Ухвала суду № 131075001, 17.10.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5677/17

Провадження №6/369/401/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Гуленко Я.Є.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку і способу виконання рішення суду у справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -,

ВСТАНОВИВ :

Заявник у червні 2025 року звернувся до суду із заявою та просить суд: змінити спосіб та порядок виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.01.2024 по справі № 369/5677/17 в частині заборгованості грошових коштів у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн з «У порядку повороту виконання заочного рішення Києво Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2017 стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 86 236,45 грн» на спосіб «Стягнути на ОСОБА_1 з бюджету міста Києва кошти у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн».

В обґрунтування заяви вказує, що у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві знаходиться на виконанні виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2025 по справі №369/5677/17 про стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу, 86 236,45 грн. грошових коштів у порядку повороту виконання рішення та 3 500,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Виконавчий лист видано на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.01.2024 по справі № 369/5677/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.11.2024.

Головним управлінням Казначейства здійснено безспірне списання рахунку загального фонду № UA188201720344240001000029201, КПКВК 2710160, КЕКВ 2800 10 000,00 грн витрат боржника на правову допомогу, 3 500,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, а також 1 600 грн. (судовий збір) як часткове списання грошових коштів у порядку повороту виконання рішення, про що є відповідна відмітка на Виконавчому листі.

Однак, визначений у наказі суду спосіб виконання судового рішення про стягнення коштів в частині заборгованості грошових коштів у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн. (залишок після частково списання 1600,00 грн. (судового збору) з повної суми у розмірі 86 236,45 грн.) робить виконання цього рішення неможливим з таких підстав. Під час вжиття заходів щодо виконання рішення суду Головним управлінням Казначейства встановлено, що 13.04.2023 здійснено перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: «№ 369/5677/17; 22.06.2020; Рябчун ЛФ; №71574207; Кошти за ВД, стягнутi на користь стягувача», згідно платіжної інструкції від 13.04.2024 № 3192.

Рахунок № НОМЕР_1 , відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту», контроль справляння надходжень до місцевого бюджету за яким здійснює Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (КМДА). Отже, кошти в сумі 84 636,45 грн перераховано до бюджетного рахунку цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Оскільки відповідно до виписки від 14.04.2023 приватний виконавець Іванов А.В. стягнув з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 84 636,45 грн. на виконання виконавчого наказу у справі № 369/5677/17 в рамках виконавчого провадження №71574207 на рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, то безспірне списання вказаних коштів повинно здійснюватися з надходжень бюджету м. Києва згідно з пунктами 16-20 Порядку № 845.

Враховуючи вищенаведене, Головне управління Казначейства з метою виконання Судового рішення на підставі Виконавчого листа, звертається до суду з заявою про зміну способу виконання судового рішення по справі № 369/5677/17 в частині стягнення коштів в сумі 84 636,45 грн. з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 на спосіб: стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн. з бюджету міста Києва.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, зазначивши в заяві про розгляд справи за відсутності представника заявника.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Згідно ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПКУкраїни датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року позов задоволено та стягнено з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (на бюджетний рахунок бюджетного розвитку спеціального фонду міського бюджету в Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві(р/р 31517921700001, код банку 820019, код ЄДРПОУ 37993783, код доходів 24170000) суму пайового внеску у розмірі 81112,93 гривень, індекс інфляції в розмірі 3523,52грн. (три тисячі п`ятсот двадцять три грн. 52 коп.), судовий збір в розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот грн.).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року по цивільній справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.01.2024 року у справі №369/5677/17:

у задоволенні позову Департаменту економікита інвестиційвиконавчого органуКиївської міськоїради (Київськоїміської державноїадміністрації)до ОСОБА_1 простягнення заборгованості відмовлено;

стягнено з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.;

у порядку повороту виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року стягнено з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 86236,45 грн..

Постановою Київського апеляційного суду від 19.11.2024 року вищевказане рішення було залишено без змін.

На підставі зазначеного рішення стягувачем ОСОБА_1 27 січня 2025 року отримано виконавчий лист.

Головним управлінням Казначейства здійснено безспірне списання рахунку загального фонду № UA188201720344240001000029201, КПКВК 2710160, КЕКВ 2800 10 000,00 грн. витрат боржника на правову допомогу, 3 500,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, а також 1 600 грн. (судовий збір) як часткове списання грошових коштів у порядку повороту виконання рішення, про що є відповідна відмітка на Виконавчому листі. Однак, визначений у виконавчому листі суду спосіб виконання судового рішення про стягнення коштів в частині заборгованості грошових коштів у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн. (залишок після частково списання 1 600,00 грн. (судового збору) з повної суми у розмірі 86 236,45 грн.) робить виконання цього рішення неможливим з таких підстав.

