 131079340, 15.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду та про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду

15 жовтня 2025 рокусправа № 380/5963/25м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 135050005114 від 01.06.2020 про призначення пенсії за віком з 04.05.2020 року, в частині неповного врахування страхового стажу за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, з 04.05.2020, з врахуванням повного страхового стажу за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року, що складає повних 5 (п`ять) років.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 30.11.1992 по 30.12.2016 позивач, як фізична особа-підприємець здійснював господарську діяльність. Повідомив, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії не включено весь (повний) період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування за період з 01 січня 2004 по 31 грудня 2009 року. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 28.03.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.10.2025 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 28686 від 04.04.2025); залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012 м. Одеса вул. Канатна 83; код ЄДРПОУ 20987385).

Ухвалою суду від 15.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (вх. № 25761 від 26.03.2025) в якій просить поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, якщо такий пропущено з поважних причин. В обґрунтування такої вказав, що 23 жовтня 2024 року позивач отримав рекомендованим листом зі штрих-кодом 8240200029240 від 18.10.2024 відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.10.2024 № 1300-5207-8/174715 на його запит від 12.10.2024 року, в якій відповідач повідомив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії з 04.05.2020, а також надав копію розпорядження про призначення пенсії з 04.05.2020 року з інформацією про страховий стаж та заробітну плату, яка врахована для обчислення пенсії на 10 аркушах. З рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 135050005114 від 01.06.2020 про призначення пенсії за віком з 04.05.2020 року, з яким ОСОБА_1 вперше ознайомився 23 жовтня 2024 року, та з інформації про страховий стаж, який враховано для обчислення пенсії, встановив, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії не включено весь (повний) період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 29961 від 09.04.2025) у якій вказав, що позовні вимоги за період з 04.05.2020 до моменту звернення до суду виходять за межі строку звернення до адміністративного суду. Вказав, що згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідач покликається на позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду, відступаючи від правових висновків Верховного Суду щодо застосування строків позовної давності, у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (в ЄДРСР № 95946021). Стверджує, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у вищевказаній постанові, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Повідомив, що Верховний Суд зазначив, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії). Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів .

Суд розцінює такі доводи відповідача як клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а зазначила, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересі;.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Разом з тим, відповідачем не заперечується той факт, що позивача не було проінформовано про розмір страхового стажу, який враховано позивачу при призначенні пенсії.

Судом з пояснень позивача встановлено, що 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 отримав рекомендованим листом відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.10.2024 № 1300-5207-8/174715 на його запит від 12.10.2024 року, до якої відповідач також надав копію розпорядження про призначення пенсії з 04.05.2020 року з інформацією про страховий стаж та заробітну плату, яка врахована для обчислення пенсії. З рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 135050005114 від 01.06.2020 про призначення пенсії за віком з 04.05.2020 року, з яким ОСОБА_1 вперше ознайомився 23 жовтня 2024 року, та з інформації про страховий стаж, який враховано для обчислення пенсії. Саме із вказаних доказів позивач встановив, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії не включено весь (повний) період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року, тому звернувся до суду із цим позовом.

За вказаних обставин, суд погоджується з доводами відповідача про пропуск позивачем строку.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Беручи до уваги викладені обставини у сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк звернення з цим позовом до суду з поважних причин, оскільки фактично позивач дізнався про порушення свого права 23.10.2024, а до суду із цим позовом звернувся 01.04.2025, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, який обчислюється з 24.10.2024, а тому з цих підстав його належить поновити.

За вказаних обставин, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.

3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

4. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

5. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р. П. Качур