Ухвала суду № 131069619, 17.10.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа 484/3381/25

Провадження № 2/484/1556/25

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

17.10.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання - Пелех Я.М.

розглянувши в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 11.05.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі був укладений Кредитний договір №00-9765489, відповідно до якого відповідач отримав 6561,48грн, зобов`язавшись повернути кредит, в обумовлені договором строки, вплативши відсотки та штрафні санкції. Однак відповідач не виконав свої зобов`язання, через що виникла заборгованість в розмірі 23172,39грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6561,48грн та за відсотками 16610,91грн.

25.11.2024 ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором.

На підставі викладеного представник позивача просив задовольнити позов та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 7000грн.

Ухвалою від 24.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначене перше судове засідання та визначені строки для подачі заяв по суті.

15.07.2025 до суду від представника відповідача адвоката Філатова І.Л. надійшов відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні позову. Крім того, він вказав, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000грн є завищеними.

Справа неодноразово відкладалась за клопотанням представника відповідача.

23.09.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України через добровільну сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором №00-9765489 від 11.05.2024 в розмірі 23172,39грн, та просив розглянути клопотання без його участі та участі відповідача.

26.09.2025 від представник позивача надійшла заява, в якій він просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відповідачем не сплачені витрати позивача на правничу допомогу та судового збору та просив стягнути з відповідача такі витрати.

15.10.2025 представник відповідача надав заперечення, в яких просив відмовити у стягнення з відповідача судових витрат, вказуючи, що судовий збір має бути повернутий позивачу із державного бюджету та витрати на правничу допомогу є завищеними..

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У позовні заяві ТОВ «ФК «ЕЙС» просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-9765489, укладеним 11.05.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 в розмірі 23172,39грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6561,48грн та за відсотками 16610,91грн.

Представник відповідача надав суду копію платіжної інструкції, згідно із якої ОСОБА_2 сплатив за ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за договором 00-9765489 від 11.05.2024 в сумі 23172,39грн.

На підставі викладеного представник відповідача просив закрити провадження у справі через відсутність предмету спору.

Представник позивача визнав той факт, що заборгованість відповідачем сплачена під час розгляду справи добровільно.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження в справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення через виявлення після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, з приводу якого виник спір (правовий конфлікт) між позивачем і відповідачем (постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 у справі № 916/542/18, від 01 серпня 2019 року у справі № 916/1743/18, від14 вересня 2021 року у cправі №909/243/18).

При цьому підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такі висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 916/1042/22,від 10 квітня 2024 року у справі № 754/11753/21, від 22 травня 2024 року у справі № 204/1150/23.

Закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19)).

Судом встановлено, що спір між сторонами виник внаслідок несплати відповідачем заборгованості за кредитним договором. №00-9765489 від 11.05.2024 в сумі 23172,39грн.

23.09.2025 така заборгованість була сплачена, отже сторони самі врегулювали спірні питання, а об`єкт спірних правовідносин, з приводу якого виник спір припинив існування в процесі розгляду справи.

Вказане свідчить про те, що клопотання представника відповідача належить задоволенню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 7000грн та сплачу судового збору в сумі 2422,40грн.

Згідно із частиною другою статті 255ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Питання щодорозподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі врегульоване статтею 142 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача за виключенням, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Тобто друге речення частини третьої стаття 142ЦПК України повинно застосовуватись у системному зв`язку із першим реченням, де йдеться про відмову позивача від позову.

Водночас, представник позивача не відмовлявся від позову, а провадження у справі належить закриттю за клопотанням представника відповідача у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Процесуальний закон не передбачає компенсації судових витрат позивачу внаслідок закриття провадження через відсутність предмета спору.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 308/12079/18 від 21 квітня 2021 року у справі № 199/9188/16, від 03 квітня 2024 року у справі № 461/4349/23., від 06 серпня 2025 року у справі № 760/3104/24.

Отже у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат слід відмовити.

Керуючись статтями 133, 142, 255, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання представника відповідача адвоката Філатова Івана Леонідовича задовольнити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9765489 в розмірі 23172,39грн закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 255ЦПК України через відсутність предмету спору.

У задоволенні клопотання представника позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" понесених судових витрат відмовити.

Роз`яснити, що в разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Н.А.Медведєва