Під час вжиття заходів щодо виконання рішення суду Головним управлінням Казначейства встановлено, що 13.04.2023 здійснено перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: «№ 369/5677/17; 22.06.2020; Рябчун ЛФ; №71574207; Кошти за ВД, стягнутi на користь стягувача», згідно платіжної інструкції від 13.04.2024 № 3192.

Рахунок №UA538999980314131921000026001, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту», контроль справляння надходжень до місцевого бюджету за яким здійснює Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (КМДА). Отже, кошти в сумі 84 636,45 грн. перераховано до бюджетного рахунку цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Згідно з частиною 3 статті 13 Бюджетного кодексу України складовими частинами спеціального фонду бюджету є доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування. Відповідно до пункту 8 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевого бюджету належать, виключно, надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. Згідно з пунктом 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів місцевого бюджету і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані.

Оскільки відповідно до виписки від 14.04.2023 приватний виконавець Іванов А.В. стягнув з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 84 636,45 грн. на виконання виконавчого наказу у справі № 369/5677/17 в рамках виконавчого провадження №71574207 на рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, то безспірне списання вказаних коштів повинно здійснюватися з надходжень бюджету м. Києва згідно з пунктами 16-20 Порядку № 845.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16.

У резолютивній частині Судового рішення зазначено стягнути сплачений пайовий внесок у сумі 84 636,45 грн. з Департаменту економіки, що унеможливлює виконання судового рішення відповідно до пункту 19 Порядку № 845. Виконання судового рішення щодо повернення коштів, сплачених до бюджету м. Києва повинно здійснюватися шляхом їх стягнення з місцевого бюджету з рахунків, на які такі кошти зараховано.

Згідно із статтею 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами на всій території України. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Верховним Судом встановлено, що під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової). Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення.

Зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 435 ЦПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку№ 845, під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, звертатися до органу, який видав виконавчий документ, щодо зміни порядку і способу виконання такого рішення.

Згідно з статтею 435 ЦПК України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписамистатті 129-1Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно достатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішення суду врегульовано як у відповідній главі ЦПК України, так і уЗаконі України «Про виконавче провадження».

Так згідно із частинами першою та третьоюстатті 435ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною третьоюстатті Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа №6-2427цс15).

При зміні способу виконання рішення суду фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Відповідно до частини другоїстатті 6Закону України«Про виконавчепровадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845визначено порядок та механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Боржниками у розумінні Порядку № 845 є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Частиною першоюстатті 2 Бюджетного кодексуУкраїнивизначено, що бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету.

Згідно з частиною 3 статті 13 Бюджетного кодексу України складовими частинами спеціального фонду бюджету є доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування.

Відповідно до пункту 8 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевого бюджету належать, виключно, надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів місцевого бюджету і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані.

Оскільки відповідно до виписки від 14.04.2023 приватний виконавець Іванов А.В. стягнув з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 84 636,45 грн на виконання виконавчого наказу у справі № 369/5677/17 в рамках виконавчого провадження №71574207 на рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, то безспірне списання вказаних коштів повинно здійснюватися з надходжень бюджету м. Києва згідно з пунктами 16-20 Порядку № 845.

Суд враховує,що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду,що передбачено статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950року.

Європейським судом з прав людини неодноразово розкривалось поняття принципу res judicata поваги до чинного рішення суду. Зокрема у справах «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine), заява No 24465/04, рішення від 19 лютого 2009 року, «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява No 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Ситуація за якої неможливо виконати остаточне рішення суду з процесуальних міркувань, котрі не впливають на його суть, містить ознаки зневаги до такого акту правосуддя, нівелює його та підриває довіру суспільства до судової гілки влади, як до інституту держави.

ЄСПЛ чітко встановив, що невиконання остаточного рішення суду про стягнення із держави є порушення Конвенції (ст. 6 §1 та ст. 1 Протоколу №1). Для України це питання залишається актуальним, і воно віднесене до системних проблем, що констатовано у пілотних рішеннях Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04, рішення від 15.10.2009) та «Бурмич та інші проти України» (Burmych and Others v. Ukraine, № 46852/13 та інші, рішення від 12.10.2017, Велика палата).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що слід змінити спосіб і порядок виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2024 року по справі №369/5677/17 в частині стягнення коштів в сумі 84 636,45 грн. з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 на спосіб: стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн. з бюджету міста Києва.

Зміна способу стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради шляхом стягнення за рахунок коштів з бюджету міста Києва не є зміною рішення суду по суті чи заміною боржника у виконавчому провадженні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 258,353,354,430,435 ЦПК України,статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2024 року по справі №369/5677/17 в частині заборгованості грошових коштів у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн. (з урахуванням виплачених сум) з «У порядку повороту виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2017 стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 86 236,45 грн.» на спосіб «Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджету міста Києва кошти у порядку повороту виконання рішення у сумі 84 636,45 грн.».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 17 жовтня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